Постанова № 19071366, 03.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Копія< >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" жовтня 2011 р. Справа № 2а-7209/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Міщенко А.П.,

представника позивача - Кощій О.В.,

представника відповідача - Малахової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет - Агротрейд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агротрейд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 04.02.2011 року № 0000392302 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55143,75 грн. (43 843 грн. основного платежу; 11300,75 - штрафних санкцій), як таке, що суперечить чинному законодавству.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 18.01.2010 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Паритет-Агротрейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.03.2010 року по 30.09.2012 року. За результатами перевірки було складено Акт № 89/23-5/36988641 від 18.01.2011 року, згідно висновків якого було встановлено порушення позивачем пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 43843 грн, у тому числі : за червень 2010 року у сумі 11418 грн., за серпень 2010 року у сумі 32425 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.02.2011 року № 0000392302 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55143,75 грн. (43 843 грн. основного платежу, 11300,75 - штрафних санкцій). Позивачем було проведено процедуру адміністративного узгодження суми податкового зобовязання, визначеного контролюючим органом. Рішенням ДПА у Харківській області № 848/10/25-203 від 28.02.2011 року, прийнятим за результатами розгляду скарги, та рішенням ДПА України № 8795/6/25-0115 від 12.05.2011 року податкове повідомлення-рішення ДПІ від 04.02.2011 року № 0000392302 залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, оскільки воно винесене на підставі висновків, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідачем були надані письмові заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що фахівцями відповідача при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими. Крім того, відповідач зазначив, що підприємство позивача порушило вимоги ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав письмові заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову, та заперечення проти нього, дослідивши наявні по справі докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агротрейд" зареєстроване як юридична особа виконкомом Харківської міської ради 16.03.2010 року за №14801020000046266 (а.с. 12), та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова з 17.03.2010 року за №27958. Позивач є платником ПДВ відповідно до свідоцтва платника ПДВ №100278130 від 07.04.2010 року, виданого ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Відповідачем 18.01.2010 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Паритет-Агротрейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.03.2010 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки було складено Акт № 89/23-5/36988641 від 18.01.2011 року, згідно висновків якого було встановлено порушення позивачем: пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 43843 грн., у тому числі : за червень 2010 року у сумі 11418 грн., за серпень 2010 року у сумі 32425 грн.

Висновки Відповідача ґрунтуються на недодержання вимог ч. 1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в момент вчинення правочинів з ТОВ «Яровіт-плюс» та ПП «РОКАДА.БІЗ», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.02.2011 року № 0000392302 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55143,75 грн. (43 843 грн. основного платежу, 11300,75 - штрафних санкцій). Позивач, не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішенням розпочав процедуру адміністративного узгодження сум податкових зобовязань визначених контролюючим органом.

Рішеннями ДПА у Харківській області № 848/10/25-203 від 28.02.2011 року (а.с. 76-79) та ДПА України № 8795/6/25-0115 від 12.05.2011 року (а.с. 80-83) податкове повідомлення-рішення відповідача залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Суд, перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України встановив наступі обставини.

Як вбачається з акту перевірки, сума 43843 грн., на яку позивачу збільшено суму податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем, розрахована з податкових накладних, отриманих позивачем від контрагентів ТОВ «Яровіт-плюс» та ПП «РОКАДА.БІЗ».

Також в акті перевірки зазначено, що за деякими операціями поставки товарів (робіт, послуг) позивач отримав податкові накладні від своїх контрагентів, які не задекларували відповідних сум податкових зобовязань з ПДВ, та на цій підставі, з посиланням на ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України, відповідачем зроблено висновок про нікчемність таких операцій.

Судом зясовано, що відповідачем встановлено включення ТОВ «Паритет-Агротрейд» суми ПДВ до складу податкового кредиту за червень 2010р. податкові накладні з придбання кукурудзи у ТОВ «Яровіт-Плюс»на загальну суму ПДВ у розмірі 11417,85 грн.

Відповідач зазначає, що відповідно «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів» ТОВ "Яровіт-Плюс" зареєстровано та лічиться на обліку ДПІ у Київському районі м. Харкова, має стан платника «14» - «Визнано банкрутом» (до цього стан платника - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»). За період червень 2010 ТОВ «Яровіт - плюс» задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит у червні 2010 року - 0,00 грн. (Статус декларації з ПДВ «Недійсна») За результатами аналізу податкової звітності не встановлено наявність у ТОВ «Яровіт Плюс» власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності; реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Фахівцями ДПІ у Київському районі м.Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Яровіт - плюс», про що складено акт від 25.10.10 №6226/23-506/36455968, за результатами якої встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З (об'єкт оподаткування та операції, що не є об'єктом оподаткування), ст. 4 (база оподаткування), ст. 7 (порядок обчислення і сплати податку) Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997, із змінами та доповненнями. За таких обставин відповідачем зроблений висновок, що дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за квітень - вересень 2010 не є дійсним.

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Яровіт-плюс» укладено Договір № 23/06 від 23.06.10р., за умовами якого ТОВ «Яровіт-плюс» поставив Позивачеві кукурудзу у кількості 57,28т. на умовах готівкового розрахунку (а.с. 84-85). На момент укладення зазначеного договору, що також відображено актом перевірки Відповідача (стор. 11-12 акту перевірки), ТОВ «Яровіт-плюс» зареєстроване виконкомом Харківської міської ради, мав свідоцтво про державну реєстрацію 020000044121 від 19.05.2009р., код за ЄДРПОУ 36455968. 19.05.2009р. зареєстроване у Київському районі м. Харкова, мав свідоцтво платника ПДВ № 100230622 від 15.06.2009 року, яке, як вбачається з акту перевірки, анульоване 03.09.2010 року на підставі акту № 32.

Факт поставки товару від ТОВ «Яровіт-плюс» підтверджується необхідними первинними документами, згідно ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» : видатковими накладними № 23/06-1 від 23.06.10р. та № 24/06-2 від 24.06.10р., податковими накладними № 59 від 24.06.10 р, № 63 від 24.06.10р.(а.с. 86-89). Оплата придбаного товару - кукурудзи - здійснювалась готівковими коштами згідно квитанцій до прибуткового ордеру № 101 від 26.06.10р., № 102 від 29.06.10р., № 103 від 30.06.10р., № 104 від 01.07.10р., № 105 від 01.07.10р., № 106 від 02.07.10р., № 107 від 03.07.10р., № 108 від 05.07.10р.(а.с. 90-97).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Заону.

Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп, 7.2,4. п. 7.2. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим існтом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до н. 1.7. ст. 1, абз. 1 п.п., 7.4.1. п. 7.4, абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит, зокрема, вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Перелік вимог, яким повинна відповідати податкова накладна, перелічені у пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 вищезазначеного Закону.

Наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми підставами для включення таких сум до податкового кредиту.

Отримані від ТОВ «Яровіт-плюс» накладні являються дійсними, тобто такими, що виписані законно і є належною підставою для формування податкового кредиту підприємством Позивача та відповідного зменшення суми податку до сплати.

Судом встановлено, що ТОВ «Паритет-Агротрейд» до складу податкового кредиту віднесено податкові накладні, отримані від ПП «РОКАДА.БІЗ» у серпні 2010р. на суму 32 424,75грн.

Відповідач вважає безпідставним віднесення до податкового кредиту зазначених податкових накладних, оскільки ПП «РОКАДА.БІЗ» декларацій з ПДВ за липень-вересень 2010р. не надавало.

Судом зясовано, що ПП «РОКАДА.БІЗ» зареєстроване та числиться на обліку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 23.03.09р., зареєстроване платником ПДВ, про що має свідоцтво № 100220200 від 02.04.09р., індивідуальний податковий номер-364128026594, код ЄДРПОУ-36412809. Між Позивачем та ПП «РОКАДА.БІЗ» було укладено Договір № А 01/06/10 від 02.06.10р. про поставку бензину на адресу Позивача, за яку ТОВ «Паритет-Агротрейд»розраховувався грошовими коштами у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ПП «РОКАДА.БІЗ» (а.с. 116-121).

Факт поставки товару підтверджується необхідними первинними документами згідно «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: видатковими накладними № РН-0000032 від 02.08.10р., РН-Ю000034 від 02.08.10р., РН-Ю000039 від 03.08.10р., РН- Ю000035 від 03.08.10р., РН-0000053 від 25.08.10р. При поставці товару були виписані податкові накладні № 35, № 37 від 02.08.10р., № 38, № 39 від 03.08.10р., № 57 від 25.08.10р. (а.с. 122-126, а.с. 127-131).

Оплата за поставлений товар проводилась в безготівковій формі згідно платіжних доручень № 252 від 02.08.2010р., № 264 від 04.08.2010р., № 268 від 05.08.2010р., № 269 від 05.08.2010р. та№ 316 від 26.08.2010р. (а.с. 132-136).

Вказані накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» щодо змісту та форми податкової накладної, її обов'язкових реквізитів. Відповідачем також не оспорюється той факт, що зазначені податкові накладні були заповнені ПП «РОКАДА.БІЗ» у встановленому законом порядку, підписані повноважними особами та скріплені печаткою підприємства. Не містить інших висновків і спірний Акт. Також судом встановлено, що і Позивач і його контрагент на момент укладання вищезазначеного договору та господарських взаємовідносин були платниками ПДВ, зареєстрованими належним чином. Отже, мали право виписувати податкові накладні.

Зазначені податкові накладні, відповідають вимогам пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та були надані позивачем під час проведення перевірки, про що зазначено в акті № 89/23-5/36988641 від 18.01.2011 року.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту здійснювалося Позивачем за правилами, які визначені статтею 7 Закону "Про ПДВ". Згідно з цими правилами, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. В результаті застосування зазначених правил, платник податку визначив дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту були, відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ", належним чином оформлені податкові накладні.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем у акті перевірки не можливо кваліфікувати як порушення, що передбачені пп.7.4.1. та пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону "Про ПДВ", оскільки, як зазначено позивачем і даний факт не спростовано представником відповідача, на момент виконання господарських операцій, ТОВ «Яровіт-плюс» та ПП «РОКАДА.БІЗ» мали статус платника податку на додану вартість, а їх свідоцтва платника ПДВ не були анульованими, то, відповідно, зазначені субєкти господарювання мали право і на нарахування податку та складання податкових накладних, а таке право надано Законом лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку згідно з положеннями пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ".

Крім того, суд вважає доцільним відмітити, що Законом України "Про систему оподаткування" для платника податку не передбачено обов'язку (ст.9) та не надано права (ст.10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в т.ч. і щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо). Так само, Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника податку.

З цього витікає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, судом встановлено, що кукурудза, придбана у ТОВ «Яровіт-плюс», була в подальшому використана у господарській діяльності Позивача. З метою отримання прибутку - реалізована ДП ДАК «Хліб України» Ізюмський ДКХП, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000079 від 24.06.10р., № РН-0000084 від 26.06.10р., та довіреністю № 01452 від 22.06.10р. (а.с. 98-100). Оскільки ця поставка не була визнана недійсною в ході перевірки, таким чином податковим органом підтверджується факт реального існування товару.

Наявність власних складських приміщень, транспорту, устаткування не є необхідною підставою для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства, вони можуть бути орендованими, тощо. Наявність або відсутність у платника податків власних виробничих, транспортних засобів, складських приміщень, інших основних фондів не може бути сама по собі доказом товарності поставок.

Товар вивозився зі складу ПП «РОКАДА.БІЗ» власним автотранспортом Позивача, про що є в наявності товарно-транспортні накладні: серії ХФТН № 002 від 30.07.10р., ХФТН № 004 від 02.08.10р., ХФТН № 005 від 03.08.10р., ХФТН № 006 від 03.08.10р., ХФТН № 013 від 25.08.10 р.) (а.с. 137-141).

Зазначені документи також доводять товарність та реальність операцій із цим контрагентом.

Придбаний у ПП «РОКАДА.БІЗ» бензин А-80 в подальшому використовувався Позивачем у власній господарській діяльності - продавався кінцевим споживачам - . сільськогосподарським товаровиробникам СТОВ «Ржавчик», ТОВ Агрофірма «Лебежанська», ТОВ «Степове», СТОВ «Перше Травня», що підтверджується матеріалами справи. Податкові зобов'язання, що виникли внаслідок цих поставок, враховані в ході перевірки. Тим самим Відповідач підтвердив існування товару в натурі.

З огляду на матеріали справи судом робиться висновок, що реальність поставки за податковими накладними № 35, № 37 від 02.08.10р., № 38, № 39 від 03.08.10р., № 57 від 25.08.10р., не визиває сумніву.

На підставі викладеного висновок про допущені порушення ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України шляхом вчинення правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків та відсутність бази й об'єкту оподаткування ПДВ є необґрунтованим.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними видатковими накладними, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Ухилення однією із сторін двохстороннього договору від сплати податків за цим договором жодним чином не свідчить про порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (активні дії), оскільки обєктивна сторона несплати до бюджету відповідного податку міститься не в діях, а в бездіяльності, з чого випливає, що висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочинів в укладених між позивачем та ПП «Еліт-АгроТранс» договорах, в розумінні п. 1 ст. 228 ЦК України - зроблений відповідачем із невірним тлумаченням змісту вказаної норми матеріального права.

Судом встановлено, що ТОВ «Яровіт-плюс» здало податкову декларацію з ПДВ за червень 2010р., проте ДПІ у Київському районі м. Харкова, всупереч вимогам законодавства, прийняла її зі статусом «Не визнано, як податкова декларація».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2010р. по справі № 2-а-11061/10/2070 дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо прийняття декларацій з ПДВ ТОВ «Яровіт-плюс» за червень-серпень 2010р. зі статусом «Не визнано, як податкова шоарація» - визнані протиправними, та ДПІ зобов'язана зареєструвати такі декларації як прийняті та визнані. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011р. по справі 2-а-11061/10/2070, яка набрала законної сили, постанова суду залишена без змін, а скарга ДПІ без задоволення. ( а.с. 101-106; а.с. 107-110). Таким чином, декларація, подана 20.07.10р. за червень 2010р. кур'єрскою службою та засобами електронного зв'язку, має статус «Прийнята» згідно рішення суду.

У звязку з наведеним, суд погоджується з доводами позивача щодо дотримання вимог положень Закону "Про податок на додану вартість" та правомірного включення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ТОВ "Яровіт-плюс" та ПП "РОКАДА.БІЗ".

Суд зазначає, що частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За зазначеними договорами позивачем були виписані податкові накладні, які відповідають вимогам пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону "Про ПДВ", та копії яких містяться в матеріалах справи.

Статтями 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши, надані позивачем, первинні документи господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Яровіт-плюс» та ПП «РОКАДА.БІЗ» (видаткові, податкові, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, тощо) суд дійшов висновку, що вони складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Вище наведене підтверджує факт придбання позивачем товарів з метою використання в господарській діяльності платника податку, який є обовязковою передумовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду та надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

На момент видачі спірних податкових накладних контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість, отже відповідно до приписів пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" мали право видавати податкові накладні.

Судом встановлено, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит на підставі отриманих від ТОВ «Яровіт-плюс» та ПП «РОКАДА.БІЗ» податкових накладних.

Висновки відповідача щодо неправомірного завищення позивачем податкового кредиту за червень 2010 року у розмірі 11417,85 грн. та серпень 2010 року у розмірі 32424,75 грн. грунтуются на невірному тлумаченні законодавства, діючого на момент виникнення спірних відносин

Суд зазначає, що Закон України “Про податок на додану вартість” визнає тільки одну підставу для виключення з податкового кредиту відповідні суми ПДВ і цією підставою є відсутність належним чином оформленої податкової накладної.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Твердження Відповідача щодо визнання контрагента позивача - ТОВ «Яровіт-плюс» банкрутом, згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 07.10.2010 року (а.с. 189), не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки на час складення податкових накладних ТОВ «Яровіт-плюс» рахувалося в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, було зареєстроване за адресою, вказаною на виданих податкових накладних, було зареєстроване та стояло на обліку як платник податку на додану вартість.

Обставини, на які відповідач посилається у акті перевірки Акт № 89/23-5/36988641 від 18.01.2011 року як на підставу для складання та направлення позивачу податкового повідомлення-рішення від 04.02.2011 року № 0000392302 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55143,75 грн. (43 843 грн. основного платежу; 11300,75 - штрафних санкцій) не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і носять характер суб'єктивних припущень.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет - Агротрейд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000392302 від 04.02.2011р. про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 43843грн., за штрафними санкціями - 11300,75грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет - Агротрейд" (ідент. код 36988641; вул.Артема, 24, кв. 28, м.Харків,61002) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 10 жовтня 2011 року.

Суддя (підпис)< >Р.В. Мельников

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >

Суддя< >Р.В. Мельников< >