Рішення № 1913197, 18.07.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2008 р.

Справа № 10/12-08-1716

за позовом Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державного комітету України по водному господарству в особі Одеського обласного виробничого управління по водному господарству

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Муроване»

про стягнення 635 грн. 10 коп.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від прокуратури: Бурдейна І.О. за довіреністю від 04.06.2008р. №05/1-997-01вих

від позивача (Одеського обласного виробничого управління по водному господарству): Лялін В.Ю. за довіреністю від 19.06.2008р. №ММ-20-1234

від відповідача:Кресюн В.А. за довіреністю від 05.01.2008р.

Суть спору: Котовський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Державного комітету України по водному господарству в особі Одеського обласного виробничого управління по водному господарству звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з СВК «Муроване» збитків в сумі 635,10 грн., що заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення відповідачем спеціального водокористування без відповідного дозволу.

В процесі розгляду справи на вимогу господарського суду Котовським міжрайонним прокурором Одеської області уточнено юридичну адресу відповідача у справі, про що до суду надано відповідну заяву від 23.06.2008р. за вх. №12798, а також уточнено процесуальне законодавство на підставі якого Котовським міжрайонним прокурором Одеської області поданий даний позов до господарського суду (заява від 09.07.2008р. за вх.№13916 та заява від 16.07.2008р. за вх.№14437).

Представник від позивача (Одеського обласного виробничого управління по водному господарству) у судовому засіданні підтримав позовні вимоги Котовського міжрайонного прокурора Одеської області і просив суд їх задовольнити, з підстав, викладених у позові.

Відповідачем наданий до суду відзив на позов від 04.07.2008р. №10, який 07.07.2008р. залучений господарським судом до справи, та згідно з яким, відповідач із позовом прокурора не згодний, оскільки по-перше, позов поданий прокурором на підставі КАС України, а починаючи з 01.09.2006р. господарські суди не розглядають справи на підставі КАС України. По-друге, відповідач посилається на те, що у 2007 році у СВК «Муроване» виникли форс-мажорні обставини, які підтверджені Висновком ТППУ №2975/05-4 від 20.08.2007р., а тому відповідач не мав фінансової можливості замовити та отримати дозвіл на користування водними ресурсами. Водночас відповідач регулярно сплачував фіксований сільськогосподарський податок, а відповідно до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998р. (з послідуючими змінами і доповненнями) даний вид податку сплачується в рахунок податків і зборів (обов’язкових платежів) серед яких є й збір за спеціальне водокористування.

Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 20.06.2008р. строк розгляду цієї справи продовжений на один місяць до 23.07.2008р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України у судовому засіданні 18.07.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

06.03.2008р. відділом водних ресурсів Одеського обласного виробничого управління по водному господарству проведено перевірку стану дотримання вимог водного законодавства відповідачем (СВК «Муроване», Одеська область, Котовський район, с. Муроване). Проведеною перевіркою встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача відсутній. Водокористування відбувається з 3 артсвердловин; на час перевірки в робочому стані 1 свердловина, дві у неробочому стані. Водоспоживання здійснюється на сільськогосподарські потреби СВК «Муроване», відведення стічних вод в вигреби. Дозвіл на спецводокористування №УКР 1087-А/Оде, виданий 14.06.2000р., термін дії закінчився 01.04.2002р. Облік використання води здійснюється побічним методом, ведеться не формі. Обсяг забраної в 2007 році води склав 0,6 тис. м. куб. Статистична звітність 2-ТП-водгосп надається щоквартально.

За результатами цієї перевірки відділом водних ресурсів Одеського обласного виробничого управління по водному господарству складений відповідний акт №1449/4 від 06.03.2008р., який підписаний особами, що здійснили перевірку та директором СВК «Муроване» Кушніром С.Д., а також директору СВК «Муроване»вручений припис №1499/4 від 06.03.2008р. про усунення встановлених правопорушень водного законодавства.

Водночас за результатами цієї перевірки був складений протокол про адміністративне правопорушення від 06.03.2008р. №000012, та розглянуто справу про адміністративне правопорушення водного законодавства України, про що винесено відповідну постанову від 06.03.2008р. №000012, згідно з якою, на директора СВК «Муроване» Кушніра С.Ф. накладено адміністративне стягнення в сумі 85 грн., а також запропоновано відшкодувати збитки в розмірі 635,10 грн.

Згідно з розрахунком відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення правил використання водних ресурсів, який наданий на вимогу суду позивачем, розрахунок збитків здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої Наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001р. №290 та зареєстрованої в Мінюсті України 18.01.2002р. за №44/6332.

У зв’язку з тим, що збитки в розмірі 635,10 грн. СВК «Муроване» не сплачені Котовський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Державного комітету України по водному господарству в особі Одеського обласного виробничого управління по водному господарству звернувся до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

В силу вимог ст.46 Водного Кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» водокористування може бути двох видів – загальне та спеціальне.

У ст.48 Водного Кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи збір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст.49 Водного Кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, спеціальне водокористування здійснювалося відповідачем за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування, що підтверджується актом перевірки стану дотримання вимог водного законодавства від 06.03.2008р. №1449/4, який складений відділом водних ресурсів Одеського обласного виробничого управління по водному господарству за результатами проведення відповідної перевірки та який підписаний відповідачем, приписом відділу водних ресурсів Одеського обласного виробничого управління по водному господарству від 06.03.2008р. №1449/4, а також протоколом про адміністративне правопорушення від 06.03.2008р. №000012 та постановою за справою про адміністративне правопорушення водного законодавства України від 06.03.2008р. №000012.

Такі обставини справи свідчать про порушення відповідачем водного законодавства щодо правил здійснення спеціального водокористування, зокрема, вимог ст.49 Водного Кодексу України.

Відповідно до ст.110 Водного Кодексу України, порушення водного законодавства, зокрема, порушення правил спеціального водокористування, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Аналогічні вимоги щодо видів відповідальності містяться і у ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

При цьому відповідно до вимог ст.111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов’язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, розрахунок розміру заподіяних державі збитків здійснений позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої Наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001р. №290 та зареєстрованої в Мінюсті України 18.01.2002р. за №44/6332, а саме п.6 Методики, яким передбачений розрахунок розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні з наступною формулою З с.в.= WхТарх5, де W –об’єми води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об’єм нераціонально використаної води, об’єм зумисного чи незумисного заниження показників обсягів забору води з видних об’єктів чи обсягів відведення води у водні об’єкти; Тар - діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів; 5- коефіцієнт.

Акт перевірки стану дотримання вимог водного законодавства від 06.03.2008р. №1449/4 свідчить, що обсяг забраної у 2007 році води склав 0,6 тис.куб.м., що також підтверджується і відповідними звітами про використання води за 2007 рік, які надані до суду самим відповідачем. Діючий на час порушення тариф на воду становить 21,17 коп./куб. м., що також підтверджується додатком №2 до Закону України №398-V від 30.11.2006р. Отже, розмір заподіяних державі збитків становить 635,10 грн. (600 куб.м.х0,2117х5).

З огляду на встановлені обставини справи, які свідчать про порушення відповідачем вимог водного законодавства України, внаслідок чого державі заподіяні збитки в розмірі 635,10 грн., господарський суд дійшов висновку про задоволення позову Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державного комітету України по водному господарству в особі Одеського обласного виробничого управління по водному господарству.

У відзиві на позов відповідач посилається на те, що дозвіл на спеціальне водокористування не одержаний відповідачем у зв’язку із скрутним фінансовим становищем, що підтверджується Висновком ТППУ про форс-мажорні обставини від 20.08.2007р. №2975/05-4.

Такі посилання відповідача не приймаються до уваги господарським судом, оскільки як встановлено позивачем при проведенні перевірки термін дії дозволу на спеціальне водокористування №УКР1087-А/Оде, виданого 14.06.2000р. закінчився 01.04.2002р., а згідно з Висновком ТППУ про форс-мажорні обставини від 20.08.2007р. №2975/05-4 форс-мажорні обставини визнані ТППУ станом на 26.06.2007р.

Посилання відповідача на регулярну оплату фіксованого сільськогосподарського податку, до якого в силу вимог Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998р. (з послідуючими змінами і доповненнями) входить й збір за спеціальне водокористування також не приймаються до уваги господарським судом, оскільки спростовуються вимогами ч.2 ст.111 Водного кодексу України, згідно з якою, відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування. Разом з тим, за змістом ст.ст.68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збитки, що заподіяні державі внаслідок використання природних ресурсів без відповідного дозволу підлягають відшкодування незалежно від сплати збору на спеціальне використання природних ресурсів.

З огляду на заяви Котовського міжрайонного прокурора Одеської області від 09.07.2008р. за вх.№13916 та від 16.07.2008р. за вх. №14437, в яких уточнено законодавство на підставі якого поданий позов, а саме на підставі ст.2,12,54-57 ГПК України, посилання відповідача на те, що позов поданий прокурором на підставі КАС України є недоцільними.

В силу вимог ст.44, 49 ГПК України з відповідача в доход бюджету підлягає до стягнення державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. При цьому до стягнення з відповідача підлягає державне мито саме в сумі 102 грн., оскільки відповідно до п.2 ст.3 Декрету КМУ України «Про державне мито» від 12.02.1993р. №7-93 (із відповідними змінами на момент розгляду справи), розмір ставок державного мита, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державного комітету України по водному господарству в особі Одеського обласного виробничого управління по водному господарству задовольнити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Муроване» (66341, Одеська область, Котовський район, с. Муроване, код ЄДРПОУ 03767009)

- на користь Одеського обласного виробничого управління по водному господарству (р/р 31118106700294 ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, відділення УДК у Котовському районі, ЄДРПОУ 23214672) збитки в сумі 635 (шістсот тридцять п’ять) грн. 10 коп.

- в доход державного бюджету України (одержувач: ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, рахунок: 31114095700008, код платежу за бюджетною класифікацією: 22090200) державне мито в сумі 102 (сто дві) грн.

- в доход державного бюджету України (р/р 31217259700008, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач: ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесі в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 21 липня 2008 року.

Суддя Смелянець Г.Є.