Рішення № 1905056, 18.04.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" квітня 2008 р. Справа № 17/151/08

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1.;

від відповідача -не з»явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/151/08

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус Плюс”, м. Миколаїв, вул. Ульянових, 1,

про: стягнення 26 609 грн. 81 коп.,-

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з?явився, відзив по суті позовних вимог не надав.

Таким чином, справа розглядається у порядку ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємец ОСОБА_1. (надалі-позивач) звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус Плюс” (надалі-відповідач) про стягнення 26 609 грн. 81 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

· 07 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу за умовами поставки.

· Згідно п. 1.1 спірного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію - насіння соняшника, а відповідач зобов'язався прийняти товар згідно накладних.

· Згідно п. 2.1 договору відповідач зобов'язався провести оплату отриманої продукції протягом 21 календарного дня з моменту поставки йому продукції.

· Згідно п. 2.2 договору поставка продукції здійснюється транспортом позивача.

· Після укладання договору позивачем була здійснена поставка продукції наступним чином:

- 07.12.2005 року здійснена поставка продукції на суму 105 грн. 60 коп., що підтверджується накладною № 18 від 07.12.2005 року;

- 19.01.2006 року здійснена поставка продукції на суму 105 грн. 60 коп., що підтверджується накладною № 5 від 19.01.2006 року;

- 16.03.2006 року здійснена поставка продукції на суму 69 грн. 60 коп., що підтверджується накладною № 21 від 16.03.2006 року;

- 19.04.2006 року здійснена поставка продукції на суму 87 грн. 60 коп., що підтверджується накладною №41 від 19.04.2006 року;

- 16.05.2006 року здійснена поставка продукції на суму 261 грн. 60 коп., що підтверджується накладною № 66 від 16.05.2006 року;

- 26.06.2006 року здійснена поставка продукції на суму 314 грн. 40 коп., що підтверджується накладною № 47 від 26.06.2006 року;

- 02.08.2006 року здійснена поставка продукції на суму 314 грн. 40 коп., що підтверджується накладною № 2 від 02.08.2006 року;

- 06.09.2006 року здійснена поставка продукції на суму 314 грн. 40 коп., що підтверджується накладною № 17 від 06.09.2006 року;

- 16.11.2006 року здійснена поставка продукції на суму 158 грн. 40 коп., що підтверджується накладною № 20 від 16.11.2006 року;

- 20.12.2006 року здійснена поставка продукції на суму 278 грн. 40 коп., що підтверджується накладною № 21 від 20.12.2006 року.

· Таким чином, за період з 07 грудня 2005 року по 20 грудня 2006 року позивачем була здійснена поставка продукції відповідачу на загальну суму 2 010 грн., але з боку відповідача отримана продукція жодного разу не була оплачена, але прийнята в повному обсязі, що підтверджується штампом відповідача на накладних. Тобто, відповідач постійно порушував умови договору від 07.12.2005 року шляхом несплати прийнятої продукції.

· Згідно п.3.2 вказаного договору, при несвоєчасній оплаті продукції Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 2 % від суми платежу за кожний день прострочки. Таким чином, станом на 20 лютого 2008 року за розрахунками позивача відповідач повинен сплатити суму пені у розмірі 24 599 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, відзив та заперечення на позов не надав.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Між сторонами було укладено спірний договір 07.12.2005 року, згідно якого відповідач поставив продукції за період з 07.12.2005 року по 20.12.2006 року відповідачу на загальну суму 2 010 грн. Докази отримання продукції підтверджується штампами відповідача на накладних. З боку відповідача проплата за вищевказану продукцію відсутня.

Згідно п. 3.2 вказаного договору, при несвоєчасній оплаті продукції Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 2 % від суми платежу за кожний день прострочки.

Відповідно до приписів  п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення грошового зобов'язання припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені за прострочення грошового зобов'язання, що встановлюється договором, обмежується подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Враховуючи наведене, суд перерахував розмір пені, сума якої становить 173 грн. 35 коп., яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 6 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності, я мало місце під час дії договору.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійснені господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію і користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати в зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно; закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконані зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повий вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова в виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання та відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконав належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснені господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів д недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом а( договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарські правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливім внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Плюс»(м. Миколаїв, вул.Ульянівська, 1, банківські реквізити: р/р 2600089108 в АППБ «Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 30680180) суму боргу в розмірі 2 010 грн., пеню у розмірі 173 грн. 35 коп., державне мито у розмірі 26 грн. 75 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь фізичної особа-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

3. В решті позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя С.М.Коваль