Рішення № 19124741, 28.10.2011, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-742/2011 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2011 року м.Запоріжжя Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:Стоматова Е.Г.

при секретареві:Мітєвої А.Л.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з надання теплової енергії в сумі 4123,56 грн. -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Концерн „Міські теплові мережі” звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в розмірі 2841,35 грн., яка була спожита останньою у період часу з листопада 2007 року по лютий 2009 року включно.

10.11.2009 року представником Концерну „МТМ” була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з ОСОБА_3 4123,58 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії за період часу з листопада 2007 року по жовтень 2009 року включно. Ця заява прийнята судом.

Свої позовні вимоги Концерн „МТМ” обґрунтовує споживанням відповідачем теплової енергії у вигляді опалення та гарячого водопостачання без відповідної правової підстави. Та в силу властивості теплової енергії, яка не може бути повернута позивачу в натурі, просить стягнути з відповідача її вартість.

До участі у справі судом було залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача Обєднання співвласників багатоквартирного будинку по вул.Малиновського, буд.8, у м.Запоріжжя яким є ОСББ „Істок-М8”.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги Концерну „МТМ” не визнав в повному обсязі, надав суду письмові заперечення з додатками до них, в яких просить в задоволенні позову відмовити. В судовому засіданні відповідач та її представник підтримали свої заперечення проти позовних вимог та просили суд залишити позов без задоволення.

Представник третьої особи підтримала позовні вимоги позивача та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Концерну „МТМ” в повному обсязі виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, а також пояснень представника позивача рішенням Запорізької міської ради №317 від 23.08.2007 року позивачу було надано право виконувати обовязки виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для населення, що мешкає в будинках житлово-будівельних кооперативів та об”єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Рішенням загальних зборів ОСББ „Істок-М8”, утвореного мешканцями будинку №8 по вул.Малиновського у м.Запоріжжі, від 22.10.2007 року було визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та підігріву питної води Концерн „МТМ”.

Будинок №8 по вул.Малиновського, у м.Запоріжжя в якому знаходиться квартира відповідача, обладнаний системами централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання. Цей факт відповідачем не оспорюється. Через ці системи позивачем постачалася теплова енергія і відповідачу.

Кожного місяця, починаючи з листопада 2007 року Відповідачу надавались рахунки на оплату спожитої теплової енергії, в яких зазначалася вартість кожної послуги окремо та разом сума до оплати (копії рахунків знаходяться в матеріалах справи). Також в цих рахунках зазначено рішення органів місцевого самоврядування, якими були затверджені тарифи на послуги теплопостачання.

Відповідно до цих рішень вартість спожитої теплової енергії у вигляді опалення визначалася за м2 опалювальної площі при відсутності приладів обліку теплової енергії, або за Гкал у разі їх наявності, а за послуги гарячого водопостачання за м3.

Як вбачається з матеріалів справи по вул.Малиновського, буд.8, у м.Запоріжжя система централізованого опалення будинку обладнана приладом обліку теплової енергії, про що свідчить „акт приемки в эксплуатацию приборов учета тепловой энергии” від 14.03.2007 року, складений представниками Філії Концерну „МТМ” Комунарського району та ЖБК „Радіоприлад-12”, правонаступником якого є ОСББ „Істок-М8”. На підставі показань цього приладу обліку теплової енергії визначається кількість спожитого тепла на опалення у Гкал. Окремі квартири такими приладами не обладнані. Тому кількість спожитої теплової енергії у вигляді опалення визначається за загальнобудинковим приладом обліку, а кожної окремої квартири за кількістю квадратних метрів опалювальної площі: кількість Гкал за теплолічильником поділяється на опалювальну площу будинку та помножується на кількість м2 опалювальної площі окремої квартири. Вартість опалення визначається відповідно до тарифів за Гкал.

Згідно наданих відповідачем документів у його квартирі обладнано вузол обліку гарячої води встановлено лічильник КВ-1,5 заводський номер №398879. Відповідно до наданого відповідачем паспорту на цей лічильник, розділ 8, його необхідно піддавати обовязковій повірці. Міжповірочний інтервал не більше 2 років. Як свідчить надана відповідачем довідка ЗАТ „Теплосервіс”, яка відповідає округлому штампу у паспорті на лічильник №398879 остання повірка цього лічильника відбувалася 02.12.2003 року. Тому судом не приймаються твердження відповідача, викладені у запереченнях від 02.02.2011 року про те, що остання повірка приладу відбулася у липні 2009 року.

Відповідно до ст.16 та 20 Закону України „Про метрологію і метрологічну діяльність ” лічильники, які використовуються для обліку і розрахунків за воду, дозволяється застосовувати, якщо вони пройшли повірку. При експлуатації лічильники повинні проходити періодичну повірку через встановлені міжповірочні інтервали. Питання встановлення міжповірочних інтервалів на засоби вимірювальної техніки належить до компетенції Держстандарту. Для лічильників води міжповірочний інтервал становить від 2 до 4 років, залжно від типу лічильника. Як свідчить наданий Відповідачем паспорт на лічильник гарячої води міжповірочний інтервал встановлено в 3 роки, тобто Відповідач не здійснив належну повірку лічильника води і з цих підстав його показання не можуть прийматись до визначення кількості та вартості спожитої гарячої води.

Заперечення відповідача відносно визначення кількості спожитої гарячої води на підставі БніП 2.04.01-85 „Внутрішній водогін і каналізація будівель” судом не приймаються, оскільки вони протирічать Постанові Кабінету Міністрів України №1107 від 25 серпня 2004 року „Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання”, згідно п.4 якої нормативи питного водопостачання у конкретному населеному пункті розробляються на замовлення місцевих адміністрацій або органів місцевого самоврядування та затверджуються ними.

Твердження відповідача про нарахування позивачем обсягу споживання гарячої води у розмірі 7,4 куб.метрів на місяць також не відповідає матеріалам справи, оскільки, як свідчать, додані до позовної заяви рахунки на сплату спожитої теплової енергії кількість куб. метрів щомісяця різна та залежить від кількості днів постачання гарячої води. До того ж зазначена кількість гарячої води нараховувалась на двох осіб, що мешкають у квартирі відповідачки.

Посилання відповідача на відсутність договірних відносин із позивачем судом також не приймаються, оскільки діюче законодавство не передбачає позбавлення відповідальності за несплату спожитої теплової енергії внаслідок не укладання договору. До того ж предметом позову є стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії, що насамперед і передбачає відсутність договору.

Дані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.387, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст.88, 208, 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну „Міські теплові мережі” до ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну „Міські теплові мережі” (р/р260040530001 в АКБ „Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121458) вартість безпідставно набутої теплової енергії в сумі 4123 грн. 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну „Міські теплові мережі” (р/р260040530001 в АКБ „Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121458) судові витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 30,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 51,00 грн. державного мита.

Повернути Концерну „Міські теплові мережі” надлишково сплачену суму витрат на ІТЗ судового процесу в розмірі 220,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.

Суддя:Е.Г. Стоматов