Рішення № 19096103, 10.10.2011, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 2-451/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"10" жовтня 2011 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»звернулись до Липовецького районного суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення.На обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві вказує на те, що 15.04.2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони було укладено кредитний договір №VIW3GK0000000747, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 28507,50 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.04.2018 року.В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договоромміж ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і Відповідачем, 15.04.2008 року було укладено договір іпотеки №VIW3GK0000000747. Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 79,10 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі - продажу. У відповідності до ст.6 Закону України „Про іпотеку”, іпотека за цим договором поширюється і на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки. Земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності.

В порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому станом на 01.07.2011 року утворилась заборгованість в сумі 47516.23 Доларів США, яка складається : 25375.85 Доларів США - заборгованість за кредитом; 8771.52 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 641.66 Доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 10434.66 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору; 31.37 Доларів США - штраф (фіксована частина); 2261.18 Доларів США - штраф (процентна складова). На неодноразові повідомлення ОСОБА_1 повернути кошти згідно кредиту не реагує, а тому вони просять суд звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок, загальною площею 79,10 кв.м., та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” , з укладенням від імені відповідача договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ „Приватбанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. А також виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у будинку за вищевказаною адресою із зняттям із реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України міста Липовець.

В судове засідання представник позивача Молодецький О.С. не зявився, однак надали суду заяву, в якій він позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вказавши на обставини викладені в позовній заяві, просить суд позов задовольнити повністю, а розгляд справи проводити у його відсутності, у разі неявки відповідача в судове засідання дають згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином оповіщений у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, в судове засідання не зявився також, проте надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, просить суд розгляд справи проводити у його відсутності.

Враховуючи, що сторони скористались своїм правом врегульованим ч.2 ст.158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи у їх відсутності, про що надали суду заяви відповідного змісту, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить розгляд справи в даному судовому засіданні.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина 3 статті 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15.04.2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони було укладено кредитний договір №VIW3GK0000000747 (а.с.10-11), згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 28507,50 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.04.2018 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і Відповідачем, 16.04.2008 року було укладено договір іпотеки №VIW3GK0000000747 (а.с.12-14). Згідно якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно (п.7 Договору іпотеки), а саме: будинок цегляний, житловою площею 46,2 кв.м., загальною площею 79,1 кв.м., 1979 року зведення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; цільове призначення предмета іпотеки жила нерухомість, а також земельну ділянку площею 0,15 га, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить Іпотекодавцю на праві постійного користування і не перебуває у його приватній власності. Земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1.

В порушення умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 01.07.2011 року у ОСОБА_1 перед Банком утворилась заборгованість в сумі 47516.23 Доларів США, яка складається : 25375.85 Доларів США - заборгованість за кредитом; 8771.52 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 641.66 Доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 10434.66 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору; 31.37 Доларів США - штраф (фіксована частина); 2261.18 Доларів США - штраф (процентна складова). На неодноразові повідомлення ОСОБА_1 повернути кошти згідно кредиту не реагує та предмет іпотеки в забезпечення зобовязання банку не передає.

Правовідносини, що є предметом спору регулюються Главою 48 „Виконання зобовязання”, Главою 51 „Правові наслідки порушення зобовязання. Відповідальність за порушення зобовязання” та Главою 71 „Позика. Кредит” Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, в тому числі і з договору.

Зі змісту ст.ст.526, 530 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобовязання за змістом якого у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно положень ст.ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти, у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 625, ст. 629 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Договір є обовязковим для виконання.

З огляду на це, суд вважає доведеними позивачем вказані в позовній заяві обставини, а тому сума боргу за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, ч.1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобовязання, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Статтею 575 ЦК України, визначено окремі види застави, зокрема й іпотека.

Виконання зобовязання за даним кредитним договором, як вказано вище, забезпечено договором іпотеки.

В силу п.3 договору іпотеки від 16.04.2008 року, у випадку порушення Кредитного договору Позичальником (Іпотекодавцем), іпотекодержатель повинен направити позичальнику письмову вимогу про усунення порушень. У разі залишення вимоги без задоволення іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 було направлено письмову вимогу про виконання зобовязання, яка ним залишена поза увагою та у визначений строк не виконана, а тому у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до положень визначених ст. 6 Закону України „Про іпотеку”, якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Статтею 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, у позивача виникло право на звернення стягнення на житловий будинок, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, та належать ОСОБА_1 на праві власності згідно договору купівлі продажу, а також на земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Зі змісту ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві.

А тому аналогічна вимога позивача має бути задоволена.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Враховуючи вищенаведені норми закону, а також те, що відповідно до наданої начальником адресно - довідкового сектору ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області, інформації про зареєстроване в установленому порядку місце перебування чи проживання ОСОБА_1 було встановлено, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту проживання та реєстрації у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 який є предметом іпотеки. А тому суд вважає, що позовна вимога про виселення ОСОБА_1 із вищевказаного будинку зі зняттям його з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України міста Липовець не підлягає до задоволення.

Згідно ст. 88 ч. 1 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 553, 554, 572, 589, 590, 610, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.6, 33, 39, 40 Закон України „Про іпотеку”, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88 ч. 1, 174 ч.4, 208 -209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIW3GK0000000747 від 15.04.2008 року в розмірі 47516. 23 доларів США звернути стягнення на будинок, загальною площею 79,10 кв.м., та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору поруки № VIW3GK0000000747 від 16.04.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” (490, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ „Приватбанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” судові витрати: судовий збір в сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Липовецький районний суд, Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Д. Т. Кривенко