Постанова № 19071175, 03.11.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року Справа № 1170/2а-3316/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання: Снісар Я.В.

представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідача Філоненко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроАльянс ЛТД»

до відповідача: Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, суд - ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, яким просить скасувати податкові повідомленнярішення від 23.08.2011 року №0000282310, № 0000292310, №0000312310.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами.

11.08.2011 року Олександрійською ОДПІ складено акт № 363/23-10/32737851 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АгроАльянс ЛТД»з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Тефія-СК»(код ЄДРПОУ 36853643) за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, ТОВ ВКФ «Плутон-Трейд»(код ЄДРПОУ - 37458027) за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року, ТОВ «Транслар»(код ЄДРПОУ 37222161) за період грудень 2010 року.

Спеціалістами Олександрійської ОДПІ було зроблено висновок, що ТОВ «АгроАльянс ЛТД»включено до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з придбанням ТМЦ по податковим накладним, що виписані ТОВ «Плутон-Трейд»та ТОВ «Транслар ЛТД»та занижено податок на прибуток в 4 кварталі 2010 року на суму 17755 грн. 50 коп. за рахунок включення до складу валових витрат вартості ТМЦ отриманих від ТОВ «Транслар ЛТД»в сумі 14078 грн. 20 коп. за 2 квартал 2011 року за рахунок включення до складу валових витрат вартості ТМЦ, отриманих від ТОВ ВКФ «Плутон-Трейд»по правочинах, які на думку спеціалістів Олександрійської ОДПІ є нікчемними.

Позивач не погодившись з даними висновками та подав до Олександрійської ОДПІ заперечення до акту перевірки №17/08 від 17.08.2011 року, на що 22.08.2011 року позивачеві було надано відповідь на заперечення, відповідно до якої в задоволенні його вимог відмовлено.

23.08.2011 року ТОВ «АгроАльянс ЛТД»отримано податкове повідомлення-рішення №0000282310, в якому збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 31834,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 4440,00 грн., податкове повідомленнярішення № 0000292310, в якому збільшено суму грошового зобовязання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі за основним платежем 14204,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 3553,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0000312310, в якому зменшено розмір відємного значення суми ПДВ у розмірі 12242,00 грн.

Так, позивач вважає, що податкові повідомлення рішення, які прийняті на підставі даного акту є незаконними та такими, що підлягають скасуванню оскільки вони винесені з порушенням чинного законодавства.

Зокрема, позивачем зазначено, що ТОВ «АгроАльянс ЛТД»має необхідний обсяг цивільної правоздатності для оформлення правочинів. Правочини, укладені між позивачем та ТОВ ТОВ «Тефія-СК»(код ЄДРПОУ 36853643), ТОВ ВКФ «Плутон-Трейд», ТОВ «Транслар»були підписані особою, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, а саме ОСОБА_1 Позивач забезпечений матеріальними ресурсами для використання даного товару, а саме кормами згідно їх цільового призначення, забезпечене необхідною кількістю технічного персоналу, управлінського персоналу, обігових коштів та інших засобів, необхідних для провадження своєї діяльності. ТОВ «АгроАльянс ЛТД»має в наявності документи, що підтверджують право приватної власності на придбані товари.

За таких умов, позивач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх підставами, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання прибув та позовні вимоги не визнав в повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені в наданих до суду письмових запереченнях.

Так він вважає, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «АгроАльянс ЛТД»зареєстровано Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 11.01.2005р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 086248 /а.с.59,60/ та діє на підставі статуту /а.с. 61-76/.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України, крім інших, здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 цього ж Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Олександрійською ОДПІ отримані акти перевірок з інших податкових інспекцій стосовно перевірки ТОВ «Транслар ЛДТ»з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування ПДВ за період грудень 2010 року /а.с. 107-110/, та перевірки ТОВ ВКФ «Плутон Трейд»/а.с. 112-124/.

Проведеними заходами було встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ Тефія-СК»та ТОВ ВКФ «Плутон-Трейд» господарських операцій направлених на настання реальних наслідків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Також, згідно даних автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено непроведення декларування податкових зобов'язань підприємствами постачальниками, що призвело до не сплати податку на додану вартість в Державний бюджет.

Відповідно до акту Олександрійської ОДПІ № 363/23-10/32737851 від 11 серпня 2011 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АгроАльянс ЛТД»(код ЄДРПОУ 32737851) з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Тефія-СК»(код ЄДРПОУ 36853643) за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, ТОВ «Плутон-Трейд»(код ЄДРПОУ 37458027) за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року, ТОВ «Транслар»(код ЄДРПОУ 37222161) за період грудень 2010 року /а.с. 88-96,148-159/, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- ст.ст. 203,215,216,627 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг);

- пп.5.2.1 п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 31833,50 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 17755,50 грн., за рахунок включення до складу валових витрат вартості ТМЦ отриманих від ТОВ «Транслар ЛТД»по угодах, визнаних нікчемними в сумі 14078,00 грн. за ІІ квартал 2011 року за рахунок включення до складу витрат вартості ТМЦ отриманих по нікчемному правочину з ТОВ ВКФ «Плутон-Трейд»;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по угодах, визнаних нікчемними всього в сумі 26446,08 грн., втому числі за грудень 2010 року в сумі 14204,40 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Трансфер ЛТД», та за квітень 2011 року 12241,68 грн. з ТОВ ВКФ «Плутон Трейд»/а.с. 95/.

На підставі даного акту перевірки Олександрійською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282310, в якому збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 31834,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 4440,00 грн. /а.с. 35/, податкове повідомленнярішення № 0000292310, в якому збільшено суму грошового зобовязання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі за основним платежем 14204,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 3553,00 грн. /а.с. 36/, податкове повідомлення-рішення №0000312310, в якому зменшено розмір відємного значення суми ПДВ у розмірі 12242,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1,00 грн. /а.с. 37/.

У вищезазначені періоди, перевірялося дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку операцій позивача із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ Тефія-СК»та ТОВ ВКФ «Плутон-трейд».

ТОВ «АгроАльянс ЛТД»на підтвердження факту придбання у ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ ВКФ «Плутон-трейд»товару надало первинні бухгалтерські документи, а саме:

- договір № 10/01/11 від 10.01.2011 року/а.с. 47,48/,

- видаткова накладна № РН-0000042 від 24.12.2010 року /а.с. 49/,

- податкова накладна /а.с. 50-52/,

- прибутковий ордер /а.с. 53/,

- платіжне доручення /а.с. 57,58/,

- товарно-транспортна накладна /а.с. 147/,

- договір купівлі-продажу № 010401 від 01.04.2011 року /а.с. 38/,

- накладна /а.с. 39-41/,

- податкова накладна /а.с. 42-44/,

- товарно-транспортна накладна /а.с. 45,46/,

- платіжне доручення /а.с. 54-56/,

- довіреність /а.с. 140,141/.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі за текстом Закон №996-XIV) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ ВКФ «Плутон-трейд»є належні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції.

В даному випадку, первинні документи, що долучені до матеріалів справи не відповідають даним вимогам, оскільки:

- позивачем не надано жодного рахунку-фактури, які зазначені у накладних, платіжних дорученнях, податкових накладних;

- договір № 10/01/11 /а.с. 47,48/ складний пізніше ніж відбулися господарські операції; - на підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Транслар ЛТД»не надано видаткових накладних та товарно-транспортних накладних від 27.12.2010 року, 28.12.2010 року; - в накладних /а.с. 39-41/ зазначена особа, яка отримала товар за дорученням, не відповідає особі, яка зазначена в самій довіреності /а.с. 140,141/.;

- товарно-транспортна накладна /а.с. 45/ не містить дати складання даного первинного документу.

При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ ВКФ «Плутон-трейд», є фіктивними правочинами в силу вимог ст.ст. 203,215,216,627 ЦК України.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

У відповідності з вимогами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно вимог статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Таким чином, фіктивний правочин не є нікчемним правочином, а є оспорюваним правочином, тобто таким, визнання якого недійсним здійснюється тільки в судовому порядку.

Відповідачем не надано рішення суду, яке набрало чинності, про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ ВКФ «Плутон-трейд»та договорів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами, а отже, такий висновок відповідача є передчасним.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.5 ст.203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також, відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В судовому засіданні відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, пятою та шостою ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що вищезазначені договори, сторонами яких є позивач та ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ ВКФ «Плутон-трейд»були укладені з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, відповідачем не доведено, що ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ ВКФ «Плутон-трейд»було створено з відома або за участі позивача, з метою ухилення від оподаткування, порушення економічних інтересів держави щодо несплати встановлених законом податків.

Договори між позивачем та ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ ВКФ «Плутон-трейд»є дійсними та не були оскаржені в судовому порядку, таким чином вони є такими, на підставі яких виникли права і обовязки сторін даних угод.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334/94-ВР) господарською діяльністю є будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої

постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із змісту п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР, якою встановлені умови визначення дати формування валових витрат, первинними, розрахунковими документами, на підставі яких платником податків здійснюється відображення господарської операції в податковому обліку, є або документи, що підтверджують оплату вартості товару, або документи, що підтверджують отримання товару. При цьому, п.5.11 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України №334/94-ВР передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, що відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.05.1995р. № 88, а тому і віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами.

Враховуючи те, що кошти, які було перераховано позивачем на розрахункові рахунки ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ ВКФ «Плутон-трейд»є компенсацією за отриманий товар, а також відсутність документального підтвердження виконання операцій купівліпродажу між даними юридичними особами, наданими суду первинними документами, суд дійшов висновку, що ТОВ «АгроАльянс ЛТД»безпідставно завищено валові витрати у загальній сумі 71022 грн., а тому Олександрійською ОДПІ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення 23.08.2011 року № 0000282310, у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств на 36274,00 грн., з яких основного платежу 31834,00 грн. та штрафних санкцій 4440,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" /далі Закон №168/97-ВР/ податкове зобов'язання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), повязаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням

товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.7.1 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобовязань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із аналізу статей Закону 168/97-ВР слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР, а також підставою бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), повязаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону 168/97-ВР платника податку визначено, як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 Закону 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Також, необхідно зазначити, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону 168/97-ВР, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

З наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Враховуючи те, що факт придбання позивачем у ТОВ «Транслар ЛТД», ТОВ ВКФ «Плутон-трейд»товару не підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для віднесення суми сплаченого останнім ПДВ до податкового кредиту.

Отже, позовні вимоги щодо скасування повідомлення - рішення від 0000292310 від 23.08.2011 року задоволенню не підлягають.

Суд також враховує, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування валових витрат та податкового кредиту є обов'язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Згідно з позицією інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність всіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або/ бюджетне відшкодування.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0000312310 від 23.08.2011 року суд приходить до наступних висновків.

Так, працівниками Олександрійської ОДПІ під час проведення перевірки ТОВ «АгроАльянс ЛТД»встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в звязку з чим зменшено розмір відємного значення суми ПДВ в розмірі 12242,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00 грн.

Відповідно до вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене вище свідчить про правомірність прийняття Олександрійською обєднаною державною податковою інспекцією оскаржуваних податкових повідомленьрішень та необґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом