Рішення № 19048598, 24.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/30324.10.11 За позовом Дочірнього підприємства «Екос»Акціонерного товариства Холдингової компанії

«Київміськбуд»

до Дочірнього підприємства «Міськінвестжитлобуд»

третя особа Акціонерне товариство Холдингова компанія «Київміськбуд»

про стягнення боргу в сумі 1209, 67 грн.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 464 від 07.06.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність від 05.09.2011р.);

24.10.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Екос»акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»(надалі ДП «Екос», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Міськінвестжитлобуд»(надалі ДП «Міськінвестжитлобуд», відповідач) основного боргу у сумі 1209, 67 грн. за утримання 13-ти житлових квартир загальною площею 1086, 65 кв. м. розташованих у будинку № 11 по вулиці Марини Цвєтаєвої у місті Києві.

При порушенні провадження у справі, ухвалою суду від 30.08.2011р. до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено АТ ХК «Київміськбуд».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено відшкодування витрат понесених позивачем на утримання квартир, які були передані у власність ДП «Міськінвестжитлобуд»згідно акту № 1/70 до договору № 4 від 17.02.2008р..

Згідно пояснень відповідача, які у письмовому вигляді залучені до матеріалів справи, підприємство тимчасово оформляє право власності на себе лише через відсутність відповідної будівельної документації та через неможливість відчужити квартиру кінцевому набувачу іншим чином, відповідно не має наміру користуватися створеним майном, або оселятися в квартирах. Стверджуючи, що договором спільного інвестування з АТ «Київміськбуд»(дочірнім підприємством якого є позивач) компенсація вартості комунальних послуг в період до вселення мешканців не передбачена, відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На умовах договору № 4 від 17.02.2008р. укладеного між ДП «Міськінвестжитлобуд»(відповідач у справі) та АТХК «Київміськбуд»(третя особа у справі) відповідачу передано 13 квартир загальною площею 1086, 65 кв. м. у житловому будинку № 4 на перетині вулиць О.Бальзака та М. Цвєтаєвої у місті Києві, що підтверджується актом № 1/70 від 31.03.2010р..

Згідно вказаного договору сторони є замовниками будівництва житлового будинку, кожна із сторін в межах функцій та обовязків, визначених договором (п. 1.3), а під обєктом інвестування сторони розуміють квартиру або нежитлове приміщення різного функціонального призначення (в т. числі вбудовано-прибудовані приміщення, машиномісця у паркінгу, тощо), які після завершення будівництва стають окремим майном (п. 1.1 договору).

При укладенні договору (п. 2.2) сторони домовились, що одночасно з підписанням даного договору, підприємство (відповідач у справі) передає компанії (третя особа у справі) майнові права на всі обєкти інвестування у житловому будинку для подальшої передачі фізичним та юридичним особам, які повністю проінвестують їх будівництво; передача зазначених майнових прав третім особам не потребує укладання сторонами окремого документу (додаткової угоди, акту приймання-передачі, тощо)…

Під час виконання договору, за рішенням Правління АТХК «Київміськбуд»(вих. № 86/0/5-09 від 01.12.2009р.) для своєчасного прийняття в експлуатацію та заселення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. М. Цвєтаєвої 11 (на перетині вулиць О.Бальзака та М. Цвєтаєвої № 4) було вирішено передати на баланс, обслуговування і експлуатацію житловий будинок за адресою: М. Цвєтаєвої 11 з насосною, ІТП, внутрішньо-будинковими інженерними мережами Дочірньому підприємству «Екос».

Зазначені дії АТХК «Київміськбуд», як особи, якій передані всі майнові права на обєкт будівництва та майнові права на всі обєкти інвестування в обєкті будівництва, обумовлені договором № 4 від 17.02.2008р., випливають з положень п. 2.4, 2.5 договору.

Таким чином позивач є балансоутримувачем будинку, обєктами інвестування у якому були в тому числі і квартири, отримані відповідачем згідно акту № 1/70 від 31.03.2010р..

Як те стверджується представленими до справи розрахунками згідно даних Житлового управління «Лівобережне», якому наказом ДП «Екос»№ 202 від 03.12.2009 року будинок передано на баланс, обслуговування і експлуатацію, на момент відкриття будинку під заселення з серпня 2010р. 5 квартир знаходились на обслуговуванні ДП «ЕКОС», за утримання яких відповідач повинен компенсувати позивачеві, збитки що пов'язані з їх утриманням до реалізації (продажу) квартир, підтвердженням тому є договори купівлі-продажу.

В зв'язку з тим, що ДП «Міськінвестжитлобуд»не відшкодовувало витрати з квартирної плати по квартирах, у будинку по вул. М. Цвєтаєвої 11 що передані відповідачу за актом від 31.03.2010р., станом на 01.04.2011 року у нього утворилась заборгованість за період з 01.08.2010 року по 01.04.2011 року (по мірі того скільки квартир залишалось у власності відповідача), в сумі 1209, 67 грн., що понесені балансоутримувачем по відшкодуванню витрат по квартплаті.

Вимоги позивача суд визнає обґрунтованими, при цьому враховуючи наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги».

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону).

Згідно з положеннями статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо)…

В свою чергу, згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власність зобов'язує.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна …, а відтак враховуючи, що позивач є балансоутримувачем будинку, який несе витрати по його утриманню та обслуговуванню, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права, які регулюють відносини з утримання майна за участю балансоутримувача.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Тобто, відносини між споживачем та надавачем житлово-комунальних послуг поза договором, відповідно до цього Закону, виключаються.

Відповідач не є безпосереднім споживачем комунальних послуг, а такими споживачами є мешканці будинку - власники квартир, виходячи із визначення «споживач», яке викладено у ст. 1 Закону. Відповідачем не отримуються комунальні послуги в розумінні положень закону «Про житлово-комунальні послуги», а позивачем такі і не надаються у відношенні квартир, що були передані відповідачу за актом від 31.03.2010р., спір у справі стосується саме компенсації витрат понесених на утримання таких квартир, що було безпосередньо погоджено при передачі квартир відповідачу.

Сума боргу в розмірі 1209, 67 грн. для споживача комунальних послуг (власника придбаної у відповідача квартири) фактично є заборгованістю забудовника, що виникла внаслідок понесення експлуатуючою організацією витрат на утримання будинку, прибудинкової території за час коли майно йому ще не належало, а обовязок по його утриманню був покладений на позивача.

В даному випадку, актом № 1/70 від 31.03.2010р. підтверджено виконання договору інвестування, що укладався між відповідачем та третьою особою, а у відношенні переданих квартир відбулась зміна власника, яким у відносинах із позивачем, при передачі на баланс та обслуговування будинку з усіма його квартирами від імені відповідача виступав АТХК «Київміськбуд» (п. 2.2, 2.4 договору).

Відповідач є забудовником, яким, на умовах договору з АТХК «Київміськбуд», отримані квартири, а враховуючи, що при передачі будинку на баланс ДП «Екос», майнові права на всі обєкти інвестування у житловому будинку, право їх розпорядження було передано самим відповідачем на користь АТХК «Київміськбуд»(п. 2.2, 2.4 договору № 4 від 17. 02.2008р.), у акті складеному 31.03.2010р. сторони договору прямо передбачили, що відповідальні особи, винні в несвоєчасному розподілі квартир несуть матеріальну відповідальність за заподіяні житловим органам збитки.

Обумовлення зазначеного свідчить також про відсутність погодження між сторонами обвязковості укладення відповідачем, як новим власником, відповідного договору з балансоутримувачем, оскільки як те відзначає сам відповідач, право власності на отримані квартири ним оформляється тимчасово, і виключно з метою їх реалізації. Із зазначеного слідує, що будинок, в тому числі і з квартирами належними відповідачу, вже передано на баланс позивачу, і від імені відповідача зазначені дії були вчинені АТХК «Київміськбуд»в межах укладеного договору.

При передачі квартир на користь ДП «Міськінвестжитлобуд»за актом від 31.03.2010р. було погоджено питання матеріальної відповідальності перед житловими органами за збитки внаслідок несвоєчасного розподілу квартир. В даному випадку, під збитками розуміються витрати на утримання житлового фонду за період до передачі квартири власнику-споживачу комунальних послуг, обовязок щодо укладення з яким відповідного договору є обовязковим.

В разі отримання відповідачем квартир у власність для проживання працівників чи використання у власних потребах та набуття ним статусу споживача комунальних послуг, останній в силу положень Закону «Про житлово-комунальні послуги»зобовязаний укласти договір на надання (споживання) таких послуг із балансоутримувачем, яким є позивач у справі, або ж з безпосередніми виробниками таких послуг.

При встановлених обставинах справи, укладання договору на надання комунальних послуг по квартирам, що отримані відповідачем згідно інвестиційного договору не є обовязковим для нього в розумінні положень Закону «Про житлово-комунальні послуги», оскільки відповідач не є споживачем комунальних послуг, не отримує та не має наміру отримувати комунальну послугу, а є особою якій належать права власника у відносинах з балансоутримувачем.

Наведене свідчить про безпідставність посилання відповідача на положення закону, що регулюють відносини між споживачем та виконавцем житлово-комунальних послуг, визначають обовязковість укладення договору на надання (споживання) таких послуг, оскільки такі не застосовуються у спірних відносинах.

Питання щодо оформлення у встановленому законом порядку та реєстрації права власності за відповідачем не впливають на спірні відносини сторін, оскільки при передачі квартир на умовах договору № 4 від 17.02.2008р. сторони визначили, що матеріальну відповідальність за заподіяні житловим органам збитки несуть відповідальні особи, винні в несвоєчасному розподілі квартир, зазначивши про це в самому акті від 31.03.2010р. не ставлячи в залежність покладення такої відповідальності від факту оформлення права власності.

Передача квартир на користь відповідача відбулась на умовах договору, а відтак при неоформленні відповідачем свого права власності відповідач не звільняється від обовязку компенсувати витрати на утримання майна, що понесені житловим органом по утриманню квартир, які він отримав.

Договір № 4 від 17.02.2008р. є правовстановлюючим для відповідача документом, право розпорядження квартирами переданими за актом № 1/70 від 31.03.2010р. належить ДП «Міськінвестжитлобуд», факт понесення витрат житловими органами внаслідок несвоєчасного розподілу квартир та відповідно і обовязок їх компенсувати сторони договору погодили при складанні акту та передачі квартир.

Належних доказів у спростування приведених позивачем розрахунків, відповідач суду не надав, жодних документів, які б свідчили про сплату витрат за утримання квартир, що не були передані інвесторам матеріали справи не містять, таких на вимоги суду (ухвала від 30.08.2011р.) відповідач не представив.

Розрахунки витрат по квартирах, які не передані інвесторам згідно актів прийому-передачі складались ЖУ «Лівобережне»на підставі даних по кількості таких квартир у відповідному періоді, їх площі. Станом на 01.05.2011р. у власності відповідача перебуває одна квартира, дані щодо укладення договорів купівлі-продажу та по кількості днів за які проводились нарахування відповідачу, зазначені у розрахунку відшкодування витрат квартирної плати по квартирах житлового будинку по вул. М. Цвєтаєвої 11 з серпня 2010р. по березень 2011р., що є додатком до пояснення на відзив (залучені до матерів справи в судовому засіданні 03.10.2011р.).

Посилання відповідача на те, що він не може здійснювати відшкодування на утримання житлових будинків, у звязку із тим, що квартири нереалізовані та незаселені, не експлуатуються тощо суд відхиляє, оскільки зазначені витрати понесені житловим органом, і як те було вказано вище, не можуть бути покладені на майбутнього власника, а при передачі квартир відповідачу на умовах договору сторони визнали, що у разі несвоєчасного розподілу житловим органам завдаються збитки.

Заперечення відповідача з приводу незазначення у розрахунках витрат переліку наданих житлово-комунальних послуг, їх вартості, структури цін/тарифів та режиму надання послуг, суд відхиляє, оскільки пояснення ЖУ «Лівобережне»ДП «Екос»стосовно нормативних документів за якими проводилось нарахування за житлово-комунальні послуги і утримання будинку та прибудинкової території за період з квітня 2010р. по березень 2011р. у письмовому вигляді разом із роздрукованими розпорядженнями КМДА, залучені до матеріалів справи, а проведені розрахунки жодним чином не спростовані.

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, передбачає, що калькуляційною одиницею розрахунку нормативних витрат є 1 кв. метр загальної площі квартир будинку, до розрахунку витрат включено лише квартплату.

Згідно наданих суду пояснень, у будинку по вул. М. Цвєтаєвої 11 встановлений теплолічильник теплової енергії з горизонтальною поквартирною розводкою системи опалення, що дозволяє включати і відключати систему опалення індивідуально в кожній окремій квартирі, тому квартири, які належать на праві власності ДП «Міськінвестжитлобуд»були відключені від опалення та нарахування на опалення по цим квартирам не проводилось.

Частиною першою (п. 6) ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено право балансоутримувача звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, згідно предявленої позивачем претензії відповідач, станом на час вирішення спору в судовому порядку, відшкодування витрат не здійснив, доказів зворотнього суду не представив, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Міськінвестжитлобуд»(юрид. адреса: м. Київ, пров. Михайлівський 8, кв. 6; адреса: 01001, м. Київ, вул. Алли Тарасової 6-б, р/р 260023013675 в АКБ «Старокиївський банк»МФО 321477, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 32531725) на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечникова 20, р/р 26004000029415 у Міжрайонному відділенні ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ідент. код 23739162) 1209, 67 грн. (одну тисячу двісті девять гривень 67 копійок) витрат на утримання квартир, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 28.10.2011