Рішення № 19108132, 27.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.11 р. Справа № 4/368

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 20.10.2011р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”

м. Маріуполь

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „САВАННА” м. Донецьк

про стягнення 57474,41грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

ККП „Маріупольтепломережа”м. Маріуполь звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „САВАННА” м. Донецьк 57474,41грн., з яких: 32922,88грн. заборгованість за послуги з теплопостачання за січень-червень 2011р., 1090,58грн. інфляційні, які нараховані за період з 27.01.2011р. по 11.08.2011р., 370,93грн. - 3%річних, які нараховані за період з 27.01.2011р. по 11.08.2011р., 23090,02грн. пеня, яка нарахована за період з 11.02.2011р. по 11.08.2011р. відповідно до п. 4.3 договору.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір на відпущення теплової енергії № 186ж1 від 01.10.2005р. з дислокацією, додаткову угоду №2 від 16.10.2008р. з дислокацією, акт на включення центрального опалення з 08.10.2010р., акт прийняття вузла обліку гарячої води від 08.10.2008р., картки обліку витрат теплової енергії, рахунки-фактури №01-101018/01 від 27.01.2011р. на суму 7931,51грн. за січень 2011р., №02-101018/01 від 22.02.2011р. на суму 10836,90грн. за лютий 2011р., №03-101018/01 від 24.03.2011р. на суму 8399,91грн. за березень 2011р., №04-101018/01 від 27.04.2011р. на суму 7643,86грн. за квітень 2011р., №05-101018/01 від 23.05.2011р. на суму 2281,79грн. за травень 2011р., №06-101018/01 від 21.06.2011р. на суму 2760,45грн. за червень 2011р., які отримані відповідачем 08.02.2011р., 04.03.2011р., 06.04.2011р., 10.05.2011р., 26.05.2011р., 29.06.2011р. відповідно.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 497183.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

2

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору на відпущення теплової енергії № 186ж1 від 01.10.2005р., а також річних, інфляційних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір на відпущення теплової енергії № 186ж1 від 01.10.2005р.

Згідно умов п. 1.1 цього договору постачальник (позивач) подає теплову енергію для обєктів споживача (відповідач), які перераховані в додатках до діючого договору, а споживач щомісячно сплачує послуги теплопостачання у відповідності з обємами теплопостачання.

Обєктами опалення згідно дислокації до договору є ТОВ „Бісквіт” (два торгівельних зала), розташовані за адресою пр. Леніна, 98.

Нормативна тривалість опалювального періоду 183 дня. Початок та закінчення опалювального періоду визначаються погодними умовами та встановлюються виконкомом міськради. У випадку збільшення опалювального періоду проти нормативного споживач сплачує вартість фактично отриманої теплової енергії (п.2.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору споживач за отриману теплову енергію проводить оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконавчим комітетом міської ради, в строк до 10-го місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду: за опалення 18,3м.кв. при тарифу 3,98грн. за 1м.кв. в місяць 72,83грн., ПДВ 14,56грн.; за опалення при розрахунку за приборами обліку на опалювальну площу 304м.кв. при тарифу 113,30грн. за 1Гкал.

Відповідно до п. 5.1 договору він укладений на 2 роки. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляді.

Додатковою угодою №2 від 16.10.2008р. сторони внесли зміни в п.4.1 договору, та виклали його у наступній редакції: споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду. Оплата здійснюється згідно виставленим рахункам в строк, який не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок вручається постачальником під розпис уповноваженій особі або працівникам організації споживача. У випадку неотримання рахунку до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, споживач самостійно отримує рахунок у постачальника. Вартість послуг складає: за опалення при розрахунку за приборами обліку (опалювальна площа 322,30м.кв.) при тарифі 449,10грн. за 1 Гкал з ПДВ; за гаряче водопостачання при розрахунку за приборами обліку при тарифі 21,94грн. за 1м.куб. з ПДВ.

3

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєкта відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчить акт на включення опалення з 08.10.2010р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки-фактури №01-101018/01 від 27.01.2011р. на суму 7931,51грн. за січень 2011р., №02-101018/01 від 22.02.2011р. на суму 10836,90грн. за лютий 2011р., №03-101018/01 від 24.03.2011р. на суму 8399,91грн. за березень 2011р., №04-101018/01 від 27.04.2011р. на суму 7643,86грн. за квітень 2011р., №05-101018/01 від 23.05.2011р. на суму 2281,79грн. за травень 2011р., №06-101018/01 від 21.06.2011р. на суму 2760,45грн. за червень 2011р., всього на загальну суму 39854,42грн.

Факт отримання цих рахунків-фактур відповідачем підтверджується копіями реєстрів вручення рахунків уповноваженої особі відповідача, які наявні в матеріалах справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 16.10.2008р.) оплата проводиться згідно виставлених рахунків в строк не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Господарським судом встановлено рахунок-фактура №01-101018/01 від 27.01.2011р. на суму 7931,51грн. за січень 2011р. отриманий відповідачем 08.02.2011р., №02-101018/01 від 22.02.2011р. на суму 10836,90грн. за лютий 2011р. 04.03.2011р., №03-101018/01 від 24.03.2011р. на суму 8399,91грн. за березень 2011р. 06.04.2011р., №04-101018/01 від 27.04.2011р. на суму 7643,86грн. за квітень 2011р. 10.05.2011р., №05-101018/01 від 23.05.2011р. на суму 2281,79грн. за травень 2011р. 26.05.2011р., №06-101018/01 від 21.06.2011р. на суму 2760,45грн. за червень 2011р. 29.06.2011р.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги сплатив 18.02.2011р. частково отримані послуги в сумі 6931,54грн., що підтверджується платіжним дорученням № М-00000090, тому за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 32922,88грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи неповну оплату відповідачем послуг з теплопостачання, позивач просить стягнути 1090,58грн. інфляційних, які нараховані за період з 27.01.2011р. по 11.08.2011р. та 370,93грн. 3%річних, які нараховані за період з 27.01.2011р. по 11.08.2011р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням

4

встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги з теплопостачання не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, але нарахування річних та інфляційних проведене позивачем без врахування строків отримання рахунків відповідачем та загальних правил (методики) нарахування, провівши власний розрахунок, господарський суд задовольняє вимоги щодо стягнення річних та інфляційних частково в наступних розмірах: 3%річних в сумі 194,80грн., інфляційні в сумі 645,16грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 23090,02грн., яка нарахована за період з 11.02.2011р. по 11.08.2011р. відповідно до п. 4.3 договору, господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторонами в п. 4.3 договору узгоджено, що в разі несплати рахунка в зазначений термін споживачу нараховується пеня згідно Закону України №543/96 ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Споживачу субєкту підприємницької діяльності пеня нараховується у відповідності з Законом України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” в розмірі 1% за кожен день прострочення.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі - субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Оскільки сторонами в договорі передбачений вид відповідальності та її розмір за несвоєчасну оплату відповідачем отриманої теплової енергії, доведений факт отримання послуг та їх несплати в установлені договором терміни, господарський счукд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 23090,02грн., яка нарахована за період з 11.02.2011р. по 11.08.2011р. відповідно до п. 4.3 договору, що не суперечить вимогам Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”.

Але господарський суд, враховуючи фінансовий стан споживача та розмір неустойки, який дорівнює розміру боргу, вважає необхідним застосувати своє право на зменшення розміру пені на 50% відповідно до п.3ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно заявленої суми.

5

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, п.3ст.83, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „САВАННА” м. Донецьк про стягнення 57474,41грн., з яких: 32922,88грн. заборгованість, 1090,58грн. інфляційні, 370,93грн. - 3%річних, 23090,02грн. пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „САВАННА” м. Донецьк-83050, вул. 50 років СРСР, 142, ІПН 305234905626 на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь-87518, вул. Гризодубової, 1, ЄДРПОУ 33760279 суму заборгованості в розмірі 32922,88грн., 3%річних в сумі 194,80грн., інфляційні витрати в сумі 645,16грн., 11545,01грн. пеня, 376,25грн. витрат на оплату державного мита та 154,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 27.10.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >