Рішення № 19048727, 21.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/41421.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»

простягнення боргу 18 815,37 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Антекс»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»про стягнення боргу 18 815,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 06/01/09 від 06.01.09 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.10.11 р.

В судовому засіданні 21.10.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та подав клопотання про зміну підстав позову.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.01.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антекс»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармастор»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 06/01/09, за яким позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязується прийняти й оплатити його в порядку і на умовах, передбачених договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2. договору, оплата здійснюється на умовах розстрочки платежу на 30 календарних днів з моменту поставки партії товару шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними від 18.03.10 р., 17.05.10 р., 25.05.10 р.,10.06.10 р., 16.06.10 р. Частина товару (поставлена за накладними № 10566 від 25.05.10 р., № 10539 від 25.05.10 р. та № 5526 від 18.03.10 р.) відповідачем була повернута.

Відповідач свої зобовязання по сплаті вартості поставленого товару у повному розмірі не виконав, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 18815,37 грн. Розмір наявної заборгованості відповідача підтверджується, зокрема, актом звірки розрахунків від 23.03.11 р., підписаного та скріпленого печатками обох сторін. Як вбачається з матеріалів справи, після підписання зазначеного акта розрахунки між сторонами не проводились.

В судовому засіданні встановлено, що поставка товару здійснювалась на підставі договору № 06/01/09 від 06.01.09 р., інших правовідносин щодо поставки товару між сторонами не існує, а тому зазначення у деяких видаткових накладних іншого договору є технічною помилкою позивача, допущеною при виготовленні накладних.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 6258,43 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»(юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 61, фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 27, код 34048360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс»(61064, Харків, вул. Полтавський шлях, 123, код 24338100) 18 815 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 37 коп. основного боргу, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 16 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26.10.2011