Постанова № 19147851, 31.10.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

31.10.2011

Постанова

Іменем України

26.10.2011 р. справа №22/64/09

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Дучал Н.М.

Суддів Богатир К.В. , Склярук О.І.

При секретарі Мірошник Г.І.

За участю представників сторін:

від позивача - без участі представника

від відповідача ОСОБА_1., за довіреністю

ОСОБА_2, за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФонду майна Автономної Республіки Крим м.Сімферополь

на рішення господарського суду Запорізької області

від27.04.2009 року (підписане 18.05.2009р.)

по справі№ 22/64/09 (суддя Скиданова Ю.О.)

за позовомФонду майна Автономної Республіки Крим м.Сімферополь

до відповідачазакритого акціонерного товариства “Ліго” м.Запоріжжя

проспонукання підписати додаткову угоду до договору оренди державного нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фонд майна Автономної Республіки Крим м.Сімферополь, звернувся з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства “Ліго” м.Запоріжжя про спонукання підписати додаткову угоду до договору оренди державного нерухомого майна будівлі корпусу№1 (літ. А) загальною площею 2362,7 кв.м., розташованого за адресою: м.Ялта, смт. Сімеїз, вул. Володимира Луговського (вул. Морська), 18, що знаходиться на балансі санаторію ім. М.О. Семашка Державного комітету України у справах ветеранів, укладеного 27.01.2006р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та ЗАТ "Ліго".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.284, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 10, 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”; Постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 про внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна (затв. Кабінетом Міністрів України від 04.10.95р. за №786); необхідність перегляду розміру орендної плати, шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди від 27.01.2006р. Наполягає, що, у звязку зі зміною орендної ставки до 18%, листами від 01.06.2007р., 28.11.2007р. позивачем було запропоновано відповідачу внесення змін до договору оренди шляхом підписання додаткової угоди, проект якої був надісланий відповідачеві для підписання. Відповідач залишив надіслані йому листи без відповіді, що стало підставою для звернення до суду.

10.03.2009 року до господарського суду від позивача надійшла заява № 01/434 від 17.02.2009 року про збільшення позовних вимог, в якій Фонд майна Автономної Республіки Крим просив суд стягнути з ЗАТ “Ліго” на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 70678 грн. 40 коп. та пеню у розмірі 2499 грн. 35 коп.; в іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2009р. відхилено заяву позивача № 01/434 від 17.02.2009 року про збільшення позовних вимог, як таку, що за своєю сутністю не є заявою про збільшення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2009р. у справі №22/64/09 у задоволенні позову відмовлено.

Оскаржуване рішення мотивовано необґрунтованістю заявленого позову та відсутністю підстав для спонукання ЗАТ "Ліго" підписати додаткову угоду до договору оренди державного нерухомого майна від 27.01.2006р.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2009р. у справі №22/64/09 та прийняти нове рішення, яким позов Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при прийнятті рішення судом були неправильно застосовані норми ст.652 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та вимоги ст. ст. 10, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.06.2009р. апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.09.2009 року провадження у цій справі (22/64/09) зупинялося до вирішення господарським судом Автономної Республіки Крим повязаної з нею справи №2-26/1822-2009 за позовом Спеціалізованого санаторію ім. М.О. Семашка до Фонду майна АР Крим, ЗАТ «Ліго», третя особа Міністерство праці та соціальної політики України, про визнання договору оренди від 27.01.2006р. №52, укладеного між Фондом майна АР Крим та ЗАТ «Ліго»недійсним.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. по справі №22/64/09, у звязку з ліквідацією Запорізького апеляційного господарського суду, справу надіслано за підсудністю до Донецького апеляційного господарського суду.

Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 24.03.2010р. у справі № 2-8/1822-2009, що наявне в Реєстрі судових рішень, відмовлено Спеціалізованому санаторію ім.. М.О.Семашко у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди від 27.01.2006р. (реєстр.№ 52), укладеного між Фондом АР Крим та ЗАТ "Ліго". Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.10.2010р. у справі № 2-8/1822-2009(2-26/1822-09) відхилено клопотання заступника прокурора АР Крим про відновлення процесуального строку для внесення касаційного подання на рішення господарського суду АР Крим від 24.03.2010р. у справі № 2-8/1822-2009 та повернуто касаційне подання скаржнику без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.10.2011р. поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду майна Автономної Республіки Крим м.Сімферополь на рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2009р. по справі №22/64/09.

Фонд майна Автономної Республіки Крим м.Сімферополь не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Телеграмою від 25.10.2011р. позивач просив задовольнити апеляційну скаргу, розгляд якої здійснити без участі представника Фонду.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги з підстав, викладених у Додатку від 21.10.2011р. до відзиву на апеляційну скаргу; вважають апеляційну скаргу незаконною та такою, що не підлягає задоволенню. Наполягають, що вимоги позивача суперечать ч.2 ст. 284 Господарського кодексу України та умовам п.п. 10.2, 10.3 договору оренди. Послалися на рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 22.12.2009р. та ухвалу від 04.10.2010р. у справі № 2-19/6405-2009.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

27.01.2006 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Орендодавець) та ЗАТ “Ліго” (Орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна (далі-договір) згідно з п.1.1 якого, орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 р. №35 «Про передачу державного нерухомого майна - будівлі корпусу№1 (літ. А) загальною площею 2362,7 кв.м., розташованого за адресою: м.Ялта, смт. Сімеїз, вул. Володимира Луговського (вул. Морська), 18, що знаходиться на балансі санаторію ім. М.О. Семашка Державного комітету України у справах ветеранів, в оренду Закритому акціонерному товариству «Ліго»і затвердження висновку субєкта оціночної діяльності про вартість майна»передає державне нерухоме майно - будівлю корпусу№1 (літ. А) загальною площею 2362,7 кв.м., розташовану за адресою: м.Ялта, смт. Сімеїз, вул. Володимира Луговського, 18, що знаходиться на балансі санаторію ім. М.О. Семашка Державного комітету України у справах ветеранів (далі Майно), а орендар приймає у строкове платне користування за актом приймання передачі (додаток №1 до договору). Майно передається в оренду з метою організації відпочинку та оздоровлення громадян.

Вартість майна визначена згідно з висновком оцінювачів Заєвського В.Г. та Автономової А.А. субєкта оціночної діяльності - ТОВ «Кримська консалтингова група»про вартість обєкта та станом на 30 листопада 2005р. - становить 2737100 грн. (п. 1.4. договору).

Відповідно до п.3.1.договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди грудень 2005 року 23290,68 грн., у тому числі: 50% - 11645,34 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п.3.2. договору орендна плата за перший місяць оренди січень 2006р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць грудень 2005р. на індекс інфляції за січень 2006р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, встановлений Мінстатом України (п.3.3. договору).

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством ( п. 3.4. договору).

За умовами п. 3.5. договору орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним таким чином: у розмірі 47% - до Державного бюджету України (згідно з пунктом 33 статті 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»), код платежу 22080200, банк отримувача Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим м.Сімферополь, код за ЄДРПОУ 24040636, МФО 824026, р/р 31119093500039 (п. 3.5.1.); у розмірі 3% - до спеціального фонду Державного бюджету України на 2006 рік (згідно з пунктом 32 статті 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»). Орендодавець додатково у письмовому вигляді повідомить орендаря про реквізити платежу після отримання вказівок Державного казначейства України. У розмірі 50% - Балансоутримувачу санаторію ім.. М.О. Семашка Державного комітету Укаїни у справах ветеранів(п. 3.5.3. договору).

Згідно з бізнес-планом щодо обґрунтування строку оренди цей договір укладено строком на 25 років, а саме з 27.01.2006р. до 27.01.2031р. включно. (п. 10.1. договору).

Умови цього договору зберігають чинність протягом всього терміну цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобовязань орендаря щодо орендної плати до виконання зобовязань (п.10.2. договору).

Відповідно до п.10.3. договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом 20 днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Однобічне відмовлення від виконання договору і додаткових угод до нього не допускається.

Згідно з п.8.3. договору орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання, у разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору орендарем .

27.01.2006р. цей договір посвідчено ОСОБА_3., приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної республіки Крим, зареєстровано в реєстрі за № 52.

За актом приймання-передачі від 27.01.2006р. майно передано відповідачу.

Листами №02/1977 від 01.06.2007р. та № 03/5441 від 28.11.2007р. Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до ЗАТ «Ліго»з пропозицією про внесення змін до договору оренди від 27.01.2006р., у звязку зі зміною орендних ставок за користування державним нерухомим майном у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1846, додавши проект Додаткової угоди №1 до договору оренди державного нерухомого майна від 27.01.2006р.

Додатковою угодою запропоновано внести наступні зміни до договору:

Пункт 3.1. договору викласти у наступній редакції:

«Орендна плата визначається н підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р.№786 (зі змінами та доповненнями), і становить, без ПДВ за місяць перерахунку грудень 2006р. 46796,60грн., у тому числі: до Державного бюджету України 50% - 23398,30грн., 50% - Балансоутримувачу 23398,30грн. (додаток №1 до додаткової угоди №1). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в поряду, визначеному чинним законодавством».

Пункт 3.5. у наступній редакції:

«Орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа кожного місяця наступного за звітним таким чином:

3.5.1. У розмірі 50% - до Державного бюджету України. Код платежу 22080200. Банк отримувача Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим в м.Ялта, код ЄДРПОУ 34740850, МФО 824026, р/р 31113093700039.

3.5.2. У розмірі 50% та ПДВ на повну суму Балансоутримувачу санаторію ім. М.О. Семашка Державного комітету України у справах ветеранів, банк отримувача - Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь. код ЄДРПОУ 24040636, МФО 824026, р/р 35212005000107.»

Пункт 3.8. викласти в наступній редакції:

«В орендну плату не включається: оплата комунальних послуг (включаючи електропостачання), а також витрати на утримання орендованого майна.»

Абзац 3 пункту 5.5. Договору викласти у наступній редакції:

«У разі закінчення (припинення) дії цього договору орендар сплачує до Державного бюджету і Балансоутримувачу орендну плату до фактичної передачі майна згідно з актом приймання-передачі, який надсилається Орендодавцю у 10-денний термін після підписання.»

Ця додаткова угода № 1 набуває чинності з моменту підписання та діє протягом терміну дії договору(п.5). Розрахунок орендної плати, що є невід"ємним додатком до цієї додаткової угоди, набуває чинності з 27.12.2006р.(п.6). Орендар зобов"язаний протягом місяця з момену підписання цієї додаткової угоди сплатити донараховну орендну плату до Державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні згідно з п. 3.5. договору оренди від 27.01.2006р.

Додатком до договору є розрахунок плати за оренду державного майна.

Означені вище листи залишені відповідачем без відповіді, додаткова угода відповідачем не підписана, оскільки Орендар не погодився з її умовами.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. Аналогічне положення закріплено і в п. 2 ст. 284 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

За результатом аналізу положень договору оренди державного нерухомого майна від 27.01.2006р., реєстр. № 52, наведених норм матеріального права, дослідження та оцінки доказів у справі вбачається недоведеність позивачем: наявності незалежних від сторін обставин, в результаті яких істотно змінився стан об'єкта оренди; наявності істотної зміни стану обєкта оренди; наявності інших обставин, з настанням яких Закон повязує необхідність зміни договору оренди, а такожнедоведеність існування матеріально-правових підстав для внесення змін до договору оренди, як то істотності порушень однією зі сторін умов договору або істотності зміни обставин, якими сторони керувалися при його укладанні. Позивачем не наведено і правового обґрунтування встановлення збільшеного розміру орендної плати за минулий період ( з 27.12.2006р.).

До того ж, позов про "спонукання до підписання додаткової угоди" є невірно обраним способом захисту порушеного права та законного інтересу, в розумінні приписів ст. 20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України.

Отже, висновок господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції визнає правомірним та обґрунтованим.

Крім того, з наданих відповідачем документів вбачається, що рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 22.12.2009р. у справі № 2-19/6405-2009 зобов"язано Фонд майна Автономної республіки Крим здійснити перерахунок орендної плати за користування державним нерухомим майном на підставі договору оренди від 27.01.2006р. № 52 у відповідності до норм, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. № 316 з 14.04.2009р.. Ухвалою Автономної республіки Крим від 22.12.2009р. у справі № 2-19/6405-2009 роз"яснено пункт 2 зазначеного рішення та вказано, що Фонд майна АР Крим зобов"язаний здійснити перерахунок орендної плати за користування державним нерухомим майном на підставі договору оренди від 27.01.2006р. № 52 у відповідності до норм, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. № 316 з 14.04.2009р., шляхом зменшення на 0,45 орендної ставки, визначеної у договорі оренди, яка складає 10% вартості орендованого майна.

Вказані судові акти стали підставою для підписання сторонами договору від 09.12.2010р.(реєстр. № 2213) про зміну договору оренди державного нерухомого майна від 27.01.2006р. № 52.

Враховуючи зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2009р. ( підписано 18.05.2009р.) по справі № 22/64/09, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Результати апеляційного провадження у справі № 22/64/09 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим м. Сімферополь на рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2009 року (підписане 18.05.2009р.) у справі № 22/64/09 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2009 року (підписане 18.05.2009р.) у справі № 22/64/09 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя (доповідач)Н.М. Дучал

Судді:К.В. Богатир

О.І. Склярук

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО