Рішення № 19082940, 09.08.2011, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/2-50/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 рокум. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючогосудді Малихіна О.О.

за участю секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення заборгованості на кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору споживчого кредиту недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 107123,91 доларів США в гривневому еквіваленті по офіційному обмінному курсу НБУ станом на день постановлення рішення суду, а також понесені по справі судові витрати: судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.

Позивач вказував, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 17 вересня 2008 року був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11395017000 (далі за текстом Кредитний договір). За цим договором ОСОБА_1 надано кредит в сумі 100000,00 доларів США строком зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 16,0% річних. У забезпечення виконання зобов'язань Відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором позивачем було укладено Договори поруки № 229367 від 17 вересня 2008 року з ОСОБА_2 Згідно з п. 1.З. Договорів поруки поручитель ОСОБА_2 має відповідати перед ПАТ «УкрСиббанк» в тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_1, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених у Кредитному договорі. Однак, відповідачем ОСОБА_1 зобовязання за договором систематично не виконувались, внаслідок чого виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 107123,91 доларів США. З урахуванням встановленої солідарної відповідальної відповідачів за порушення зобовязань за кредитом, позивач вимагає від відповідачів повернення всієї суми заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але подав суду заяву про підтримання позовних вимог і про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечував, подав зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати недійсним кредитний договір № 11395017000 від 17 вересня 2008 року. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 вказував, що при укладенні та виконанні Кредитного договору хоча б у однієї з його сторін мала бути індивідуальна ліцензія НБУ. Умови Кредитного договору є несправедливими в частині надання кредиту в доларах США, що є способом зловживання з боку банку. Оскільки законним платіжним засобом в України є гривня, то такий Кредитний договір, на думку відповідача, не відповідає вимогам Цивільного кодексу України, що є підставою недійсності правочину. Також ОСОБА_1 в зустрічному позові посилався на порушення з боку позивача ПАТ «УкрСиббанк» вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Надаючи кредит, позивач повинен був представити йому повну, достовірну і вичерпну інформацію про недоліки фінансової послуги, а також про поняття ризику коливання валюти і його наслідків для споживача. Такі дії Банку по відношенню до нього під час укладення Кредитного договору є підставою для визнання правочину недійсним.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_4 не з'явилась без поважних на то причин, але раніше подавала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не зявилась, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Між позивачем за первісним позовом і відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11395017000 від 17 вересня 2008 року. За цим договором відповідачу ОСОБА_1. були надані кредитні кошти в сумі 100000,00 дол. США, зі строком користування кредитним коштами до 17 вересня 2018 року за процентною ставкою 16% річних. Одночасно з підписанням вказаного кредитного договору сторони узгодили, що кредит надається на умовах даного договору та правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників.

Згідно з п.п. 1.2.8.-1.2.10. Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно сплачувати кредит у відповідності до графіку погашення кредиту та проценти в строку до 25 числа кожного місяця.

У відповідності до ст.ст. 526, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Порушенням зобовязання є його невиконання або неналежне виконання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. Правил (договірних умов) споживчого кредитування встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від Відповідача ОСОБА_1 сплатити пеню. За ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання.

З довідки-розрахунки вбачається, що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував зобовязання за Кредитним договором, внаслідок чого з його боку перед позивачем станом на 14 жовтня 2009 року виникла заборгованість в загальному розмірі 107123,91 доларів США, яка складається з наступного:

90000,04 доларів США - заборгованість за кредитом;

5824,94 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом;

1346,07 доларів США - заборгованість по строковим процентам за користування кредитом;

9236,85 доларів США - прострочена заборгованість по процентам;

280,79 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;

435,22 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

Право Банку вимагати від відповідача повернення всієї суми кредиту та сплати процентів передбачено п. 3.1.2. Правил (договірних умов) споживчого кредитування, і яке виникає у позивача внаслідок порушення позичальником термінів погашення грошових зобовязань за кредитним договором.

Крім того ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що у разі якщо за договором позичальник зобовязувався повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

У забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором позивачем було укладено Договір поруки № 229367 від 17 вересня 2008 року з ОСОБА_2

Відповідно до положення ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Ст. 554 ЦК України передбачає, що у випадку порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед боржником солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з пп. 1.З., 1.4. Договору поруки ОСОБА_2 відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і ОСОБА_1, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених у Кредитному договорі. При цьому відповідальність поручителя є солідарною.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 суд зазначає про наступне.

Як зазначено в п. 3.1. Кредитного договору, позичальником отримано до укладення цього договору інформаційний лист щодо вимог Закону України «Про захист прав споживачів». З огляду на це, суд вважає встановленим те, що при укладенні спірного договору відповідачу були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили ОСОБА_1 прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доводи відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 стосовно того, що відповідач не міг передбачити зміну курсу валют та того, що позивач ПАТ «УкрСиббанк» повинен був надати відповідачу таку інформацію, не можуть бути прийняти до уваги з наступних підстав.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні курси встановлюється Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України N 496 від 12.11.2003 pоку, визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладенні цього договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором (перш за все відповідач ОСОБА_1С.) повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, (надалі Декрет) Національний банк України у сфері валютного регулювання зокрема: видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України; видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування.

Відповідно до ст. 5 Декрету, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу можливе в тому числі і за наявності ліцензії, виданої Національним банком України. Пункт 1 ст. 5 Декрету встановив, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Пункт 2 ст. 5 Декрету закріпив, що Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Одночасно, згідно п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (надалі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483, передбачено, що якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями), використання іноземної валюти як засобу платежу - дозволяється без ліцензії. Іншими словами Положенням встановлено, що сплата відповідачем процентів банку (отримувачу за валютною операцією), за користування кредитними коштами в валюті, не вимагає наявності у відповідача індивідуальної ліцензії.

Стаття 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» містить перелік банківських операцій, які дозволяється здійснювати банкам, в тому числі на підставі банківської ліцензії. До них також належать кредитні операції, зокрема, розміщення залучених коштів (гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент) від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Акціонерний комерційний банк «Форум» має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з надання кредитів в іноземній валюті, і це підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Отже, отримуючи кредит в іноземній валюті, у позичальника, виникає зобовязання повернути його у тій самій валюті, у якій кредит був отриманий.

При таких обставинах, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі і стягує з відповідачів в солідарному порядку за Кредитним договором заборгованість за кредитом, процентами і пенею в загальній сумі 107123,91 доларів США, що по курсу НБУ станом на 09 серпня 2011 року (7,971 грн.) складає 853884,68 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги відсутність обставин, які б звільняли відповідача від обовязку виконати взяті на себе обовязки, в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовляє в повному обсязі.

Одночасно суд стягує з відповідачів в солідарному порядку і сплачені позивачем витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. і судовий збір в сумі 1700,00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 533, 549, 553, 554, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ПАТ «УкрСиббанк» задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рахунок 2909000000113, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11395017000 від 17 вересня 2008 року в сумі 107123,91 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 09 серпня 2011 року складає 853884 (Вісімсот пятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 68 коп., а також витрати по оплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О. О. Малихін