Рішення № 19145159, 31.10.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "31" жовтня 2011 р. справа № 18/5007/95/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Довжаниця О. С. - ліквідатор;

ОСОБА_2, адвокат свідоцтво №567 від 10.02.2011р.,

від І відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 19.09.2011р.;

від ІІ відповідача: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність від 19.09.2011р.;

в судовому засіданні в порядку ст.30 ГПК України прийняв участь Михальчишин С.І. -в.о. керівника ПП СІМ фірма "Професіонал", яка є конкурсним кредитором у справі про банкрутство СТОВ "Глинівецьке",

розглянув справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке" (с.Глинівці Андрушівський район Житомирська область) в особі Ліквідатора Довжаниці Олега Степановича (смт.Черняхів)

до 1) Глиновецької сільської ради (с.Глинівці Андрушівського району)

2) Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (м.Бердичів Житомирська область)

за участю третьої особи на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Спіка" (с.Глинівці Андрушівського району)

про визнання неправомірними рішень виконавчого комітету сільської ради та скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Позивачем пред'явлено позов про визнання неправомірними рішень виконавчого комітету Глиновецької сільської ради від 30.04.2009р., 17.06.2009р., 23.06.2009р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" та скасування державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що розташовані по вул.Леніна, 1 в с.Глинівці, Андрушівського району Житомирської області, вчинені КП "Бердичівське МБТІ" 19.06.2009р. та 23.06.2009р. за реєстровими номерами відповідно 27563654 та 27607451.

В заяві від 31.10.2011р. (а.с.110) позивач посилається, що фактично оскарженню підлягає одне рішення Глиновецької сільської ради (а саме №36 від 30.04.2009р.), а не три, як зазначено у позовній заяві, у зв'язку з чим просив повернути йому зайво сплачене державне мито.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додатково наданих письмовим поясненнях (а.с.53, 111-112). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що загальними зборами співвласників-колишніх членів КСП "Глинівецьке" 18.12.2002р. проведено реорганізацію шляхом перетворення на приватне (орендне) сільськогосподарське підприємство "Глинівецьке". ПОСП "Глинівецьке" 12.03.2003р. перетворене в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке". Загальними зборами співвласників - колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства "Глинівецьке" 18.12.2002р. передано правонаступнику основні та оборотні засоби під погашення кредиторської заборгованості на загальну суму 1432924,69грн. Цими ж зборами співвласників майна - колишніми членами реорганізованого КСП "Глинівецьке" визначено пайовий фонд на загальну суму 61412,14грн. Вказує, що відповідно до п.12 наказу Міністерства аграрної політики України №63 від 14.03.2001р. "Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва" при реорганізації шляхом виділення, КСП не втрачає статусу юридичної особи і у нього залишаються майнові права і обов'язки в частині, що не перейшли до правонаступників. Тобто співвласники вправі розпоряджатися виключно в межах сформованого пайового фонду на загальну суму 61412,14грн. Зазначає, що згідно передавального (розподільчого) балансу станом на 01.04.2003р. позивачу було передано ПОСП "Глинівецьке" майна на загальну суму 1947 тис.грн., з якого необоротні активи (основні засоби) - 1731тис.грн. Посилається, що п.7 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001р. №62, передбачено, що активи, які виділені для задоволення кредиторської заборгованості і затверджені загальними зборами колишніх членів КСП є власністю підприємства-правонаступника, на які можливо оформити право власності. Позивач вважає, що порушено його право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою Житомирська область, Андрушівський район, с.Глинівці, вул.Леніна, 1. Вважає, що розподільчий баланс станом на 01.04.2003р. свідчить про те, що спірне майно було передано приватним орендним сільськогосподарським підприємством "Глинівецьке" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке" у якості майна, виділеного під погашення кредиторської заборгованості (боргів), що є підставою для оформлення права власності на нього. Виконавчим комітетом Глиновецької сільської ради неправомірно надано дозвіл на оформлення права власності на нерухоме майно за ТОВ "СП Спіка", оскільки позивач має беззаперечне існуюче право власності на спірне майно. За таких обставин рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради від 30.04.2009р. підлягає скасуванню.

Представник першого відповідача - Глиновецької сільської ради проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначає, що позивач не надав суду належних документів, які б підтверджували його право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в с.Глинівці по вул.Леніна, 1. Вказує, що в Статуті ПОСП "Глинівецьке" відсутня відмітка, що воно є правонаступником КСП "Глинівецьке", також відсутній акт прийому передачі майна від ПОСП "Глинівецьке" до СТОВ "Глинівецьке", вважає, що позовні вимоги є неаргументовані, тому просить відмовити в їх задоволенні (а.с.62).

Представник відповідача - КП "Бердичівське МБТІ" в судове засідання не з'явився, в адресованому господарському суду клопотанні (а.с.105) другий відповідач просить здійснювати розгляд справи без участі його повноважного представника. Раніше, представник другого відповідача, який був присутній в судовому засіданні 10.10.2011р., повідомив, що реєстрація права власності за ТОВ "Спіка" на об'єкти нерухомого майна, що розташовані по вул.(пл.) Леніна, 1 в с.Глинівці, Андрушівського району Житомирської області здійснювалась на підставі рішень Глиновецької сільської ради, причин для відмові в реєстрації не було. В цьому ж судовому засіданні представник другого відповідача надавав для огляду оригінали документів, які стали підставою для реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Також на адресу господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких другий відповідач повідомляє, що право власності на комплекс будівель і споруд по вул.Леніна, 1, в с.Глинівці, Андрушівського району Житомирської області зареєстровано за ТОВ СП "Спіка" на підставі свідоцтва про право власності від 17.06.2009р., виданого виконкомом Глиновецької сільської ради. Свідоцтва, видані на підставі рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради "Про оформлення права власності" №36 від 30.04.2009р. Тобто право власності зареєстровано згідно поданих документів без порушень, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. за №157/6445 та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (а.с.107).

Представник ІІІ особи позовні вимоги не визнає, в письмових поясненнях зазначив, що спірне майно набуте ТОВ "СП Спіка" шляхом викупу майнових сертифікатів та згідно договору купівлі-продажу від 05.09.2006р. у співвласників реформованого КСП "Глинівецьке", тому власником майна, про яке йдеться у рішенні виконкому Глинівецької сільської ради від 30.04.2009р. №36 на законних підставах є ТОВ "СП "Спіка" (а.с.65).

В судовому засіданні в порядку ст.30 ГПК України прийняв участь керівник ПП СІМ фірма "Професіонал" - конкурсний кредитор у справі про банкрутство СТОВ "Глинівецьке", який повідомив, що неправомірне рішення Глинівецької сільської ради від 30.04.2009р. спричинило обставини перебування активів СТОВ "Глинівецьке" у особи, яка не являється конкурсним кредитором у справі про банкрутство, що створює перешкоди у задоволенні своїх вимог конкурсними кредиторами згідно черги (а.с.108). Клопотання ПП СІМ фірма "Професіонал" про допуск у справу на стороні позивача у якості третьої особи без самостійних вимог, суд відхилив як безпідставне та необґрунтоване.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є визнання неправомірним рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради від 30.04.2009р. №36 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" (а.с.26) та скасування державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що розташовані по вул.Леніна, 1 в с.Глинівці, Андрушівського району Житомирської області.

Зазначеним рішенням виконком Глиновецької сільської ради, розглянувши заяву ТОВ СП "Спіка" та документу по розподілу майна реорганізованого КСП "Глинівецьке", відповідно до ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування", Тимчасового положення "Про порядок реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.01.2003 року за №77/8783, надав дозвіл на оформлення права власності ТОВ СП "Спіка" на об'єкти нерухомого майна в селі Глинівці згідно переліку. Доручено Бердичівському БТІ оформити та зареєструвати право власності даних об'єктів згідно чинного законодавства.

19.06.2009 року та 23.06.2009 року КП Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації відповідно до вказаного рішення здійснило реєстрацію нежилого приміщення, адмінприміщення з підвалом, заг.пл.470,7 кв.м. (приміщення 1 пл.33,6 кв.м. в спільному користуванні), гараж для автомобіля заг. пл..62,1 кв.м. та комплексу за адресою Андрушівський район, с.Глинівці, вул.Леніна,1 (а.с.28-29).

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування за мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Як зазначено в п.2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Приписами п.п.10 п."б" ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до повноважень виконавчого комітету ради віднесено облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Зміст зазначених повноважень розкривається у Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, відповідно до п.6.1 якого оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування. Оскаржуваним рішенням відповідачем о ф о р м л е н о третій особі право власності відповідно до визначеної законодавчими актами компетенції, а не в и з н а н о право власності.

Щодо підстави позивача про порушення оспорюваним рішенням його (СТОВ "Глинівецьке") права власності на майно з посиланням на ст.393 Цивільного кодексу України, то господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Власник майна, права якого порушено внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право звернутися до суду з позовом про визнання такого акта незаконним та про його скасуванням відповідно до статті 393 Цивільного кодексу України, при цьому згідно ст.268 цього Кодексу на таку вимогу не поширюється позовна давність.

З врахуванням змісту зазначеної правової норми на позивача покладається обов'язок доведення належними та допустимими доказами статусу власника майна, право якого порушено рішенням органу місцевого самоврядування (надання свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу, інших правовстановлюючих документів, судового рішення тощо).

Водночас, при з'ясуванні судом змісту наявності у позивача речового права власника майна, встановлено наступне:

Згідно довідки райдержадміністрації, Колективне сільськогосподарське підприємство "Глинівецьке" виключено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 15 березня 2000р. №04053588100010027; правонаступнику КСП - Приватному (орендному) сільськогосподарському підприємству "Глинівецьке" присвоєно ідентифікаційний код колишнього КСП - 03744557 (а.с.23). Зазначеним доказом підтверджується, що ПОСП зареєстроване 15.03.2000р., чим спростовуються доводи позовної заяви, що загальними зборами співвласників - колишніх членів КСП "Глинівецьке" 18.12.2002р. проведено реорганізацію шляхом перетворення на ПОСП "Глинівецьке".

Відповідно до Статуту Приватне (орендне) сільськогосподарське підприємство "Глинівецьке" підприємство є правонаступником КСП "Глинівецьке". Майно і земля, передані в оренду підприємству при реструктуризації КСП бувшими його членами, знаходиться в строковому договірному платному сільськогосподарському користуванні і володінні (а.с.94-99).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2002р. відбулись загальні збори Співвласників майна - колишніх членів реформованого (реорганізованого) колективного сільськогосподарського підприємства "Глинівецьке", за результатами проведення яких протокол позивачем не надано. Натомість, позивач надав додаток №7 до протоколу від 18.12.2002р. №1 зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке", з якого вбачається, що громадяни-співвласники майна вирішили укласти договори оренди земельної частки (паю) та передати свої майнові паї в оренду ПОСП "Глинівецьке". Основні та оборотні засоби на суму 1432924,69 грн. зборами співвласників майна залишене під забезпечення погашення кредиторської заборгованості правонаступника реорганізованого КСП "Глинівецьке" - ПОСП "Глинівецьке" (а.с.39-42). Вказаний додаток підписано уповноваженою зборами співвласників особа - ОСОБА_5, власник ПОСП "Глинівецьке" ОСОБА_6 та члени комітету в кількості 5 осіб.

12 березня 2003 року ПОСП "Глинівецьке" реорганізовано шляхом перетворення в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке" і останнє є його правонаступником. Як зазначено у статуті товариства обсяг зобов'язань, що переходять до товариства, визначений за даними передавального балансу та актами приймання-передачі (а.с.15-21).

Згідно наявного у матеріалах справи передаточного балансу станом на 1 квітня 2003 року ПОСП "Глинівецьке" передало СТОВ "Глинівецьке" майнові активи на загальну суму 1947тис.грн. (а.с.38). Акти приймання-передачі між зазначеними юридичними особами також відсутні. Відповідно судом не встановлено дійсний склад майнових активів, переданих від ПОСП "Глинівецьке" до СТОВ "Глинівецьке". Судом також не встановлено дату державної реєстрації припинення ПОСП "Глинівецьке" як юридичної особи, зокрема шляхом виключення з ЄДРПОУ.

Водночас, в акті приймання-передачі від 23.08.2006р. зазначено, що реформоване КСП в особі директора ПОСП "Глинівецьке" ОСОБА_6 передало ТОВ СП "Спіка" в особі директора ОСОБА_7 кредиторську заборгованість реформованого КСП "Глинівецьке" та основні та оборотні засоби КСП "Глинівецьке", які залишені під забезпечення погашення кредиторської заборгованості (а.с.73-76). Печатка ПОСП на акті відсутня.

05 вересня 2006 року співвласники майна в особі ОСОБА_8 та ТОВ СП "Спіка" в особі директора ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу майна, що знаходиться у спільній частковій власності та передали зазначене майно згідно додатку №2 до договору (а.с.77-84).

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні №163 "Черемшина" (м.Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації) №14-рп/2000 від 13.12.2000 року зазначено, що правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Відповідно до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство.

Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

До пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства громадянин має право на пай натурою, грішми або цінними паперами.

Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29.01.2001р. №62/2001 постановлено вважати завершення реформування аграрного сектора економіки на засадах приватної власності невідкладним завданням органів виконавчої влади.

На виконання цього Указу Міністерство аграрної політики України Наказами від 14 березня 2001 року №№62, 63 затвердило відповідно Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств та Порядок оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (далі за текстом - Порядок №62 та №63).

Окрім того, Постановою Кабінету Міністрів України №177 від 28.02.2001р. затверджено Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки. Пунктами 1, 2, 3 Положення передбачено, що комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія), створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства. У своїй діяльності комісія керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінагрополітики, статутом підприємства, положенням про комісію. Положення про комісію набирає чинності після затвердження його загальними зборами співвласників. Рішення загальних зборів підприємства, а у разі реорганізації підприємства - рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна (далі - збори співвласників), обов'язкове для виконання комісією.

Комісія підзвітна у своїй діяльності зборам співвласників.

Основним завданням комісії є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.

Пунктом 4 Порядку №63 передбачено, що основними умовами реорганізації є: прийняття вищим органом управління КСП рішення про реорганізацію; інвентаризація та паювання майна, визначення розміру паю кожного з членів КСП; створення юридичних осіб - правонаступників, до яких перейшли права та обов'язки реорганізованого КСП; визначення обсягів майнових прав та обов'язків КСП, що підлягають передачі кожному з правонаступників (далі - обсяг правонаступництва); виділення майна в рахунок майнових паїв членів КСП, які не стали засновниками (учасниками) новоутворених підприємств; затвердження вищим органом управління КСП переліку індивідуально визначеного майна, що підлягатиме передачі кожному з правонаступників у межах визначених для них обсягів правонаступництва; складання передавального або роздільного балансу; державна реєстрація підприємств-правонаступників; фактична передача майна новим власникам. Згідно п.17 Порядку №63 обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП. Передача майна КСП підприємствам-правонаступникам, яке виділене під забезпечення боргових зобов'язань, здійснюється після їх державної реєстрації протягом терміну, що визначається вищим органом управління КСП, та оформляється актом приймання-передавання (п.19).

Пунктом 7 Порядку №62 встановлено, що перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, затверджений загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна (далі - збори співвласників), і підписаний членами комісії та керівником підприємства-правонаступника, разом з витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є п і д с т а в о ю д л я о ф о р м л е н н я п р а в в л а с н о с т і підприємства-правонаступника на це майно реорганізованого підприємства.

Однак, позивач не довів належними та допустимими доказами створення відповідної комісії згідно вимог Постанови КМУ №177 від 28.02.2001р., а також не надав доказів дотримання вимог Порядків №63 та №62, зокрема, п.7 останнього, а саме не надав рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками майна, перелік активів, підписаний членами комісії, витягу з протоколу зборів засновників, що є підставою для оформлення прав власності підприємства-правонаступника на майно реорганізованого підприємства.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку потребує доведення право власності позивача на нерухоме майно, однак позивач не підтвердив, а суд не встановив, що СТОВ "Глинівецьке" є власником майна реорганізованого КСП "Глинівецьке".

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст.32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

За таких обставин, суд відмовляє позивачу в частині визнання неправомірним та скасування рішення виконкому Глиновецької сільської ради від 30.04.2009р. №36 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна".

Щодо вимоги позивача скасувати державну реєстрацію права власності на житлові будівлі, що розташовані по вул. (пл.) Леніна, 1 в с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області, вчинену КП "Бердичівське МБТІ", суд приймає до уваги наступне:

Захист порушених прав особи здійснюється способами, встановленими ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, іншими законами та договором.

Позовна вимога скасувати державну реєстрацію права власності фактично звернена до господарського суду аналогічно вимозі визнати право власності, визнати недійсним договір, тощо. Однак реєстраційну дію про скасування запису про державну реєстрацію вправі здійснювати БТІ відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Натомість, позивач не ставив вимогу зобов'язати другого відповідача здійснити зазначену дію, а суд не вправі виходити за межі позовних вимог.

Крім того, за своїм змістом вимога про скасування державної реєстрації права власності на житлові будівлі є похідною від вимоги щодо визнання неправомірним та скасування рішення виконкому Глиновецької сільської ради. Враховуючи відмову позивачу в задоволенні позову в частині визнання неправомірними рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради від 30.04.2009р., господарський суд відмовляє в задоволенні позову і в частині скасування державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі.

Представником позивача подано заяву про повернення зайво сплаченого державного мита у розмірі 170,00грн. (а.с.110).

Статтею 8 Декрету України "Про державне мито" передбачені підстави повернення державного мита частково або повністю, зокрема, у разі внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Разом з тим, даною статтею встановлено, що повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, п р о т я г о м р о к у з д н я з а р а х у в а н н я й о г о д о б ю д ж е т у.

З повідомлення №010000661 (а.с.7) вбачається, що державне мито у розмірі 102,00грн. сплачено 05.08.2010р., за таких обставин вказана сума, не підлягає поверненню.

Суд вважає за необхідне повернути позивачу суму зайво сплаченого згідно квитанції від 17.08.2011р. державного мита в розмірі 153,00грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке" в особі ліквідатора Довжаниці Олега Степановича з Державного бюджету України зайво сплачене згідно квитанції від 17.08.2011 р. державне мито в сумі 153,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.

Повне рішення складено 07 листопада 2011 року

Віддрукувати 5прим.:

1 - в справу;

2 - позивачу;

3 - 1 відповідачу;

4 - 2 відповідачу (рек. з повідомл.);

5 - третій особі

31.10.2011