Вирок № 19116427, 09.11.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

1-424/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

при секретарі Сагіровій Ю.В. ,

за участю прокурора Цехмістер А.В.

за участю захисника ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за звинуваченням :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя, громадянина України, українця, з середньо технічною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше в силу ст.. 89 КК України не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1

у скоєні злочину передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

11 квітня 2011 року приблизно о 5 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 знаходячись біля торгового кіоску «Тещині млинці», розташованого по проспекту Перемоги, 100 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, під час сварки яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, діючи навмисно, наніс потерпілому ОСОБА_3 удар ножем в область живота, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді:

- колото-різаного торакоабдоминального поранення справа з проникненням в черевну порожнину з пошкодженням правої долі печінки, яке ускладнилося внутрічеревною кровотечею, та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження яке є небезпечним для життя в момент спричинення.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину визнав повністю, та пояснив, що 11 квітня 2011 року, знаходячись біля кіоску «Тещині млинці», він побачив раніше не знайомого ОСОБА_3 з компанією. Мимо них проходила жінка похилого віку, та потерпілий ОСОБА_3, без видимих на те причин, почав висловлюватися до її адреси нецензурною бранкою. Він зробив потерпілому зауваження, але потерпілий замість того, щоб припинити висловлюватися нецензурною бранкою почав висловлюватися нецензурною бранкою до його адреси. Між ними виникла словесна сварка. Після того як їх заспокоїли він пішов до автомобільної стоянки а потерпілий пішов до свого автомобіля який стояв по проспекту Перемоги. Однак оглянувшись він побачив що потерпілий наближається до нього, при цьому в його руках був металевий прут. Він достав з кишені складний ніж, та почав погрожувати потерпілому цим ножем, попереджаючи його щоб він не підходив. Але потерпілий не слухав його, продовжував йти на нього та вдарив його металевим прутом, на що він 4у відповідь вдарив його ножем. Крові від поранення видно не було, потерпілий заспокоївся, а він розвернувся та пішов з місця пригоди. У скоєному щиро кається, приносить потерпілому свої вибачення. На даний час, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди виплатив потерпілому суму 500 гривень. Заявлений потерплим цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнає в розмірі який встановить суд. Просить суд строго його не наказувати та не позбавляти його волі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, 11 квітня 2011 року приблизно о 5 годині, у нього виник конфлікт а потім і сварка з підсудним ОСОБА_2 Оскільки вони обидва не могли заспокоїтися то сварка продовжувалася деякий час. Під час цієї сварки підсудний вдарив його ножем, а він вдарив його металевим прутом, який знайшов поряд з місцем пригоди. Потім підсудний пішов з місця пригоди, а він побачивши кров, попросив своїх знайомих які знаходилися поряд, викликати швидку допомогу. Просить суд стягнути з підсудного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 16000 гривень, це кошти, які він витратив на своє лікування, обстеження, та придбання ліків. Квитанцій підтверджуючих саме таку суму матеріальної шкоди надати суду не може. В рахунок відшкодування моральної шкоди, просить суд стягнути суму 16000 гривень. На строгій мірі покарання не наполягає.

Відповідно до висновку експерта № 263 від 26 квітня 2011 року, тілесні ушкодження які є у ОСОБА_3 у вигляді: колото-різаного торакоабдоминального поранення справа з проникненням в черевну порожнину з пошкодженням правої долі печінки, яке ускладнилося внутрічеревною кровотечею, утворилися від дії плоского колючо-ріжочого предмета, та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження яке є небезпечним для життя в момент спричинення. ( а.с 64-65)

Згідно висновку експерта № 550/209 від 2 червня 2011 року, тілесні ушкодження які виявлено у ОСОБА_2 у вигляді синця в області тіла лівої лопатки утворився від дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, якою могла бути палка або залізний прут, та відносяться до легких тілесних ушкоджень. ( а.с. 94)

Таким чином дослідивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст. 121 ч.1 КК України, так як він своїми навмисними діями заподіяв тяжке тілесне ушкодження, тоб то умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість винного та обставини справи які помякшують та обтяжують покарання.

Так ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин, однак тяжких наслідків від його дій не сталося, щиро покаявся у скоєному, попросив вибачення у потерпілого, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується добре, що суд визнає як обставини які помякшують покарання.

Сукупність вказаних обставин дають суду підстави призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі в межах встановлених санкцією кримінального закону. При цьому суд вважає можливим виправлення засудженого без відбуття покарання з випробуванням та покладенням на нього обовязків.

Заявлений по справі цивільний позов щодо відшкодування матеріального та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Згідно заявлених позовних вимог потерпілий просить суд стягнути з підсудного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 16000 гривень. За поясненнями потерпілого ОСОБА_3 він витратив на своє лікування кошти в сумі 16000 гривень, при цьому підтвердити свої матеріальні витрати квитанціями, чеками та іншими документами, потерпілий ОСОБА_3 не може.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається.

Як убачається з матеріалів справи та згідно пояснень самого потерпілого, він не може підтвердити саме таку суму матеріального шкоди, і в загалі у нього не залишилося ніяких чеків щодо придбання ліків. Враховуючи вище наведене суд вважає що позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 16000 гривень не підлягають задоволенню в повному обсязі за недоведеністю.

Згідно розяснень, наведених у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із змінами внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Виходячи з вимог розумності та справедливості заявлений по справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 16 000 гривень підлягає задоволенню частково в сумі 5000 гривень, оскільки саме таку суму суд вважає сорозмірною спричиненій шкоді. Сума моральної шкоди підлягає стягненню з підсудного.

По справі заявлено цивільний позов прокурора про відшкодування коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 1905,48 гривень.

Відповідно до ст.. 93-1 КПК України, позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, і вказану суму необхідно стягнути з підсудного.

Речові докази по справі: дві футболки, спортивна куртка, які згідно квитанції ФЄ № 041251 від 18 квітня 2011 року, зберігаються в Орджонікідзевському РВ ММУ УМВС України в Донецької області підлягають поверненню потерпілому.

Судових витрат по справі не має.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ст. 121 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять ) років.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням, строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобовязати ОСОБА_2 в період іспитового строку періодично зявлятися на реєстрацію в кримінально виконавчу інспекцію, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції та повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання чинності вироком залишити без зміни підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 5000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Маріупольської міської ради, кошти витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_3, в сумі 1905,48 гривень, які перераховувати на розрахунковий рахунок № 31410544700054, банк одержувача УДК в Донецький області, МФО 834016, код ОКПО 34686694.

Речові докази по справі: дві футболки, спортивна куртка, які згідно квитанції ФЄ № 041251 від 18 квітня 2011 року, зберігаються в Орджонікідзевському РВ ММУ УМВС України в Донецької області повернути потерпілому.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом пятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Суддя _________ Шиян В.В.