Вирок № 19115563, 25.06.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/1-222/11

ВИРОК

іменем України

"25" червня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

при секретарі Каракадько Ю.В.,

з участю прокурора Лавріненка Д.В.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

представника цивільного позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вознесенська кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта повна вища, сімейний стан одружений, має на утриманні малолітню дитину 2006 року народження, на момент вчинення злочину та розгляду кримінальної справи в суді обіймає посаду та працює начальником електромеханічного цеха військової частини А2920, має військове звання майор, перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, особистий номер А-029932, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.410 КК України.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до посвідчення офіцера НОМЕР_2, виданого Одеським інститутом сухопутних військ, від 30 липня 1998 року, підсудний майор ОСОБА_3 перебуває на службі в Збройних Силах України, маючи військове звання майор.

Наказом Командувача сил підтримки Збройних Сил України від 01 грудня 2007 року №36 підсудний майор ОСОБА_3 був призначений на посаду начальника електромеханічного цеху військової частини А2920, у звязку з чим підсудний майор ОСОБА_3 19 грудня 2007 року прийняв справи і посаду, та приступив до виконання службових обовязків.

Будучи начальником електромеханічного цеха військової частини А 2920, та виконуючи покладені на нього організаційно-розпорядчі обов'язки по практичному виконанню завдань і функцій держави, тобто будучи військовою службовою особою, відповідно до вимог ст.ст. 3, 4, 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст. ст. 11, 16, 36, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 7, 8, 13, 15 «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1225, п.п. 3.1.1., 3.1.9. «Положення про військове (корабельне) господарство», введеного в дію наказом Міністра оборони України №300 від 16 липня 1997 року, ст.ст. 1-5, 11, 113, 116 «Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах України», введеного в дію Наказом Міністра оборони СРСР №260 від 1979 року, підсудний майор ОСОБА_3 був зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, виконувати службові обовязки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також відповідав за стан, збереження, організацію та ведення обліку матеріальних засобів в електромеханічному цеху військової частини А2920, за відданні накази, їх наслідки та відповідність законодавству.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах України №61 від 23 травня 2001 року, виданого Головним управлінням економіки Міністерства оборони України, військова частина А2920, що дислокується за адресою: АДРЕСА_1, має право здійснювати господарську діяльність, одним із видів якої є технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Проходячи службу у зазначеній військовій частині, на зазначеній посаді, підсудний майор ОСОБА_3, діючи всупереч інтересам служби, та на порушення наведених вимог законодавства, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи свої права і можливості, повязані із займаною посадою, вчинив викрадення військового майна із зловживанням службовим становищем, а саме - одного двигуна марки «ЯМЗ-236»заводський номер НОМЕР_5 і двох двигунів марки «КамАЗ-740»заводські номери НОМЕР_3 і НОМЕР_4, які перебували на обліку у військовій частині А2920 за наступних обставин.

04 грудня 2007 року командиром військової частини А2920 було укладено з громадянином ОСОБА_4 договір №198 про надання послуг з ремонту двигуна «ЯМЗ-236»без номеру з матеріалів та запчастин замовника громадянина ОСОБА_4 Вартість послуг відповідно до договору - 206 гривень 00 копійок. Організація проведення ремонту двигуна «ЯМЗ-236»була доручена начальнику електромеханічного цеху, підсудному майору ОСОБА_3

04 грудня 2007 року двигун «ЯМЗ-236»без номеру був доставлений громадянином ОСОБА_4 до електромеханічного цеху військової частини А2920. В один із днів проведення ремонту, в період з 04 по 08 грудня 2007 року, громадянин ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні електромеханічного цеху військової частини А2920, помітивши, що в приміщенні цеху серед інших запчастин та агрегатів зберігаються і двигуни марки «ЯМЗ-236», які не перебували в експлуатації, запропонував підсудному майору ОСОБА_3 за грошову винагороду здійснити обмін двигунів марки «ЯМЗ-236». Тобто громадянин ОСОБА_4 запропонував підсудному майору ОСОБА_3 за грошову винагороду в розмірі 1000 гривень 00 копійок, передати йому (ОСОБА_4) новий двигун марки «ЯМЗ-236», який належить військовій частині А 2920, в обмін на двигун марки «ЯМЗ-236», який ОСОБА_4 надав для ремонту згідно умов укладеного з військовою частиною договору.

При цьому, підсудний майор ОСОБА_3, являючись військовою службовою, зловживаючи службовим становищем, вирішив незаконно збагатитися за рахунок збуту стороннім особам іншого військового майна, до якого він має безперешкодний доступ, завдяки займаній посаді та покладених на нього обовязків, допустивши його викрадення з приміщення електромеханічного цеху, розташованого на території військової частини А2920, у звязку із чим, погодився на протиправну пропозицію громадянина ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння військовим майном, 08 грудня 2007 року, у період часу з 12 годин 00 хвилин по 13 годин 00 хвилин, підсудний майор ОСОБА_3, маючи у звязку із займаною посадою безперешкодний доступ до приміщення електромеханічного цеху та автомобільного майна, яке у ньому зберігається, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, в інтересах громадянина ОСОБА_4, прибув до приміщення електромеханічного цеху військової частини А2920 і за допомогою механічного пристрою «кран-балка»разом із водієм ТОВ «Хлібороб»громадянином ОСОБА_5, який не усвідомлював характер вчиненого діяння, викрав інше військове майно, яке належить військовій частині А 2920 двигун марки «ЯМЗ-236»НОМЕР_5, 1-ої категорії, вартістю 26070 гривень 06 копійок, завантаживши його до кузову автомобілю марки «ЗІЛ-130»державний реєстраційний номерний знак в ході досудового слідства не встановлено, на якому громадянин ОСОБА_4 разом із водієм ТОВ «Хлібороб»громадянином ОСОБА_5 вивіз із території військової частини А 2920 викрадений двигун марки “ЯМЗ-236” НОМЕР_5.

За підміну та передачу двигуна військової частини А 2920 марки «ЯМЗ-236»НОМЕР_5, громадянину ОСОБА_4, підсудний майор ОСОБА_3 отримав від останнього грошову винагороду в розмірі 1000 гривень 00 копійок, які у подальшому витратив на власні особисті потреби.

Зазначеними умисними злочинними діями підсудного майора ОСОБА_3 державі в особі військової частини А 2920 спричинено матеріальні збитки на суму 26070 гривень 06 копійок.

Після здійснення викрадення та підміни двигуна марки «ЯМЗ-236»НОМЕР_5 військової частини А2920, громадянин ОСОБА_4 запропонував підсудному майору ОСОБА_3 продовжити у подальшому викрадання автомобільного військового майна шляхом підміни технічно справних автомобільних двигунів, що належать військовій частині А2920 на несправні двигуни, а також запропонував останньому грошову винагороду у розмірі однієї тисячі гривень за кожний викрадений двигун.

У відповідь, підсудний майор ОСОБА_3, передбачаючи можливість продовження незаконного збагачення, а також розуміючи, що завдяки свому службовому становищу, він зможе безперешкодно мати доступ до військового автомобільного майна, та здійснювати його викрадення з приміщення електромеханічного цеху, розташованого на території військової частини А2920, погодився на протиправну пропозицію громадянина ОСОБА_4

28 січня 2008 року, реалізуючи задумане, з метою доступу до місця зберігання двигунів марки «КамАЗ-740»- електромеханічного цеху військової частини А2920 та подальшого отримання двигуна, який не перебував в експлуатації, громадянин ОСОБА_4 звернувся до командира військової частини А2920 з приводу надання послуг, щодо проведення технічної дефектації двигуна марки «КамАЗ-740».

28 січня 2008 року командиром військової частини А 2920 було укладено з громадянином ОСОБА_4 договір №4 про надання послуг з проведення дефектації двигуна марки «КамАЗ-740».

На виконання умов договору, у той же день 28 січня 2008 року, громадянин ОСОБА_4 на автомобілі марки «КамАЗ-5511», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого перебував працівник ТОВ «Хлібороб»громадянин ОСОБА_6, доставив до військової частини А2920 технічно несправний двигун марки «КамАЗ-740»без номеру.

Організація проведення ремонту двигуна «КамАЗ-740»була доручена начальнику електромеханічного цеху підсудному майору ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння військовим майном, 29 січня 2008 року, у період часу з 12 годин 00 хвилин по 13 годин 00 хвилин, підсудний майор ОСОБА_3, маючи у звязку із займаною посадою безперешкодний доступ до приміщення електромеханічного цеху та автомобільного майна, яке у ньому зберігається, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, повторно та в інтересах громадянина ОСОБА_4, прибув до приміщення електромеханічного цеху військової частини А2920, де за допомогою механічного пристрою «кран-балка»разом із водієм ТОВ «Хлібороб» громадянином ОСОБА_6, який не усвідомлював характер вчиненого діяння, викрав інше військове майно двигун марки «КамАЗ-740»НОМЕР_3, 1-ої категорії, вартістю 41285 гривень 95 копійок, завантаживши його до кузову автомобілю марки «КамАЗ-5511», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, на якому громадянин ОСОБА_4 разом із водієм ТОВ «Хлібороб»громадянином ОСОБА_6 вивіз з території військової частини А 2920 викрадений двигун марки «КамАЗ-740»НОМЕР_3.

За підміну та передачу двигуна військової частини А 2920 марки «КамАЗ-740»НОМЕР_3, громадянину ОСОБА_4, підсудний майор ОСОБА_3 отримав від останнього грошову винагороду в розмірі 1000 гривень 00 копійок, які у подальшому витратив на власні особисті потреби.

Зазначеними умисними злочинними діями підсудного майора ОСОБА_3 державі в особі військової частини А2920 спричинено матеріальні збитки на суму 41285 гривень 95 копійок.

06 травня 2008 року, реалізуючи задумане, з метою доступу до місця зберігання двигунів марки «КамАЗ-740»- електромеханічного цеху військової частини А2920 та подальшого отримання двигуна, який не перебував в експлуатації, громадянин ОСОБА_4 звернувся до командира військової частини А2920 з приводу надання послуг, щодо проведення технічної дефектації двигуна марки «КамАЗ-740».

На виконання цієї домовленості, ще перед укладанням договора №59 від 12 травня 2008 року, у той же день 06 травня 2008 року, громадянин ОСОБА_4 на автомобілі марки «ГАЗ-53»державний реєстраційний номерний знак у ході досудового слідства не встановлено, за кермом якого перебував працівник ТОВ «Хлібороб»громадянин ОСОБА_6, доставив до військової частини А2920 технічно несправний двигун марки «КамАЗ-740»без номеру.

Організація проведення ремонту двигуна «КамАЗ-740»була доручена начальнику електромеханічного цеху підсудному майору ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння військовим майном, 08 травня 2008 року, у період часу з 12 годин 00 хвилин по 13 годин 00 хвилин, підсудний майор ОСОБА_3, маючи у звязку із займаною посадою безперешкодний доступ до приміщення електромеханічного цеху та автомобільного майна, яке у ньому зберігається, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та в інтересах громадянина ОСОБА_4, прибув до приміщення електромеханічного цеху військової частини А2920 і за допомогою механічного пристрою «кран-балка»разом із водієм ТОВ «Хлібороб»громадянином ОСОБА_6 та використовуючи підлеглого військовослужбовця капітана ОСОБА_7, які не усвідомлювали характер вчиненого діяння, викрав інше військове майно двигун марки «КамАЗ-740»НОМЕР_4, 1-ої категорії, вартістю 41285 гривень 95 копійок, завантажавши його до кузову автомобілю марки «ГАЗ-53», державний реєстраційний номерний знак в ході досудового слідства не встановлено, на якому громадянин ОСОБА_4 разом із водієм ТОВ «Хлібороб»громадянином ОСОБА_6 вивіз з території військової частини А 2920 викрадений двигун марки «КамАЗ-740»НОМЕР_4.

За підміну та передачу двигуна військової частини А2920 громадянину ОСОБА_4, підсудний майор ОСОБА_3 отримав від останнього грошову винагороду в розмірі 1000 гривень 00 копійок, які у подальшому витратив на власні особисті потреби.

Зазначеними умисними злочинними діями підсудного майора ОСОБА_3 державі в особі військової частини А 2920 спричинено матеріальні збитки на суму 41285 гривень 95 копійок.

В результаті скоєння даних злочинів, умисними злочинними діями підсудного майора ОСОБА_3 державі в особі військової частини А 2920 спричинено матеріальні збитки в розмірі 108641 гривня 96 копійок.

Під час проведення досудового слідства, викрадені двигуни марки «ЯМЗ-236»заводський номер НОМЕР_5, та марки «КамАЗ-740»заводський номер НОМЕР_4, які перебували на обліку у військовій частині А2920, були вилучені та повернуті до військової частини, крім того підсудним майором ОСОБА_3 відповідно квитанції до прибуткового касового ордера №18 від 04 травня 2011 року, до каси військової частини А2920 внесено 1000 гривень 00 копійок, а також відповідно довідки військової частини А2920 за номером 511 від 22 червня 2011 року виявлений в електромеханічному цехі військової частини А2920 надлишок автомобільних двигунів, марки «КамАЗ-740»вартістю 12385 гривень 78 копійок, марки «КамАЗ-740»вартістю 24038 гривень 40 копійок, марки «ЯМЗ-236»вартістю 12016 гривень 20 копійок, обліковано та поставлено на фінансовий облік у військовій частині А 2920 на загальну суму 48440 гривень 38 копійок, чим частково відшкодовано завданий збиток та частково усунуто заподіяну шкоду. /том №5, а.с. 83, том №6, а.с. 169/.

В судовому засіданні підсудний майор ОСОБА_3 визнав себе винним повністю, та підтвердив факти скоєння ним цих злочинів, при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми діями вчинив злочини, та щиро розкаюється в скоєному. Крім того в судовому засіданні підсудний майор ОСОБА_3 повністю визнав позовні вимоги представника цивільного позивача, як перед початком судового слідства по кримінальній справі, так і уточнені позовні вимоги, які були уточнені в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи.

Суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів, у відношенні тих фактичних обставин, які нікім не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду справи.

Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини підсудного майора ОСОБА_3.

Суд знаходить доведеною вину підсудного ОСОБА_3 в межах пред`явленого йому обвинувачення.

Дії підсудного майора ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.410 КК України, як викрадення іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, повторно, що заподіяло істотну шкоду.

При визначенні покарання підсудному майору ОСОБА_3 суд в якості обставин, які пом`якшують йому покарання, визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю скоєного ним злочину, часткове добровільне відшкодування завданого збитку та часткове усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудному майору ОСОБА_3 судом не встановлено.

Висновок органу досудового слідства, що обставинами, які обтяжують покарання підсудному майору ОСОБА_3 може бути визнано вчинення злочинів повторно, судом не визнаний, в зв`язку з тим, що ознака вчинення злочинів повторно, врахована при кваліфікації дій підсудного майора ОСОБА_3.

При визначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, умови життя підсудного, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я підсудного, його стать та вік, те що він посередньо характеризується за місцем служби та позитивно характеризується за місцем проживання, не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, наявність обставин які пом`якшують йому покарання.

З урахуванням всіх обставин кримінальної справи, враховуючи тяжкість вчинених підсудним майором ОСОБА_3 злочинів, їх наслідки, та інші обставини справи, суд дійшов висновку, що повинно бути призначено покарання в виді позбавлення волі, відповідно до найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.410 КК України, та не знаходить підстав для можливості призначення покарання підсудному майору ОСОБА_3 із застосуванням ст.69 КК України.

Суд вважає, що даний вид покарання у виді позбавлення волі відносно підсудного майора ОСОБА_3 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

З урахуванням всіх обставин кримінальної справи, враховуючи тяжкість скоєних злочинів, особу підсудного майора ОСОБА_3 та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного майора ОСОБА_3 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст.75 КК України.

Що стосується заявлених та уточнених в судовому засіданні позовних вимог до підсудного майора ОСОБА_3, про стягнення на користь держави в особі військової частини А 2920 заподіяної матеріальної шкоди в сумі 12710 гривень 66 копійок, то суд вважає, що вони підлягають повному задоволенню, з врахуванням вимог ст. 1166 ЦК України, ст.328 КПК України, так як також повністю визнані в судовому засіданні підсудним майором ОСОБА_3.

Питання про речові докази, підлягають вирішенню відповідно до п.5 ч.1 ст.81 КПК України. /том №5, а.с. 83/.

Відповідно до ст.93 КПК України всі судові витрати покладаються на засудженого, та підлягають стягненню. Суд вважає можливим зменшити судові витрати, які відповідно до постанови органа досудового слідства від 23.05.2011 року /том №7 а.с.66-67/ встановлені в розмірі 11964 гривні 00 копійок, та складаються із вартості витрат на проведення судових експертиз по кримінальній справі.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи, а саме актів здачі-приймання висновків судових експертів, перед проведенням судових експертиз сплачено:

-1406 /одну тисячу чотириста шість/ гривень 40 копійок за проведення судової автотоварознавчої експертизи №1423 від 18.04.2011 року /том №6, а.с.8/.

-1406 /одну тисячу чотириста шість/ гривень 40 копійок за проведення судової автотоварознавчої експертизи №1422 від 04.04.2011 року /том №6, а.с.24/.

-1406 /одну тисячу чотириста шість/ гривень 40 копійок за проведення судової автотоварознавчої експертизи №1421 від 28.03.2011 року /том №6, а.с.30/.

-1406 /одну тисячу чотириста шість/ гривень 40 копійок за проведення судової автотоварознавчої експертизи №3002 від 10.05.2011 року /том №6, а.с.209/.

-1406 /одну тисячу чотириста шість/ гривень 40 копійок за проведення судової автотоварознавчої експертизи №3003 від 10.05.2011 року /том №6, а.с.220/.

-1406 /одну тисячу чотириста шість/ гривень 40 копійок за проведення судової автотоварознавчої експертизи №3004 від 12.05.2011 року /том №6, а.с.231/.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.410 КК України, та призначити йому покарання в виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України засудженого ОСОБА_3 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 2 /два/ роки, зобов`язавши засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави до підсудного ОСОБА_3 про стягнення на розрахунковий рахунок військової частини А 2920 заподіяної матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави в особі військової частини А 2920, юридична адреса: 56500, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 08140309, МФО 826013, особистий рахунок в ЗФО 57151 /111700/ в відділенні Головного управління державного казначейства у Вознесенському районі Миколаївської області 12710 /дванадцять тисяч сімсот десять/ гривень 66 копійок спричиненої матеріальної шкоди.

Речові докази по кримінальній справі: двигуни марки “ЯМЗ-236” заводський номер НОМЕР_5, та марки “КамАЗ-740” заводський номер НОМЕР_4, які передані на зберігання до військової частини А 2920 залишити військовій частині А 2920, як законному власнику даних речей. /том №5, а.с. 83/.

Судові витрати стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції, р/р 35225002000181, Банк ГУДКУ Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 02883110, код платежа 25010100

-1032 /одну тисячу тридцять дві/ гривні 00 копійок за проведення судової почеркознавчої експертизи №8296-8297 від 31.01.2011 року /том №4, а.с.10/.

-430 /чотириста тридцять/ гривень 00 копійок за проведення судової технічної експертизи №8298 від 01.02.2011 року /том №4, а.с.21/.

-750 /сімсот п`ятдесят/ гривень 40 копійок за проведення судової криміналістичної експертизи №1667 від 23.03.2011 року /том №6, а.с.46/.

-750 /сімсот п`ятдесят/ гривень 40 копійок за проведення судової криміналістичної експертизи №1665 від 21.03.2011 року /том №6, а.с.55/.

-562 /п`ятсот шістдесят дві/ гривні 80 копійок за проведення судової криміналістичної експертизи №1666 від 23.03.2011 року /том №6, а.с.64/.

Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту оголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту одержання копії вироку.

Суддя: О. Е. Дробинський