Постанова № 190922, 17.10.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2006 р.

Справа № 15/208-06-5605А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Таценко Н.Б.

суддів Сидоренко М.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Кутателадзе О.Д. –довіреність № 1610/10 від 16.10.2006р.

від відповідача: Кузнєцов В.Б. –довіреність № 6312/10/01 від 02.12.2005р., Марченко Н.М. –довіреність № 6319/10/01 від 02.12.2005р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області

від 15.08.2006р.

у справі № 15/208-06-5605А

за позовом ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”

до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області

про скасування податкових повідомлень –рішень

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою господарського суду Одеської області від 15.08.2006р. (суддя Петров В.С.) адміністративний позов ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області № 00000123301/3, № 0000062301/3, № 0000422301/2 від 09.06.2006р. задоволено, посилаючись на ч.3 ст.2, ч.1 ст. 9, ч.3 ст.105 КАС України, п.1.14 ст.1, п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1, п.6.2 ст. 6 Закону України „Про ПДВ”, ст. 274 Митного Кодексу України, підтвердження наданими позивачем доказами, зокрема договорами № UML-49-2 від 19.12.2002р. про перевалку та послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню, № UML-310303 від 31.03.2003р. про перевалку, зберігання та експедирування зернових вантажів, № UML-76-2 від 15.04.2003р. про транспортно-експедиторське обслуговування, № UML-0709 від 09.07.2004р. про транспортно-експедиторське обслуговування, інвойсами, довідками, коносаментами, розрахунками митної вартості, ВМД, актами здачі-приймання робіт, включення витрат по навантаженню, розвантаженню, перевантаженню в митну вартість товарів, а надані позивачем контрагентам (нерезидентам) за вказаними договорами послуги являються супутніми експорту товарів і оподатковуються ПДВ за ставкою 0%, що спростовує твердження відповідача про завищення позивачем бюджетного відшкодування по ПДВ за липень-жовтень 2005р. та про заниження позивачем податкового зобов’язання по ПДВ.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою господарського суду ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 6272/10/10 від 07.09.2006р., в якій просить судову постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити по ст. 901 ЦК України, ст. ст. 5, 74, 274 Митного Кодексу України, посилаючись на недодержання вимог п.44 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджену наказом Державної митної служби України № 307 від 24.09.1997р. ( в редакції наказу Держмитслужби № 207 від 18.04.2002р.), неврахування господарським судом необхідності розгляду положень п.6.2 ст. 6 Закону України „Про ПДВ” в сукупності з положеннями п.п.7.7.9 п.7.7 ст. 7 цього Закону, супутні послуги підлягають оподаткуванню за встановленими п.6.1 та п.6.5 останнього Закону правилами, що підтверджується листами ДПА України № 3961/6/15-2315 від 06.05.2005р., № 3328/6/15-2315 від 20.04.2005р., тобто при наданні позивачем послуг, місце поставки яких визначається як митна територія України, вартість таких послуг повинна включатися до бази оподаткування та оподатковуватись у загальновстановленому порядку за ставкою 20%, неврахування господарським судом Висновку науково-правової експертизи щодо тлумачення і застосування окремих норм податкового законодавства від 25.05.2006р., проведеної відповідно до постанови слідчого по кримінальній справі № 201200600012, порушеної 20.02.2006р. за ознаками передбаченого ч.3 ст. 212 КК України злочину за фактом умисного ухилення від сплати податків в бюджети держави посадовими особами ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, -

В с т а н о в и л а :

Податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2006р. № 00000123301/3 позивачу зменшене на 1 174 940 грн. бюджетне відшкодування з ПДВ, в т. ч. заявлене в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів, з липня по жовтень 2005р. на підставі акта перевірки № 00027/2301/22447500 від 17.01.2006р. із-за порушення п.6.1, п.п.6.2.1 п. 6.2, п.6.5 ст.6 Закону України „Про ПДВ”.

Податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2006р. № 0000062301/3 платнику податку за порушення п.п.6.2, 6.5 ст.6 Закону України „Про ПДВ” визначена сума податкового зобов’язання по ПДВ на підставі акта перевірки № 27/23 від 17.01.2006р. в розмірі 4 515 272 грн., в т. ч. 1 229 016 грн. штрафних санкцій.

Податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2006р. № 0000422301/2 на підставі акта перевірки № 27/23/1 від 07.04.2006р. підприємству додатково нараховані штрафні санкції по ПДВ у розмірі 264 966 грн.

ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” звернулося до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області № 00000123301/3, № 0000062301/3, № 0000422301/2 від 09.06.2006р. з посиланнями на неоднакове розуміння позивачем і податковим органом норм п.6.2 ст.6 Закону України „Про ПДВ”, необхідність застосування 0% ставки до бази оподаткування при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг.

Постановою господарського суду Одеської області від 15.08.2006р. вищезазначений адміністративний позов задоволено в повному обсязі з мотивів, викладених в описовій частині ухвали. При цьому висновки господарського суду (за винятком посилань на п. п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про ПДВ” замість зазначеного п.6.2 ст.6 цього Закону в адміністративному позові, уточнень і змін до якого за твердженням представника товариства в засіданні апеляційної інстанції 17.10.2006р. не здійснювалось) відповідають чинному законодавству, обставинам справи, а доводи апеляційної скарги, саме в межах котрої апеляційна інстанція переглядає прийняте судове рішення, не заслуговують на увагу виходячи з наступного. Так, посилання ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області на Висновок науково-правової експертизи щодо тлумачення і застосування окремих норм податкового законодавства від 25.05.2006р., проведеної відповідно до постанови слідчого по кримінальній справі № 201200600012, порушеній 20.02.2006р. за ознаками передбаченого ч.3 ст. 212 КК України злочину за фактом умисного ухилення від сплати податків в бюджети держави посадовими особами ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”, не підлягає врахуванню по ст. ст. 66, 81, 82 КАС України, т. я. цей висновок не являється належним і допустимим доказом по адміністративній справі.

Одночасно твердження податкового органу про недотримання при оформленні ВМД вимог п.44 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 24.09.1997р., також не заслуговують на увагу відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11 Митного Кодексу України, згідно яким безпосереднє здійснення митної справи, включаючи контроль за митним оформленням товарів, що переміщуються через митний кордон України, покладається саме на митні органи. Натомість належне оформлення ВМД згідно ст. 16 Закону України „Про Єдиний митний тариф” та ХІ розділу Митного кодексу України, надання ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” послуг згідно договорів з нерезидентами № UML-49-2 від 19.12.2002р. про перевалку та послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню, № UML-310303 від 31.03.2003р. про перевалку, зберігання та експедирування зернових вантажів, № UML-76-2 від 15.04.2003р. про транспортно-експедиторське обслуговування, № UML-0709 від 09.07.2004р. про транспортно-експедиторське обслуговування, № UML-241 від 08.08.2005р., № 129 від 01.09.2005р. про перевантаження (вивантаження з залізничних вагонів, накопичення судової партії на складах, навантаження на судно) і включення останніх в митну вартість при експорті товарів по ВМД підтверджено листами Одеської митниці від 13.12.2005р. № 15/28-02/7497, Рівненської митниці від 28.12.2005р. № 01/57-13-6612, Дніпропетровської митниці від 13.02.2006р. № 17-33-4/1184 в межах повноважень останніх.

Посилання апеляційної скарги на Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затверджений наказом Державної митної служби України, ДПА України від 21.03.2002р. № 163/121, також не заслуговує на увагу виходячи з правового статусу позивача, який не являється експортером товару. Крім того, вказаний Порядок було розроблено з метою забезпечення реалізації вимог статті 8 Закону України „Про ПДВ” № 168-97-ВР, яка скасована з 31.03.2005р. Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України”.

З п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про ПДВ” випливає, що з 31.03.2005р. об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Згідно п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3 Закону України „Про ПДВ” в редакції з 28.07.2005р. об’єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту. Однак законодавцем в п.6.2 Закону України „Про ПДВ” в редакції від 31.03.2005р. встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Вищевикладеним спростовуються твердження податкового органу про необхідність включення вартості супутніх експорту послуг по ч. 3 п. п. „г” п. 6.5 ст. 6 Закону України „Про ПДВ” до бази оподаткування і застосування ставки 20%, а визначення місця поставки послуг базується на фактичному ототожненні діяльності, допоміжній транспортній, з наданням супутніх експорту товару послуг, застосуванні терміна „місце поставки послуг” у якості синоніму до терміна „місце надання послуг” і ігноруванні здійснення в даному випадку експорту товару і надання саме супутніх такому експорту послуг. Одночасно посилання ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області на підтвердження необхідності застосування 20% ставки оподаткування листами ДПА України № 3961/6/15-2315 від 06.05.2005р., № 3328/6/15-2315 від 20.04.2005р. являється неправомірним з врахуванням характеру здійснених операцій в межах вищенаведених договорів, виду останніх, правового статусу позивача, оскільки перший лист стосується включення транспортно-експедиторських послуг до складу супутніх послуг, наданих тільки по укладеним між резидентами договорам, пов’язаних з перевезенням вантажу, а другий –послуг з навантаження, розвантаження, перевантаження, зберігання товарів, які здійснюють порти України.

Довід ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області про необхідність застосування п.6.2 ст.6 Закону України „Про ПДВ” у сукупності до п.п.7.7.9 п.7.7 ст. 7 цього Закону також не підлягає врахуванню, оскільки в даному випадку ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” не являється експортером, а тільки надає супутні експорту послуги, які включаються до митної вартості. Крім того, порушення позивачем п.п.7.7.9 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про ПДВ” не зафіксовано в акті перевірки від 17.01.2006р. і оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях. Аналогічне положення і щодо відсутності зазначення в названих документах порушень п.3.1.1 п.3.1 ст.3 вищезгаданого Закону, а відсутність фіксації порушень конкретних норм податкового законодавства унеможливлює притягнення платників податків до відповідальності з посиланням на них.

Таким чином, за наявності підстав для застосування п.6.2 ст.6 Закону України „Про ПДВ” і „0” ставки відсотків до бази оподаткування, в т. ч. супутніх експорту товару послуг, підґрунтя для нарахування ПДВ за правилами п.б п.6.5 ст.6 Закону України „Про ПДВ” відсутнє. Вказане положення прямо підтверджується змістом п.6.3 ст.6 Закону України „Про ПДВ”, по якому нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні послуги), що експортуються, звільняються від оподаткування згідно з п.5.1 (крім п.п.5.1.2, 5.1.7) та п.5.2 ст. 5 цього Закону. Отже, законодавець не передбачив будь-які обмеження для застосування нульової ставки по п.6.2 ст.6 названого Закону.

З врахуванням викладеного постанова господарського суду від 15.08.2006р. відповідає чинному законодавству, обставинам та матеріалам справи, правових підстав для скасування останньої і задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч.4 ст. 167, ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, –

У х в а л и л а :

Постанову господарського суду Одеської області від 15.08.2006р. по справі № 15/208-06-5605А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Статтями 13, 211, 212 КАС України передбачено право на касаційне оскарження і визначено порядок і строк останнього.

Виготовлення ухвали в повному обсязі буде здійснено протягом 2 днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий суддя Н.Б. Таценко

Суддя М.В.Сидоренко

Суддя М.А. Мишкіна