Рішення № 19048579, 25.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/17025.10.11 За позовом Приватного підприємства «Сервіс Люкс В енд І»

до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про стягнення 28853,50 грн., -

Суддя Морозов С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю від 26.09.2011);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю №2405-25/521 від 07.09.2011р.)

В судовому засіданні 25 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Сервіс Люкс В енд І»(надалі Позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (надалі - Відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на суму 28 853,50 грн., в тому числі основний борг в сумі 28560,07 грн. та 3% річних в розмірі 293,43 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач своїх обовязків за договором не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог Позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову. При цьому Відповідач посилався на те, що він є бюджетною установою, яка проводить свої видатки в межах наданих йому бюджетних асигнувань і в установленому порядку. Відповідно до пункту 2.4 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженою наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 № 136 за фінансовими зобов'язаннями, які виникають у процесі виконання кошторису, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати виникнення фінансового зобов'язання, але не пізніше останнього робочого дня місяця подають до відповідного органу Державної казначейської служби України Реєстр фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання та фінансового зобов'язання. Згідно із службовою запискою департаменту фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Мінекономрозвитку від 18.10.2011 № 2103-23/310 первинні документи, які були підставою для оплати наданих товарів надійшли до Мінекономрозвитку після 14.06.2011, тобто після закінчення 7 денного терміну, встановленого для звернення до органу казначейства з бюджетним зобов'язанням. Тому Мінекономрозвитку не здійснило оплату фінансових зобов'язань перед Позивачем у зв'язку з надходженням документів, які оформлено на постачання товарів після встановленого строку та у зв'язку з тим, що фінансове зобов'язання не зареєстроване Державною казначейською службою України. Тому, на думку Відповідача, Мінекономрозвитку вчинило дії в межах своїх повноважень по не погашенню заборгованості перед Позивачем. Оскільки Мінекономрозвитку як бюджетна установа здійснює видатки в межах бюджетних асигнувань і його вини у непогашенні заборгованості перед Позивачем немає, а позовна вимога не підлягає задоволенню.

Ухвалою від 03.10.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 18.10.2011р. В судовому засіданні 18.10.2011р. було оголошено перерву до 25.10.2011р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2011 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки №47 (надалі Договір), у відповідності до якого Позивач зобовязався передати у власність Відповідача у термін визначений п. 5.1. Договору, товари канцелярські (надалі - Товар), а Відповідач прийняти товар і сплатити за нього в асортименті, кількості і за цінами в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 3.1. Договору вартість товару, що поставляється за Договором становить 28560,07 грн.

Згідно з п. 5.1. Договору термін поставки (передачі) товарів за цим Договором до 31.05.2011р.

Позивач 30.05.2011р. у відповідності до умов Договору поставив Відповідачу товар на загальну суму 28560,07 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі майна від 30.05.2011р., наявним в матеріалах справи. Товар був прийнятий Відповідачем, що підтверджено підписом його уповноваженої особи в акті та печаткою.

У відповідності до п. 4.1. Договору розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту надання Позивачем Відповідачу належним чином оформлених документів.

Позивач стверджує, а Відповідачем не спростовано, що останнім не було здійснено оплату вартості поставленого Позивачем товару на суму 28560,07 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З огляду на викладені вище норми, твердження Відповідача щодо того, що останній вчинив дії в межах своїх повноважень по не погашенню заборгованості перед Позивачем, не приймаються судом до уваги, оскільки факт отримання Відповідачем товару від Позивача був доведений та підтверджується наявними в справі доказами, а також обовязком Відповідача здійснити розрахунок з Позивачем за поставлений останнім товар.

Відповідач свої зобовязання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, заборгованість Відповідача перед Позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 28560,07 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку Відповідача, стягненню з Відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь Позивача підлягає за період з 14.06.2011р. по 26.09.2011р. 3% річних у сумі 293,43 грн. (розрахунок 3% річних наводиться Позивачем в позовній заяві).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених Позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 28853,50 грн., з них основного боргу 28560,07 грн. та 3% річних 293,43 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 524,54 грн. (288,54 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (ідентифікаційний код 00014769, адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) на користь Приватного підприємства «Сервіс Люкс В енд І»(ідентифікаційний код 34972692, адреса: 02232, м. Київ, бульвар Бикова, 4, кв. 109) основний борг в сумі 28560,07 грн. (пятдесят вісім тисяч пятсот шістдесят гривень 07 копійок) грн., 3% річних у сумі 293,43 грн. (двісті девяносто три гривні 43 копійки), державне мито в сумі 288,54 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень 54 копійки) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. МорозовДата підписання повного тексту рішення 27.10.2011р.