Рішення № 19048463, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/26618.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта»

До Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс»

про стягнення 3 309 грн. 30 коп.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 132 від 19.08.11.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта» до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс» про стягнення з відповідача на користь позивача 3309 грн. 30 коп. (2182 грн. 52 коп. сума основного боргу, 691 грн. 93 коп. індекс інфляції, 180 грн. 21 коп. 3% річних, 254 грн. 64 коп. пеня) заборгованості у відповідності до умов договору найму частини будівлі № 3052-7/016-00 від 22.02.07., укладеного між ВАТ «Укртранснафта» в особі начальника Лисичанського районного нафтопровідного управління філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта»та Луганською обласною філією державного підприємства «Спецсервіс»Міністерства внутрішніх справ України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання перед позивачем по сплаті орендної та комунальної плати за користування нежилим приміщенням за період з липня 2008 р. по січень 2009 р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.11. порушено провадження у справі № 30/266, розгляд справи було призначено на 04.10.11. о 11-30.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з»явився, заяв, клопотань в канцелярію суду не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 30/266 не виконав.

Оскільки Договір оренди був укладений між позивачем та Луганською обласною філією державного підприємства «Спецсервіс»Міністерства внутрішніх справ України, у суду виникла необхідність витребування від даної філії її Положення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.11. розгляд справи № 30/210 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 18.10.11. о 15-10.

В судовому засіданні 18.10.11. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.11. повторно не зявився, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЄ № 122632 від 25.07.11.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/266.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.07. між Відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта» (правонаступником якого є позивач) в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта» (Наймодавець) та Луганською обласною філією Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс»(Наймач) укладено Договір найму частини будівлі № 3052-7/016-00 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Наймодавець передає, а Наймач приймає в тимчасове платне користування приміщення № 283 (далі - приміщення, що наймається), розташоване на третьому поверсі будівлі літер «А-4Н, а-а10»Центру управління магістральними нафтопроводами, за адресою: будівлі м. Лисичанськ, пр. Леніна, 58. Загальна площа приміщення, що наймається: 17,8 кв. м

Вартість приміщення, що наймається становить 24 107,00 грн.

Згідно п. 3.1 Договору, сторонами погоджено термін його дії 2 роки 11 місяців з моменту прийняття в найм приміщення від Наймодавця.

У відповідності до п. 3.2 Договору передбачено, що приймання-здача приміщення, що наймається здійснюється комісією з представників обох сторін. При передачі приміщення, що наймається, складається акт здачі-приймання, який підписується членами комісії.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що приміщення вважається переданим в найм з моменту підписання акту здачі-приймання.

На виконання умов Договору 22.02.07. між сторонами було підписано акт прийому-передачі приміщення.

Згідно п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору, сторонами погоджено, що розмір плати за найм складає 247,12 грн. в місяць (з урахуванням ПДВ 20% - 41,19 грн.), згідно з розрахунком, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Плата за найм сплачується Наймачем щомісячно до 30 числа поточного місяця за попередній місяць.

Плата за найм підлягає щомісячному корегуванню на індекс інфляції. Розмір плати за найм може бути переглянутий в разі зміни Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 (з врахуванням Додаткової угоди № 1 від 01.01.08. до Договору).

Згідно Додаткової угоди № 1 від 01.01.08. до Договору оренди, укладеної між сторонами, погоджено розмір орендної плати в сумі 367,00 грн. на місяць.

У відповідності до п. 4.4 Договору, сторонами погоджено, що відшкодування витрат Наймодавця на утримання нерухомого майна, що наймається, і компенсацію вартості комунальних послуг та відшкодування частки податку на землю, згідно розрахунку, Наймач проводить згідно з виставленими Наймодавцем рахунками одночасно зі сплатою плати за найм.

Пунктом 6.2 Договору, Наймач зобовязався своєчасно здійснювати плату за найм та комунальні платежі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором в частині внесення орендних платежів, заборгованість Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс»перед позивачем за період з липня 2008 р. по січень 2009 р., з врахуванням часткових проплат, становить 2 182,52 грн.

Позивач вказує на те, що відповідно до Додаткової угоди № 2 від 01.02.09. до Договору оренди, сторонами розірвано Договір оренди з 01.02.09. зазначена Додаткова угода № 2 підписана представниками сторін, скріплена печатками підприємств та є невідємною частиною Договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію № 516 від 15.03.11., відповідно до якого позивач просив відповідача погасити заборгованість, яка на той час становила 2919, 11 грн.

Але доказів відповіді Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс»матеріали справи не містять, а також відсутні докази погашення заборгованості за Договором у повному обсязі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем за період з липня 2008 р. по січень 2009 р. було виставлено відповідачу рахунки-фактури по оплаті орендної плати та комунальних послуг: № 121 від 31.07.08. на суму 421,69 грн., № 90 від 31.07.08. на суму 19,75 грн., № 99 від 29.08.08. на суму 19,75 грн., № 134 від 31.08.08. на суму 421,27 грн., № 150 від 30.09.08. на суму 425,90 грн., № 107 від 30.09.08. на суму 19,75 грн., № 115 від 31.10.08. на суму 19,75 грн., № 163 від 31.10.08. на суму 433,14 грн., № 178 від 30.11.08. на суму 439,63 грн., № 125 від 28.11.08. на суму 21,68 грн., № 126 від 28.11.08. на суму 8,89 грн., № 144 від 31.12.08. на суму 94,86 грн., № 190 від 31.12.08. на суму 448,86 грн., № 143 від 31.12.08. на суму 21,68 грн., № 11 від 31.01.09. на суму 461,88 грн. № 12 від 30.01.09. на суму 213,78 грн., № 11 від 30.01.09. на суму 21,68 грн., а всього на суму 3 510,63 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач лише частково погасив свою заборгованість перед позивачем зі сплати орендних та комунальних платежів за вказаний вище період, а саме в розмірі 1328,11 грн., що підтверджується меморіальними ордерами: № 18_1 від 03.09.08. на суму 19,75 грн., № 18_3 від 03.09.08. на суму 421,69 грн., № 1817 від 19.11.08. на суму 19,75 грн., № 1818 від 13.10.08. на суму 421,27 грн., № 18_3 від 13.10.08., № 1818 від 19.11.08. на суму 425,90 грн. (належним чином засвідчені копії яких залучено до матеріалів справи).

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором з оплати орендної плати та комунальних послуг, з врахуванням часткових проплат на суму 1328,11 грн., за період з липня 2008 р. по січень 2009 р. становить 2182,52 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обовязку по сплаті орендної та комунальної плати за користування нежитловим приміщенням за період з липня 2008 р. по січень 2009 р. в повному обсязі не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обовязку по перерахуванню на користь позивача орендної та комунальної плати за період з липня 2008 р. по січень 2009 р. в повному обсязі не виконав, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період становить 2182,52 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2182,52 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 8.2 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 254,64 грн.

Відповідно до п. 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендних, комунальних платежів, Наймач сплачує Наймодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 254,64 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 691,93 грн. збитків від інфляції та 180,21 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 180,21 грн. 3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

При перевірці правильності обчислення позивачем суми збитків від інфляції судом встановлено, що позивачем допущено помилку, в звязку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума збитків від інфляції в розмірі 575,12 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта»задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 29, кв. 1, код ЄДРПОУ 30434770) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта»(39605, м. Кременчук, вул. Перемоги, 32/5, код ЄДРПОУ 26113233) 2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 52 коп. основного боргу, 254 (двісті пятдесят чотири) грн. 64 коп. пені, 180 (сто вісімдесят) грн. 21 коп. 3 % річних, 575 (пятсот сімдесят пять) грн. 12 коп. збитків від інфляції, 98 (девяносто вісім) грн. 39 коп. - витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 66 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 116 (сто шістнадцять) грн. 81 коп. збитків від інфляції в позові відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 25.10.11.