Постанова № 19049173, 31.10.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"31" жовтня 2011 р. Справа № 5004/1275/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. , суддя Маціщук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Ковельський м'ясокомбінат"

на рішення господарського суду Волинської області від 20.09.2011р.

у справі №5004/1275/11 (суддя Філатова С. Т.)

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради

довідповідача Публічного акціонерного товариства "Ковельський м'ясокомбінат"

про вненсення змін до договору оренди землі та зобов'язання укласти додаткову угоду

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від органу прокуратури - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.09.2011р. у справі №5004/1275/11 позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Ковельський м'ясокомбінат" про вненсення змін до договору оренди землі та зобов'язання укласти додаткову угоду задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі від 10.11.2005р., виклавши пункт 2.4. договору оренди землі в редакції: “Нормативні грошові оцінки земельних ділянок становлять: площею 33 512 кв.м. для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень - 4 254 532,72грн.; площею 3 600 кв.м. для обслуговування водозабірних станцій №3 - 247 563,23грн."; пункт 4.1. договору в редакції: “Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється в трикратному розмірі земельного податку щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця”. Провадження у справі в частині вимоги зобов’язати Відкрите акціонерне товариство "Ковельський м’ясокомбінат" укласти з Ковельською міською радою додаткову угоду до договору оренди землі від 10.11.2005р. у зв’язку із внесенням змін до нього за рішенням суду та подати її на державну реєстрацію припинено. Стягнуто із Публічного акціонерного товариства "Ковельський м’ясокомбінат" в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При винесенні вказаного рішення, місцевий суд виходив з того, що 10.11.2005 року між Ковельською міською радою та ВАТ “Ковельський м’ясокомбінат” було укладено договір оренди землі, який 10.11.2005 року зареєстровано Волинською регіональною філією підприємства “Центр державного земельного кадастру” за № 04050800121.

При вирішення спору місцевим судом було враховано положення чинного законодавства, зокрема, ст. 274.1 Податкового кодексу України, згідно якої ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Судом першої інстанції також було прийнято до уваги той факт, що відповідно до довідок відділу Держкомзему у м. Ковелі Волинської області станом на 22.04.2011 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок, наданих згідно з договором в оренду відповідачу по вул. Володимирській, 156 у м. Ковелі, становить: площею 33 512 кв.м., наданої для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень –4 254 532,72 грн.; площею 3 600 кв.м., наданої для обслуговування водозабірної станції № 3 - 247 563, 23 грн.

Місцевий суд, враховуючи те, що відповідно до вимог чинного законодавства річна орендна плата за земельні ділянки, що є предметом спору, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, а також факт повідомлення відповідача про необхідність зміни розміру орендної плати за землю у зв'язку із внесенням змін до законодавства, дійшов до висновку, що позовні вимоги прокурора та позивача про внесення змін до договору оренди землі від 10.11.2005р. є такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги зобов’язати Відкрите акціонерне товариство "Ковельський м’ясокомбінат" укласти з Ковельською міською радою додаткову угоду до договору оренди землі від 10.11.2005р. у зв’язку із внесенням змін до нього за рішенням суду та подати її на державну реєстрацію, місцевий суд зазначає, що провадження у справі підлягає припиненню згідно п.4 ст.80 ГПК України у зв’язку з прийняттям судом відмови від позову в цій частині.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Ковельський м'ясокомбінат" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 20 вересня 2011 року у справі № 5004/1275/11 за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах Ковельської міської ради про внесення змін до договору оренди землі та постановити нове рішення, згідно якого пункт 2.4 договору оренди землі викласти в наступній редакції: «Нормативні грошові оцінки орендованих земельних ділянок встановлюються виходячи із площ, які залишаються в оренді в ПАТ «Ковельський м'ясокомбінат»з врахуванням його відмови відповідно до заяви від 7 липня 2011 року та виходячи із нормативних грошових оцінок цих земельних ділянок». В решті рішення господарського суду Волинської області залишити без змін.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник враховує наступне.

Скаржник зазначає, що позов визнає частково, оскільки в процесі розгляду пропозиції Ковельської міської ради про підписання додаткової угоди до договору оренди, 7 липня 2011 року, відповідачем в порядку вимог ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу було подано заяву про відмову від права постійного користування на 2/3 частини орендованої земельної ділянки, на підставі якої відповідно до вимог ч.4 ст. 142 ЗК України, власник земельної ділянки (Ковельська міська рада) повинна була прийняти рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомити органи державної реєстрації.

Також скаржник зазначає, що 27 липня 2011 року було укладено Договір про розроблення Технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки з ТзоВ "Центр Ковельгеодезія", згідно з яким виконавець зобов'язався виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи зі встановлення меж земельної ділянки для розміщення виробничої бази. Після виготовлення технічної документації Ковельська міська рада прийме остаточне рішення.

Тобто, зважаючи на абсолютне право відповідача відмови від частини земельної ділянки, передбачене ст. 142 Земельного кодексу України, скаржник просив суд задоволити позов частково, з врахуванням того, що 7 липня 2011 року відмовився в установленому Законом порядку від 2/3 перебуваючої в його користуванні земельної ділянки відповідно до договору оренди від 10.11.2005 року.

Разом з тим, апелянт зазначає, що висновки місцевого суду є необгрунтованими, оскільки останні виходять за межі змісту ч. 3 статті 142 ЗК України, згідно якої припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється за заявою землекористувача до власника земельної ділянки. Вимог до заяви про відмову від користування земельною ділянкою закон не встановлює, а відтак заява подається в довільній формі. Тим, більше, що в заяві чітко було зазначено, що відповідач відмовляється від 2/3 частини орендованої земельної ділянки згідно договору оренди землі від 10 листопада 2005 року, згідно з яким відповідачу в оренду передано 37112 кв.м.

Таким чином, з огляду на вказане, апелянт вважає, що правові підстави для задоволення позову в частині внесення змін до договору оренди землі відсутні.

В свою чергу, від позивача відзив на апеляційну скаргу відповідача не надійшов.

31 жовтня 2011 року в судове засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представники сторін та прокурора не з'явилися. Від Ковельської міської ради надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності позивача (а.с. 90).

Враховуючи приписи ст. ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр на відправку рекомендованої кореспонденції Рівненського апеляційного господарського суду (а.с. 89), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін та прокурора.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ковельської міської ради від 20.07.2005р. №32/7 "Про надання земельних ділянок підприємствам, організаціям та підприємцям" (а.с.16) Відкритому акціонерному товариству “Ковельський м’ясокомбінат” було надано в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 37 112 кв. м. за адресою: м.Ковель, вул. Володимирська, 156, з них: ділянка площею 33 512 кв.м. - для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень (в тому числі 7 191 кв.м в спільному користуванні із ЗАТ “Ковельські ковбаси”), ділянка площею 3 600 кв.м. - для обслуговування водозабірної станції №3.

Орендну плату встановлено в розмірі 1,1 ставки земельного податку.

На підставі вказаного рішення 10.11.2005 року між Ковельською міською радою та ВАТ “Ковельський м’ясокомбінат” укладено договір оренди землі, який 10.11.2005 року зареєстровано Волинською регіональною філією підприємства “Центр державного земельного кадастру” за № 04050800121 (а.с.14-15).

Відповідно до п. 2.4 договору нормативні грошові оцінки земельних ділянок на час його укладення становили: площею 33 512 кв.м., наданої для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень –3 041 046,40 грн.; площею 3 600 кв.м., наданої для обслуговування водозабірної станції №3 –102 636 грн.

Пунктом 4.1 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1,1 ставки земельного податку щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Ковельським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Ковельської міської ради було заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства "Ковельський м'ясокомбінат" про внесення змін до договору оренди землі від 10.11.2005 року, укладеного між Ковельською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “Ковельський м'ясокомбінат”, а саме: п. 2.4 договору викласти в наступній редакції: “Нормативні грошові оцінки земельних ділянок становлять: площею 33512 кв.м. для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень - 4254532, 72 грн., площею 3600 кв.м. для обслуговування водозабірної станції № 3 - 247563, 23 грн.”; п.4.1 договору у редакції: “Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в трикратному розмірі земельного податку щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця" та зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Ковельський м'ясокомбінат” укласти з Ковельською міською радою додаткову угоду до договору оренди землі від 10.11.2005р. в зв'язку з внесенням змін до нього за рішенням суду та подати її на державну реєстрацію.

Відповідач у запереченні №70 від 18.07.2011р. та доповненні до заперечень від 30.08.2011р. позовні вимоги визнає частково. Зазначає, що в процесі розгляду пропозиції Ковельської міської ради про підписання додаткової угоди до договору оренди, 7 липня 2011 року, ним в порядку вимог ч. 1 ст. 142 Земельного кодексу, було подано заяву про відмову від права постійного користування на 2/3 частини орендованої земельної ділянки, на підставі якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 142 ЗК України, власник земельної ділянки (Ковельська міська рада) повинна була прийняти рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомити органи державної реєстрації.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом прокурором було подано заяву №94-4955вих-11 від 04.08.2011р., яка підтримана позивачем, про відмову від позову в частині покладення на відповідача обов’язку укласти з Ковельською міською радою додаткову угоду до договору оренди землі від 10.11.2005р. у зв’язку із внесенням змін до договору та подати її на державну реєстрацію. Підтримує позовну вимогу в частині внесення змін до договору оренди землі від 10.11.2005р.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції враховує наступні правоположення.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законами України “Про оренду землі”, "Про плату за землю", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 14.1.136 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 274.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 288.1 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю”, орендна плата за земельні ділянки визначається залежно від грошової оцінки земель. Визначення нормативної грошової оцінки земель, відповідно до ст. 23 Закону України “Про плату за землю”, проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до довідок відділу Держкомзему у м. Ковелі Волинської області станом на 22.04.2011 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок, наданих згідно з договором в оренду відповідачу по вул. Володимирській, 156 у м.Ковелі, становить: площею 33 512 кв.м., наданої для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень –4 254 532,72грн.; площею 3 600 кв.м., наданої для обслуговування водозабірної станції № 3 - 247 563, 23 грн..

Пунком 4.5. договору оренди землі від 10.11.2005р. передбачена можливість перегляду розміру орендної плати у випадках, передбачених законом, а орендна плата за землі державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленою умовами договору.

Відповідно до частин 1-3 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

В порядку, визначеному законом, Ковельською міською радою на адресу ВАТ “Ковельський м’ясокомбінат” було надіслано пропозицію за вих. № 3.15-296 про внесення змін до договору оренди землі від 10.11.2005р. в частині зміни (збільшення) розміру орендної плати, а також примірник додаткової угоди від 16.05.2011 року.

Проте, сторони не досягнули домовленості про добровільне внесення змін до договору оренди землі від 10.11.2005 року.

Відповідно до частини 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір, вирішується в судовому порядку.

Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, Ковельська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з до договору.

Враховуючи вищезазначені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що вимоги прокурора та позивача про внесення змін до договору оренди землі від 10.11.2005р. є такими, що підлягають до задоволення.

Доводи апелянта щодо відмови від права постійного користування 2/3 земельної ділянки згідно заяви від 07.07.2011р. є необгрунтованими виходячи з наступного.

Згідно частин 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною 1 статті 91 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 125 цього кодексу передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частини 3, 5 ст. 126 ЗК України визначають, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 31 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; (припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 142 Земельного кодексу України, на яку посилається відповідач, встановлено порядок відмови саме від права постійного користування земельною ділянкою.

Враховуючи той факт, що між сторонами спірних правовідносин було укладено договір оренди землі від 10.11.2005 р., згідно якого відповідачу було передано у оренду земельну ділянку строком на 49 років, твердження скаржника з приводу наявності у Публічного акціонерного товариства "Ковельський м'ясокомбінат" права відмови від постійного користування земельною ділянкою є безпідставними та не відповідають нормам закону.

Отже, посилання скаржника на відмову від права постійного користування 2/3 земельної ділянки як на підставу припинення права користування земельною ділянкою в цій частині не мають жодного відношення до припинення правовідносин за договором оренди.

Таким чином, з огляду на вказане, доводи апелянта судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

З врахуванням викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради в частині вненсення змін до договору оренди землі є обгрунтованими, підтверджені належними у справі доказами, а тому підлягають до задоволення.

Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ковельський м'ясокомбінат" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 20.09.2011р. у справі №5004/1275/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ковельський м'ясокомбінат" - без задоволення.

2. Справу №5004/1275/11 направити в господарський суд Волинської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

01-12/15117/11 15117/11