Постанова № 19112213, 20.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р. Справа № 5023/5680/11

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю:

прокурора - Суботіна К.С., посв. №105 від 15.05.2011 року.

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №08-11/157/2-11 від 13.01.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3714 Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2011р. по справі №5023/5680/11

за позовом Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м.Харків,

до Приватного підприємства «Відродження», м. Харків,

про стягнення 1634065,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, позивача, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з Приватного підприємства "Відродження", відповідача, на користь позивача до міського бюджету 1307252,00 грн. боргу та 326813,00 грн. штрафу за невиконання договірних зобовязань; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2011р. по справі №5023/5680/11 (суддя Шатерніков М.І.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПП "Відродження" на користь Харківської міської ради до міського бюджету 1307252,00 грн. боргу та 326813,00 грн. штрафу за невиконання договірних зобовязань; на користь державного бюджету 16340,65 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ПП "Відродження", з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2011р. по справі №5023/5680/11 скасувати, судові витрати покласти на позивача; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що замовник не повинен відраховувати додатково кошти як пайову участь, оскільки фактично понесені ним витрати на розвиток інфраструктури міста в 3 рази перевищують встановлений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»граничний розмір, а оскільки обов'язок замовника за договором пайової участі суперечить діючому законодавству, він не підлягає виконанню, а сам договір позивач повинен привести у відповідність до закону за прямим приписом закону.

Також вказує на те, що прокурор, звернувшись у даній справі з позовом в інтересах органів місцевого самоврядування, перевищив свої повноваження, так як таке звернення не передбачає захисту інтересів держави. Більше того, зазначені прокурором в позові спірні питання жодним чином не зачіпають інтересів держави, оскільки безпосередньо стосуються інтересів територіальної громади та окремих її суб'єктів.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6115821011365 про вручення відповідачу копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Також, 19.10.2011 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із участю його представника - адвоката Потеряєвої І.А. у розгляді іншої справи в апеляційному суді Харківської області.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин та не зазначено з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином нез"явлення представника відповідача унеможливить розгляд даної справи.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Терещенко О.І., суддя Пелипенко Н.М.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 20.10.2011 року на 15:00 год.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є. у зв"язку із знаходженням судді Пелипенко Н.М. у відпустці

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 20.10.2011 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що 20.12.2010 року договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова було добровільно без зауважень підписано сторонами та скріпленого їхніми печатками, у зв"язку з чим відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України він вважається укладеним.

При цьому, під час розрахунку величини пайової участі Приватному підприємству «Відродження»надавався зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, який не містив інформації щодо здійснення робіт, пов'язаних зі створенням інженерних мереж за межами наданої для будівництва ділянки.

Крім того, вказує на те, що з урахуванням вимог статей 1, частини 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 2 статті 121 статей 142, 145 Конституції України, рішення Конституційного Суду України у справі № З-рп/99 від 08.04.1999 р. прокурор правомірно звернувся з позовом у даній справі в інтересах Харківської міської ради.

Прокурор у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги також заперечував. вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, прокуратурою міста Харкова проведено перевірку, в ході якої встановлено, що відповідно до рішення 17 сесії Харківської міської ради № 286/07 від 25.12.2007 року Приватне підприємство "Відродження" є замовником будівництва II черги - прибудованих приміщень торгівельного, культурно-розважального центру з підприємствами громадського харчування, спортивно-оздоровчого та побутового призначення з аптекою по Героїв Праці, 14 у м.Харкові.

Відповідно до статті 27-1 Закону України "Про планування та забудову територій" та "Порядку пайової участі (внеску) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м.Харкова", затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 173 від 15.04.2009р., замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 27-1 вказаного Закону.

На виконання вищевказаних норм законодавства 20.12.2010 року між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним підприємством "Відродження" було укладено договір № 96-10 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Харкова при будівництві II черги - прибудованих приміщень торгівельного, культурно-розважального центру з підприємствами громадського харчування, спортивно-оздоровчого та побутового призначення з аптекою по вул. Героїв Праці, 14 у м.Харкові (далі договір).

Загальна сума пайового внеску, що підлягає перерахуванню до міського бюджету відповідно пункту 2.1.1. договору, складає 1307252,00 грн.

Сплата пайового внеску здійснюються у строки, що не перевищують одного місяця після прийняття об'єкту містобудування в експлуатацію, згідно із графіком оплати (Додаток № 2 до Договору).

Датою прийняття об'єкту в експлуатацію вважається дата видачі Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Харківській області Сертифікату відповідності, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкту проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.

14.01.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області було видано відповідачу Сертифікат відповідності № ХК000416, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом обєкту - прибудованих приміщень торгівельного, культурно-розважального центру з підприємствами громадського харчування, спортивно-оздоровчого та побутового призначення з аптекою (друга черга), за адресою: м.Харків, вул.Героїв праці, 14, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено його готовність до експлуатації.

Таким чином, згідно з умовами пункту 2.1.1. договору термін сплати пайового внеску сплинув 14.02.2011року.

Листом № 285/0/124-11 від 06.04.2011р. відповідач був попереджений про те, що у випадку непогашення заборгованості міська рада буде змушена звернутись за урегулюванням даного спору до суду.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання замовником (відповідачем) обов'язків, передбачених пунктом 2.1.1 договору замовних сплачує до міського бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів.

Враховуючи, що відповідачем сума пайового внеску сплачена не була, Харківською міської радою проведено розрахунок штрафу у розмірі 326813,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов"язковість договору для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 3.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання замовником обовязків, передбачених п.2.1.1. цього Договору, замовник сплачує до міського бюджету м.Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

Оскільки заборгованість відповідача за договором становить 1307252,00 грн., штраф, який підлягає стягненню з відповідача за невиконання договірних зобовязань, склав 326813,00 грн. (25% від суми не перерахованих у визначений термін коштів).

Отже, оскільки відповідачем не спростовано суму заборгованості та штрафних санкцій та не надано доказів їх сплати, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що замовник не повинен відраховувати додатково кошти як пайову участь, оскільки фактично понесені ним витрати на розвиток інфраструктури міста в 3 рази перевищують встановлений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»граничний розмір, а оскільки обов'язок замовника за договором пайової участі суперечить діючому законодавству, він не підлягає виконанню, а сам договір позивач повинен привести у відповідність до закону за прямим приписом закону.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями, так як обов"язок здійснити пайовий внесок передбачено договором, який без зауважень підписано сторонами та скріпленого їхніми печатками, у зв"язку з чим відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України він вважається укладеним.

До того ж, оскільки такий договір не визнано недійсним повністю або частково та відсутні підстави стверджувати про нікчемність його умов, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України він вважається правомірним, а згідно з вимогами статті 629 цього Кодексу - таким, що підлагає обов"язковому виконанню.

При цьому, під час розрахунку величини пайової участі Приватному підприємству «Відродження»надавався зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, який не містив інформації щодо здійснення робіт, пов'язаних зі створенням інженерних мереж за межами наданої для будівництва ділянки.

Також апелянт вказує на те, що прокурор, звернувшись у даній справі з позовом в інтересах органів місцевого самоврядування, перевищив свої повноваження, так як таке звернення не передбачає захисту інтересів держави. Більше того, на думку відповідача, зазначені прокурором в позові спірні питання жодним чином не зачіпають інтересів держави, оскільки безпосередньо стосуються інтересів територіальної громади та окремих її суб'єктів.

Однак, колегія суддів вважає такі твердження безпідставними, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, а згідно з частиною 3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Також частиною 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

За рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано в тому числі повноваження органу виконавчої влади (органи місцевого самоврядування).

Крім того, у вказаному рішенні визначено зміст поняття "інтереси держави" та зазначено, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 7 Конституції України держава гарантує існування місцевого самоврядування в Україні.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 142 Конституції України Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Отже, оскільки держава є учасником формування місцевих бюджетів та в основі її інтересів лежить потреба у захисті, зокрема, суб"єктів комунальної власності, прокурор правомірно подав позов в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2011р. по справі №5023/5680/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Шепітько І.І.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Медуниця О.Є.

Згідно з оригіналом

секретар суду Колєснік Н.Ю.

26 10.2011

Повний текст постанови складено 25.10.2011 року.