Рішення № 19048848, 01.11.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 5019/2252/11

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Галфрост"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Ресурс"

про стягнення в сумі 87 029 грн. 83 коп.

Суддя Крейбух О. Г.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1., довіреність від 14.09.2011р.

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 71500,00 грн. основного боргу, 9836,28 грн. пені, 3789,50 грн. інфляційних нарахувань та 1907,05 грн. 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні 01 листопада 2011 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні 01.11.2011р. не забезпечив, поштове відправлення, направлене відповідачу на адресу: вул.Кн.Володимира, буд.111, м.Рівне, повернуто органом поштового зв'язку з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" /а.с.26-27/.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.11.2011р. місцезнаходження відповідача ТзОВ "Полісся-Ресурс" не змінилося і визначено: вул.Кн.Володимира, буд.111, м.Рівне /а.с.28-30/.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За наведеного, поскільки ухвалою від 14.10.2011р. участь уповноважених представників сторін в судовому засіданні 01.11.2011р. обов'язковою не визнавалася, суд здійснює розгляд справи № 5019/2252/11 за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся-ресурс" (надалі продавець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Галфрост" (надалі покупець, позивач) укладено угоду купівлі-продажу товару № 38 (далі Угода), згідно з якою продавець продає, а покупець купує цукор-пісок упакований в мішки по 50 кг. Загальна сума до оплати 74500,00 грн. /а.с.8/.

Відповідно до п.2.1 Угоди продавець зобов'язаний відпустити товар покупцю на протязі трьох банківських днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Так, відповідно до умов Угоди позивачем перераховано відповідачу грошові кошти за товар на суму 74500,00 грн. по платіжному дорученню від 22.10.2010р. № 3095 /а.с.10/.

Відповідач товар на протязі 3-х банківських днів з моменту оплати позивачу не поставив.

02 листопада 2010 року позивачем направлено відповідачу лист № 329 з вимогою поставити товар або повідомити причини порушення умов договору, яку останнім отримано 08.11.2010р. та здійснено часткове повернення коштів на загальну суму 2000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками /а.с.15-17, 12-13//.

03 грудня 2010 року позивачем направлено відповідачу претензію № 11 від 30.11.2010р. з вимогою повернути перераховані кошти у сумі 72500,00 грн., яку останнім отримано 06.12.2010р. та здійснено часткове повернення коштів на суму 1000,00 грн., що підтверджується банківською випискою /а.с.18-19, 14/.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до част.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з част.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 71500,00 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 693 ЦК України.

Позивачем нараховано пеню у сумі 9836,28 грн. за період прострочення з 27.10.2010р. по 15.09.2011р., 3 % річних у сумі 1904,05 грн. та інфляційні втрати у сумі 3789,50 грн. за період прострочення з 27.10.2010р. по 15.09.2011р.

Пунктом 5.2 Договору передбачена відповідальність продавця у випадку несвоєчасної поставки товару покупцю у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної суми купівлі, яка підлягає оплаті.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Поскільки прострочення відповідача по поставці товару позивачу має місце, то позовні вимоги про стягнення пені є підставними, однак, суд не приймає розрахунок пені, який виконано позивачем з порушенням част.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За розрахунком суду пеня за період прострочення з 27.10.2010р. по 27.04.2010р. становить 5556,43 грн., а саме:

71500,00 грн. х 2 х 7,75 : 100 : 365 х 183 = 5556,43 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки прострочення відповідача по поставці товару має місце, то позовні вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 1904,05 грн. та 3789,50 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 27.10.2010р. по 15.09.2011р. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.5/.

Загальна сума задоволених позовних вимог: 82749,98 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених: 95,08 %.

Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати по справі пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 827,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 224,39 грн.

Керуючись ст.49, п.1-1 ст.80, ст.ст.81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Ресурс" (вул.Князя Володимира, 111, м.Рівне, 33009, іден.код 35658846) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галфрост" (вул.Центральна, буд.17, с.Бишків, Жовківський район, Львівська область, 80333, іден.код 34838293) основний борг у сумі 71500 грн. 00 коп., пеню у сумі 5556 грн. 43 коп., 3 % річних у сумі 1904 грн. 05 коп. та збитки від інфляції у сумі 3789 грн. 50 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 827 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 224 грн. 39 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В позові про стягнення 4279,85 грн. пені - відмовити.

Суддя Крейбух О. Г.

повне рішення складено "01" листопада 2011 року

помічник судді

Васильєва О.М.