Рішення № 19048856, 01.11.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2011 р. Справа № 5019/2259/11

За позовом Відкрите акціонерне товариство "Рокитнівський спецкар'єр" <Список ><Список >в особі <Текст >

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <Текст >

до відповідача Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <Текст >

про стягнення в сумі 54 552 грн. 32 коп.

Суддя Крейбух О.Г.

Представники:

Від позивача : представник ОСОБА_1 довіреність № 1 від 10.10.2011р.від <Дата >р. <Текст >

Від відповідача : представник ОСОБА_2 довіреність №6/3-11 від 05.02.2011 року Від органу прокуратури :< Текст >

СУТЬ СПОРУ:Відкрите акціонерне товариство "Рокитнівський спецкар"єр" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна корпорація" "Автомобільні дороги України" про стягнення 54552,32 грн. заборгованості за поставлений товар.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.11.2011 року позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі довіреностей №73 від 12.07.2011р. та №143 від 27.09.2010р. згідно накладних №380 від 27.09.2010р. на суму 27 142 грн. 32 коп. та №355 від 31.07.2011 року на 27 410 грн. 00 коп. ВАТ "Рокитнівський спецкар"єр" відвантажила, а ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна корпорація" "Автомобільні дороги України" прийняло ( щебінь) на загальну суму 54 552 грн. 32 коп., що стверджується матеріалами справи, зокрема підписами представників на вказаних накладних.( арк.справи 8-9; 10 Відповідач за отриманий товар не розрахувався.

На момент розгляду справи бог відповідача перед позивачем становить 54 552,32 грн. В матеріалах справи відсутні докази оплати боргу відповідачем.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

27.07.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату боргу, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.(а.с. 13)

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 54 552,32 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна корпорація" "Автомобільні дороги України" (33028, м.Рівне, вул.Остафова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнівський спецкар"єр" (34200, Рівненська обл., смт.Рокитно, вул.І.Франка, 101, код ЄДРПОУ 03443838, р/р 2600301213578 в ЦФ ПАТ "Кредобанк" в м.Львів, МФО 325365) основний борг в сумі 54 552грн. 32коп., 545 грн. 52 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Крейбух О. Г.

Повний текст рішення суддею підписано "03" листопада 2011 р.