Рішення № 19048681, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/37618.10.11 За позовомКиївського національного університету імені Тараса Шевченка

До Всеукраїнської екологічної громадської організації «Національний екологічний центр України»

Третя особаРегіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

Простягнення 4625,73 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Литвиненко Т.М.

від відповідача Лебедєва-Ровенчук О.І., Урбанський Ю.В.

від третьої особи Кошман А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Всеукраїнської громадської організації Національного екологічного центру України про стягнення 4625,73 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1738 від 20.05.2005р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 20.09.2011р. та письмових поясненнях від 18.10.2011р.

Від третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву надійшли пояснення відносно заявлених вимог від 29.09.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Всеукраїнською громадською екологічною організацією Національний екологічний центр України було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1738.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування державне нерухоме майно площею 23,00 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул.. Комінтерну, 1, що знаходиться на балансі Київського національного університету ім.. Т.Шевченка.

На виконання умов договору орендодавець передав відповідачу в оренду нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.05.2005р.

У відповідності до п.3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДК за базовий місяць розрахунку лютий 2005р.: 228,64 грн. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеним чинним законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, відповідно до п.3.2. договору.

Згідно п.3.3. договору, перерахування орендної плати здійснюється відповідачем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується відповідачем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п.5.1. договору, орендар взяв на себе обовязок своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендної плату протягом всього терміну дії договору.

В пункті 5.8 договору визначено, що орендар зобовязується укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутрисувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Так, між Всеукраїнською екологічною громадською організацією Національним екологічним центром України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, як балансоутримувачем нерухомого орендованого майна було укладено договір № 07/328 від 20.05.2005р. про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні і експлуатаційні послуги.

Згідно п.3.1. договору, балансоутримувач зобовязався до 10-го числа поточного місяця готувати для орендаря розрахунок вартості відшкодувань за спожиті експлуатаційно-комунальні послуги, спожиту електроенергію, земельний податок згідно діючих розцінок та тарифів.

Орендар в свою чергу, відповідно до п.3.2. договору зобовязувався своєчасно отримувати у балансоутримувача розрахунок вартості відшкодувань, згідно якого до 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити кошти на рахунок балансоутримувача та при несвоєчасному внесення і коштів сплачувати пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Термін дії договору № 07-328 сторонами встановлено з 20.05.2005 до 20.04.2006р.

У разі відсутності заяви з однієї сторони про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах (п.5.2. договору). Оскільки жодна зі сторін не заявила свого бажання припинити дію договору у встановлений договором строк, тому він діяв протягом пяти термінів, а саме до 20.12.2010р.

17.03.2010р. регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Національним екологічним центром було складено акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, згідно якого орендар передає, а орендодавець прийняв із користування нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Комінтерну, 1.

Згідно акту від 20.03.2010р., складеного Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Всеукраїнською громадською організацією Національний екологічний центр України договір від 20.05.2005р. № 07-328 про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні послуги припинив свою дію з 17.03.2010р.

Суду доведено, що Орендар, відповідно до умов договору, мав погасити заборгованість одразу після розірвання договору оренди, проте відповідач зобовязання не виконав.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, як орендар по Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1738 та Договору № 07/328 від 20.05.2005р. про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні і експлуатаційні послуги має заборгованість за опалення згідно розрахунку АК «Київенерго»за січень, лютий 2010р. в розмірі 3974грн.70коп. Як доказ, вказаної суми заборгованості, Позивач додає до матеріалів справи копію попередження НЕЦУ від 10.02.20111р. №059/16 та копію Акту обстеження державного нерухомого майна, орендованого НЕЦУ згідно Договору оренди від 20.05.2005р. №1738.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 2.2 Договору №07-328 від 20.05.2005 p., укладеного між Позивачем та Відповідачем, останній мав відшкодовувати Позивачу вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат згідно Розрахунку вартості комунальних послуг та компенсації податку на землю. Розрахунок згідно додатку №1 є базовим розрахунком на місяць, який згідно п. 2.5. було зкореговано «у зв'язку зі зміною проведених витрат університету», тому Позивач як орендар здійснював оплату теплової енергії на підставі показань лічильника згідно тарифів, що затверджувалися розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Згідно даних Журналу реєстрації показників приладу обліку теплової енергії, теплолічильник, який фіксував кількість використаної теплової енергії у приміщеннях будівлі за адресою вул. Комінтерну (С.Петлюри), 1 у м. Києві, з 28.12.2009 року по 12.03.2010 року перебував у ремонті. У зв'язку з цим, у вказаний період нарахування Відповідачу витрат за спожиту теплоенергію здійснювалось на підставі облікових карток (табуляграм) «АЕК Київенерго»із застосуванням методики розрахунку вартості споживання теплопостачання згідно займаної ним площі та тарифів, затверджених розпорядженням КМДА від 30.06.2009 року №758.

Матеріали справи свідчать, що вартість спожитої теплоенергії Відповідачем за січень 2010 року склала 9274,42 грн., про що не заперечував Відповідач при підписанні Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.10 по 22.10.10.

Відповідач (ВЕГО «Національний екологічний центр України») частково здійснив оплату вказаної суми у розмірі 3564,26 грн.

Тобто, Відповідач свого обовязку зі спати за спожиті комунальні та експлуатаційні послуги належним чином не виконав, у звязку із чим заборгованість відповідача становить 3 974 ,70 грн. за січень, лютий 2010р.,

Таким, чином, факт наявності боргу у Відповідача за договором №07-328 від 20.05.2005 p., у сумі 3 974 ,70 грн. за січень, лютий 2010р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3.2. договору зобовязувався своєчасно отримувати у балансоутримувача розрахунок вартості відшкодувань, згідно якого до 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити кошти на рахунок балансоутримувача та при несвоєчасному внесення і коштів сплачувати пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п. 3.2 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 651,03 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Всеукраїнської громадської екологічної організації Національний екологічний центр України (01032, м. Київ, вул. Комінтерна, 1, код ЄДРПОУ 14286945) на користь Київського національного університет ім.. Тараса Шевченка, (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 64, код ЄДРПОУ 02070944) 3974 (три тисячі девятсот сімдесят чотири) грн. 70 коп. заборгованості за січень, лютий 2010р., 651 (шістсот пятдесят одну) грн. 03 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 27.10.2011р.