Рішення № 19055817, 10.10.2011, Ровенківський міський суд Луганської області

Справа № 2-1614/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року Ровеньківський міський суд Луганської області

у складі : головуючого судді Жадана О.П.,

при секретарі Погорєловій С.О.,

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Ровеньки Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Міське комунальне підприємство»Ровеньківської міської ради Луганської області про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 12 липня 2005 року в якості працівника з комплексного прибирання та утримання домоволодінь. 19 січня 2011 року наказом по підприємству № 17 к вона була звільнена за ініціативою адміністрації у звязку з невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок стану здоровя. Вважає даний наказ незаконним і таким, що підлягає скасуванню з наступних причин: 1) невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоровя може бути підставою для звільнення при наявності не тимчасовій, а повній або частковій втраті працездатності, підтвердженій висновком МСЕК. На час її звільнення у відповідача ще не було висновку МСЕК, який би підтверджував втрату нею повної або часткової працездатності. Тільки 07 червня 2011 року висновком МСЕК вона була визнана інвалідом 2 групи , що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК, яка додається до заяви; 2) звільнення з цієї підстави допускається тільки якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Їй не пропонували ніякої іншої роботи і відповідач навіть не вишукував можливості надання їй такої роботи, яка б відповідала стану її здоровя; 3) звільнення проведено без попередньої згоди з виборним органом первинної профспілкової організації(профспілкового представника). Обставини її звільнення такі: у неї було виявлене тяжке захворювання пухлина головного мозку і вона з листопада 2010 року часто перебувала на лікуванні Після знаходження на амбулаторному лікуванні з 25 грудня 2010 року до 18 січня 2011 року, включно їй було рекомендована легка праця, оскільки за станом здоровя вона не могла виконувати свої обовязки із - за головокружіння, нудоти, головного болю. Вона звернулася з цим питання до керівника підприємства на той час, ОСОБА_3, який відразу відмовив їй в наданні такої роботи і сказав, що хворі люди їм не потрібні . Вона вимушена була домовлятися зі знайомою жінкою - пенсіонеркою про те, щоб вона на кілька днів повбирала її територію замість неї, оскільки їй було робити це важко і вона сподівалася, що найближчим часом їй стане краще і вона зможе робити це сама. Про це вона повідомила майстра підприємства ОСОБА_4 26 січня 2011 року її стан здоровя , навпаки, погіршився і вона знову попала у лікарню і знаходилася там на стаціонарному лікуванні з 26 січня 2011 року по 9 лютого 2011 року. 27-28 січня 2011 року їй у лікарню зателефонував майстер підприємства ОСОБА_4 і повідомила її про звільнення і необхідність забрати трудову книжку. 02 лютого 2011 року вона була направлена лікувальним закладом на консультацію в Луганську обласну клінічну лікарню і у неї зявилася можливість зайти на підприємство, де вона ознайомилася з наказом про своє звільнення і їй була видана трудова книжка. Вважає, що її звільнення було здійснено з грубим порушенням закону, а саме: ст.ст. 40 ч.1 п.2, 40 ч.2, 43 Кодексу законів України про працю. Крім того, відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за дні вимушеного прогулу , розрахунок якого вона представить додатково. Вона пропустила місячний строк звернення до суду про поновлення її на роботі з поважних причин. Вона впродовж лютого - червня 2011 року хворіла і знаходилася на амбулаторному і стаціонарному лікуванні (18 березня 2011 року у інституті нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова Київської Академії медичних наук України їй було проведено складну операцію про видалення пухлини головного мозку). Всі ці факти підтверджується випискою із медичній документації і саме з цих причин вона звернулася до юриста Стайловської Наталії Володимирівни з проханням вести її справу у суді. 10 березня 2011 року вона написала доручення на неї, яким доручила їй бути її представником в суді. Як виявилося в подальшому, ОСОБА_7 не виконала її доручення: вона не звернулася до суду з заявою про поновлення на роботі, хоча їй, коли вона дзвонила їй з приводу розгляду справи , завжди казала, що справа судом розглядається і все йде нормально. При розмові по телефону вона повідомила її, що справа призначена на 14 червня 2011 року і вона ходила до суду , але справа з якихось причин не розглядалася судом, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла, про що вона дізналася наприкінці червня 2011 року. При її зверненні до суду, підтвердилося, що ніякої цивільної справи за її позовом про поновленні її на роботі у суді немає і не було зареєстровано. Вважає, що є всі підстави для поновлення їй строку для звернення до суду з позовною заявою про поновлення на роботі і виплаті середньої заробітної платі за дні вимушеного прогулу.

Просить поновити їй строк звернення до суду з позовною заявою про поновленні на роботі і виплаті середнього заробітку за дні вимушеного прогулу, визнати наказ КП «МКП» № 17-к від 19 січня 2011 року про її звільнення на підставі ст.. 40 п.2 КЗпП України незаконним і скасувати його, поновити її на роботі в Комунальному підприємстві «Міське комунальне підприємство»Ровеньківської міської ради в якості працівника з комплексного прибирання та утримання домоволодінь та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за дні вимушеного прогулу за період з 19 січня 2011 року по день розгляду справи.

У судовому засіданні позивач уточнила заявлені нею позовні вимоги і просила суд поновити строк звернення до суду з позовною заявою про поновленні на роботі і виплаті середнього заробітку за дні вимушеного прогулу, скасувати наказ КП «МКП»№ 17-к від 19 січня 2011 року про її звільнення на підставі ст. 40 п.2 КЗУпП, поновити її на роботі в Ровеньківському Комунальному підприємстві «Міське комунальне підприємство»в якості працівника з комплексного прибирання та утримання домоволодінь і стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за дні вимушеного прогулу за період з 19 січня 2011 року по день розгляду справи по 05 жовтня 2011 року у сумі 7503 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні, заявлені позивачем уточнені вимоги підтримала, вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки звільнення позивача було незаконним із підстав викладених у позові .

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_8 позовні вимоги визнала у повному обсязі і пояснила, що згодна з тим, що звільнення ОСОБА_2 було здійснено з порушенням закону і її необхідно поновити на роботі в комунальному підприємстві «Міське комунальне підприємство»Ровеньківської міської ради в якості працівника з комплексного прибирання та утримання домоволодінь та здійснити необхідні виплати. У судове засідання 05.10.2011 року представник відповідача не зявилась, незважаючи на те, що належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи, причини неявки до суду не повідомила.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 дійсно працювала з 12 липня 2005 року до 19 січня 2011 року в якості працівника з комплексного прибирання та утримання домоволодінь в Комунальному підприємстві «Міське комунальне підприємство» Ровеньківської міської ради, тобто, у відповідача по справі і наказом комунального підприємства «Міське комунальне підприємство»Ровеньківської міської ради від 19 січня 2011 року №17-к була звільнена з 19.01.2011 року, у звязку із невідповідністю виконуваної роботи внаслідок стану здоровя за п. 2 ст. 40 КЗУпП (а.с. 3-4) .

Згідно ст. 40 п. 2 КЗУпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоровя, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Як розяснив Пленум Верховного суду України в п. 21 Постанови № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»(із змінами та доповненнями) суд може визнати правильним припинення трудового договору за п.2 ст. 40 КЗпП України в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоровя (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обовязків чи їх виконання протипоказано за станом здоровя або небезпечно для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і його неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Суд встановив, що звільнення ОСОБА_2 було проведено при відсутності фактичних даних, які підтверджують що внаслідок стану здоровя (стійкої втрати працездатності) вона не може належно виконувати покладених на неї трудових обовязків оскільки на час звільнення -19 січня 2011 року, у позивача ще не було встановлено стійкого зниження працездатності , підтвердженого висновком МСЕК

Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 07 червня 2011 року (а.с. 20) ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності тільки з 12 травня 2011 року.

Тобто, невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоровя, може бути підставою для звільнення при наявності не тимчасової, а тільки стійкої втрати працездатності, підтвердженої висновком відповідної МСЕК.

Судом також зясовано, що при припиненні трудового договору за п.2 ст.40 КЗУпП з ОСОБА_2, відповідачем взагалі не розглядалася можливість її переводу,за її згодою, на іншу роботу, як це передбачено законом, зокрема ч.2 ст.40 КЗУпП.

Суд вбачає незаконність звільнення і в тому, що позивач ОСОБА_2 була звільнена без попередньої згоди виборного органу(профспілкового представника) первинної профспілкової організації, необхідність якої передбачена ч.1 ст. 43 КЗУпП.

Відповідно до ч.1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 статті 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки представник відповідача визнав всі вказані обставини, вони не підлягають доказуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_2 відповідачем здійснено без законної підстави і з порушенням трудового законодавства.

Згідно до ст.235 КЗУпП, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом , який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган , який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В матеріалах справи (а.с.19) є довідка Комунального підприємства»Міське комунальне підприємство»від 20 червня 2011 року № 33, де зазначено, що середньомісячний заробіток ОСОБА_2 за два місяця, що передували звільненню (листопад 2010 р. 22 р. дні.- 1029,79 грн. та грудень 2010 р. 23 р. дні - 810,97 грн.), становить 920, 38 гривень (1840,76 грн.: 2 міс.)

Виходячи з цього, середньоденний заробіток ОСОБА_2 складає 41 гривня( 1840, 79 грн. : 45 р. дн.)

ОСОБА_2 була звільнена з Комунального підприємства «Міське комунальне підприємство»Ровеньківської міської ради 19.01.2011 року, тобто на день постановлення рішення суду час вимушеного прогулу ОСОБА_2 становить 183 дня. При цьому суд при розрахунку кількості робочих днів вимушеного прогулу користувався листом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2010 року № 9111/0/14-13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік».

Таким чином середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 41 грн. х 183 робочих дня = 7503 грн.

Суд вважає доцільним поновити строк звернення до суду ОСОБА_2, оскільки причини такого пропуску є поважними. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 знаходилась періодично з 26 січня 2011 року по червень 2011 року на лікуванні (стаціонарному і амбулаторному). 18 березня 2011 року їй було проведено операцію про видалення пухлини головного мозку, а з 12 травня 2011 року МСЕК встановлена 2 група інвалідності (а.с.5-17, 20). Також, як убачається з доручення від 10 березня 2011 року, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_7 бути її представником в суді, яка несумлінно виконувала свої обовязки за дорученням а ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла (а.с.21,22)

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Крім того, у відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 6, 8, 10, 11, 31, 60, 61, 88, 213, 214, 215, 218, 294, 367 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»(із змінами та доповненнями), на підставі ст. ст. 40 п. 2, 233, 234, 235 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Скасувати наказ Комунального підприємства «Міське комунальне підприємство»Ровеньківської міської ради Луганської області № 17-к від 19 січня 2011 року про звільнення ОСОБА_2 на підставі ст. 40 п.2 КЗпП України .

Поновити ОСОБА_2 на роботі в Комунальному підприємстві «Міське комунальне підприємство» Ровеньківської міської ради Луганської області в якості працівника з комплексного прибирання та утримання домоволодінь з 19 січня 2011 року.

Стягнути з Комунального підприємства «Міське комунальне підприємство»Ровеньківської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7503 гривні.

Стягнути з Комунального підприємства «Міське комунальне підприємство»Ровеньківської міської ради Луганської області , судовий збір, на користь держави, у розмірі 51 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Міське комунальне підприємство»Ровеньківської міської ради Луганської області витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн. (р/р 31213259700059 в УДК м.Ровеньки Луганської області, код 24046930, МФО 804013).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жадан О.П.