Вирок № 19091278, 14.10.2011, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 1-104/11 р.

ВИРОК

І м е н е м У к р а ї н и

14.10.2011 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

при секретарях . . . . . . . . . . . . . . . . . . Слабик О.М., Саган Н.В.

з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . . Дубцова О.В.

потерпілих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, проживаючого до затримання в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_4, раніше судимого: 1) 29.02.00 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 206 КК України до 10 місяців позбавлення волі; 2) 20.10.03 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 142 ч. 3, 142 ч. 2, 257, 263 ч. 1, 42 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 01.12.08 по відбуттю строку покарання, 3) 18.08.10 Богунським районним судом м. Житомира за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців -

за ч. 2 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в :

в січні 2010 року в м. Чернівці особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, в ході розмови, яка відбувалась між нею та ОСОБА_7, з метою заволодіння чужим майном, запропонувала останньому вчинити напад на мешканця м. Бердичева Житомирської області ОСОБА_5 При цьому особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, пояснила, що останній є приватним підприємцем та у своєму складському приміщенні або при собі має значні суми грошей.

ОСОБА_7, переслідуючи корисливі мотиви, на пропозицію особи, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, погодився і таким чином вступив з нею в попередню злочинну змову. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 та особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, зателефонували мешканцю м. Дніпропетровська ОСОБА_8 та запропонували вчинити разом з ними напад на мешканця м. Бердичева ОСОБА_5. з метою заволодіння його майном.

ОСОБА_8 на пропозицію ОСОБА_7 та особи, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, погодився і таким чином вступив з ними в попередню злочинну змову.

Наприкінці січня 2010 року з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_5, діючи згідно домовленості, ОСОБА_7 та особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, на автобусі з м. Чернівці, а ОСОБА_8 потягом із м. Дніпропетровська, прибули до м. Бердичева Житомирської області.

Зустрівшись разом, ОСОБА_7, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, та ОСОБА_8, готуючись до вчинення розбійного нападу, оглянули ділянку місцевості, на якій розташовані складські приміщення, в тому числі і ОСОБА_5, що по АДРЕСА_6, після чого ще раз обговорили можливість вчинення вказаного злочину.

Встановивши, що здійснення розбійного нападу на складське приміщення ОСОБА_5 може виявитися небезпечним, оскільки там постійно знаходиться значна кількість людей, ОСОБА_7, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, та ОСОБА_8 домовилися вишукати інші можливості, після чого роз'їхались по домівках.

Знаходячись за місцем свого тимчасового проживання в м. Чернівці, в лютому 2010 року ОСОБА_7 та особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, спілкуючись по мобільному телефону із ОСОБА_8, та не припиняючи своїх злочинних намірів, вирішили здійснити розбійний напад на ОСОБА_5 не на його складі, а по ходу слідування потерпілого додому. Крім того, з метою полегшення вчинення розбійного нападу на ОСОБА_5, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, діючи в рамках попередньої злочинної змови з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та не повідомляючи про дійсні наміри, домовився з мешканцем м. Чернівці ОСОБА_9, про те, що останній на своєму автомобілі НОМЕР_1, відвезе їх до м. Бердичева Житомирської області, а потім привезе їх назад до м. Чернівці. Про це ОСОБА_7 та особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, відразу повідомили ОСОБА_8 та призначили зустріч в м. Бердичеві Житомирської області на 18 лютого 2010.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_5, діючи згідно домовленості, ОСОБА_7, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, та ОСОБА_9 на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням останнього, з м. Чернівці прибули до с. Тернівка Козятинського району Вінницької області, де стали очікувати приїзду до м. Бердичева Житомирської області ОСОБА_8

18 лютого 2010 року близько 07 години ОСОБА_7 разом із особою, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, та ОСОБА_9, на автомобілі останнього, «ВАЗ-2105», д.н. НОМЕР_2, прибули до залізничного вокзалу м. Бердичева Житомирської області, де зустріли ОСОБА_8, який прибув до м. Бердичева з м. Дніпропетровська потягом сполученням Сімферополь - Ковель № 88Д «Лісова пісня».

Зустрівшись разом, ОСОБА_7, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на вищевказаному автомобілі поїхали до с. М. Клітенка Козятинського району Вінницької області, де стали очікувати настання вечора.

В цей же день близько 21-22 години, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_5, діючи згідно домовленості, ОСОБА_7, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, який не був поставлений до відома про злочинні наміри останніх, на автомобілі НОМЕР_1, приїхали до складських приміщень, що знаходяться по АДРЕСА_6. Знаходячись в зазначеному місці, ОСОБА_7, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, та ОСОБА_8 наказали ОСОБА_9 очікувати їх в автомобілі, а самі вийшли із автомобіля і підійшли до складів, де стали наглядати за навколишньою обстановкою, вишукуючи слушний момент для вчинення розбійного нападу.

Близько 23 години ОСОБА_7, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, та ОСОБА_8., побачивши, що з території складських приміщень виїхав автомобіль «КІА», державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5, повернулися до автомобіля ОСОБА_9, наказавши слідувати за вказаним автомобілем. Рухаючись вулицями м. Бердичева, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, впевнилась, що за кермом автомобіля «КІА»дійсно знаходиться ОСОБА_5, після чого наказав ОСОБА_9 зупинитися поблизу платної стоянки, що по вул. Котовського, 58 в м. Бердичеві. Знаходячись у вказаному місці, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наказали ОСОБА_9 очікувати їх в автомобілі, а самі вийшли із автомобіля, взявши при цьому з собою відрізок металевої труби та молоток для відбивання битків, та направились до будинку АДРЕСА_7

Знаходячись біля вказаного будинку АДРЕСА_7 розподіливши між собою злочинні ролі, ОСОБА_7, особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, та ОСОБА_8 стали чекати на появу ОСОБА_5

В цей же день близько 23 год. 30 хв., коли ОСОБА_5 з'явився біля буд. АДРЕСА_7 ОСОБА_7, діючи в рамках попередньої злочинної змови, пішов йому на зустріч та, розминувшись і знаходячись за спиною останнього, підбіг та спробував нанести йому відрізком металевої труби, яку утримував в правій руці, удар в область голови, однак потерпілий ухилився, внаслідок чого ОСОБА_7 наніс ОСОБА_5 один удар обрізком металевої труби в ліве плече, спричинивши потерпілому сильний фізичний біль. Після цього між ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_5 зав'язалась боротьба, в ході якої ОСОБА_7 повалив потерпілого на землю. В цей же час ОСОБА_8 та особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, підбігши до ОСОБА_5, що продовжував лежати на землі, з метою подавлення його волі до опору, з корисливих мотивів, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, підтримуючи дії ОСОБА_7, діючи в рамках попередньої злочинної змови, разом з ним почали наносити численні удари руками, ногами, обрізком металевої труби та молотком для відбивання битків по голові, тулубу та кінцівках потерпілого.

Внаслідок спільного нанесення ударів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, заподіяли ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шилоподібного відростку правої ліктьової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; ран в правій тім'яно-потиличній ділянці голови, в лівій тім'яно-потиличній ділянці голови, на основних суглобах 1-5 пальців лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; крововиливу в правій лобній ділянці, біля основи 2-4 пальців лівої кисті, на задній поверхні правого стегна, саден в лобній ділянці, в ділянці лівого променево-запясткового суглобу, в верхній третині лівого плеча, на сідниці та в ділянці передньої поверхні правої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.

Подавивши у такий спосіб волю потерпілого до опору, ОСОБА_8 схопив сумку, яку утримував ОСОБА_5 і став її виривати, а ОСОБА_7 в свою чергу наніс потерпілому два удари металевою трубою по руці, в результаті чого останній відпустив сумку. Вирвавши сумку із рук ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, прибігли до автомобіля ОСОБА_9 Сівши в автомобіль, наказали ОСОБА_9 рушати, після чого з місця скоєння злочину на вказаному автомобілі зникли.

Таким чином, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та особою, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, шляхом застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_5, а саме: грошима в сумі 51 730 грн., наплічною шкіряною сумкою, вартістю 250 грн., пляшкою пива «Stella Artois», вартістю 6 грн. 15 коп., чим завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 51986 грн. 15 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, однак показав, що взимку 2010 року знайомий ОСОБА_11 розповів про приватного підприємця з м. Бердичева, у якого є гроші, та запропонував напасти на склад даного підприємця і забрати виручку. Оскільки в нього було тяжке фінансове становище, він погодився на пропозицію ОСОБА_11. Перший раз він з ОСОБА_11 приїжджали до м. Бердичева вибрати місце злочину. Повернулись та через деякий час знову приїхали до м. Бердичева вже на таксі. Таксисту ОСОБА_9 про напад нічого не розповідали, лише повідомили, що їдуть до Бердичева дещо забрати. Домовленість про вчинення нападу була між ним, ОСОБА_11, а також участь приймав ОСОБА_12 з Дніпропетровська, якого йому порадив знайомий ОСОБА_10, прізвище не памятає. Крім них та таксиста, в автомобілі також перебувала його співмешканка на той час ОСОБА_13, якій також нічого не було відомо про напад. В той день близько 23 години вони приїхали на таксі в м. Бердичів до складів. Йому не сподобалось місце злочину біля складів і тому вони поїхали до будинку потерпілого, щоб там його перестріти. До будинку потерпілого з автомобіля вийшли він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з Дніпропетровська. Поблизу будинку він, оскільки візуально знав потерпілого, підійшов до останнього, збив з ніг і почав з ним боротись. В цей час підбігли хлопці, але коли саме не бачив, так як потерпілий накинув йому куртку на голову. Він наніс декілька ударів потерпілому алюмінієвою трубкою в область тулуба. В цей час бачив, як ОСОБА_11, що стояв зі сторони голови потерпілого, наносив удари потерпілому в область голови руками. Він особисто наносив удари алюмінієвою трубкою, але в область голови не бив. Пояснити, звідки взялись у потерпілого переломи, не може. Після нанесення ударів потерпілому, вони забрали у потерпілого сумку з грошима та втекли. Коли оглянули сумку, то виявили в ній гроші понад 51 тис. грн. Гроші розділили між собою на три рівних частини, він особисто отримав близько 16 тис. грн. ОСОБА_8 участі у вчиненні злочину не приймав, була зовсім інша особа, а з ОСОБА_8 познайомився лише будучи арештованим.

В звязку з наявністю істотних суперечностей між показаннями, які дав на суді і під час досудового слідства, судом оголошено показання ОСОБА_7, дані під час досудового слідства, з яких вбачається, що в листопаді 2009 року в більярдному клубі м. Чернівці він познайомився з ОСОБА_13. В клубі вона була зі своїм братом ОСОБА_11, з яким він також познайомився. Десь з 20 січня 2010 року він почав співмешкати з ОСОБА_13 На той час вони всі втрьох не працювали, так як була зима. На початку лютого 2010 року в бесіді з ОСОБА_11, останній запропонував йому заробити грошей, пояснивши, що необхідно буде поїхати до м. Бердичева, де він працював у одного підприємця експедитором і знає, що на складі, або безпосередньо у нього може бути близько 24 000 грн. ОСОБА_11 пропонував напасти на склад даного підприємця у вечірній час і забрати всю денну виручку. В цей же період часу він з ОСОБА_11 вирішив їхати до м. Бердичева. Він з ОСОБА_11 на автобусі Чернівці-Бердичів приїхали до батьків ОСОБА_11, які проживають в с. Тернівка Козятинського району Вінницької області, де переночували. Наступного дня вони приїхали до залізничного вокзалу м. Бердичів, де зустріли ОСОБА_8. Для проживання вони винайняли по оголошенню квартиру в районі зупинки автобуса «Поліграфічна». Він і ОСОБА_8 запропонували ОСОБА_11 показати місцевість, а саме той склад, де підприємець займається цитрусовими. У вечірній час, близько 23-24 год. вони пішли втрьох до складів. Дорогу показував ОСОБА_11 Вони підійшли до складів, які були огороджені бетонним парканом. Побачивши, що вже нікого не має вони повернулись до дому. Наступного дня в денний час він з ОСОБА_8 пішов до складу, так як вже запам'ятали дорогу, де побачили, як вантажилась машина з фруктами і було багато людей. Він порозмовляв із ОСОБА_8 і вирішили, що даний злочин на складах скоїти неможливо. Після чого вони пішли до квартири, яку знімали, і наступного дня поїхали по домівках. Приїхавши додому в м. Чернівці, протягом двох неділь вони ще обдумували можливість скоєння нападу на підприємця і було вирішено забрати гроші біля місця проживання останнього. 15 лютого 2010 року було прийнято рішення знову їхати до м. Бердичева. Тоді він зателефонував ОСОБА_8 і той погодився знову їхати до м. Бердичева, щоб напасти на підприємця. Після цього вони знайшли таксиста ОСОБА_9, з яким домовилися, що той завезе їх до м. Бердичева. На той час у ОСОБА_13 була необхідність приїхати до м. Козятина, щоб забрати свій паспорт, а тому вона мала їхати з ними. В м. Чернівці вони зустрілися з таксистом ОСОБА_9, який був на автомобілі «ВАЗ 2105»червоного кольору та якому вони пояснили, що їдуть забрати гроші у боржника. Після чого вони всі виїхали до м. Бердичева. 16.02.10 у вечірній час вони приїхали до батьків ОСОБА_13, де переночували. Цілий день вони були вдома, а вранці 18 лютого 2010 року поїхали до м. Бердичева, щоб зустріти ОСОБА_8, який мав приїхати потягом із м. Дніпропетровська. Зустрівши о 07 годині на залізничному вокзалі ОСОБА_8, вони поїхали до с. М. Клітенка Козятинського району Вінницької області, до тракторного стану, де працював батько ОСОБА_13. На тракторному стані вони пробули протягом цілого дня, після чого у вечері вп'ятьох поїхали до м. Бердичева. В одному із магазинів м. Бердичева, що знаходиться біля зупинки, він, ОСОБА_8 і ОСОБА_11 придбали пива і цигарок, а ОСОБА_13 та ОСОБА_9 поїхали заправити автомобіль. Коли останні повернулися, то він запитав у ОСОБА_9, що в нього є в автомобілі, щоб взяти в руку і при необхідності використати в бійці. ОСОБА_9 відчинив багажник і дістав звідти алюмінієву трубку і молоток для готування биточків. Він взяв трубку і молоток і кинув їх під переднє сидіння. Після чого вони поїхали до кафе, де відпочивали. Він, ОСОБА_8 і ОСОБА_11 у відсутність ОСОБА_9 і ОСОБА_13 домовились напасти на підприємця біля його будинку, так як ОСОБА_11 пояснив, що знає, де проживає останній. В кафе вони пробули до 22 год., після чого поїхали до складів. Автомобіль зупинили за метрів 100 від складів на перехресті, водій ОСОБА_9 і ОСОБА_13 залишились в автомобілі. Вони втрьох вийшли і пішли до паркану, обійшли територію, і вже мали намір ввійти до середини і скоїти напад на складі. ОСОБА_11 пояснив, що діяльністю займаються два брати, і хто останній їде зі складів, у того й денна виручка. В цей час вони побачили, що з складу вийшла дівчина і хлопець, ОСОБА_11 пояснив, що це саме він. Вони сіли в автомобіль темного кольору, іноземного виробництва і поїхали зі складу. Вони швидко підбігли до автомобіля і сказали ОСОБА_9 їхати за автомобілем підприємця. Він запропонував їхати прямо до будинку приватного підприємця, і ОСОБА_11 вказував напрямок руху. Вони поїхали до автомобільної стоянки, де зупинили автомобіль на дорозі на виїзді з м. Бердичева. Після чого він, ОСОБА_11 і ОСОБА_8 вийшли з автомобіля. Він взяв з собою трубку, а хто взяв молоток не бачив. ОСОБА_11 підвів їх до дев'ятиповерхових будинків. Згідно домовленості він повинен був йти на зустріч підприємцю від будинку, пройти його і повернутися. ОСОБА_11 мав впізнати підприємця і вголос сказати слово «Да». Тоді він повинен був підбігти ззаду і збити підприємця з ніг. Далі мали підбігти ОСОБА_11 та ОСОБА_8. В цей час вони побачили, як до автомобільної стоянки під'їхав автомобіль приватного підприємця і заїхав на стоянку. Через декілька хвилин з стоянки вийшов приватний підприємець. Він був сам і йшов і напрямку свого будинку по стежці. Він, відповідно домовленості, пішов йому на зустріч. Металева трубка була схована в правому рукаві. Коли він розійшовся з даним чоловіком, то трохи пройшов, потім розвернувся, дістав палку і побіг до потерпілого. Він хотів вдарити чоловіка трубкою по потилиці, однак той почув його кроки і розвернувся. Він хотів нанести йому удар палицею, а підприємець у відповідь намагався вдарити його рукою. Потім вони вдарили один одного по обличчю. Чоловік одразу вчепився за одяг, вони почали боротись і впали на сніг. В цей час підбігли ОСОБА_8 і ОСОБА_11, які почали бити чоловіка. Він піднявся і декілька разів вдарив трубкою по руці потерпілого і той відпустив сумку, яку забрав ОСОБА_8. Після чого вони втрьох побігли до автомобіля, який стояв на відстані близько 100 метрів від місця скоєння злочину. Коли вони бігли, то він побачив, що потерпілий піднявся і біг за ними. Вони сіли до автомобіля і сказали ОСОБА_9 їхати. ОСОБА_9 поїхав в напрямку м. Вінниця. Сумка потерпілого була у ОСОБА_8, а потім він взяв її собі. В середині сумки були гроші в пачках різними купюрами. Гроші він діставав із сумки та передавав їх назад хлопцям, сказавши, щоб ховали за свій одяг. Після чого біля якогось ставка чи річки ОСОБА_8 і ОСОБА_11 вийшли з автомобіля і викинули сумку в ставок. Майже в самому м. Хмельницький вони зупинились і з автомобіля вийшли водій ОСОБА_9 та ОСОБА_11. Коли останні вийшли, то він з ОСОБА_8 перерахували гроші, яких було близько 51300 грн. Після повернення до автомобіля, він дав водію ОСОБА_9 понад 1000 грн. і сказав, що це його заробіток. Далі вони поїхали до м. Чернівці, де розділили гроші на чотири частини по 12500 грн. ОСОБА_11 дали 25 000 грн., так як він мав передати гроші до Львівської установи виконання покарань. В цей же день ОСОБА_8 поїхав додому і більше він з ним не бачився. 08 квітня 2010 року він був затриманий співробітниками міліції (т. 1 а.с. 226-230, т. 2. а.с. 180-182). В залі суду підсудний ОСОБА_7 зазначив, що в цілому, по механізму вчинення злочину, протокол відповідає дійсності, однак гроші були поділені на трьох та ніяких грошей він Львівської установи відбування покарань на направляв, таксиста знайшов він особисто, ОСОБА_8 участі у вчинені злочину не приймав, а з ним був хлопець на імя ОСОБА_12. Протокол підписував, але не читав, оскільки до нього працівники міліції застосовували фізичний та психологічний тиск.

Підсудний ОСОБА_14 вини не визнав і показав, що злочин не скоював, в час скоєння злочину перебував зі своєю співмешканкою ОСОБА_15 в АДРЕСА_8. У співмешканки був з середини до кінця лютого 2010 року. Решту часу знаходився за своїм місцем проживання в м. Дніпропетровську, де працював неофіційно у будівельній фірмі, що будувала готель. В подальшому приїхав до м. Житомира для працевлаштування на роботу, яку йому знайшла знайома, та був затриманий працівниками міліції.

Допитана як свідок ОСОБА_15 показала, що з 2008 року почала співмешкати з ОСОБА_8, від якого має сина ІНФОРМАЦІЯ_11, однак батьком записаний ОСОБА_16, так як ОСОБА_8 на той час не було. Може ствердити, що ОСОБА_8 з 2009 по 2010 рік перебував на посаді прораба на будівельних роботах, що виконувались ПП ОСОБА_17 з 01.09.09 до червня 2010 року по договору з ПП «ОСОБА_4». В 2008 році вони проживали з ОСОБА_8 в м. Дніпропетровськ, де знімали квартиру. З весни 2009 року проживали у неї в смт. Роздори. ОСОБА_8 працював на будівництві готелю «Свердловськ»в м. Дніпропетровськ та їздив на роботу щодня. Інколи міг не повернутись з Дніпропетровська на день. Крім того, з 05 лютого по 23 лютого 2010 року ОСОБА_8 перебував на лікуванні в Роздорській міській лікарні. Постійно перебував в лікарні, вона його провідувала. Інколи на день або на півтора дні ОСОБА_8 відпускали з лікарні та вони гуляли. В які саме дні його відпускали не памятає. ОСОБА_8 свого телефону не мав, а користувався її телефоном. ОСОБА_8 в березні пішов на роботу та не повернувся. Про те, що їде влаштовуватись на роботу до м. Житомира співмешканець не повідомляв. В квітні вона звернулась до Дніпропетровської міліції, де їй сказали, що ОСОБА_8 перебуває в СІЗО м. Житомира.

ОСОБА_17, будучи допитаною в ході судового слідства як свідок, показала, що її дочка ОСОБА_15 з 2009 року почала співмешкати з ОСОБА_8 З вересня 2009 року ОСОБА_8 працював у неї підсобним робочим на будівельних роботах при переробленні дитячого садочка під архів в м. Дніпропетровську. До Нового року він проживав в АДРЕСА_4, а з січня 2010 року дочка та її співмешканець почали проживати в смт. Роздори. Проживали у неї вдома вона, ОСОБА_8 та її дочка ОСОБА_15, але в звязку із зайнятістю на роботі вона приїжджала додому лише на вихідні, а в будні дні в будинку були тільки донька та ОСОБА_8 ОСОБА_8 проживав у них з січня по березень 2010 року та їздив кожного дня на роботу електричкою. На початку лютого 2010 року ОСОБА_8 знаходився на лікарняному. На час хвороби, в тому числі і 18.02.10 ОСОБА_8 з дому не виходив, постійно знаходився за місцем проживання доньки в смт. Роздори, лікаря викликали на дім. Чому донька каже, що ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні пояснити не може. Самого ОСОБА_8 вона не бачила, але говорила з донькою по телефону, і та їй говорила, що ОСОБА_8 вдома. В березні ОСОБА_8 на декілька днів вийшов на роботу. Одного дня ОСОБА_8 сказав доньці, що йде на роботу, але на роботі так і не зявився. Через деякий час дочка звернулась до міліції, де їй повідомили, що ОСОБА_8 затримали.

Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_14, заперечення підсудним ОСОБА_7 причетності до скоєння злочину ОСОБА_14, показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17, вина ОСОБА_7 та ОСОБА_14 підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, допитаний в залі суду потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він є приватним підприємцем і разом з ОСОБА_6 займається реалізацією продуктів. Для цього він має свій склад. 18 лютого 2010 близько ввечері в своєму кабінеті на території складу він перерахував гроші за реалізовану продукцію. Виявилось 51730 грн. Перераховані гроші поклав до шкіряно-трапяної сумки, вартістю близько 250-260 грн. Приблизно о 23 годині він разом з бухгалтером вийшли з території складу. В цей час він помітив автомобіль червоного кольору, що стояв неподалік. Він повернувся до складу, а коли вийшов автомобіля вже не було. Підвіз бухгалтера додому, а сам поїхав до свого будинку. По дорозі додому в кіоску він за власні кошти придбав пачку цигарок та пляшку пива «Stella Artois». Коли підходив до свого будинку, то йому на зустріч вийшов невідомий йому чоловік, який потім побіг, збив його з ніг. Крім того, ззаду нього йшло ще двоє чоловіків, які приєднались до першого та всі разом почали наносити удари і забирати сумку. Били по руках, щоб відпустив сумку. Удари наносились якимось предметом, який був важчим, ніж алюмінієва трубка. Хто саме і куди саме били він не бачив, били по руках і по голові. Від ударів він відпустив з рук сумку з грошима та пляшкою пива, яку тягнув на себе ОСОБА_8 Те, що саме присутній в залі суду ОСОБА_8 виривав сумку з рук стверджує з абсолютною впевненістю, оскільки запамятав його по рисам обличчя. Після цього нападники з місця скоєння злочину почали втікати. Він намагався догнати, але вони сіли в автомобіль марки «Жигулі», пятої моделі, червоного кольору, і поїхали. Після нападу він викликав міліцію та зателефонував ОСОБА_6 Від ударів нападників в нього був перелом правої руки, розбиті пальці на руках, синці на ногах, тулубі. Моральна шкода заподіяна діями злочинців полягає в тому, що після нападу він боїться ходити самостійно по вулиці та його хтось постійно супроводжує. Вважає, що покарання має бути суворим, щоб ніхто більше не постраждав. Таким чином показаннями потерпілого підтверджуються місце, час, спосіб вчинення злочину, розмір спричиненої потерпілим шкоди, участь у прийняття злочину ОСОБА_8

Потерпілий ОСОБА_6, будучи допитаним в ході судового слідства, пояснив, що він є приватним підприємцем і разом із ОСОБА_5 займається реалізацією товарів. В той день бухгалтер ОСОБА_12 підраховувала виручку за декілька останніх днів та знала точну суму коштів, які в подальшому було викрадено. Близько 24 години йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що коли повертався додому, то біля будинку на нього напали невідомі, які його побили і забрали сумку з грішми. Після цього невідомі З місця скоєння злочину зникли на автомобілі червоного кольору. Він сів до свого автомобіля та деякий час їздив та шукав нападників, але не знайшов. Таким чином показаннями потерпілого підтверджується існування події злочину, час нападу, розмір заподіяної підсудними шкоди.

Допитана в ході судового слідства свідок ОСОБА_13 показала, що раніше проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_7. Проживали вони в м. Чернівцях, також з ними жив її брат ОСОБА_11. Інший її брат ОСОБА_14 відбуває покарання у Львівській виправній колонії та ОСОБА_11 з ОСОБА_7 про щось з ним говорили по мобільному телефону. ОСОБА_7 з братом розмовляли, що якщо все вийде, то скоро в них будуть і житло, і гроші. В кінці лютого 2010 року вона мала намір їхати автобусом в м. Козятин, щоб забрати свій паспорт, але ОСОБА_11 і ОСОБА_7 сказали, що поїдуть разом на автомобілі. Після цього в Чернівцях вони сіли до автомобіля таксі, марки «Жигулі», червоного кольору. Таксиста вона до цього не знала, назвався він ОСОБА_9. На автомобілі вона, її брат та ОСОБА_7 поїхали до її батьків в с. Тернівка. По дорозі з розмови хлопців вона зрозуміла, що вони мали намір когось пограбувати. Після приїзду до батьків, вранці поїхали на залізничний вокзал в м. Бердичів, де зустріли ОСОБА_8 ОСОБА_8, який приїхав на поїзді з Донецька чи Дніпропетровська. Після цього повернулись в село. Ввечері знову поїхали до м. Бердичева, де сиділи в кафе, де хлопці щось креслили на папірці. Пізніше вони під'їхали до якихось складських приміщень, де ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля та кудись пішли, а вона разом з ОСОБА_9 залишилась в автомобілі чекати. Через деякий час хлопці прибігли назад до автомобіля та наказали швидко їхати за автомобілем іноземного виробництва, який виїхав з території складу. В районі Червона Гора автомобіль зупинився біля ларьків, вийшов водій, який придбав собі пляшку пива, після чого сів в автомобіль та поїхав, а вони в цей час так і стояли. В цей час ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля та зайшли за приміщення магазину. Через декілька хвилин хлопці прибігли до автомобіля та наказали швидко їхати. Коли повернулись, ОСОБА_11 виглядав шокованим, а ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 казали, що все нормально, він нормально тримався. Хлопці прибігли з невеликою спортивною сумкою, якої в них до цього не було. В сумці була пляшка пива та гроші, багато грошей десь 52 тис. грн. Гроші поділили на 4 частини, 3 з яких отримали ОСОБА_11, ОСОБА_8 і ОСОБА_7, четверту кудись переслали. Таксисту дали приблизно 2000 грн. Після пограбування всю ніч вони їхали до Чернівців. ОСОБА_8 в той же день, коли приїхали, поїхав додому. Таким чином, показаннями свідка підтверджується час, місце та спосіб вчинення злочину, участь у вчиненні злочину осіб, зазначених у обвинуваченні, попередню змову між співучасниками, суму викрадених коштів.

Будучи допитаним в залі суду свідок ОСОБА_9 показав, що в 2010 році влаштувався на роботу таксистом в радіо-таксі на власному автомобілі ВАЗ-2105, червоного кольору. В середині лютого 2010 року його знайомий на ім'я ОСОБА_11, якого він раніше підвозив, попросив завезти до м. Бердичева за свій рахунок, а ОСОБА_11 з ним розрахується пізніше. Він погодився допомогти та домовився з ОСОБА_13 про час виїзду. В обумовлений час він під'їхав на місце зустрічі, де до нього підійшли двоє хлопців та дівчина, а саме знайомий ОСОБА_11, ОСОБА_3 та ОСОБА_7. Вчотирьох вони поїхали до м. Бердичів. Хлопці пояснювали, що їм винні гроші, і коли вони їх заберуть, то розрахуються з ним. По дорозі до Бердичева його автомобіль зламався і він цілий день його ремонтував. Ввечері приїхали до с. Тернівка Вінницької області до батьків ОСОБА_20, де і переночували. Наступного ранку ОСОБА_7 сказав їхати на залізничний вокзал в м. Бердичів, щоб зустріти ОСОБА_8 - ОСОБА_8, який присутній в залі суду. ОСОБА_8 приїхав із м. Дніпропетровськ потягом. Забравши ОСОБА_8 близько 07 години ранку вони поїхали до батька ОСОБА_22 на роботу, де були цілий день, перебираючи якийсь металолом. Приблизно о 18 годині поїхали до м. Бердичева, де хлопці здали металобрухт десь за 200 грн. Після цього хлопці пішли в магазин, а він з ОСОБА_13 поїхали на заправку. Через деякий час прийшли хлопці та наказали їхати до місця, де була бетонна огорожа. Хлопці вийшли з автомобіля та хвилин через 15 прибігли та сказали їхати за білим автомобілем. Потім сказали цей автомобіль обігнати, і коли він виконав їхню вказівку, зясувалось, що вони обізнались. Після цього вони поїхали назад. Коли повернулись, то через деякий час хлопці знову прибігли та наказали їхати за автомобілем червоного кольору, іноземного виробництва. Спочатку він їхав за вказаним автомобілем, а потім обігнав його та зупинився десь на околиці. Дорогу показував ОСОБА_11, який сидів на передньому сидінні. Хлопці наказали йому чекати на них з вимкненим світлом та працюючим двигуном. Хтось з хлопців наказав йому відкрити багажник, з якого взяли алюмінієву трубку та кухонну сокирку. Після цього хлопці пішли в напрямку багатоповерхівок, а вони з ОСОБА_13 залишились. Хвилин через 10 всі троє хлопців прибігли та у ОСОБА_8 з-під куртки виглядало щось схоже на сумку. За хлопцями біг якийсь чоловік. Коли хлопці сіли до автомобіля, то наказали йому швидко їхати звідти. Знаходячись в автомобілі, ОСОБА_8 дістав сумку, з якої вони почали діставати гроші. Десь по дорозі йому наказали зупинитись, і вони щось викинули, сумочку викинули також по дорозі. Потім вони підїхали до Хмільника, йому наказали, вийти з автомобіля. Він вийшов, вони про щось порозмовляли, а тоді дали йому 1700 грн. і вони поїхали до м. Чернівці, де він їх висадив на вул. Руській. Таким чином, показаннями свідка підтверджується час, місце, спосіб вчинення злочину, участь у вчиненні злочину осіб, зазначених у обвинуваченні, попередню змову та розподіл ролей між співучасниками.

Свідок ОСОБА_23 в залі суду пояснив, що взимку 2010 року ОСОБА_7 та ще двоє хлопців, а також донька приїхали до нього відремонтувати автомобіль. Відомо, що мали їхати до м. Чернівці, решту не памятає. В тому числі і чи був серед них син. В звязку з істотними суперечностями між показаннями свідка судом оголошено показання свідка, дані останнім під час досудового слідства. Згідно показань свідка ОСОБА_23 на початку лютого 2010 року до них з дружиною в с. Тернівка із м. Чернівці приїхав її син ОСОБА_11 разом з хлопцем на ім'я ОСОБА_7. Побувши одну-дві доби у них в дома, син ОСОБА_24 та ОСОБА_7 поїхали по своїм справам. Також в середині лютого 2010 року до них в село приїжджав син ОСОБА_11, дочка ОСОБА_13 разом з хлопцями на ім'я ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. ОСОБА_9 керував автомобілем ВАЗ-2105, червоного кольору. В селі хлопці та дочка були одну-дві доби, потім зібрали металобрухт поблизу тракторного стану, завантажили його до автомобіля та поїхали в м. Бердичів (т. 1, а.с. 130). В судовому засідання свідок ОСОБА_11 свої оголошені показання підтримав, вказав, що дійсно так і було, а все не запамятав, в звязку із минуванням тривалого проміжку часу. Таким чином, показаннями свідка підтверджується перебування на час вчинення злочину хлопців на імя ОСОБА_7 та ОСОБА_8, поїздку їх до міста Бердичева.

В ході судового слідства допитано свідка ОСОБА_26, яка пояснила, що взимку 2010 року до них додому з чоловіком приїжджала донька ОСОБА_3, син ОСОБА_24 та ще якісь хлопці. Що саме тоді відбувалось не памятає, однак підтримує оголошені в судовому засіданні свої показання слідчому. З оголошених та досліджених показань свідка ОСОБА_26, даних нею на досудовому слідстві вбачається, що вона зі своїм чоловіком ОСОБА_23 проживає у власному будинку в с. Тернівка Козятинського району Вінницької області. На початку лютого 2010 року до них із м. Чернівці приїхав її син ОСОБА_11 разом з хлопцем на ім'я ОСОБА_7, який постійно їй говорив, що вона його майбутня теща. Побувши одну-дві доби у них в дома, син ОСОБА_24 та ОСОБА_7 поїхали по своїм справам. З якою метою приїжджали хлопці їй не відомо. Також в середині лютого 2010 року до них в село приїжджав син ОСОБА_11, дочка ОСОБА_13 разом з хлопцями на ім'я ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, який був за кермом автомобіля ВАЗ-2105, червоного кольору. Побувши в селі одну-дві доби, хлопці кудись поїхали. Куди саме вони поїхали їй не відомо (т. 1, а.с. 129). Таким чином, показаннями свідка підтверджується перебування на час вчинення злочину хлопців на імя ОСОБА_7 та ОСОБА_8, поїздку їх до міста Бердичева.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що працювала бухгалтером у підприємця ОСОБА_6, який веде спільний бізнес з ОСОБА_5 Ввечері в день нападу вона знаходилась на роботі за адресою: АДРЕСА_6. Після закінчення робочого дня після 23 години ОСОБА_5 завіз її додому на автомобілі «КІА». В той час у ОСОБА_5 була сумка, в якій знаходились гроші в сумі більше 51 тис. грн. Вона як бухгалтер знає, яка там була сума. Ці гроші були тижневою виручкою та мали йти на закупівлю товарів. Наступного ранку вона прийшла на роботу, їй зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_5 побили і забрали в нього сумку з грішми. Таким чином, показаннями свідка підтверджується розмір заподіяної шкоди, час та факт нападу.

З показань свідка ОСОБА_27, даних в ході судового розгляду, вбачається, що він працює завскладом у ПП ОСОБА_6, який веде спільний бізнес з ОСОБА_5 В день злочину зі складу поїхав близько 22 години. В цей час на складі залишались ОСОБА_5 та бухгалтер. Коли їхав, то біля складу червоного автомобіля не бачив. Про те, що ОСОБА_5 побили та забрали гроші він дізнався від ОСОБА_6 через 2-3 дні. Показаннями свідка підтверджується час вчинення злочину, існування самої події злочину.

Згідно з оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_28, даними під час досудового слідства, встановлено, що він здає в найом квартиру АДРЕСА_2. Обяву з даного приводу він давав в газеті «Ріо-Бердичів». На початку лютого 2010 року йому зателефонував чоловік, який запитав про можливість зняти квартиру. Вони домовились про зустріч. Коли він зустрівся з чоловіком, який йому телефонував, той назвався ОСОБА_11, інших даних про себе не розповідав. Він домовився з ОСОБА_11, що вартість проживання в квартирі буде складати 100 грн. Після цього, вони пішли оглянули квартиру і ОСОБА_11 її винайняв на 1 чи 2 доби. Коли він зустрічався з ОСОБА_11, то останній був завжди один (т. 2, а.с. 43-44). Таким чином, показаннями свідка підтверджується перебування одного з співучасників на початку лютого 2010 року в м. Бердичеві, що узгоджується з встановленими обставинами підготовки до вчинення злочину.

Відповідно до оголошених та досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_19, даних під час досудового слідства, встановлено, що свідок знає ОСОБА_7 візуально, оскільки той часто приїжджав до нього на підприємство з заготівельниками металобрухту. Як правило у ОСОБА_7 не було своїх грошей і цигарок, тому він їх просив у борг. В грудні 2009 року він позичив ОСОБА_7 2000 грн., і останній сказав, що поверне їх весною, коли буде робота. Однак, в 20-х числах лютого 2010 року ОСОБА_7 повністю повернув борг, пояснивши, що вказані гроші він заробив, однак, де саме, не пояснював (т. 2, а.с. 198-200). Показаннями свідка підтверджується факт появи в кінці лютого 2010 року у підсудного ОСОБА_7 значної суми грошей при тому, що раніше в нього таких грошей не було.

З показань свідка ОСОБА_29 даних нею під час досудового слідства, оголошених та досліджених в судовому засіданні вбачається, що вона працює лікарем на станції швидкої допомоги. 18.02.10 близько 23 год. 30 хв. на станцію швидкої допомоги надійшов виклик про необхідність виїзду за адресою АДРЕСА_7. По прибуттю на місце було виявлено чоловіка, який назвався ОСОБА_5, стан якого було визнано як середньої тяжкості. Під час надання медичної допомоги ОСОБА_5 повідомив, що коли він повертався додому, то на нього напало двоє чи троє чоловіків (свідок точно не памятає), які почали наносити йому удари по різним частинам тіла, але в більшості по рукам, щоб забрати сумку. Побивши його, нападники забрали його сумку з грошима та втекли на автомобілі «ВАЗ», червоного кольору в сторону мікрорайону «Елінг»(т. 3, а.с. 23). Таким чином показаннями свідка, підтверджується спричинення потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень під час нападу та первинні показання потерпілого, які цілком співпадають з дослідженими в подальшому в ході досудового та судового слідства обставинами.

Як вбачається з оголошених та досліджених в ході судового слідства показань свідка ОСОБА_30, даних останнім під час досудового слідства, у нього у власності є квартира АДРЕСА_3, яку він здає в найм. В лютому 2010 року, точно числа не пам'ятає, вказану квартиру він здав ОСОБА_11, який повідомив, що буде жити у вказаній квартирі разом зі своєю сестрою ОСОБА_13, яка пізніше прийшла до вказаної квартири з хлопцем на ім'я ОСОБА_7. На запитання, де ОСОБА_11, йому відповіли, що він з ними не проживає, оскільки вони посварились. За квартиру заплатив 1000 грн. ОСОБА_11, хоча в квартирі не проживав. Потім 1500 за проживання йому заплатила ОСОБА_13. Про розбійний напад, який вчинили ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 йому нічого не відомо (т. 2, а.с. 201-202). Таким чином, показаннями свідка підтверджується знайомство ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_7, їхнє спільне проживання, що узгоджується з показаннями решти свідків.

Крім того, вина підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також підтверджується:

-даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 18.02.10, в якому потерпілий ОСОБА_5, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, повідомив про те, що 18.02.10 близько 23 год. 45 хв. невідомі особи поблизу будинку АДРЕСА_7 напали на нього, нанесли тілесні ушкодження та заволоділи грошима в сумі 51 тис. грн., які знаходились в чорній шкіряній сумці (а.с. 4);

-даними протоколу огляду місця події від 18.02.10 з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого встановлено місце вчинення злочину - ділянка місцевості, що розташована біля будинку АДРЕСА_7 В ході огляду виявлено та вилучено, в тому числі, зразки плям бурого кольору та відбитки низу взуття (т. 1, а.с. 5-13);

-даними звіту про продаж товарів за період часу з 15 до 18 лютого 2010 року, згідно якого ПП ОСОБА_5 за вказаний період було реалізовано товарів на загальну суму 51000,02 грн., що підтверджує розмір заподіяної шкоди (т. 1, а.с. 57);

-даними актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей на основний склад станом на 15.02.10 та 19.02.10, якими підтверджено перебування на основному складі ПП ОСОБА_5 станом на 15.02.10 фруктів, овочів та продуктів харчування на загальну суму 85539,25 грн. та станом на 19.02.10 на суму 34718,42 грн., що підтверджує розмір заподіяної шкоди та наявність у потерпілого коштів на час вчинення злочину (т. 1, а.с. 58-61);

-даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10.04.10 та фототаблиці до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_7 розповів та показав, яким чином та при яких обставинах разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 18.02.10 скоїв розбійний напад на потерпілого ОСОБА_5 Дані протоколу про місце, спосіб вчинення злочинів та механізм дій як самого ОСОБА_7 так і решти учасників відповідають показанням потерпілого ОСОБА_5 показанням допитаного як підозрюваного ОСОБА_7 даним протоколу огляду місця події від 18.02.10, іншим матеріалам справи та повністю підтверджують фактичні обставини справи. Під час слідчої дії ОСОБА_7 детально розповів, хто та як саме наносив удари потерпілому, виривав сумку з рук потерпілого. При цьому підозрюваний як учасників називає себе, ОСОБА_11, а також хлопця на імя ОСОБА_8, прізвище якого на той час підозрюваному не було відоме. В цій частині дані протоколу суперечать показанням ОСОБА_7 даних ним під час судового слідства в залі суду ОСОБА_7 вказував, що скоїв злочин з особою на імя ОСОБА_12. При цьому суд приймає до уваги дані протоколу відтворення обстановки та обставин події, оскільки саме дані протоколу підтверджуються іншими доказами по справі (т. 1, а.с. 159-184);

-даними протоколу предявлення фотознімків для впізнання від 10.04.10, при проведенні якого підозрюваний ОСОБА_7 серед предявлених йому фотознімків впізнав фотознімок з зображенням ОСОБА_8, як чоловіка, який разом з ним та ОСОБА_11 18 лютого 2010 року в м. Бердичеві вчинив розбійний напад на ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 185-186);

-даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10.04.10 за участю свідка ОСОБА_13 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого свідок розповіла про обставини розбійного нападу, який вчинив ОСОБА_7 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 18.02.10 на ОСОБА_5, та на місці події показала, де саме він був вчинений. Дані протоколу відповідають показанням свідка, даним в ході судового слідства, даним протоколу огляду місця події від 18.02.10, показанням потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_9, підозрюваного ОСОБА_7 та іншим матеріалам справи. Під час слідчої дії ОСОБА_13 пояснювала, що злочин вчинили ОСОБА_7, ОСОБА_11 та хлопець на імя ОСОБА_8, який на той час не був відомий органу досудового слідства (т. 1, а.с. 187-196). Таким чином, даними протоколу підтверджується час, місце та спосіб вчинення злочину, участь у вчиненні злочину осіб, зазначених у обвинуваченні, попередню змову між співучасниками, суму викрадених коштів;

-даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 10.04.10, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнала в особі ОСОБА_8 чоловіка, який разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 18 лютого 2010 року вчинив розбійний напад на ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 197-198);

-даними протоколу огляду місця події від 11.04.10 з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до яких під час слідчої дії оглянуто автомобіль «ВАЗ - 2105», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_4, який належить ОСОБА_9 та на якому підсудні прибули до місця скоєння злочину та втекли після нападу (т. 1 а.с. 201-205);

-даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 12.04.10 з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 розповів про відомі йому обставини розбійного нападу, який вчинив ОСОБА_7 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 18.02.10 на ОСОБА_5, та на місці події показав, де це саме відбувалось. Дані протоколу до деталей відповідають обставинам викладеним у обвинуваченні, підтверджують показання потерпілого, свідка ОСОБА_13 то ін. про участь у скоєнні злочину хлопців на імя ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 215-218). Таким чином, даними протоколу підтверджується час, місце, спосіб вчинення злочину, участь у вчиненні злочину осіб, зазначених у обвинуваченні, попередню змову та розподіл ролей між співучасниками;

-даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 12.04.10, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_9 при проведенні слідчої дії впізнав в особі ОСОБА_8 чоловіка, який разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 18 лютого 2010 року вчинив розбійний напад на ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 219-220);

-даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 19.04.10, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав в особі ОСОБА_8 чоловіка, який разом з іншими 18 лютого 2010 року вчинив розбійний напад на нього, а саме забирав у нього сумку з рук (т. 1, а.с. 231-232);

-даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 17.04.10, під час проведення якого оглянуто автомобіль «ВАЗ-2105», червоного кольору, д.н. НОМЕР_4, а також одяг та взуття ОСОБА_7, вилучені під час його затримання, в тому числі чоловічі кросівки чорного кольору з надписами «ЕССO», 42 розміру (т. 1, а.с. 233);

-даними протоколу очної ставки між підозрюваним ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_9 від 02.06.10, відповідно до якого свідок підтвердив, що саме ОСОБА_8 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_7 він возив в м. Бердичів до овочевої бази, а потім до іншого мікрорайону, де забрали гроші у невідомого чоловіка (т. 2, а.с. 64);

-даними протоколу очної ставки між підозрюваним ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_13 від 02.06.10, з якого видно, що свідок підтвердила, що саме ОСОБА_8 є тим ОСОБА_8, який разом з її братом ОСОБА_11 та ОСОБА_7 в м. Бердичеві вчинили розбійний напад на ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 65-66);

-даними протоколу очної ставки між підозрюваним ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_5 від 03.06.10, згідно з яким, потерпілий підтвердив, що саме ОСОБА_8 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_7 вчинили на нього розбійний напад (т. 2, а.с. 67);

-даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаними речовими доказами, від 17.06.10, відповідно до якого було оглянуто мобільні телефони та сім-картки вилучені у ОСОБА_7 09.04.10 під час особистого обшуку. Зокрема при огляді телефонної книжки, яка зберігається на сім-картці «Київстар»серед номерів телефонів записані - +НОМЕР_5 ОСОБА_8; +НОМЕР_6 ОСОБА_8 «Life». При натисненні функціональних клавіш *#06# телефону висвітився № IMEI НОМЕР_7 (т. 2, а.с. 87-88);

-довідкою УДАІ УМВС України в Житомирській області за вих. № 6/2494 від 21.07.10, відповідно до якої автомобіль НОМЕР_1, належить ОСОБА_9 (т. 2, а.с. 164);

-даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 15.07.10, згідно якого оглянуто диск з роздруківкою вхідних та вихідних дзвінків з абонентського номера +НОМЕР_8, який належить ОСОБА_8, та при відкритті якого за допомогою компютерної техніки встановлено, що на диску міститься інформація про вихідні (вхідні) дзвінки з вищевказаного номера. Відповідно до роздруківки, що додана до протоколу встановлено, що з номеру телефону ОСОБА_8 здійснювались дзвінки в м. Бердичеві з 29.01.10 до 01.02.10, а також 18.02.10 (т. 2, а.с. 183-188);

-даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 20.07.10, відповідно до якого було оглянуто речі вилучені в ході огляду місця події від 18.02.10 за адресою АДРЕСА_7. (т.2, а.с. 205);

-даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.07.10 з ілюстративною таблицею до нього, за участю потерпілого ОСОБА_5, під час якого він, в присутності понятих, розповів про обставини розбійного нападу на нього 18.02.10 та на місці події показав, де це саме відбувалось. Дані протоколу відповідають фактичним обставинам, встановленим в ході судового слідства, показанням потерпілого, щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень та заволодіння майном підтверджуються показаннями підсудного ОСОБА_7, відповідають протоколу огляду місця події від 18.02.10 та іншим матеріалам справи (т. 2, а.с. 211-228);

-даними довідки про розклад руху поїзду сполученням Сімферополь - Ковель № 88Д «Лісова пісня»та самого розкладу, згідно яких встановлено, що вказаний поїзд зупиняється на зупинках у містах Дніпропетровськ та Бердичів. В місто Бердичів поїзд прибуває о 07 год. 09 хв., що підтверджує показання підсудного ОСОБА_7, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_9 про прибуття співучасника на цьому потязі (т 2, а.с. 231-232);

-даними копії картки виклику швидкої допомоги № 57 від 19.02.10, відповідно до якої надавалась медична допомога ОСОБА_5, у якого були виявлені тілесні ушкодження. В ході огляду ОСОБА_5 пояснив, що його побили невідомі особи палками (т. 3, а.с. 22);

-даними висновку судово-медичної експертизи № 359 від 05.03.10, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шилоподібного відростку правої ліктьової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; ран в правій тім'яно-потиличній ділянці голови, в лівій тім'яно-потиличній ділянці голови, на основних суглобах 1-5 пальців лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; крововиливу в правій лобній ділянці, біля основи 2-4 пальців лівої кисті, на задній поверхні правого стегна, саден в лобній ділянці, в ділянці лівого променево-запясткового суглобу, в верхній третині лівого плеча, на сідниці та в ділянці передньої поверхні правої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Утворення виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту малоймовірно. Давність отриманих тілесних ушкоджень може відповідати обставинам подій вказаним у постанові та потерпілим при освідуванні (т. 3, а.с. 33-34). Таким чином, висновок підтверджується час та спосіб вчинення злочину, механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому;

-даними висновку судової трасологічної експертизи № 39 від 18.03.10, відповідно до якого слід взуття та сліди бігової доріжки шини транспортного засобу зафотографовані в ході огляду місця події від 18.02.2010 придатні для ідентифікації (т. 3, а.с. 42-46);

-даними висновку судової трасологічної експертизи № 104 від 13.05.10, відповідно до якого слід взуття, зафотографований в ході огляду місця події від 18.02.10 залишений взуттям такого ж типу, яке вилучене у ОСОБА_7 - чоловічими кросівками (т. 3, а.с. 54-62);

-даними висновку судової імунологічної експертизи № 207 від 11.06.10, відповідно до якої у зрізах марлевих тампонів, вилучених в ході місця події від 18.02.10, виявлено кров людини, що підтверджує факт спричинення тілесних ушкоджень на місці вчинення злочину (т. 3, а.с. 70-72);

-даними висновку судово-імунологічної експертизи № 280 від 17.06.10, відповідно до якої у зрізах марлевих тампонів, вилучених в ході місця події від 18.02.10, виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_5 не виключається, що підтверджує спричинення тілесних ушкоджень саме ОСОБА_5 (т. 3, а.с. 85-86);

-даними висновку судово-медичної експертизи № 722 від 07.07.10, відповідно до якого вказаний ОСОБА_7 під час відтворення обстановки події та під час дачі показань в якості обвинуваченого 16 квітня 2010 року механізм утворення тілесних ушкоджень може відповідати виявленим у потерпілого ОСОБА_5 тілесним ушкодженням (т. 3, а.с. 92-93);

Відповідно до довідки ТОВ «Бердичів»ринок «Привокзальний»№ 12 від 22.02.10 станом на 18.02.10 середньо-ринкова вартість сумки чоловічої, б/в, становить 180 грн., пляшки пива «Стелла Артуа», 0,5 л. 6 грн. 15 коп. (т. 1, а.с. 63).

Показання підсудного ОСОБА_7 про те, що третьою особою, що приймала участь у вчиненні злочину був не ОСОБА_8, а хлопець на імя ОСОБА_12 з м. Дніпропетровська, а також показання підсудного ОСОБА_8 про те, що він не приймав участі у вчиненні злочину, суд розцінює як захисну позицію підсудних та намір уникнути відповідальності. Так, проаналізувавши докази в їх сукупності, зокрема показання потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_26, ОСОБА_23 та ОСОБА_9, протоколи очних ставок між ними та підсудним ОСОБА_8, протоколи відтворення обстановки та обставин події та предявлення фотознімків для впізнання, суд вбачає, що участь у вчиненні злочину приймав мешканець м. Дніпропетровська на імя ОСОБА_8, на що всі свідки однозначно вказують. Крім того, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_13 в залі суду підтвердили, що саме підсудний ОСОБА_8 приймав участь у вчиненні злочину. Про це ж свідчать протоколи очних ставок та протоколи предявлення для фотознімків впізнання. Доводи підсудного ОСОБА_8, що вказані свідки його оговорюють та дають неправдиві показання, суд не приймає до уваги, оскільки з самого початку досудового слідства свідки відразу зазначали на перебування в автомобілі хлопця з м. Дніпропетровська на імя ОСОБА_8, а не ОСОБА_12, показання протягом всього часу досудового та судового слідства не змінювались, в той час як показання з цього самого приводу підсудного ОСОБА_7 змінились. Так, ОСОБА_7 на досудовому слідстві прямо вказував на ОСОБА_8 як на співучасника, а в ході судового слідства змінив показання та зазначив, що співучасником є невідомий на імя ОСОБА_12.

Показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 суд не приймає до уваги, оскільки вказані особи, з їх слів, є близькими підсудного ОСОБА_8 та дають показання про його перебування на час вчинення злочину в смт. Роздори з метою уникнення ОСОБА_8 кримінальної відповідальності При цьому суд враховує, що показання свідків матері та доньки, суттєво суперечать один одному та показанням ОСОБА_8 донька заявляє, що ОСОБА_8 на час вчинення злочину знаходився на стаціонарному лікуванні в лікарні, і лише на вечір, інколи на день, ОСОБА_8 відпускали та він був вдома, в той час як мати вказує, що ОСОБА_8 постійно перебував вдома, однак при цьому пояснює, що вона особисто знаходилась вдома лише інколи на вихідні, та про перебування в смт. Роздори ОСОБА_8 знає зі слів доньки. Про неправдивість показань цих свідків також свідчить той факт, що після зникнення ОСОБА_8 з місця проживання, який пішов з дому та не повернувся З приводу неправдивих показань свідків Назаренко суд вбачає підстави для винесення окремої постанови.

З цих же підстав суд не приймає до уваги довідку головного лікаря Роздорської АЗПСМ від 25.03.11, оскільки згідно вказаної довідки ОСОБА_8 з 05.02.10 до 23.02.10 проходив курс амбулаторного лікування в амбулаторних умовах, а саме вдома, тобто мав можливість залишити місце проживання без відома лікарів.

Суд виключає з обвинувачення посилання на прізвище, імя та по-батькові особи, що разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинила злочин та замінює ці дані на посилання: «особа, щодо якої кримінальну справу виділено в окреме провадження», оскільки особа може бути визнаною винною лише за вироком суду та лише в порядку визначеному законом, в ході судового розгляду вина особи, на яку посилається слідчий в постановах про притягнення як обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8, не доводилась, доказами не перевірялась.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудних доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб. Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм.

При призначенні покарання підсудним суд керується загальними засадами призначення покарання ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особи винних та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 4 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, є тяжким злочином.

Підсудний ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, протягом іспитового строку при звільненні з випробуванням від покарання у виді позбавлення волі, нового злочину не вчинив, в звязку з чим постановою суду звільнений від відбуття покарання та вважається таким, що не має судимості. Зареєстрований в м. Одеса, за місцем реєстрації (також в довідці КП «ЖЕД № 1 м. Южне це місце вказане як місце проживання) характеризується як особа, на яку скарг від сусідів не надходило, до адміністративної відповідальності з боку ЖЕД не залучався, працездатний, але не працює. Обставин, що помякшують та обтяжують його покарання суд не встановив. Суд виключає обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_7 рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_7 на момент скоєння злочину відповідно до вимог ст. 89 КК України вважався не судимим.

Підсудний ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, в тому числі і за розбій, і за бандитизм, за місцем проживання характеризується негативно, як особа, що схильна до скоєння адміністративних правопорушень та злочинів, близьких родичів не має, веде антисуспільний спосіб життя, працездатний, але не працює. Обставин, що помякшують його покарання суд не встановив. Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_8 суд визнає: рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_8 вчинив злочин, маючи судимість за умисний злочин, в тому числі і не за розбій та бандитизм.

З урахуванням наведеного, характеру вчиненого злочину, осіб підсудних в тому числі ОСОБА_8, який раніше відбував покарання у виді позбавлення волі, та приймаючи до уваги санкцію статті, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних без ізоляції від суспільства неможливе, тому призначає їм покарання у вигляді позбавлення волі із конфіскацією майна.

За доводами ОСОБА_8 про притягнення до відповідальності ДІМ АМД РВ м. Дніпропетровська ОСОБА_32 щодо долучення до матеріалів кримінальної справи довідки про судимість, згідно якої він судимий за злочин, який ніколи не скоював, суд не знаходить підстав для вжиття заходів реагування, оскільки вказаним дільничним на виконання окремого доручення долучено дві довідки по обліках ВІТ УМВС на ОСОБА_8, але одна з довідок на ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, яким і є підсудний, інша ж на ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_14, тобто на сторонню особу, яка виявилась згідно запиту з однаковими анкетними даними відносно підсудного та її судимості не мають відношення до справи та не враховуються судом.

За доводами підсудних про притягнення до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань свідками ОСОБА_9, ОСОБА_13 суд не вбачає підстав для реагування, оскільки показання цих свідків підтверджені матеріалами справи, були послідовними протягом всього слідства, як досудового так і судового, відповідають показанням потерпілого, інших свідків тощо.

За доводами підсудних про незаконні методи слідства прокуратурою Житомирської області проведено перевірку, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено. Разом з тим, суд вбачає підстави для винесення окремої постанови за доводами підсудного ОСОБА_8 про матеріальну допомогу працівникам міліції з боку потерпілого ОСОБА_6, який не заперечив цього, під час розслідування кримінальної справи.

Цивільний позов потерпілого цивільного позивача ОСОБА_5 про стягнення з підсудних 51986 грн. 15 коп. на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди (т. 2, а.с. 234) підлягає задоволенню, оскільки розмір цієї шкоди підтверджено дослідженими в ході судового слідства доказами. Крім того, суд також задовольняє цивільний позов ОСОБА_5 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудних, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілого, який піддався відкритому нападу невідомих, озброєних осіб поблизу свого будинку, йому спричинено чисельні тілесні ушкодження, в тому числі середнього ступеню тяжкості, а також суд приймає до уваги зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, оскільки потерпілий має обґрунтовані побоювання пересуватись у вечірній час.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних.

Підстав для скасування арешту на майно підсудних суд не вбачає.

Підстав для зміни обраних щодо підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запобіжних заходів у виді взяття під варту до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому особистого майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_7 залишити попередній взяття під варту.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_7 обчислювати з 09 квітня 2010 року.

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього належного йому особистого майна.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, з врахуванням вироку Богунського районного суду м. Житомира від 18.08.10, засудженому ОСОБА_8 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (девять) років з конфіскацією всього належного йому особистого майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_8 залишити попередній взяття під варту.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_8, з врахуванням вироку Богунського районного суджу Житомирської області від 18.08.10, обчислювати з моменту його затримання з 04 квітня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області по 281 грн. 70 коп. з кожного судових витрат за проведення двох судових трасологічних експертиз (одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код ЄДРПОУ 25574601 на рахунок 31258272211843, банк одержувача: ГУДКУ в Житомирській області МФО-811039).

Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_5 по 25 тис. 993 грн. 07 коп. матеріальної шкоди та по 2500 грн. моральної шкоди.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_8 ? частину квартири АДРЕСА_4 м . Дніпропетровська, не скасовувати.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили : автомобіль «ВАЗ-2105», червоного кольору, д.н. НОМЕР_4, який знаходиться на зберіганні на штрафному майданчику Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області повернути законному володільцю ОСОБА_9; одяг та взуття ОСОБА_7, вилучені під час його затримання, спортивна кофта «Adidas», штани «akademiks», чоловічі кросівки чорного кольору з надписами «ЕССO», 42 розміру, що знаходяться на зберіганні в кімнаті для зберігання речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - повернути засудженому ОСОБА_7, диск формату CD-R сер. № 9139136МА36716, що знаходиться в матеріалах справи залишити у кримінальній справі; паперовий пакет з написом «Експертиза № 207»з двома марлевими тампонами, що зберігається в камері схову СУ УМВС України в Житомирській області знищити; мобільні телефони «Nokia 6300», «Nokia 6233», дві сім-картки оператора «МТС», одну сім-картку оператора «Київстар», які зберігаються у камері схову СУ УМВС України в Житомирській області та належать ОСОБА_7 конфіскувати; шапку вязану різнокольорову, запальничку одноразову з написом «Cricket», звязку ключів в кількості 5 шт. та одним магнітним ключем, пачку цигарок «Marlboro», червоного кольору, які передані на зберігання потерпілому повернути законному володільцю ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженими, які утримуються під вартою, у той же строк з моменту вручення їм копії даного вироку.

Головуючий суддя О.С. Яковлєв