УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "10" листопада 2011 р.Справа № 16/5007/113/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 18.10.11р. №2593
від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 20.10.11р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (м.Білгород - Дністровський Одеської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант" (с.Сінгури Житомирського району Житомирської області)
про стягнення 84018,12 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 84018,12 грн., з яких 76587,66 грн. основного боргу за надані послуги згідно договору №51-ОД від 16.04.10р., 5724,14 грн. пені, 598,42 грн. інфляційних нарахувань, 1107,90 грн. 3% річних.
Заявою від 09.11.11р. № 2808 позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 81018,12 грн., з яких 73587,66 грн. основного боргу за надані послуги згідно договору № 51-ОД від 16.04.10р., 5724,14 грн. пені, 598,42 грн. інфляційних нарахувань, 1107,90 грн. 3% річних, та повідомив, що відповідачем частково було сплачено основний борг в сумі 3000,00 грн. згідно платіжного доручення № 123 від 27.09.11р. (а.с.50,51).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.11.11р. № 2808.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовні вимоги в сумі 81018,12 грн. визнали.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до укладеного між ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (далі - позивач) та ТОВ "Діамант" (далі - відповідач) договору № 51-ОД від 16.04.10р. (а.с.9-11) та додаткових угод до даного договору: № 1 від 16.04.10р., № 2 від 30.12.10р. (а.с.13,14) позивач в період з 11.03.11р. по 14.03.11р. надав відповідачу послуги з вантажно-розвантажувальних робіт судна FLORA на загальну суму 215587,66 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт (а.с.15).
Згідно з пп.1.1 договору сторони визначили, що фірма (відповідач) доручає, а порт (позивач) приймає на себе зобов'язання по наданню послуг, пов'язаних із здійсненням внутрішньопортового експедирування та інших послуг, а також перевалки, зберігання стовбів хвойних, довжиною не менше семи метрів. Об'єми перевалки вантажів по кожному вантажоволодільцю оформлюються додатковими угодами до даного договору.
Відповідно до пп.1.2 договору, фірма проводить експедирування експортно-імпортних та транзитних вантажів в порту згідно з правилами здійснення транспортно-експедиторської діяльності під час перевезення зовнішньоторгових вантажів, на підставі договорів, укладених з вантажоволодільцями.
Згідно з пп.3.1 договору, плата за вантажно-розвантажувальні роботи та інші платежі розраховується по акордним ставкам та місцевим тарифам порту, діючим на дату складення коносаменту або іншого транспортного документу в порту.
Відповідно до пп.3.2 договору, фірма забезпечує 100% передоплату порту за всі надані послуги та послуги, що мають бути надані, які пов'язані з завантаженням судна, до заходу судна в порт. У випадку невиконання цих вимог, фірма буде нести відповідальність згідно даного договору та діючого законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав частково, сплативши позивачу 139000,00 грн. до подачі позову та 3000,00 грн. після подачі позову, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.18-21,52).
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі, становить 73587,66 грн., що підтверджується довідками позивача: № 2657 від 25.10.11р., № 2807 від 09.11.11р. (а.с.45,49), заявою № 2808 від 09.11.11р. (а.с.50,51), підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 25.10.11р. (а.с.54) та визнається відповідачем.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно зі ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пп.6.8 договору, сторони погодили, що фірма несе відповідальність за несвоєчасну сплату (передоплату) всіх наданих послуг портом у строки, передбачені договором та оплачує пеню за порушення строків оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунків позивача розмір пені, інфляційних нарахувань та 3% річних становлять, відповідно, 5724,14 грн., 598,42 грн. та 1107,90 грн. 3% річних (а.с.17).
Розрахунки обгрунтовані, відповідають умовам договору та чинному законодавству.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач позов визнав, доказів сплати решти боргу не подав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і умов укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 73587,66 грн. основного боргу за надані послуги згідно договору № 51-ОД від 16.04.10р., 5724,14 грн. пені, 598,42 грн. інфляційних нарахувань, 1107,90 грн. 3% річних.
В частині стягнення 3000,00 грн. боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову, провадження у справі підлягає припиненню за відсутності предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант", 12444, с.Сінгури Житомирського району Житомирської області, вул.Житомирська 1, ідентифікаційний код 32576991:
- на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", 67700, м.Білгород-Дністровський Одеської області, вул.Шабська 81, ідентифікаційний код 01125689 - 73587,66 грн. основного боргу за надані послуги згідно договору № 51-ОД від 16.04.10р., 5724,14 грн. пені, 598,42 грн. інфляційних нарахувань, 1107,90 грн. 3% річних, 840,18 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 10.11.11р.
СуддяГансецький В.П.
<Поле для текста >
Друк: 3 прим.:
1 - у справу,
2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).
<Поле для текста >
<Текст >
<Текст >
<Текст >
Судове рішення № 19145167, Господарський суд Житомирської області було прийнято 10.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/5007/113/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: