Постанова № 19071368, 06.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Копія< >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" жовтня 2011 р. Справа № 2а-4209/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства приватної фірми "Бліц" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство приватна фірма "Бліц" (далі - позивач або ПППФ "Бліц") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі відповідач або Лозівська ОДПІ), в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Лозівської ОДПІ від 01 квітня 2011 року № 0000211502.

В обґрунтування позову ПППФ "Бліц" повідомило наступне.

22 березня 2011 року працівниками Лозівської ОДПІ була проведена перевірка ПП «Бліц», у результаті чого був складений акт перевірки, в якому встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. На підставі зазначеного акту Лозівською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011р. №0000211502, про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7874 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що рішення Лозівської ОДПІ підлягає визнанню недійсним, оскільки воно прийнято на підставі помилкових висновків акта про результати перевірки.

Позивач зазначає, що суми податку були сплачені ним у встановлений законом строк. Позивач вважає безпідставним висновок Лозівської ОДПІ, що суми податку сплачені ПППФ "Бліц" з порушенням граничного строку їх сплати.

Відповідачем надано до суду заперечення проти позову (а.с.45-47). Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, сума штрафу, визначена у податковому повідомленні рішенні від 01 квітня 2011 року № 0000211502, є обґрунтованою.

21.09.2011 позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ПППФ "Бліц", у якому зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на задоволенні позову.

У судове засідання 06.10.2011 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою (а.с.131), не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцем Лозівської ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ПППФ "Бліц" податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт від 22.03.2011 №15/15-228 (а.с.50-51).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.10.1 (а), п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ПППФ "Бліц" платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, що відображено у розрахунку, наведеному в акті перевірки.

На підставі акта від 22.03.2011 №15/15-228 відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення - рішення від 01 квітня 2011 року №0000211502 (а.с.48), яким за затримку на 596 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 15748,00грн. до ПППФ "Бліц" застосовано штраф у сумі 7874,00грн.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки погашення узгодженого податкового зобов'язання встановлено п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З наданих позивачем до суду копій платіжних доручень та квитанцій (а.с.20-24, 26, 27, 103, 111, 133) вбачається, що платіжні доручення та квитанції щодо перерахування та сплати сум податку на додану вартість по деклараціям, зазначеним в акті від 22.03.2011 №15/15-228, ПППФ "Бліц" надано до банку в межах граничного строку сплати податку, передбаченого законодавством, із зазначенням призначення платежу.

Судом встановлено, що кошти, перераховані позивачем вказаними платіжними дорученнями та квитанціями з призначенням конкретного платежу, були спрямовані відповідачем на погашення податкового боргу з податку на додану вартість, який виник у минулих періодах.

Відповідач, в обґрунтування правомірності своїх дій щодо зарахування сплачених сум на сплату боргу, що виник у минулих періодах, посилається на п.п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.п.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N377/8976, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до п.3.8 зазначеної Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного слідує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Вказаним Законом визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Суд зазначає, що жодним Законом не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

Таким чином, позивачем виконано всі необхідні дії, спрямовані на своєчасну та в повному обсязі сплату податку на додану вартість по деклараціям, зазначеним в акті від 22.03.2011 №15/15-228.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими висновки акта про результати перевірки щодо несвоєчасної сплати ПППФ "Бліц" податку на додану вартість по деклараціям, зазначеним в акті від 22.03.2011 №15/15-228.

Щодо висновків акта від 22.03.2011 №15/15-228 про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1031,00грн. за податковим повідомленням-рішенням форми «В1» від 19.06.2009 №0000111600, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі, передбаченому цією статтею.

Згідно зі ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому цією статтею.

З наведеного слідує, що законодавством передбачено застосування санкцій у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання.

Суд зазначає, що податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2009 №0000111600/0 (а.с.114) ПППФ "Бліц" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1031,00грн.

Оскільки у податковому повідомленні-рішенні від 19.06.2009 №0000111600 не визначено податкове зобовязання з ПДВ ПППФ "Бліц" та не застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, на ПППФ "Бліц" не може бути накладено штраф за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.126 Податкового кодексу України.

Таким чином, є неправомірними висновки акта від 22.03.2011 №15/15-228 про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1031,00грн. за податковим повідомленням-рішенням форми «В1» від 19.06.2009 №0000111600.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 01 квітня 2011 року №0000211502 прийнято Лозівською ОДПІ на підставі неправомірних висновків акта від 22.03.2011 №15/15-228 з порушенням законодавства України та вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 03,40грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства приватної фірми "Бліц" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Лозівської ОДПІ від 01 квітня 2011 року № 0000211502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства приватної фірми "Бліц" (ідент. код 22667147; 64605, Харківська обл., м.Лозова, пров.Червонопартизанський, буд.1/2) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис)< >Р.В. Мельников

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >

Суддя< >Р.В. Мельников< >