Рішення № 1912785, 16.07.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2008 р.

Справа № 26/42-08-1410

За позовом : Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний

комбінат „Запоріжсталь” ( далі - позивач)

до відповідача : Державного підприємства „Одеська залізниця” ( далі - відповідач)

про стягнення 20881,24 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Лахматова К.Г. за довіреністю від 28.11.2007 р.

( участь у всіх судових засіданнях)

від відповідача : Шинкаренко Ю.В. за довіреністю від 20.02.2008 р.

( участь у судовому засіданні 28.05.2008 р. .)

Суть спору : стягнення 20881,24 грн. –вартості недостачі вантажу –прокат черних металів.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги визнає частково, відзив на позов не надав, в судове засідання після оголошеної переви 28 травня 2008 р., не з‘явився, був повідмлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Надав свій розрахунок суми стягнення, відповідно до якого недостача 2-х пачок металу з урахуванням 0,5 % від маси вантажу складає 20776,26 грн., виходячі з наступного : вага 2-х пачок металу складає 10740 кг. минус 0,5% = 54 кг.; 107740 кг. –54 кг. = 10680 кг.; 1068- кг. х 1944,24 грн. – вартість однієї тони маталу = 20776,26 грн.

З цим розрахунком погодився представник позивача.

У зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 28.05.2008 р. справа розглянуто за правилами ст. 75 ГПК за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошена перерва з 18.06 по 16.07.2008 р., згідно приписів ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 20881.24 грн. –вартості недостачі вантажу –прокат черних металів посилаючись на наступне.

Згідно залізничної накладної № 47544475 від 1.10.2007 р., яка відповідно до приписів ст. 6 Статуту залізниць України ( далі –Статут) та ст. 909 ЦК України є договіром перевезення вантажу, вантажовідправник, позивач по справі, відпустив зі станції відправлення "Запоріжжя Ліве” Придніпровської залізниці до станції призначення "Іллічівськ –Експорт" Одеської залізниці на адресу Іллічівського морського торговельного порту вантаж –прокат черних металів не пойменовані у алфавіті у вагоні № 56937451 у кількості 12 місць масою 67690 кг.

Відповідно до вказаної залізничній накладній вказаний вантаж закріплено і розміщено, згідно п.4.2.14, л.3 Прил. 14 до СМГС 1 ярус- 10 пачок/2 ярус 2 пачки.

Ціна однієї тонни вказаних труб, відповідно до довідки вантажовіправника – 1944,25 грн.

Під час комісійної перевірки вказаного вагону на станції Одесса –Сорт виявлена недостача 2 пачок вантажу, про що 07.10.2007 р. на вказаній станції складено акт загальної форми № 182.

На підставі цього акту на станції Іллічівськ 8 жовтня 2007 р. складено комерційний акт БК 012564/155, відповдіно до якого на підставі вказаного вище акту загальної форми № 182 на ст. Одесса –Сорт проізведено комісійне вивантаження та видача вантажу із вказаного вагону. По вказаній накладній значиться 12 пачок прокат ч/мет. У дійсності оказалось 10 пачок, що меньш проти документів на 2 пачки. Згідно сертифіката № 84203 вага нетто недостаючих пачок складає : 1-а пачка - 5520 кг., 2-а пачка 5220 кг. Пачки, що знаходяться у вагоні справні з бирками. Слідів від нестаючих пачок не виявлено. Вмятин на окантовочних лентах нижнього ярусу немає, підкладок, окантовочних лент, проволочних обвязок також немає. Недостаючі пачки могли вміститись на 2 ярусі.

Відповідно до ст. 110 Статуту, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Позивач вважає, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо сохранності вантажу, тому просить позов задовольнити.

Представник відповідача вимоги визнає частково, надав свїй розрахунок недостачі, про що зазначено вище.

Дослідівши надані сторонами докази, вислухавши представників сторін, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З вказаного вище комерційного акту убачається наявність нестачі вказаного вантажу - прокату черних металів у кількості 2 пачок вагою нетто 10740кг.

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, (далі –Правила) - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

Відповідно до п.27 цих же правил Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить : 0,5% маси всіх інших вантажів.

Вказаний вище вантаж відноситься до інших вантажів, згідно змісту п.27 вказаних Правил.

Виходячі зі змісту п.27 вказаних Правил та приписів ст. 22 ГПК України, суд вважає, що наданий відповідачем розрахунок, з яким погодився і позивач є правильним, тому він приймається судом до уваги.

Аналізуючи вищевказані акти загальної форми та комерційниц акт, суд вважає, що у даному випадку у несхоронності вказаного вантажу винна залізниця, оскільки сам факт відсутності вантажу у вагоні, у який цей вантаж був завантажений і був перевезений відповідачем свідчить про недостачу вантажу з вини залізниці, яка не забезпечила схоронність вказаного вантажу при перевезенні.

Відповідачем відсутність вини у недостачі вантажу позивача при перевезенні не доведено.

Відповідно до п.а ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Посилання позивача на приписи ст. 119 Статуту суд вважає правильним.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню частково з урахуванням вказаного розрахунку.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Одеська залізниця ( 65012, м. Одеса, вул. Пантелемонівська, 19; р/р 26003000001 в ОФАБ «Єкспрес-банк»в м. Одесі, МФО 328801, ОКПО 01071315 ) на користь відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” ( 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; р/р 26003032840001 у АКБ „Індустріалбанк”, МФО 313849, ЗКПО 00191230 ) : вартість недостачі вантажу в сумі 20776 грн. ( двадцять тисяч сімсот сімдесят шість ) грн. 26 коп.; державного мита в сумі 207 ( двісті сім ) грн. 76 коп. та 118 ( сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Никифорчук М.І.