Рішення № 19081868, 03.10.2011, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-1766/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

03.10.2011 Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Трофименко Л. Р.

при секретарі: Шаповаловій О. С.

за участю представника позивача:ОСОБА_1

відповідача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу. В обґрунтування позову зазначив, що 17 червня 2008 року у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля УАЗ 3303, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4

Згідно з довідкою відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька №5211 від 07 липня 2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, і останній постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 18.07.2008 р. був притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17,00 грн.

20 лютого 2008 року між ЗАТ СК «ВУСО»та ОСОБА_4 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №002083-02-05-01-01. Відповідно до звіту СПД «ОСОБА_5»про оцінку розміру збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу №02-05/07 від 02 липня 2008 року розмір матеріального збитку складає 2055,31 грн., яка була відшкодована за договором страхування відповідно до страхового акту №4615-02 від 21 липня 2008 року.

Згідно з договором відступлення права вимоги від 23 грудня 2009 року ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ СК «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вказаних підставах. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 2055,31 грн. та судові витрати.

У судове засідання представник позивача за дорученням, ОСОБА_1, позовні вимоги та їх обгрунтування підтримала у повному обсязі та просив їх задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Суд, вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не по її провині.

Як встановлено судом, 17 червня 2008 року у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля УАЗ 3303, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, відповідно до копії технічного паспорту (а.с. 6).

Відповідно до звіту СПД «ОСОБА_5.»про оцінку розміру збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу №02-05/07 від 02 липня 2008 року, розмір матеріального збитку складає 2055,31 грн. (а.с. 14-19).

Згідно ст. 1187 ГК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортнім засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р. з наступними змінами, під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами.

Згідно з довідкою відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька №5211 від 07 липня 2008 року (а.с. 7) дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, і останній постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 18.07.2008 р. був притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17,00 грн. (а.с. 9).

20 лютого 2008 року між ЗАТ СК «ВУСО»та ОСОБА_4 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №002083-02-05-01-01 (а.с. 10-11).

Відповідно до ст. 979 ЦПК України та ст. 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює спеціальний Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством (ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Виплата страхового відшкодування була здійснена 21 липня 2008 року у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування»на підставі заяви страхувальника (а.с. 12-13), страхового акту №4615-02 від 21 липня 2008 року (а.с. 22) та підтверджено платіжним дорученням №689 (а.с. 23).

Згідно з договором відступлення права вимоги від 23 грудня 2009 року (а.с. 35-37) ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», правонаступником якого відповідно до Статуту (а.с. 27-31) є Публічне акціонерне товариство «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», набуло належне ЗАТ СК «ВУСО»право вимоги до ОСОБА_2 щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат ЗАТ СК «ВУСО»у розмірі 2055,31 грн.

На підставі ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Що також передбачено ст. 27 Закону України «Про страхування».

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

За таких підстав суд, вважає, що заподіяна матеріальна шкода внаслідок ДТП підлягає стягненню в порядку регресу з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»..

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати: судовий збір у розмірі 51 грн.00 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Усього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2226,31 грн.

На підставі ст. ст. 979, 988, 993, 1166, 1187 ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р., та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, адреса проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»(83051, м. Донецьк, вул. Економічна буд. 34 кім.308, п/р 26004000100561 в філії «Донецька Дирекція ПАТ «Банк КАМБІО», МФО 394523, ЄДРПОУ 33792667) завдану матеріальну шкоду у розмірі 2055 грн. 31 коп. та судові витрати: судовий збір у розмірі 51 грн.00 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а всього у сумі 2226 грн. 31 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено суддею у нарадчій кімнаті.

Суддя:Л. Р. Трофименко