Постанова № 1912761, 10.07.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.08 Справа№ 28/119 А

За позовом: Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Мадлен плюс”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів

про визнання нечинними першої податкової вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №1/174 від 07.02.2008 року та другої податкової вимоги №2/342 від 18.03.2008 року

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Брик І.С.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Кузан Р.І. - представник

Від відповідача: Мельничук В.А. - головний державний податковий інспектор

Позов заявлено Спільним українсько-словацьким підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Мадлен плюс” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинною першої податкової вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №1/174 від 07.02.2008 року.

Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить визнати нечинними першу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №1/174 від 07.02.2008 року та другу податкову вимогу №2/342 від 18.03.2008 року.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року справу №28/119 А передано судді Запотічняк О.Д. Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 30.05.2008 року справу №28/119 А передано судді Морозюку А.Я.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), позивач просить суд визнати нечинними першу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №1/174 від 07.02.2008 року та другу податкову вимогу №2/342 від 18.03.2008 року.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

07.02.2008 року ДПІ у Шевченківському районі м.Львова на адресу СП ТзОВ „Мадлен плюс” було скеровано першу податкову вимогу №1/174 від 07.02.2008 року, якою визначено суму податкового боргу 210777,89 грн.

18.03.2008 року ДПІ у Шевченківському районі м.Львова на адресу СП ТзОВ „Мадлен плюс” було скеровано другу податкову вимогу №2/342, якою визначено суму податкового боргу 236660,70 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, вказані податкові вимоги направлені СП ТзОВ „Мадлен плюс” за результатами проведеної ДПІ у Шевченківському районі м. Львова документальної перевірки Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Мадлен плюс” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2002 року по 31.03.2004 року.

Так, за результатами вказаної перевірки складено Акт № 540/23-2/20831128 від 25.08.2004 року, на підставі якого ДПІ у Шевченківському районі м. Львова були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 27.08.2004 року № 0004032320/0/21829, яким визначено суму податкового зобов"язання по податку на додану вартість на суму 27675,08 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 27.08.2004 року № 0004212320/0/21828, яким визначено суму податкового зобов"язання по податку на прибуток на суму 62039,84 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 27.08.2004 року № 0000142430/0/21827, яким застосована штрафна санкція за відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, в сумі 120000,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 27.08.2004р. № 0004202320/0/21826,яким застосована штрафна санкція за порушення законодавства з патентування, норм регулювання обігу готівки на суму 1200,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 21.08.2004р. № 0001471700/0/21866, яким визначено суму податкового зобов'язання по прибутковому податку на суму 3067,08 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 27.08.2004р. № 000442230/0/21859, яким визначено суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 25882,81 грн.

Позивач (СП ТзОВ „Мадлен плюс”) вважає донарахування податковим органом сум у вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях таким, що здійснене безпідставно та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому вважає оспорювані першу та другу податкову вимоги незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Однак, такі доводи позивача (СП ТзОВ „Мадлен плюс”) є безпідставними, виходячи із наступного.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов"язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 вказаного Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов"язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому разі зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено із матеріалів справи, позивач (СП ТзОВ „Мадлен плюс”) скористався своїм правом на оскарження та оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 року по справі № 5/2599-19/441 А(5/2682-12/328) було скасовано постанову господарського суду Львівської області та прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог СП ТзОВ „Мадлен плюс” до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004212320/0/21828, № 0004032320/0/21829, № 0000142430/0/21827, № 0004202320/0/21826, № 000442230/0/21859 від 27.08.2004 року та № 0001471700/0/21866 від 21.08.2004 року –відмовлено.

Відповідно до ст.14, ст.254, ст.255 КАС України вказана постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 року набрала законної сили з моменту проголошення, є обов’язковою до виконання на всій території України, а встановлені нею обставини не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, нараховані суми, які зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях, є узгодженими та у встановлений законом строк до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу(п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Відповідно до п.п. 6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Оспорювані позивачем податкові вимоги направлені позивачу у повній відповідності до вимог п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З огляду на все вищенаведене, не вбачається підстав для визнання нечинними першої та другої податкових вимог, тому суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору покладаються на позивача.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись п.6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.69-71,86,158,160,162,163,167 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Морозюк А.Я.