Рішення № 19048605, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/36210.10.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ДоМоторно (транспортного) страхового бюро України

Простягнення 16151, 66 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_2. (дов. №1865 від 12.03.2011 р.) Від відповідачаОСОБА_3. (дов. №12981/4 від 17.06.2011 р.) У судовому засіданні 10 жовтня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі відповідач) збитків в сумі 16151, 66 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.09.2011р, порушено провадження у справі №24/362 та призначено справу до розгляду на 23.09.2011р.

У судовому засіданні 23.09.2011р. було оголошено перерву на 10.10.2011р.

У судовому засіданні 10.10.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві №3048 від 22.08.2011р.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених в його письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

21.01.2008 р. закритим акціонерним товариством "Страхова компанія “Галактика" та гр. ОСОБА_4 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №01/36-090-0024, відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Honda Civic”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

19.07.2008р. в м. Києві по вул. Л. Толстого, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля “Opel Astra”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_5 та автомобіля “Honda Civic”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_5.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 02.09.2008р. по справі №3-11096/08 гр. ОСОБА_5 визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість майнової шкоди, завданої власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 16151, 66 грн., що встановлено звітом №1031 від 10.09.2008р. про оцінку автомобіля “Honda Civic”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія “Галактика" на виконання договору страхування, на підставі заяви страхувальника № 01-5/12647 від 26.09.2008р. та страхового акту №4781/08 від 30.10.2008р., сплатило страхове відшкодування в сумі 16151, 66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2509 від 31.10.2008р. (копія в матеріалах справи).

20.08.2009р. між закритим акціонерним товариством "Страхова компанія “Галактика" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. було укладено договір про відступлення права вимоги №00108, відповідно до якого закрите акціонерне товариство "Страхова компанія “Галактика" відступає фізичній особі підприємцю ОСОБА_1. своє право грошової вимоги в порядку регресу до третіх осіб (боржників).

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку виплаченого страхового відшкодування в сумі 16151,00грн.

Відповідач проти заявленого позову заперечує та просить суд відмовити в позові, посилаючись на те, що: по-перше, позивачем пропущено строк позовної давності; по-друге, позивачем не надано належних доказів підтвердження статусу винуватця у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, як особи, визначеної в а. 13.1 ст. 13 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"; по-третє, платіжні доручення, якими позивач обґрунтовує виплату відшкодування страхувальнику, оформлені з порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р.; по-четверте, позивачем не підтверджено чинність договору про відступлення права вимоги.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо- транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо- транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія “Галактика" в межах суми 16 151,66 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяні збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_5 у скоєнні ДТП встановлена постановою Печерського районного суду м. Києва від 02.09.2008р. по справі №3-11096/08 гр.

Як вбачається з протоколу виїзду аварійного комісара б/н від 19.07.2008 року гр. ОСОБА_5 є учасником бойових дій, що підтверджується Посвідченням учасника бойових дій № 243749.

Відповідно п. 13.1. ст. 13 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Ствердження відповідача про те, що позивачем не надано належних доказів підтвердження статусу винуватця у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є безпідставними, оскільки, в матеріалах справи наявна копія посвідчення серії АА №243749 від 24.06.1999р., виданого Харківським РВК м. Києва, яке є безтермінове і дійсне на всій території України. Вказаним посвідченням підтверджується, що гр. ОСОБА_5 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Під час розгляду справи достовірність зазначеного документу відповідачем не спростована, будь-які докази що ставлять під сумнів визначені вказаним документом факти у справі відсутні.

Згідно п. 41.1. ст. 41 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

Тобто, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та п. 13.1. ст. 13 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є гр. ОСОБА_5, відповідач мав здійснити на користь ЗАТ "Страхова компанія "Галактика", яке виплатило страхове відшкодування за наслідками ДТП.

Господарський суд вваж є що договір відступлення права вимоги №00108 від 20.08.2009 року, за яким закрите акціонерне товариство "Страховою компанією "Галактика" відступило позивачу право вимоги що виникло у товариства внаслідок виплати страхового відшкодування особі потерпілій від ДТП, діючому законодавству не суперечить.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача на законних підставах перейшло право вимоги до осіб, відповідальних за збиток, заподіяний виплатою страхового відшкодування внаслідок ДТП, в межах виплаченої суми.

Посилання відповідача на те, що позивачем не підтверджено чинність договору про відступлення права вимоги №00108 від 20.08.2009 р. на час розгляду справи, суд вважає безпідставним.

Зазначене посилання відповідач обґрунтовує тим, що оскільки пунктом 8.2. договору №00108 від 20.08.2009р. передбачено, що кожна із сторін має право достроково припинити його дію попередивши про це за 30 днів до запланованої дати, на час розгляду справи вказаний договір може бути припинений.

Позивачем надана додаткова угода №1 від 29.08.2009р. до договору №00108 від 20.08.2009р., у якій зокрема вказано що п. 8.2 договору №00108 від 20.08.2009р. змінено, та викладено його в наступній редакції: "якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний тільки за письмовою домовленістю сторін не менше ніж за 30 банківських днів з дня підписання додаткової угоди до цього договору."

В матеріалах справи відсутня письма домовленість сторін щодо розірвання договору №00108 від 20.08.2009р., а отже вищевказаний договір вважається чинним.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити належними доказами факт припинення договору про відступлення права вимоги №00108 від 20.08.2009 р., покладається на відповідача.

Відповідач жодним доказам вказану обставину не підтвердив.

Ствердження відповідача про невідповідність вимогам діючого законодавства платіжного документу (платіжного доручення №2509 від 31.10.2008р.), за яким потерпілій особі було виплачене страхове відшкодування, фактично обґрунтовуються тим, що вказана виплата здійснена не безпосередньо позивачем, а ЗАТ "Страхова компанія "Галактика".

Вказане посилання судом відхиляється, оскільки матеріалами справи підтверджено що виплата страхового відшкодування потерпілій особі дійсно відбулася, а позов заявлений позивачем як набувачем права вимоги ЗАТ "Страхова компанія “Галактика" до відповідача.

Посилання Моторно (транспортного) страхового бюро України на те, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення з позовом господарський суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що за регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання.

Відповідно до ст.262 ЦК України заміна сторони у зобовязанні не змінє порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Факт скоєння ДТП з вини гр. ОСОБА_5 був встановлений 02.09.2008 р. (постанова Печерського районного суду м. Києва).

Вартість відновлювального ремонту встановлена звітом спеціаліста №1031 від 10.09.2008р. та страховим актом №4781/08 від 30.10.2008р.

Платіжним дорученням №2509 від 31.10.2008р. закрите акціонерне товариство "Страховою компанією "Галактика" виконало основне зобовязання (сплатило грошове відшкодування).

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. поданий до господарського суду м. Києва 31.08.2011 р., тобто у межах встановленого законодавством 3-річного строку позовної давності.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач, листом №2921 від 12.05.2011р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у сумі 16151, 66 грн.

Відповідач сплату вказаної суми не здійснив.

Враховуючи встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в сумі 16151, 66 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 161, 53грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з "Моторного (транспортного) страхового бюро України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 51; код ЄДРПОУ 21647131) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (04053, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 16 151 (шістнадцять тисяч сто пятдесят одна) грн. 66 коп. страхового відшкодування, 161 (сто шістдесят одну) грн. 53 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.