Рішення № 19092199, 09.11.2011, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/2-11/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2011 року                                                                                          м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого                                                  судді           Малихіна О.О.

за участю секретаря                                                   Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням доповнень до нього, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь спричинені матеріальну шкоди у розмірі 28515,30 грн. і моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.

Позивач вказував, що 27.08.2006 року в районі перехрестя вулиць Свердлова и Полтавський шлях в м. Люботин відповідач ОСОБА_2, керуючи мотоциклом, який належить його батькам, здійснив наїзд на нього як на пішохода. Внаслідок ДТП йому були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження та йому була призначена інвалідність 2 групи. Через отримані травми виникла потреба довготривалого лікування, витрати на яке склали 1732,27 грн. – вартість використаних медикаментів, і 108,00 грн. – вартість рентгенівський знімків, а також проходження за рекомендацією лікарів санаторно-курортного лікування три рази на рік в санаторії «Полтава» в м. Саки АР Крим, вартість якого складає 16560,00 грн. Також він, позивач, змушений був витратити 10115,03 грн. на продукти харчування. Крім того, як вказує позивач, йому була спричинена моральна шкода, яка виразилась у фізичному болю і стражданнях через отримані травми, душевних стражданнях, перенесених внаслідок протиправних дій відповідачів, та погіршення здатності навчатися в університеті, працювати та заробляти на життя. Завдані збитки відповідачі мають відшкодувати сумісно.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в межах доповнених позовних вимог і просив їх задовольнити. Пояснив, що санаторно-курортне лікування проходив лише в 2010-2011 роках в Національному центрі параолімпійської і дефлімпійської реабілітації інвалідів в м. Євпаторія АР Крим. Раніше пройти лікування в санаторії «Полтава» в м. Саки не зміг через відсутність власних коштів і допомоги від відповідачів. Також ОСОБА_1 вказував, що за шкоду, яку йому заподіяв ОСОБА_2, мають відповідати також і його батьки, яким належить мотоцикл.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги визнали частково, матеріальну шкоду в сумі 1000,00 грн. і моральну шкоду в сумі 1500,00 грн. ОСОБА_5 вказувала, що у позивача наявні інші захворювання, які не є наслідком ДТП, надані чеки не підтверджують те, що саме позивачем були придбані ліки та продукти харчування, та чи відповідають такі витрати призначенням лікарів. ОСОБА_5 також пояснила, що з суми моральної шкоди 1500,00 грн., яку визнав ОСОБА_2, відповідачем було сплачено позивачу 1200,00 грн.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали.

В судовому засіданні встановлене наступне.

ОСОБА_2 27 серпня 2006 року близько 21-30 години, керуючи технічно справним мотоциклом «Восход 3М» без державного номера, який належить ОСОБА_3, рухаючись по вул. Полтавський шлях, в районі перехрестя з вул. Свердлова в м. Люботин Харківської області, в порушення п.п. 12.2.,12.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 1306 від 10 жовтня 2001 року, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, в результаті чого заподіяв йому закритий подвійний перелам верхньої, середньої і нижньої правої великоберцової кістки і середньої третини малоберцової кістки зі зміщенням, що згідно з висновком судово-медичної експертизи № 3795-С від 20 жовтня 2006 року, є тілесними ушкодженнями середнього ступеня важкості за критерієм тривалості розладу здоров'я, і які перебували в причинному зв'язку з діями водія ОСОБА_2

Ці обставини підтверджуються вироком Люботинського міського суду Харківської області від 14 листопада 2007 року по справі № 1-82/2007, який набрав законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальної справі, що набрав законної сили, обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки, відшкодується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, шкода здоров’ю позивачу ОСОБА_1 було завдано джерелом підвішеної безпеки – мотоциклом «Восход 3М», власником якого є ОСОБА_3, і це підтвердив сам відповідач ОСОБА_3, то саме він повинен відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи та висновку комісійної додаткової судово-медичної експертизи від 26 березня 2009 року, проведеної з дослідженням матеріалів кримінальної справи № 1-82/2007, в зв'язку з отриманою травмою ОСОБА_1 потребував лікування в період з 27 серпня 2006 року і до 02 грудня 2007 року. Під час лікування ОСОБА_1 було проведено операцію та йому в ногу було вмонтовано апарат Ілізарова. Демонтаж апарата Ілізарова було проведено лише 30 травня 2007 року. На весь період лікування ОСОБА_1 потребував спеціального харчування з наступних продуктів: хліб, мучні вироби, борщі, щі, розсольник, молочні продукти, овочеві і круп’яні супи на м’ясному і рибному бульйонах, відвари грибів та овочів, м’ясні і рибні блюда, сосиски, сарделі, варені ковбаси, молоко, кисломолочні напої, яйця відварені і в блюдах, блюда з різних круп, овочі та фрукти, зелень, фруктові та овочеві соки, чай, кава, какао, масло вершкове, масло рослинне, печінка, рибні продукти (оселедці, балик, ікра, консерви), нерибні морепродукти, мед, варення.

Під час проведення експертизи експертами досліджувалися наявні в матеріалах справи чеки, представлені позивачем в обґрунтування витрат на харчування, з яких вбачається, що ОСОБА_1 в період травми і до 23.11.2007 року були придбані продукти харчування, які за найменуванням відповідають спеціальному харчуванню, якого потребував позивач.

Тому суд задовольняє позов в частині матеріального збитку і стягує з ОСОБА_3 завдану позивачу шкоду в розмірі 7377,45 грн., яка полягає у витратах позивача на продукти харчування, і розмір якої підтверджується наявними в матеріалах справи чеками. Також суд стягує з ОСОБА_3 98,00 грн., які позивач витратив на оплату шести рентгенівських знімків, а також 1732,27 грн., які позивач витратив на придбання медичних препаратів в зв’язку з лікуванням, і які підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

В іншій частині вимог позивача щодо відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування, то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки позивачем не надані належні докази проходження такого виду лікування в санаторії «Полтава» в м. Саки АР Крим або того, що певна організація мала намір надати йому путівки на санаторно-курортне лікування.

Щодо вимог позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди суд зазначає про наступне.

Згідно зі ст. 1167 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї стати.

Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею моральна шкода, якщо шкоду завдано каліцтвом, ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом також встановлено, що у результаті ДТП діями відповідача ОСОБА_2 позивачу спричинена моральна шкода, бо позивач зазнав порушення нормального способу життя, навчання і роботи, зайвих проблем внаслідок неможливості самостійно пересуватися після отриманих ушкоджень, перенесла значний фізичний біль внаслідок завданих травм та проведених операцій, тривалого лікування. З урахуванням глибини та тривалості страждань позивача, отриманої ним інвалідності, втрата можливості вчасно завершити навчання і отримати освіту, моральну шкоду суд стягує в розмірі 15000 грн. з відповідача ОСОБА_2, бо саме таку суму суд вважає доказаною.

З урахуванням наведеного суд задовольняє позов ОСОБА_1 частково, і відмовляє в задоволенні вимог до відповідача ОСОБА_4 При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_5 про часткову сплату коштів в сумі 1200,00 грн. на користь позивача, оскільки, по-перше, вироком суду від 14 листопада 2007 року по справі № 1-82/2007 підтверджується виплата позивачу лише 400,00 грн., а по-друге, навіть такі виплати були здійснені під час розгляду кримінальної справи і не підтверджують відшкодування позивачу витрат після завершення процесу лікування.

Також, суд стягує з відповідачів ОСОБА_6 і ОСОБА_2 судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених вимог, оскільки позивач звільнений від сплати цих сум.

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди вартість продуктів харчування в сумі 7377 (Сім тисяч триста сімдесят сім) грн. 45 коп., вартість медичних препаратів в сумі 1732 (Одна тисяча сімсот тридцять дві) грн. 27 коп. і вартість рентгенівських знімків в сумі 98 (Дев’яносто вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15000 (П’ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позову в задоволенні відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 188,20 грн. на користь держави (рахунок № 31216206700018 в УДК в м. Люботин, код 24134538, банк – ГУДКУ в ХО, МФО 851011, код БК – 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050», символ звітності 206).

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 94,10 грн. на користь держави (рахунок № 31216206700018 в УДК в м. Люботин, код 24134538, банк – ГУДКУ в ХО, МФО 851011, код БК – 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050», символ звітності 206).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                                                                          О. О. Малихін