Постанова № 19130725, 10.10.2011, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючогоМаринченка В.Л.,суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григорєвої Л.І., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Яреми А.Г.,при секретарі судового засідання Бурнишевій О.Е.,

за участю представників: позивача Сєргєєвої Т.В., Анісімової К.О.; відповідача Гладуна Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі Підприємство) до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У червні 2008 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ від 9 червня 2008 року № 0001284120/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток за 2006 рік у розмірі 172 802 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 86 401 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем на підставі акта від 30 травня 2008 року № 326/41-20-30167066 про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Підприємством у період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

У ході перевірки встановлено, що Підприємство у 2006, 2007 роках відповідно до пункту 1.25 статті 1, підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334/94-ВР) включило до складу валового доходу як безповоротну фінансову допомогу кредиторську заборгованість, яка виникла внаслідок неповного розрахунку Підприємством за поставку продукції технічного призначення за договором, укладеним між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Техкомресурс" 17 квітня 2001 року, і була списана у звязку із закінченням строку позовної давності та за відсутності вимоги щодо її погашення згідно з протоколом засідання постійно діючої комісії позивача по списанню дебіторської та кредиторської заборгованості від 28 квітня 2006 року № 17-ю. При цьому валові витрати на суму оприбуткованих у 2001 році товарів, за поставку яких виникла ця заборгованість, позивач не зменшив, чим, на думку податкового органу, порушив пункт 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР, що призвело до заниження податкового зобовязання із податку на прибуток за 2006 рік.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 11 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 1 грудня 2010 року рішення судів попередніх інстанцій скасував, позов задовольнив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України СДПІ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР, просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2010 року. На обґрунтування заяви додано постанову Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2009 року (№ К-26825/06).

Заслухавши пояснення представників відповідача та позивача, перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення СДПІ про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток, при цьому виходив із того, що Закон № 334/94-ВР не зобовязує платника податку на прибуток зменшувати або коригувати валові витрати за податковий період, у якому відбулося оприбуткування товару, у разі несплати вартості цих товарів та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР у наступних податкових періодах.

У судовому рішенні, на яке посилається СДПІ, обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2010 року, касаційний суд, виходячи із наведеного у пункті 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначення поняття валових витрат, дійшов висновку про правомірність рішень податкового органу про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток, оскільки до заниження суми цього податку призвело віднесення його платником до валових витрат витрат, які, з огляду на встановлені судами обставини, не мали реального характеру.

Таким чином, обставини справи, на рішення у якій посилається заявник, відмінні від обставин, що стали підставою для ухвалення судового рішення, про перегляд якого порушив питання заявник. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Верховний Суд України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Л. МаринченкоСудді: В.П. Барбара І.С. Берднік С.М. Вус Л.Ф. Глос Т.В. Гошовська Л.І. Григорєва В.І. Гуменюк М.Б. Гусак А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок В.В. Заголдний Г.В. Канигіна М.Р. Кліменко М.Є. Короткевич В.І. Косарєв О.В. Кривенда В.В. Кривенко О.Т. Кузьменко Н.П. Лященко В.В. Онопенко Л.І. Охрімчук П.В. Панталієнко В.Ф. Пивовар О.І. Потильчак Б.М. Пошва О.Б. Прокопенко А.І. Редька Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін А.М. Скотарь О.О. Терлецький Ю.Г. Тітов І.Б. Шицький А.Г. Ярема