Рішення № 19146010, 25.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р. Справа № 5016/3207/2011(8/143)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Плодоовочевий комбінат “Херсон”,

73481, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Лесі Українки, 4,

до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1,

54042, АДРЕСА_1,

про стягнення коштів у сумі 7970 грн. 73 коп.,

Суддя Гриньова –Новицька Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 08.09.11,

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Плодоовочевий комбінат “Херсон” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) грошових коштів у сумі 7970 грн. 73 коп., з яких: 6445 грн. 98 коп. –основний борг за товар, отриманий на підставі договору № 379 від 15.12.2010р.; 644 грн. 60 коп. –штраф; 494 грн. 39 коп. –пеня; 290 грн. 07 коп. –втрати від інфляції; 95 грн. 69 коп. – три проценти річних; а також про відшкодування судових витрат по справі, які складаються з оплати позовної заяви державним митом –102 грн. та з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу –236 грн.

Ухвалу від 26.09.2011р. про порушення провадження у справі суд направив відповідачу за адресою його реєстрації в ЄДРЮОФОП (витяг №11448154 від 21.10.2011р.) –54042, АДРЕСА_1, однак Укрпошта повернула лист до суду зі спливом терміну зберігання.

Згідно зі ст. 64 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відтак, суд вважає, що про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Правом участі у судовому засіданні відповідач не скористався, позов не заперечив, відзив на позовну заяву не надав. За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 25.10.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

15.12.2010р. між сторонами був укладений договір № 379 поставки товару (далі –Договір), за умовами якого позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідача товар, а останній –прийняти його та оплатити протягом 21 банківського дня.

Виконуючи зобов’язання за Договором, за видатковою накладною №ПОК –1008 від 17.12.2010р. позивач поставив відповідачу товар на суму 16692 грн. 48 коп. Відповідно до п.3.4 Договору відповідач мав сплатити товар не пізніше 19.01.2011р., однак цього не зробив. За накладною № ПВ –0000010 від 07.02.2011р. повернув позивачу товар на суму 10246 грн. 50 коп., решту бору (6445 грн. 98 коп.) не сплатив дотепер.

Несплатою боргу відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 193 ГК України і ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, а саме: неустойка, штраф, пеня, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України також встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно зі ст. 612 ЦК України, якщо боржник не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, він вважається таким, що прострочив.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведених норм Закону стягненню з відповідача підлягають 644 грн. 60 коп. –штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.3.6 Договору); 494 грн. 39 коп. – пеня за 152 дні прострочення (п. 6.2 Договору); 290 грн. 07 коп. втрат від інфляції та 95 грн. 69 коп. –три проценти річних (ст. 625 ЦК України).

Розрахунки вказаних сум наведені позивачем у позовній заяві, суд вважає їх вірними.

          З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на Законі та Договорі, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

          Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 196, 230 ГК України, ст. ст. 526, 610, 612, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 –85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (54042, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Плодоовочевий комбінат “Херсон” (73481, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Лесі Українки, 4; ідентифікаційний код 33824405) грошові кошти у сумі: 6445 (шість тисяч чотириста сорок п’ять) грн. 98 коп. –основний борг; 644 (шістсот сорок чотири) грн. 60 коп. –штраф; 494 (чотириста дев’яносто чотири) грн. 39 коп. –пеня; 290 (двісті дев’яносто) грн. 07 коп. –втрати від інфляції; 95 (дев’яносто п’ять) грн. 69 коп. –три проценти річних; а також 102 (сто дві) грн. держмита і 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено “31” жовтня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька