Постанова № 19071383, 25.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 жовтня 2011 р. № 2-а- 3408/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - суддіПрисяжнкж О.В.,

суддівЗоркіної Ю.В., Спірідонова М.А,

за участю секретаря судового засіданняКрайник Т.О.,

за участю: представника позивача - Караєва О.О., представників відповідачів - Гринь Д.С., ЧерніченкаІ.Ю., прокурора Суходубової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева»звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000260841/0 від 10 вересня 2010 р., № 0000270841/0 від 10 вересня 2010 р., № 0000260841/1 від 11 жовтня 2010р., № 0000270841/1 від 11 жовтня 2010 р., № 0000270841/2 від 21 грудня 2010 р., № 0000260841/2 від 21 грудня 2010 р.,обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

За результатами проведеної перевірки позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість в звязку з правовідносинами з ТОВ «Метспецсплав»та ПП «Пілот»по податковим деклараціям з ПДВ за квітень, травень 2010 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 10 вересня 2010 р. № 0000270841/0 та № 0000260841/0, згідно яких позивачу нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість та штрафні санкції, а також зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Не погодившись з зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку , проте за результатами розгляд скарг податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги позивача без задоволення, прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000260841/1 від 11 жовтня 2010р., № 0000270841/1 від 11 жовтня 2010 р., №0000260841/2 від 21 грудня 2010 р., № 0000270841/2 від 21 грудня 2010 р.

Позивач з висновками податкового органу про наявність порушень вимог податкового законодавства та прийнятими ним податковими повідомленнями-рішення не погоджується, вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив суду, що за результатами проведеної перевірки виявлено порушення, допущені позивачем при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з його контрагентами ТОВ «Метспецсплав»та ПП «Пілот», зокрема порушення ч. 1,5 ст. 203 ЦК України в частині недодержання зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем безпідставно завищено суму податкового кредиту за квітень 2010 року в розмірі 2330218,85 грн., за травень 2010 року в розмірі 336626,06 грн.. Крім того, встановлено порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено відємне значення з ПДВ за квітень 2010 року в розмірі 2330218,85 грн., за травень 2010 року в розмірі 336626,06 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування та, відповідно, заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за червень 2010 року.

У судовому засіданні прокурор проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

30 серпня 2010 р. фахівцями СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові проведено невиїзну документальну перевірку з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по правовим відносинам ДП «Завод ім.. В.О. Малишева»з ТОВ «Метспецсплав»та ПП «Пілот» по податковим деклараціям з податку на додану вартість за квітень 2010 року, травень 2010 року.

Перевірку проведено на підставі даних декларацій за квітень 2010 р. (вх. № 9001823006 від 19 травня2010р.) та травень 2010 р. (вх. № 9002099922 від 16 червня 2010р.), даних зустрічних перевірок, проведених податковими органами, бази автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.

За результатами перевірки складено акт від 30 серпня 2010р. № 3223/41-018/14316629, згідно висновків встановлено порушення ч. 1,5 ст. 203 ЦК України в частині недодержання зазначених норм в момент вчинення правочинів, укладених з ТОВ «Метспецсплав»та ПП «Пілот», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно завищено суму податкового кредиту за квітень 2010 року в розмірі 2330218,85 грн., за травень 2010 року в розмірі 336626,06 грн.; порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено відємне значення з ПДВ за квітень 2010 року в розмірі 2330218,85 грн., за травень 2010 року в розмірі 336626,06 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року в сумі 2330218,85 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за червень 2010 року на суму 336626,06 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2010р. № 0000270841/0, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією № 9002099922 від 16 червня 2010 р. за травень 2010 року в сумі 2330219,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000260841/0 від 10 вересня 2010 р., відповідно до якого позивачу нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 336626,06 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 100987,82 грн.

За результатами адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень їх податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач виходив з того, що контрагентом позивача ТОВ «Метспецсплав»в квітні 2010 року до податкового кредиту віднесено суми ПДВ по податковим накладним на суму ПДВ 1764571,27 грн. Від ДПІ в Московському районі м. Харкова, на обліку якої знаходиться як платника податків ТОВ «Метспецсплав»відповідачем отримано відомості про те, що ТОВ «Метспецсплав»є посередником продукції, постачальником якої є ПП «Ресурси». Згідно системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів між податковим кредитом ТОВ «Метспецсплав»та податковими зобовязаннями ПП «Ресурси»по декларації за квітень 2010 року виявлено розбіжності в сумі 1855151,32 грн.

Разом з тим, згідно листа Алчевської ОДПІ Луганської області № 31732/236-40 від 27 серпня 2010 р. отримано інформацію, що ПП «Ресурси»податкову звітність з ПДВ за квітень 2010 року до Брянківського відділення Алчевської ОДПІ Луганської області не надавалась та вона визнана як така, що не має статусу податкової звітності, власні основні фонди на підприємстві відсутні, декларація з податку на прибуток за І півріччя 2010 р. не надавалась, згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року скоригований валовий дохід становить 7151,03 грн., чисельність працюючих за ІІ квартал 2010 року склала 1 особу. Таким чином Алчевською ОДПІ Луганської області зроблено висновок про те, що у ПП «Ресурси»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, власні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, не виконано обовязки зі сплати податкових зобовязань, в звязку з чим зазначене підприємство відноситься до групи ризику.

Враховуючи отриману інформацію ДПІ в Московському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Метспецсплав» по взаємовідносинам з ПП «Ресурси», про що складено акт від 17 вересня 2010р. № 8744/07-013/34955546, який надіслано підприємству поштою.

Відповідно до зазначеного акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Метспецсплав» п.п. 7.2.3 п. 7.2 , п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2010 року на загальну суму 1855151,32 грн.; порушення п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податкові зобовязання за квітень 2010 року на загальну суму 1771199,24 грн.

Стосовно взаємовідносин з ПП «Пілот» та виявлених в звязку з цими взаємовідносинами порушень законодавства, судом встановлено, що відповідачем було встановлено включення ПП «Пілот»в квітні 2010 році до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним в загальному розмірі ПДВ 565647,58 грн., у травні 2010 року 336626 грн.

На підставі інформації, отриманої від Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області, відповідачем зроблено висновок про неможливість ведення ПП «Пілот» господарської діяльності через відсутність основних фондів, людських ресурсів та інших умов, що необхідні для ведення господарської діяльності. В звязку з цим висновком відповідач вважав, що угоди, укладені між ПП «Пілот» та позивачем у перевіреному періоді є такими, що фактично не спричинили настання реальних наслідків, обумовлених ними, тобто є нікчемними.

З огляду на вищенаведене відповідач дійшов висновків про необґрунтоване віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за квітень 2010 року, завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2010р. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за червень 2010 року.

Проте суд з такими висновками не погоджується з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що у перевіреному періоді позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Метспецсплав»та ПП «Пілот», від яких ним було отримано продукцію виробничого призначення.

Позивачем до суду надано належним чином засвідчені копії податкових накладних, виданих контрагентами у звязку з вище зазначеними господарськими правовідносинами, оформлені належним чином. Наявність зазначених податкових накладних та їх належне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Також до матеріалів справи надано копії первинних, бухгалтерських документів, в тому числі приходних ордерів, перепусток на ввезення товарно-матеріальних цінностей, сертифікатів якості на продукцію, з яких судом встановлено, що позивачу було поставлено відповідну продукцію, яку ввезено на територію підприємства позивача, належним чином оприбутковано на складі підприємства та в подальшому використано у власній господарській діяльності.

Підстав для сумнівів у достовірності перелічених документів не виявлено.

В звязку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні купівлі-продажу (постачання) товарів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання оскаржуваним в даній справі податковим повідомленням-рішенням, знаходяться поза межами вимог п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Інші норми цього Закону, так само як і інших законів, не ставлять в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів /послуг/, на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів ТОВ «Метспецсплав»та ПП «Пілот» належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, придбаної відповідно до укладеної угоди. Вказана продукція оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Такими чином, позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлював обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є субєкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками субєктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у звязку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Закон України «Про податок на додану вартість», що мав чинність на час виникнення та реалізації спірних відносин, не встановлював обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Натомість позивачем до суду надано докази на підтвердження реальності виконання угоди, укладеної між ним та його контрагентами, які іншими матеріалами справи не спростовано.

Наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагентів позивача, про яку зазначає податковий орган, не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, враховуючи, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем в даній справі суду не надано переконливих доказів правомірності свого рішення, які б підтверджували достовірність висновків про необґрунтоване формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 19, 67 Конституції України, ст. ст. 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 136, 159, 160-162 КАС України КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева»до

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000270841/0 від 10 вересня 2010 р.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000270841/1 від 11 жовтня 2010 р.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000270841/2 від 21 грудня 2010 р.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000260841/0 від 10 вересня 2010 р.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000260841/1 від 11 жовтня 2010р. Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000260841/2 від 21 грудня 2010 р. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено та підписано 31 жовтня 2011 року.

Головуючий - суддяО.В. Присяжнюк

СуддіЮ.В. Зоркіна

М.О. Спірідонов