Постанова № 19070958, 26.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 року (17 год. 13 хв.) Справа № 2а-0870/7797/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Сокол О.О.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1, довіреність №19690/10/10 від 30.11.2010,

відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

до: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про: стягнення податкової заборгованості.

26.09.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача суму боргу з податку на додану вартість у розмірі 93395,17 грн. на користь Державного бюджету Ленінського району м.Запоріжжя (р/р 31119029700006, код платежу 14010100, код одержувача 34677103 в ГУДКУ України у Запорізькій області, МФО 813015).

Заявник обґрунтував вимоги тим, що станом на 14.09.2011 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом у розмірі 93395,17 грн. з податку на додану вартість, яка виникла внаслідок самостійного визначення відповідачем в деклараціях з податку на додану вартість та своєчасно не сплаченого зобовязання з цього податку.

Ухвалою судді від 27.09.2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 11.10.2011.

У судове засідання 11.10.2011 сторони не прибули.

11.10.2011 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Ухвалою судді від 11.10.2011 у звязку з неприбуттям у судове засідання відповідача судове засідання було відкладене на 25.10.2011.

25.10.2011 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.10.2011.

У судовому засіданні 26.10.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, крім того зазначив, що відповідачем оскаржувалось у судовому порядку податкове повідомлення рішення від 07.02.2008 №0000182900/2 про нарахування йому податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 67633,80 грн. Постановою господарського суду Запорізької області від 17.04.2008 у справі №9/194/08-АП у задоволенні позову відповідача було відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2011 у справі №9/194/08-АП апеляційна скарга відповідача на постанову господарського суду Запорізької області від 17.04.2008 була залишена без задоволення, постанова господарського суду Запорізької області від 17.04.2008 залишена без змін. Відтак, з 17.04.2009 сума податкового зобовязання відповідача з податку на додану вартість у розмірі 67633,80 грн., нарахованого на підставі податкового повідомлення рішення від 07.02.2008 №0000182900/2, набула статусу узгодженого податкового зобовязання. Крім того, відповідачу за іншими податковими повідомленнями рішеннями у 2009-2010 роках нараховувались податкові зобовязання з податку на додану вартість. Відповідачем було частково сплачено нараховані податкові зобовязання в сумі 2290,96 грн., проте на дату судового розгляду за відповідачем обраховується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 93382,13 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму податкового боргу.

У судовому засіданні 26.10.2011 відповідач проти позову не заперечив.

В судовому засіданні 26.10.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради, та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований 03.04.2006 в якості фізичної особи-підприємця.

Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем обраховується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 93395,17 грн., який виник з наступного.

Працівниками ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя було проведено перевірку відповідача, за результатами якої було складено акт про результати виїзної планової перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.04.2006 по 30.09.2007 від 29.11.2007 № 999/1702-НОМЕР_1. На підставі даного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.02.2008 № 0000182900/2-1675, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 67633,80 грн. (за основним платежем 45228,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 22405,80 грн.). Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем у судовому порядку. Постановою господарського суду Запорізької області від 17.04.2008 у справі №9/194/08-АП у задоволенні позову відповідача було відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2011 у справі №9/194/08-АП апеляційна скарга відповідача на постанову господарського суду Запорізької області від 17.04.2008 була залишена без задоволення, постанова господарського суду Запорізької області від 17.04.2008 залишена без змін. Відтак, з 17.04.2009 сума податкового зобовязання відповідача з податку на додану вартість у розмірі 67633,80 грн., нарахованого на підставі податкового повідомлення рішення від 07.02.2008 №0000182900/2, набула статусу узгодженого податкового зобовязання.

В результаті часткової сплати сума боргу за вказаними податковим повідомленням - рішеннями становить 65342,04 грн.

Відповідачем було подано податкові декларації з податку на прибуток, в яких відповідач самостійно визначив суму податкового зобовязання:

-податкова декларація з податку на додану вартість від 18.08.2009 № 74477, сума задекларованого податкового зобовязання становить 1146,00 грн., яке у встановлені строки не сплачено;

-податкова декларація з податку на додану вартість від 18.09.2009 № 81513, сума задекларованого податкового зобовязання становить 549,00 грн., яке у встановлені строки не сплачено;

-податкова декларація з податку на додану вартість від 06.10.2009 № 87072, сума задекларованого податкового зобовязання становить 596,00 грн., яке у встановлені строки не сплачено;

-податкова декларація з податку на додану вартість від 18.11.2009 № 105447, сума задекларованого податкового зобовязання становить 1855,00 грн., яке у встановлені строки не сплачено;

-податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2009 № 123069, сума задекларованого податкового зобовязання становить 9162,00 грн., яке у встановлені строки не сплачено.

Також, позивачем були проведені невиїзні документальні перевірки, за результатами яких складено акти перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість від 30.10.2009 №2887 та від 20.11.2009 № 3205. На підставі зазначених актів виявлені порушення відповідачем п.п. 5.3.1 п. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) та прийняті податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення від 30.10.2009 за №0049721700/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 54,90 грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.11.2009 за №0054881700/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 119,19 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені ОСОБА_2 та отримані ним, про що свідчить його підпис.

Відповідно до розрахунку суми податкового боргу за відповідачем рахується пеня з податку на додану вартість у розмірі 13,04 грн., нарахована за період з 18.09.2009 по 26.08.2009 у розмірі 4,40 грн., за період з 07.10.2009 по 26.08.2009 у розмірі 8,64 грн.

Підпунктом 16.4.1. п.п. 16.4 ст. 16 Закону №2181 передбачалось, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ визначалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, передбачено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У звязку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання, податківцями були направлені в його адресу податкові вимоги: перша податкова вимога форми «Ю1» від 08.09.2009 та друга податкова вимога форми «Ю2» від 15.12.2009 № 2/2673.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства, не сплачено у визначені законодавством строки, суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 93395,17 грн.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що вимоги позивача по стягненню з відповідача податкового боргу в сумі 93395,17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний №НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя (р/р 31119029700006 в ГУДКУ України у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14010100, код одержувача 34677103) суму боргу з податку на додану вартість у розмірі 93395,17 грн. (девяносто три тисячі триста девяносто пять гривень 17 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Р.В. Кисіль