ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.11 Справа№ 5015/6157/11
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю ,,Сандора’’, с.Миколаївське, Жовтневий район, Миколаївської області,
до відповідача: приватного підприємства ,,СЦ-СЕРВІС-ЦЕНТР СТРИЙ’’, м.Стрий,
про стягнення 27 058 ,24 грн заборгованості.
Суддя Т.Костів
при секретарі О.Щигельській
Представники:
Від позивача: Ковч А.В.
Від відповідача: не з"явився
Суть спору: позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю ,,Сандора’’, с.Миколаївське, Жовтневий район, Миколаївської області до відповідача: приватного підприємства ,,СЦ-СЕРВІС-ЦЕНТР СТРИЙ’’, м.Стрий про стягнення 27 058,24 грн заборгованості.
Ухвалою суду від 21.10.11р. порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.11.11р.
Представнику позивача роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що у відповідача наявна заборгованість в сумі 24188,52грн. перед позивачем за отриманий товар згідно договору від 12 жовтня 2009 року №000699/2009. Крім основного боргу, просить стягнути з відповідача 1848,93грн. пені, 529,73грн. індексу інфляції та 491,06грн. 3% річних, а також судові витрати у вигляді державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та послуг адвоката. Просив позов задоволити.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).
Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого представника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.
В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:
між ТзОВ "Сандора" (позивач) та ПП "СЦ-СЕРВІС_ЦЕНТР СТРИЙ" (відповідач) 12.10.2009 року укладено договір №000699/2009, згідно якого, на підставі накладних №СА-ЛВ/РНв-032975 від 02.02.11р. на суму 4170,00грн., № СА-ЛВ/РНв-032976 від 02.02.11р. на суму 14494,68грн. та № СА-ЛВ/РНв-032977 від 02.02.11р. на суму 5523,84грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 24188,52грн.
Згідно п.3.2 договору, відповідач зобов"язувався оплати отриманий товар на протязі 7-ми календарних днів з дати відвантаження, вказаної в накладній.
Строк сплати наступив 02.09.11р., проте, відповідач не виконав взятих на себе зобов"язань щодо оплати отриманого товару і його заборгованість перед позивачем становить 24188,52грн.
Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, згідно п.4.2 договору, 1848,93грн. пені та, згідно ст.625 ЦК України, 529,73грн. індексу інфляції та 491,06грн. 3% річних.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати у вигляді державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.
Що стосується вимог позивача про відшкодування витрат, понесених у зв"язку із оплатою послуг адвоката, суд зазначає наступне.
Стаття 48 ГПК України вказує, що витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”. У названому законі вказується, що оплата адвокатові проводиться на підставі договору між юридичною особою і адвокатом (ст.12). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.
В силу майнових відносин між адвокатом і клієнтом, при їх встановленні і виконанні повинні застосовуватись норми цивільного законодавства. Цивільний кодекс надає свободу сторонам у визначенні умов договору. Сума в договорі визначається за згодою сторін.
Таким чином, укладення договору і оплата адвокату проводяться тільки за волею клієнта, а не в силу припису закону чи суду, і суми оплати адвокату повинні стягуватись з винної сторони незалежно від необхідності та обов’язковості участі адвоката при розгляді справи.
Внаслідок невиконання боржником грошового зобов’язання, позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката. Таким чином, укладення з адвокатом договору про надання юридичних послуг було зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за укладеним договором.
З аналізу договору №23 від 03.10.11р. № 1 та акту приймання-передачі виконаних робіт від 03.11.11р. про надання адвокатських послуг випливає, що надання цих послуг та їх об’єм безпосередньо пов’язані із даною справою та її розглядом в господарському суді. Послуги адвоката оплачені позивачем 25.10.11р. в повному обсязі, в розмірі 2000,00грн.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов підтверджений поданими документами, відповідачем не заперечений і підлягає до задоволення.
Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84, 116 ГПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Приватного підприємства "СЦ-СЕРВІС-ЦЕНТР СТРИЙ" (м.Стрий, вул.Шашкевича, 21, код ЄДРПОУ 32053949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (юр.адреса: с.Миколаївське Жовтневого району Миколаївського району, поштова адреса: м.Львів, вул.Водогінна, 2, офіс 209) 24188,52грн. боргу, 1848,93грн. пені, 529,73грн. індексу інфляції, 491,06грн. 3% річних, 270,58грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.
3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Т.Костів
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 07.11.2011 року.
Судове рішення № 19145776, Господарський суд Львівської області було прийнято 03.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/6157/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: