Рішення № 1912963, 17.07.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" липня 2008 р. Справа № 7/221-08

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Бориспільський експериментальний комбікормовий завод”, м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак”, с. Стовп’яги

про стягнення 6476, 21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Петруня А.В. (дов. б/н від 01.05.2008 р.);

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Карпунов І. О.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак” (далі –відповідач) про стягнення 6476, 21 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором № 04/77 від 03.10.2005 р. щодо оплати за надані позивачем послуги з сушіння зернових.

Ухвалою суду від 21.04.2008 року було порушено провадження у справі № 7/221-08 та призначено її розгляд на 13.05.2008 року.

В зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання 13.05.2008р., розгляд справи було відкладено на 05.06.2008р.

В зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання 05.06.2008 р. розгляд справи відкладався до 17.07.2008 р.

Ухвалою голови господарського суду Київської області від 09.06.2008 р. строк розгляду справи продовжено на один місяць, до 21.07.2008 р.

В судове засідання 17.07.2008 р. відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від 21.04.2008 р. не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 17.07.2008 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив

03.10.2005 року між Відкритим акціонерним товариством „Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трак” був укладений договір про надання послуг з сушіння зернових № 04/77 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1.1. вказаного Договору, відповідач (Замовник) постачає, а позивач (Виконавець) приймає для сушіння, очищення та зберігання придатну для переробки сировину (далі-Продукцію), починаючи з 03.10.05 р. по 03.11.05 р.

Пунктом 1.1.3. Договору передбачено, що приймання зерна здійснюється Виконавцем шляхом його зважування на вагах Виконавця. Прийомна Продукції за якістю здійснюється шляхом проведення аналізу в лабораторії Виконавця. На підтвердження приймання Продукції Виконавець робить замовнику відповідну відмітку в накладних.

Пункт 1.1.4. Договору передбачає, що сушіння, доробка Продукції здійснюється Виконавцем по цінах зазначених в п. 3 цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору товар у відповідності із даним Договором має бути поставлений „Постачальником” за місцем постачання, зазначеним у заявці, протягом 5-ти робочих днів з моменту прийняття „Постачальником” заявки „Покупця”.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата за надані послуги здійснюється на підставі рахунку-фактури Виконавця протягом 5 днів з моменту видачі вимоги Замовникові. Підставою для оплати послуг за цим договором є положення цього договору.

В період з 11.11.2005 р. по 18.11.2005 р. надав Відповідачеві послуги по сушінню зерна на загальну суму 9224, 17 грн. Факт надання послуг підтверджується відповідними податковими накладними від 11.11.2005 р., 15.11.2005 р. та 18.11.2005 р.

На підставі п. 3.1. Договору позивачем виставлені рахунки-фактури на загальну суму 9224, 17 грн., які мали бути оплачені відповідачем у 5-денний термін з моменту їх пред’явлення.

В порушення умов Договору відповідач виконав своє зобов’язання частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача 1747,96 грн., а тому станом на 20.02.2008 р. за ним утворилась заборгованість на загальну суму 7476, 21 грн.

З метою досудового врегулювання спору 20.02.2008 р. Позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості (копія в матеріалах справи). У відповідь на вказану вимогу 21.03.2008р. на поточний рахунок позивача відповідачем перераховано 1000, 00 грн. Зазначене підтверджується наданою позивачем банківською випискою № 55 за 21.03.2008р. (копія в матеріалах справи).

На момент звернення позивача до суду за відповідачем рахується заборгованість у сумі 6476, 21 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язання встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В частині 1 статті 903 ЦК України вказується, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг згідно зі статтею 905 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі-Закон) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних (оригінали оглянуті в судовому засіданні) підтверджують факт виникнення у відповідача зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг. Крім того, суд дійшов висновку, що частково сплативши за надані послуги, відповідач визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 6476, 21 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак” (08436, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Стовп’яги, вул. Поліська, 2, код ЄДРПОУ 32090430) на користь Відкритого акціонерного товариства „Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46, код ЄДРПОУ 00954538) 6476 (шість тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 21 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В.М.