Рішення № 19096100, 04.10.2011, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 2-362/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"04" жовтня 2011 р. м. ЛиповецьЛиповецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.за участю секретаря Марчук Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Липовець цивільну справу за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія до Росошанської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво приміщення храму та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги Релігійної громади святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша Липовецького району Вінницької області до Росошанської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості,-

ВСТАНОВИВ :

Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія звернулась з позовом до Росошанської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на самочинне будівництво приміщення храму. Свої позовні вимоги Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія мотивувала тим, що Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія створилася в 1994 році, що підтверджується Статутом парафії св. Дмитрія , ухваленим парафіяльними зборами від 06 грудня 1994 року. Для здійснення обрядових потреб, а саме: відправлення чину похорону, релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія власним коштом та коштом меценатів звела на території кладовища по вулиці К.Маркса часовню - храм святих Первоверховних апостолів Петра і Павла. Проте, приміщення часовні не задовольняло в повній мірі потреб позивача, оскільки не було пристосоване для усіх обрядів та не вміщало усіх віруючих. Тому, в 1995 році уповноважені представники Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія звернулися до Росошанської сільської ради народних депутатів із заявою про виділення земельної ділянки під будівництво церкви. 19 травня 1995 року на 4 сесії 22 скликання Росошанської сільської Ради народних депутатів було прийнято рішення про виділення земельної ділянки в кількості 0,10 га на місці бувшої церкви під будівництво Української Православної Церкви Київського Патріархату.

На підставі зазначеного рішення Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія на виділеній земельній ділянці по вулиці Шкільній без номера в центрі села, біля школи, завдяки добровільним пожертвуванням її членів та меценатів збудувала церкву позначену літерою «А» згідно Технічного паспорта від 23.05.2011 р. , загальною площею 212,1 кв.м.. По контуру території земельної ділянки під церквою та довкола церкви встановлено огорожу, позначену згідно вище вказаного техпаспорта № 1, №2.

26 грудня 2001 року відділом у справах релігій Вінницької ОДА було зареєстровано статут Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія, про що було видано відповідне Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади № 399-1453 від 26 грудня 2001 року. 26 грудня 2001 року релігійну громаду Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія Липовецькою РДА було зареєстровано юридичною особою, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 26076578. Юридична адреса була вказана за місцем знаходження церкви: Липовецький район, с. Росоша, вул. Шкільна. Наказом № 03-10 від 02.02.2010 р. у даному храмі настоятелем призначено - протоієрея ОСОБА_3

01 березня 2010 року відділом у справах релігій Вінницької ОДА було зареєстровано Статут у новій редакції.

Згідно ч.5 статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, наданій для будівництва, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів .

Оскільки відповідач відмовляється вживати будь - яких заходів спрямованих на реєстрацію права власності на новозбудоване приміщення храму за позивачем, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за релігійною громадою Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія с. Росоша, Липовецького району, Вінницької області право власності на приміщення церкви позначене в технічному паспорті на виробничий будинок від 23.05.2011 р. літерою «А», загальною площею 212,1 кв.м. в центрі села Росоша, Липовецького району Вінницької області (біля школи) по вул. Шкільній без номера та на огорожу позначену в Технічному паспорті на виробничий будинок від 23.05.2011 р. №1 та № 2, що розташована в центрі села Росоша, Липовецького району Вінницької області (біля школи) по вул. Шкільній без номера.

Крім того, з позовом про визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості , звернулась третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Релігійна громада святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша Липовецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви.

Позовні вимоги Релігійна громада святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша Липовецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви мотивувала тим, що юридична особа релігійна громада УПЦ КП не може претендувати на визнання права власності за нею на самочинно збудовану церкву, оскільки юридичну особу, - релігійну громаду парафії святого великомученика Димитрія Солунського, с. Росоша, Липовецького району, Вінницької єпархії, Української православної церкви, 20 червня 2011 року постановою було притягнено до адміністративної відповідальності за здійснення незаконного будівництва - культової споруди - церкви по вул. Шкільній, (без номера), у с. Росоша, Липовецького району Вінницької області.

Зазначена споруда була збудована на земельній ділянці, що не була відведена їй для цієї мети, без належного дозволу та затвердженого проекту.

Про те, у відповідності до вимог частини 5 статті 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній.

Як слідує з копії «Ведомости о числе разрешенных и оконченых в 1884 году церковных простроек производившихся без пособия от казны в Киевской губернии», наданої Центральним державним історичним архівом України, в с. Росоша в 1851 році на кошти релігійної громади с. Росоша, що належала до Києвської єпархії Української Православної Церкви (Київська Митрополія) Липовецького уєзда Київської губернії, була збудована дерев'яна приходська церква в ім'я святого великомученика Димитрія.

На геометричному спеціальному плані зображені церковні землі, що були виділені із земель м. Россоша, Липовецького уєзда, Київської губернії, із володінь поміщика ОСОБА_4, під збудовану церкву в м. Росоша в ім'я Святого Димитрія, на «довольствиє священно и церковно служителей». Також, згідно зазначеного плану, була затверджена межа виділеної землі, «по предписанию Губернского Начальства в 1860 году іюня 24 числа», про що Липовецьким уєздним землеміром Пальчинським було складено зазначений план.

Релігійна громада святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша Липовецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, вважає, що збудована в 1851 році церква Святого великомученика Димитрія в с. Росоша, Липовецького району, Вінницької області, власником якої була релігійна громада Святого великомученика Димитрія с. Росоша, що входили до складу Києвської єпархії Української Православної Церкви (Київська Митрополія), приміщення якої було зруйновано в ході військових дій у Великій Вітчизняній війні в 1944 році внаслідок попадання в неї снаряду під час бомбардування, знаходилась на виділеній «по предписанию Губернского Начальства в 1860 году іюня 24 числа», у відповідності до вимог чинного на той час законодавства, земельній ділянці, яка рахувалась за релігійною громадою під відповідною назвою в с. Росоша Липовецького уєзду Київської єпархії, що входила до складу Української Православної Церкви (Київська Митрополія).

Згідно протоколу № 1 від 18.02.1993 року, на приходських зборах церкви с. Росоша Липовецького району Української Православної Церкви було затверджено статут релігійної громади с. Росоша Липовецького району Української Православної Церкви, тобто Українська Православна Церква, яка існувала станом на 1851 рік, релігійна громада, що належала до цієї церковної організації, була відновлена в с. Росоша в 1993 році, коли було затверджено статут відповідної релігійної громади.

Українська православна церква Київського патріархату - це церковна організація, що була створена лише в червні 1992 р..

Як слідує зі змісту пункту 1 статуту св. Дмитрія парафії с. Росоша Липовецького району Вінницької єпархії, ухваленого парафіяльними зборами 6 грудня 1994 року, зазначене релігійне об'єднання (релігійна спілка), є первинним структурним підрозділом Української Православної Церкви - Київського Патріархату, і який безпосередньо входить до складу Вінницької єпархії.

Згідно пункту 1 нової редакції статуту Святого Дмитрія парафії с. Росоша Липовецького району Вінницької єпархії, що була затверджена протоколом № 1 від 01.02.2010 року, релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату Святого Дмитрія, с. Росоша, Липовецького району, Вінницької області, являється первинним структурним підрозділом Української Православної Церкви - Київського Патріархату, який безпосередньо входить до складу Вінницької єпархії.

На думку третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, релігійна громада святого Дмитрія, як первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви - Київського Патріархату, статут якого було ухвалено 6 грудня 1994 року, почала своє існування лише в 1994 році, як юридична особа зареєстрована в 2001 році, ніяким чином не може набувати прав на самочинно збудовану церкву на земельній ділянці, що належала іншій релігійній організації іншої конфесії, і на якій була розташовано храм, що належав релігійній громаді с. Росоша, яка входила до складу Української Православної Церкви (Київська митрополія), яка немає нічого спільного із так званим Київським патріархатом.

Більше того, рішення про будівництво Української Православної Церкви Київського Патріархату на земельній ділянці, що перебуває в користуванні іншої релігійної громади іншої конфесійної приналежності є порушенням прав зазначеної релігійної громади святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша, яка є правонаступником релігійної громади с. Росоша, що в 1851 році збудувала церкву святого великомученика Димитрія Солунського, і була власником земельної ділянки на якій знаходився зруйнований храм.

Визнання права власності на збудований храм за іншою конфесією виключає можливість її використання за цільовим призначенням, - відправлення релігійних обрядів та богослужінь, іншою релігійною громадою с. Росоша, яка не входить до складу Української Православної Церкви Київського Патрахату, тому позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Таким чином, оскільки церковна земля не вилучалась у його попереднього землевласника, - релігійної громади Святого великомученика Димитрія с. Росоша, і яка входила до складу Української Православної Церкви, саме тому, є всі підстави вважати, що церкву було збудовано на земельній ділянці, яка вже була відведена їй для цієї мети, та знаходилась у користуванні релігійної громади Святого великомученика Димитрія с. Росоша, котра входить до складу Української Православної Церкви.

Третя особа, що заявляє самостійні вимоги, вважає, що релігійна громада с. Росоша УПЦ КП, не є тією особою, що збудувала даний храм по вказаній адресі, не є власником чи користувачем землі на якій його збудовано, а лише намагалась набути прав на будівлю, перебуваючи в спорі за неї з іншою релігійною громадою забудовником церкви та користувачем землі на якій церкву збудовано, а саме, громадою святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша, Липовецького району, а тому просить визнати за Релігійною громадою святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша Липовецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, вул. Пирогова, буд. 5, с. Росоша, Липовецького району, Вінницької обл., код ЄДРПОУ 36522798, право власності на самочинно збудовану культову споруду церкву зазначену в технічному паспорті під літерою «А», з прибудовами зазначеними під літерами «А1», «а», «а1», що розташована в с. Росоша, Липовецького району, Вінницької області по вул. Шкільній, без номера.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_6 позов підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Проти задоволення позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги представники позивача ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_6 заперечили, вказуючи на його безпідставність та пояснили, що не може бути визнане право власності на церкву за релігійною громадою, яка її не будувала.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, надали суду письмові заперечення проти позову, в зв'язку з чим справа розглянута у їх відсутність, за наявними у справі доказами.

Представник третьої особи, що заявляє самотійні вимоги ОСОБА_7 позов Релігійної громада святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша Липовецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, проти задоволення позову релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія заперечив.

Вислухавши пояснення сторін дослідивши докази по справі та оцінивши їх, суд встановив наступні обставини.

Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія була створилася 23.02.1995 року, що підтверджується Статутом парафії св. Дмитрія, ухваленим парафіяльними зборами від 06 грудня 1994 року, який був зареєстрований в установленому порядку, відповідно до вимог ст.. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». 26 грудня 2001 року відділом у справах релігій Вінницької ОДА було зареєстровано статут Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія, про що було видано відповідне Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади № 399-1453 від 26 грудня 2001 року. 26 грудня 2001 року релігійну громаду Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія Липовецькою РДА було зареєстровано юридичною особою, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 26076578. Юридична адреса була вказана за місцем знаходження церкви: Липовецький район, с. Росоша, вул. Шкільна.

Згідно рішення від 19.05.1995 року 4 сесії 22 скликання Росошанської сільської Ради народних депутатів Липовецького району Вінницької області було виділено земельну ділянку в кількості 0,10 га на місці бувшої церкви під будівництво Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Протягом 1997 2010 років Релігійною громадою Української Правоставної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія була самовільно збудована культова споруда церква, позначена в технічному паспорті літерою «А», загальною площею 212,1 кв.м.., а по контуру території земельної ділянки під церквою та довкола церкви встановлено огорожу, позначену в технічному паспорті № 1, №2.

Іншої релігійної організації Української Православної Церкви Київського Патріархату в с. Росоша, Липовецького району, Вінницької області, крім Релігійної громади Української Правоставної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія не існує.

Факт будівництва культової споруди церкви Релігійною громадою Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія підтверджується копією накладної (а.с. 23), актами (а.с. 24 35), банківськими документами наданими позивачем (а.с. 36-49), рішенням сільської сходки від 27.02.1998 року, договором про постачання електроенергії з додатками (а.с. 136-145).

За таких обставин, посилання третьої особи, що заявляє самостійні вимоги - Релігійної громади святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша Липовецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви на те, що саме нею була збудована культова споруда- будівля церкви є неспроможними, оскільки суперечать дійсним обставинам справи.

Посилання та те, що саме юридичну особу, - релігійну громаду парафії святого великомученика Димитрія Солунського, с. Росоша, Липовецького району, Вінницької єпархії, Української православної церкви, постановою заступника начальника інспекції ДАБК у Вінницькій області від 20 червня 2011 року було притягнено до адміністративної відповідальності за здійснення незаконного будівництва - культової споруди - церкви по вул. Шкільній, (без номера), у с. Росоша, Липовецького району Вінницької області, не може бути прийнято в якості належного доказу того факту, що будівництво культової споруди церкви було здійснено релігійною громадою парафії святого великомученика Димитрія Солунського, с. Росоша, Липовецького району, Вінницької єпархії, Української православної церкви. Вказаною постановою (а.с. 181) накладено штраф на релігійну громаду СВВМУ Димитрія Солунського, а третя особа, що заявляє самостійні вимоги відповідно до наданих нею реєстраційних документів, відповідної назви не має.

Посилання третьої особи, що заявляє самостійні вимоги - Релігійної громади святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша Липовецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви на те, що культова споруда будівля храму збудована на земельній ділянці, яка відповідно була виділена саме з посиланням на історичні документи не приймається судом до уваги, оскільки надані історичні документи, не є належними доказами по справі, а третьою особою, що заявляє самостійні вимоги не доведено факт правонаступництва релігійної громади Святого великомученика Димитрія с. Росоша, що входила до складу Києвської єпархії Української Православної Церкви (Київська Митрополія).

Відповідно до ч.ч.3, 5 ст. 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом. Релігійні організації мають право звертатися за добровільними фінансовими та іншими пожертвуваннями і одержувати їх.

Відповідно до ч. ч. 6, 9 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель.Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За таких обставин позов Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія про визнання права власності на самочинне будівництво приміщення храму підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено, що саме Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія без відповідного дозволу збудувала приміщення церкви позначене в технічному паспорті на виробничий будинок від 23.05.2011 р. літерою «А», загальною площею 212,1 кв.м. в центрі села Росоша, Липовецького району Вінницької області (біля школи) по вул. Шкільній без номера та огорожу позначену в Технічному паспорті на виробничий будинок від 23.05.2011 р. №1 та № 2, що розташована в центрі села Росоша, Липовецького району Вінницької області (біля школи) по вул. Шкільній без номера на земельній ділянці, яка їй була виділена рішенням від 19.05.1995 року 4 сесії 22 скликання Росошанської сільської Ради народних депутатів Липовецького району Вінницької області.

Оскільки факт будівництва приміщення церкви позначеної в технічному паспорті на виробничий будинок від 23.05.2011 р. літерою «А», загальною площею 212,1 кв.м. в центрі села Росоша, Липовецького району Вінницької області (біля школи) по вул. Шкільній без номера та огорожі позначеної в Технічному паспорті на виробничий будинок від 23.05.2011 р. №1 та № 2, що розташована в центрі села Росоша, Липовецького району Вінницької області (біля школи) по вул. Шкільній без номера Релігійною громадою святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша Липовецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду їй в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 376 ч. ч.1, 5 Цивільного кодексу України, ст.ст. ст. 14, 17, 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ст.10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Релігійної громади Української Православної церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія до Росошанської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво приміщення храму - задовольнити повністю.

Визнати за Релігійною громадою Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Дмитрія право власності на самочинне будівництво - приміщення церкви , загальною площею 212,1 м2 , яка позначена на технічному паспорті літерою "А" та огорожу, яка позначена на технічному паспорті цифрами № 1 та № 2, які розташоване за адресою с. Росоша, Липовецького району, Вінницької області, вул. Шкільна без номеру.

В задоволенні позову Релігійної громади святого великомученика Димитрія Солунського с. Росоша Липовецького району Вінницької області до Росошанської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Липовецький районний суд Вінницької області до Апеляційного суду Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Д. Т. Кривенко