Ухвала суду № 19073374, 12.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2011 р. м. КиївК-35156/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача Семенець С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року

у справі № 2а-192/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Купянський ливарний завод»

до Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

за участю Прокуратури Харківської області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Купянський ливарний завод»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Купянської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2009 року № 0000422310/1 (№ 0000422310/0).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано прийняті Купянською ОДПІ Харківської області податкові повідомлення-рішення № 0000422310/1 від 09 грудня 2009 року, № 0000422310/0 від 06 листопада 2009 року.

В касаційній скарзі Купянська ОДПІ Харківської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Купянський ливарний завод», посилаючись на те, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Постановою Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2009 року у справі № Б-5635/2-30 за заявою ВАТ «Купянський ливарний завод»до ВАТ «Купянський ливарний завод»про визнання боржника банкрутом було визнано ВАТ «Купянський ливарний завод»банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Купянською ОДПІ Харківської області була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Купянський ливарний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої було складено акт №1396/23-00235967 від 23 жовтня 2009 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 4.9 статті 4, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року на загальну суму 4257910,00 грн., у тому числі: за жовтень 2007 року на 210,00 грн., за листопад 2007 року на суму 280,00 грн., за грудень 2007 року на суму 848,00 грн., за січень 2008 року на суму 199,00 грн., за лютий 2008 року на суму 560,00 грн., за березень 2008 року на суму 286,00 грн., за квітень 2008 року на суму 328,00 грн., за травень 2008 року на суму 541,00 грн., за червень 2008 року на суму 259,00 грн., за липень 2008 року на суму 475,00 грн., за серпень 2008 року на суму 4250071,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 3853,00 грн.

06 листопада 2009 року Купянська ОДПІ Харківської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000422310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила ВАТ «Купянський ливарний завод»суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 8515820,00 грн., у тому числі основний платіж 4257910,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 4257910,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скаргу було залишено без задоволення, а податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422310/1 від 09 грудня 2009 року на аналогічні суми нарахувань

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того що, при списанні основних засобів 1 групи позивач не врахував залишкову вартість основних засобів 1 групи, яка рахується в податковому обліку згідно «Відомостей розрахунку амортизації основних засобів 1 групи в податковому обліку», з урахуванням того, що підприємством не надано доказів визначення Фондом державного майна України порядку визначення вартості об'єктів державної власності та його відчуження, у зв'язку з чим визначення податковим органом ВАТ «Купянський ливарний завод»податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем була дотримана процедура списання основних засобів, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами загального періодичного весняного візуального огляду технічного стану будівельних конструкцій, актами списання основних засобів, рішеннями Петропавлівської та Курилівської сільських рад Крупянського району Харківської області, договорами купівлі-продажу будівельних матеріалів, а також у відповідності до вимог статей 17, 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з чим позивач правомірно не нараховував податкові зобовязання за вказаними операціями у відповідності до абзацу 2 пункту 4.9 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом квітня 2008 року постійнодіючою технічною комісією, утвореною відповідно до наказу керуючого санацією ВАТ «Купянський ливарний завод»від 04 квітня 2008 року № 43/2, було проведено весняний візуальний огляд технічного стану будівельних конструкцій, про що були складені відповідні акти, затверджені керуючим санацією Птушко С.В. За висновками цих актів оглянуті будівельні конструкції непридатні для подальшої експлуатації, конструкції об'єкта є загрозою для життя людей, а тому об'єкти, вказані у актах, підлягають ліквідації.

На підставі актів про результати загального періодичного весняного візуального огляду технічного стану будівельних конструкцій позивачем були списані вказані у цих актах об'єкти, про що складено акти списання основних засобів, затверджені керуючим санацією Птушко С.В. (т.2 арк. справи 89-250, т.3 арк. справи 1-250, т.4 арк. справи 1-63).

З урахуванням висновків актів про результати загального періодичного весняного візуального огляду технічного стану будівельних конструкцій та згідно клопотань керуючого санацією ВАТ «Куп'янський ливарний завод» від 04 серпня 2008 року за вих. № 01-835 та від 04 серпня 2008 року за вих. № 01-808/1 рішеннями Курилівської та Петропавлівської сільських рад Крупянського району Харківської області № 79 та № 195 відповідно було надано дозвіл ВАТ «Купянський ливарний завод»на ліквідацію об'єктів нерухомості, які належать ВАТ «Купянський ливарний завод», найменування та інвентарні номери яких зазначені у вказаних рішеннях.

Зазначене майно було оцінене, згідно договору на проведення оцінки вартості майна №130/08-Х від 21 січня 2008 року, укладеного між ТОВ «САБО консалтинг»та ВАТ «Купянський ливарний завод», а саме для визначення ринкової вартості майна для цілей купівлі-продажу з аукціону у процесі санації підприємства з урахуванням податку на додану вартість, визначення вартості ліквідації майна, що вичерпав свою користь для подальшого продажу з аукціону у процесі санації підприємства з урахуванням податку на додану вартість.

Товариство з обмеженої відповідальністю «Експерт-Профі-Україна» здійснило рецензію на звіт ТОВ «САБО консалтинг», у якій зазначено, що вцілому звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має незначні недоліки, які не вливають на достовірність оцінки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності у позивача підстав на списання основних засобів через внесення прокурором протесту на зазначені рішення сільських рад, оскільки описання основних засобів та продаж позивачем будівельних матеріалів здійснювалась протягом 2008 року, а протести на рішення сільських рад було подано Крупянським міжрайонним прокурором 08 квітня 2010 року.

Реалізація основних засобів позивача проводилася через Універсальну біржу «Україна»згідно договору-доручення на виконання послуг по підготовці і проведенню аукціону від 14 травня 2008 року та протоколу аукціону №1-52 2008 від 28 липня 2008 року.

В подальшому ВАТ «Купянський ливарний завод»(продавець) згідно договору купівлі-продажу товару б/н від 26 серпня 2008 року, специфікації до цього договору та на підставі податкової накладної № 439 від 26 серпня 2008 року продало ТОВ «Торгперспектива» (покупець) майно (товар), що утворилося внаслідок списання та ліквідації належних продавцю основних засобів, яке, в свою чергу, було продано ТОВ «Торгперспектива»(подавець) фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (покупець) згідно договору купівлі-продажу № 1609 від 16 вересня 2008 року, специфікації № 1 до цього договору та на підставі видаткової накладної № Тп-293 від 15 жовтня 2008 року.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було придбано саме будівельні матеріали, а не цілісний майновий комплекс, що підтверджується специфікацією № 1 від 16 вересня 2008 року до договору купівлі-продажу № 1609 від 16 вересня 2008 року, згідно якої продавцем було поставлено товар, відповідно наступних показників: колони, панель стінова 2x2,5, плити ПНС 6x3, плити ПНС 6x1,5, цегла, шифер 1,75x1,2.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо порядку оподаткування операції з ліквідації основних засобів внаслідок їх непридатності до подальшої експлуатації.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.9 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням (абзац 2 пункту 4.9 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що підставою для звільнення платника податку від обов'язку нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість є надання податковому органу документів щодо знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

Згідно з пунктами 41, 42 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року №561 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійнодіюча комісія. Постійнодіюча комісія: здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню; встановлює причини невідповідності критеріям активу; визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів. В актах на списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем було дотримано вказаний порядок ліквідації об'єктів основних фондів. Так, постійнодіючою технічною комісією, утвореною відповідно до наказу керуючого санацією ВАТ «Купянський ливарний завод»від 04 квітня 2008 року № 43/2, було проведено весняний візуальний огляд технічного стану будівельних конструкцій, за результатами якого било встановлено перелік виявлених пошкоджень на об'єктах, що оглядалися, та зроблено висновки про те, що будівельні конструкції не придатні для подальшої експлуатації та являються загрозою для життя людей; в актах на списання основних засобів, складених за встановленою типовою формою № ОЗ-3, зазначено необхідні відомості щодо об'єкта основного засобу.

Крім іншого, у листі ДПА України від 06 травня 2001 року № 2235/6/16-1215-26 «Про податок на додану вартість»щодо застосування абзацу 2 пункту 4.9 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», оприлюдненому у відповідності до підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ДПА України відносно переліку документів щодо знищення, розібрання або перетворення незамортизованого основного фонду, які повинні подаватися податковому органу, повідомила, що такий перелік залежить від того, до якої групи основних фондів належить об'єкт, що знищується, розбирається або перетворюється, і за якою встановленою типовою формою оформляється акт на їх списання («Акт на списання основних засобів»чи «Акт на списання автотранспортних засобів»). Наряду з цим, у разі наявності висновку відповідної експертної комісії щодо неможливості використання цих фондів за первісним призначенням в наслідок невідповідності до існуючих технічних чи експлуатаційних норм або неможливості здійснення ремонту у зв'язку з відсутністю запасних частин, які вже не виробляються, чи економічного обґрунтування недоцільності проведення такого ремонту, а також при віднесенні балансової вартості таких фондів до складу валових витрат, операції з ліквідації основних фондів можуть бути виключені з об'єкту оподаткування податком на додану вартість. При цьому сума податку на додану вартість, яка припадає на незамортизовану частину балансової вартості основних фондів, виключається із складу податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що під час списання спірних об'єктів основних засобів в порядку абзацу 2 пункту 4.9 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем було дотримано законодавчо установлену процедуру такого списання, зокрема, подано усі необхідні документи на підтвердження обставин, з якими наведений припис цього Закону пов'язує можливість ліквідації основних засобів, що виключає правомірність здійснених податковим органом донарахувань податкових зобов'язань з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Харківської області від 08 січня 2008 року у справі № Б-5635/2-30 керуючому санацією ВАТ «Купянський ливарний завод» було дозволено реалізацію активів цього товариства, які не забезпечують ведення його виробничої діяльності, у тому числі балансова вартість яких перевищує 14000,00 Євро за курсом Національного банку України.

Відповідно до абзаців 2, 3 частини 4 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

Згідно абзацу 1 частини 9 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовується ухвалою господарського суду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наказ Фонду державного майна України від 08 листопада 2005 року № 2946 «Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за розпорядженням активами, що належать господарським товариствам»до спірних правовідносин не застосовується.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Разом з цим, ВАТ «Купянський ливарний завод»надіслало до суду касаційної інстанції клопотання про закриття провадження у справі у звязку з ліквідацією «Купянський ливарний завод», що підтверджується ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 березня 2011 року у справі № Б-5635/2-30, відповідно до якої юридичну особу «Купянський ливарний завод»було ліквідовано, та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у якому вказано, що станом на 05 квітня 2011 року стан юридичної особи «Купянський ливарний завод» - припинено.

Відповідно до частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, яка була стороною у справі.

Враховуючи вищевикладене, законна постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року визнається такою, що втратила законну силу із закриттям провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2 ст. 228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Визнати законну постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року такою, що втратила законну силу.

Провадження у справі № 2а-192/10/2070 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Купянський ливарний завод»до Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області за участю Прокуратури Харківської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров