Рішення № 19139520, 22.04.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа № 2-2940/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року квітня 22 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово,

під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря -Майної Г. Є.,

з участю:позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаЗамкової І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго»про відшкодування майнової та моральної шкоди через недоліки енергоресурсів,

встановив:

Відповідач, ПАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»(код ЄДРПОУ 23359034, м.Дніпропетровськ), проти позову заперечувало з посиланням на недоведеність розміру збитків та висловленням своїх припущень з приводу причин зміни напруги в електромережі, в яких не вбачається протиправних дій енергопостачальника.

Позивач в судовому засіданні виклав доводи позовної заяви, з якою у вересні 2010 року через суд предявив позов на предмет відшкодування шкоди з підстав неякісного виконання працівниками відповідача ремонтних робіт біля його будинку на АДРЕСА_1 внаслідок чого до його помешкання подано електроенергію під високою напругою, що призвела до пошкодження побутової електротехніки. Пояснив, що після заміни електроопори біля його будинку 08.07.2010 близько 18 години відновлене електропостачання до його житла, але після увімкнення подачі електроенергії через прилад обліку вона надійшла під напругою 380 В. Стверджував, що працівники відповідача за викликом цього ж дня близько 19 години виявили підключення двох проводів на одну фазу, але одразу усунути причину не змогли, і лише наступного дня відновлене електропостачання. З його слів, збитки добровільно не покриті, через що він, будучи пенсіонером і літньою людиною, мусив оплатити придбання плати для двоконтурного котла для опалення житла на суму 4250 гривень, сплатити готівкою за виконання монтажу цієї плати 500 гривень і 600 гривень за її налаштування, а також замість знищених телевізора вартістю 250 гривень і холодильника вартістю 300 гривень він має придбати нові, що за ринковими цінами на аналогові товари складає близько 6000 гривень. У звязку з цим просив стягнути на свою користь 11900 гривень відшкодування збитків та відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Представники відповідача проти висунутих вимог в судовому засіданні заперечували тим, що у спірному будинку сталося коротке замикання, яке призвело до пошкодження майна позивача, про що саме і свідчила відірвана перемичка нульового дроту, яка торкалася фазного дроту, на що звернув увагу електромонтер ОСОБА_3 під час обстеження 09.07.2010. Визнали, що з позивачем відповідач має тривалі договірні відносини зі споживання електроенергії, і 08.07.2010 працівники РЕМ-2 Дніпропетровських МЕМ, дійсно, за вказаною адресою замінювали старі електроопори на нові, що супроводжувалося перепідключенням споживачів до мережі, і того дня о 21 годині 35 хвилин диспетчером приймалася заявка про відсутність електроенергії у спірному будинку. Стверджували, що працівники РЕМ-2 самотужки відремонтували двоконтурний котел з введенням його в роботу 13.08.2010 у присутності позивача, який скарг з приводу знищення побутової техніки не висловлював. Вважали, що позивач не надав достатніх доказів переліку пошкоджених речей, їх приналежності, вартості та обраного способу відшкодування, причинного звязку події з придбанням нової плати для котла, тобто не довів як розмір збитків, так і розмір відшкодування за моральну шкоду.

Допитаний під присягою ОСОБА_4 свідчив перед судом, що працює головним інженером РЕМ-2 Дніпропетровських МЕМ і з почуття поваги до людини похилого віку позивача ОСОБА_1 вирішив у поза робочий час відремонтувати котел, який опалює будинок позивача. Підтвердив, що вирішив відремонтувати майно позивача у звязку із зверненнями останнього з приводу його пошкодження після заміни працівниками РЕМ-2 електроопори біля будинку позивача АДРЕСА_1. Вказав, що перше звернення надійшло 14.07.2010, і після ремонту плати на дому позивача виявлено пошкодження з виведенням з ладу трансформатора, який він придбав власним коштом, і остаточно завершив ремонт котла.

Свідок ОСОБА_3 під присягою доповів суду, що на підставі наряду-допуску у складі бригади виконував роботи щодо заміни залізобетонних електроопор на вулиці Володарського з перетяжкою дротів і підключенням введень на опорі, від якої здійснюється постачання електроенергії до АДРЕСА_1 і саме він 08.07.2010 виконав підключення дротів, а наступного дня від сусідів почув про високу напругу, через що піднявся на опору і виявив торкання до фазного дроту обвугленої перемички нульового дроту, що була відірвана. Підтвердив, що 09.07.2010 він виконав повторне підключення дротів до вводів на опорі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків і дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

08.07.2010 близько 18 19 години у м. Дніпропетровську на вулиці Володарського після ввімкнення позивачем запобіжника на електролічильнику до належного йому АДРЕСА_1 внаслідок здійснення цього дня відповідачем через найманих працівників робіт з перетяжкою дротів електромережі без прояву достатньої уваги і обачності з причини контакту перемички нульового дроту з фазним дротом подана електроенергія під напругою, що не відповідає державному стандарту для споживання населенням, спричинивши пошкодження деталей двоконтурного опалювального котла, знищення телевізора «Панасонік», холодильника «Мінськ», електрозапалювателя газової пічі, які використовувалися в побуті позивачем.

19.07.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодування завданої шкоди, на що листом № 603/672 від 16.08.2010 отримав від уповноваженої особи відповідача відповідь про ремонт лише двоконтурного опалювального котла.

Обставини події пошкодження і знищення (приведення у непридатний стан) майна позивача безспірно підтверджуються поясненнями позивача у тісному взаємному звязку з поведінкою найманих працівників відповідача, відображених у службових записках, сукупно з даними звернень позивача до відповідача 19.07.2010 (а.с. 5), акту від 09.07.2010 (а.с. 8) і частково з показаннями свідків.

Так, суд звертає увагу на те, що електропостачання позивачу відновлене лише правильним підключенням фазних дротів наступного дня, що підтвердив свідок ОСОБА_3, іншої причини короткого замикання в електромережі, добутими доказами, не встановлено, а відповідач не вживав заходів до обстеження внутрішньо будинкової електромережі після вхідних клем на електролічильнику, що слідує з відсутності відповідних доказів з його сторони. Проведення робіт щодо заміни електроопор не заперечує і сам відповідач, який надав наряд-допуск для їх виконання з сьомого до восьмого липня 2010 року. До пояснювальної записки ОСОБА_5, свідчень ОСОБА_3 і відповіді ОСОБА_4 позивачу листом від 16.08.2010 (а.с. 3) в частині причин постачання електроенергії з порушенням вимог держстандартів суд відноситься критично з огляду на те, що вони вказують на таку причину без необхідних обстежень, без виконання повязаних з такою причиною робіт, з них не вбачається ґрунтування висновку на даних обєктивної реальної дійсності, а тому вони викладені у спосіб припущення на високому ступені ймовірності, через що суд згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України відхиляє такі дані як недостовірні.

В оцінці поданого позивачем акту, складеному в довільній формі за участі сусідів, від 09.07.2010, що підписаний головою квартального комітету 17.09.2010, суд виходить з того, що пояснення позивача узгоджуються з наведеними в ньому даними про виїзд аварійної служби Дніпропетровських МЕМ зі зясуванням причин події завдання шкоди на місці, які відповідають даним диспетчера про час виклику та виїзд ремонтної бригади, а так само суду належить прийняти до уваги, що з службових записок начальника і головного інженера РЕМ-2 Дніпропетровських МЕМ (структурного підрозділу відповідача) вбачається особисте звернення позивача 14.07.2010 з приводу завдання шкоди, на яке працівники відповідача з формальних міркувань не відреагували виходом на місце для участі в складанні акту-претензії встановленого зразка, незважаючи на те, що їм було достеменно відомо про такий факт зі слів ОСОБА_3 Отже, вжиті згодом працівниками відповідача заходи до відновлювального ремонту побутової електротехніки позивача свідчать про намір залагодити правовий конфлікт у неюрисдикційній формі. Звідси, суд дійшов висновку, що такий акт, поданий позивачем, відповідає вимогам абзаців 2-3 п. 50 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999, щодо складання акта-претензії споживача, будучи допустимим відповідно до ст. 59 ЦПК України засобом для доказування завданої позивачу шкоди і факту її спричинення енергопостачанням.

Як визнано сторонами, позивач споживає електричну енергію, яку відповідач йому поставляє на підставі укладеного відповідно до ст. 714 ЦК України договору.

Поставка відповідачем згідно з ст. 526 ЦК України виконується до місця мешкання позивача з переданням йому енергоресурсів у власність відповідно до п. 2.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, після ділянки, на якій сталася аварія, що з необхідністю закономірно призвела до підвищення напруги електроенергії до рівня небезпечного для експлуатації побутової електротехніки.

У зясованих обставинах, за внутрішнім переконанням суду, відповідач діями своїх найманих працівників із заміни опорних стовпів електромережі та перетягування дротів на них, що повязано з технічно повторним підключенням будинку до електроживлення, виконував свій обовязок з утримання електромереж для виконання договору поставки енергоресурсів через приєднану мережу перед позивачем, якому згідно з ст.ст. 5, 16 Закону України «Про захист прав споживачів»гарантується право на безпеку товару електричної енергії, що постачається. Оскільки ж відповідач всупереч ч. 5 ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів», у чинній на час події редакції, належними і допустимими доказами не довів дії обставин непереборної сили, порушення позивачем будь-яких правил безпеки користування електромережею, то він у звязку з виконуваними поточними роботами не вжив всіх можливих заходів для запобігання контакту дротів і збільшення напруги на вводі до внутрішньої будинкової електромережі позивача.

За правилами зворотного відсилання до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про електроенергетику», що міститься в п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», чинного в редакції на час події, позивач відповідно до загальних засад застосування актів цивільного законодавства за ст. 4 ЦК України має право розраховувати на отримання відшкодування збитків та моральної шкоди згідно з ст.1209 цього Кодексу у випадку її завдання внаслідок дії небезпечних властивостей товару, що йому переданий у власність і ним використаний. З огляду на це судом відхиляються доводи відповідача про те, що відшкодування моральної шкоди не передбачено спеціальним законом, оскільки жоден з наведених Законів виключень з загального правила не має.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що у відповідача, який несе відповідальність за дії своїх працівників згідно з ст. 1172 ЦК України, перед позивач виникло позадоговірне зобовязання відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів», яке він за визначенням ст. 610 ЦК України порушив. Так, відповідач через проявлену недбалість в налагоджені роботи електромережі в порушення звичайних умов договору постачання енергоресурсів протиправно за своєї вини у виборі та нагляді (простої необережності) відповідно до ст.614 ЦК України допустив поставку позивачу електричної енергії більшої напруги від встановленої стандартом і технічними умовами споживання, тим самим, напряму спричинивши передачу позивачу небезпечного товару, яка закономірно призвела до пошкодження і виведення з ладу (знищення) речей позивача, що складає його реальні збитки, на підставі чого згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів»відповідач несе перед позивачем, як потерпілими, відповідальність за їх повне відшкодування у відповідності з ст.ст. 1209, 1210 ЦК України.

Проте, в порушення ч. 2 ст. 623 ЦК України позивач не довів розмір завданих йому збитків, до висновку про що суд дійшов, виходячи з дослідженого рахунка № 273 від 19.07.2010 сукупно з квитанцією до прибуткового ордеру № 934 і показаннями свідка ОСОБА_4 Рахунок і квитанція через вади їх форми не дають можливості згідно з істиною ідентифікувати платника та повязаність з подією завдання шкоди. Відновлювальний ремонт котла, визначений позивачем способом відшкодування за ст. 1192 ЦК України, виконаний ОСОБА_4 в серпні 2010 року, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні і визнано позивачем, а витрати позивача на інший ремонт через незадоволеність роботою котла після ремонту нічим обєктивно не підтверджені. Так само, суд звертає увагу, що відсутні допустимі платіжні документі про сплату за придбані нові товари замість зіпсованих, про оплату виконаних робіт чи, принаймні, щодо проведення товарознавчої оцінки завданих пошкоджень. Про призначення судової товарознавчої експертизи позивач не клопотав. За таких обставин суд за браком доказів згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України відкидає, як не встановлені, збитки на заявлену позивачем суму.

Таким чином, через недоведеність розміру реальних збитків передбачений статтею 1192 ЦК України спосіб захисту згідно з ст. 4 ЦПК України за цим рішенням суду не підлягає застосуванню, на підставі чого в цьому позові належить відмовити. Водночас, не викликає сумнівів той факт, що протиправним пошкодженням речей позивача відповідач за визначенням п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України спричинив позивачу моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню позивачу згідно з ст.ст. 1167, 1209 цього Кодексу з урахуванням його похилого віку, належності до соціально незахищених верств населення, тривалості невиконання відповідачем свого цивільного обовязку з позадоговірного зобовязання, простої необережності відповідача у завданні шкоди, а також пори року, що зумовила глибину душевних хвилювань внаслідок виведення з ладу холодильника з неможливістю в спекотну погоду зберігати продукти харчування, та з урахуванням поведінки відповідача, що виразилася в ухиленні від дотримання необхідних формальностей для підтвердження позивачем своїх прав вимоги і розміру збитків, які мають істотне значення для визначення допомоги позивачу, яку він має відчути адекватно завданій його психічному здоровю шкоді. Відповідно, суд на загальних засадах справедливості та розумності згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 23 ЦК України присуджує позивачу одноразовою виплатою 2000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди ушкодженням його психічного здоровя у звязку з пошкодженням його майна.

Судові витрати відносяться на рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позови ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго»(код ЄДРПОУ 23359034, м. Дніпропетровськ) 2 000 гривень відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 в іншій частині вимог відшкодування моральної шкоди, а так само в позові про відшкодування майнової шкоди відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго»(код ЄДРПОУ 23359034, м. Дніпропетровськ) відшкодування справленого судового збору в сумі вісім гривень 50 коп. та оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само прокурором з наступного за днем вручення його копії.

Суддя