Рішення № 19146639, 20.10.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.11 Справа № 5021/2101/2011. 20.10.2011 р. Справа № 5021/2101/2011

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.

Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Результат Плюс”, м.

Суми

про стягнення 186 грн. 21 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_3 (довіреність б/н від 30.09.2010р.)

Від відповідача не прибув

При секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 186 грн. 21 коп. заборгованості за надані послуги електрозвязку відповідно до договору про надання послуг електрозвязку № СТ-7892 від 01.12.2009року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції не надав, доказів сплати боргу також не надав.

Ухвалами господарського суду від 05.09.2011р., 19.09.2011р., 29.09.2011р. відповідач належним чином повідомлявся про час і місце проведення судового засідання, які направлені на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві. Проте, дані ухвали повернуті до суду з відмітками поштового відділення «за зазначеною адресою не знаходиться» та «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № СТ-7892 від 01.02.2009р. про надання послуг електрозвязку, відповідно до якого позивач (оператор звязку) надає відповідачу (споживачу) послуги електрозвязку, а відповідач (споживач) здійснює оплату послуг позивача на умовах договору та у відповідності з додатками та додатковими угодами до цього договору, як є невідємною його частиною.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2.8. договору передбачено своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що відповідач (споживач) повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонентної плати за користування місцевим телефонним звязком здійснюється за змінною ( почасовою) величиною.

Згідно п. 4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем (споживачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного звязку стягується додаткова плата в розмірі двох відсотків від вартості наданих послуг.

Як встановлено матеріалами справи, позивач всі обовязки виконав належним чином. Проте, відповідач в порушення умов договору (пункти 3.2.8., 4.3., 4.5.) свої зобовязання не виконав та не розрахувався в повному обсязі. Станом на 01.09.2011р. заборгованість відповідача за послуги електрозвязку складають 186 грн. 21 коп.

З метою досудового врегулювання спору між сторонами позивачем направлена відповідачу претензія № 02/591 від 26.07.2011р., яка залишилась без відповіді, тому в звязку з чим дію договору № ссСТ-7892 від 01.12.2009р. з відповідачем припинено.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 186 грн. 21 коп. повністю підтверджуються матеріалами справи, є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Результат Плюс” (40030, м. Суми, проїзд Парковий, 8, код ЄДРПОУ 36707553) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 186 грн. 21 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 24.10.2011 р.