Рішення № 19048394, 17.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/441

17.10.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агора-Т"

про

стягнення 9 316,49 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:

Гаркавенко С.В.

від відповідача:

Мазін А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерное товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (надалі –ПАТ "Київенерго") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агора-Т" (надалі –ТОВ "Агора-Т") про стягнення 9 316,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору про постачання електричної енергії №10281 від 23.03.2006 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9 316,49 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р. розгляд справи відкладено до 17.10.2011 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на лист №005 від 08.07.2011 р., в якому ТОВ "Агора-Т" повідомляв позивача про допущену помилку при визначенні обсягу споживання електричної енергії на серпень 2008 року.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2006 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та ТОВ "Агора-Т" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №10281, який додатковою угодою від 01.10.2008 р. викладено у новій редакції (надалі - "Договір").

Відповідно до п.1.1 Статуту позивача, затвердженого в новій редакції рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол №1/2011 від 05.04.2011 р.), правонаступником Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" є Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Відповідно до п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2.2.2 Договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору.

Пунктами 2.3.2 та 2.3.3 Договору встановлено, що споживач зобов'язується дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатків та оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів".

Відповідно до п. 4.2.3 Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. Плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВА і більше та середньомісячним споживанням 50 тис. кВт і більше (за підсумками минулого року).

Відповідно до п. 16 Додатку №2.3 до Договору споживач самостійно здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених відповідно до п. 13 цього додатка, оплату за перетікання реактивної енергії, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань за актами порушень та оплату інших нарахувань згідно з умовами цього договору до останнього робочого дня включно поточного розрахункового періоду.

Із матеріалів справи вбачається, що у серпні 2008 року відповідачем було спожито 19 226 кВт/год, в той час як згідно листа ТОВ "Агора-Т" №031 від 21.09.2007 р. відповідачем на виконання умов Договору встановлено договірну величину споживання електроенергії за серпень 2008 року у розмірі 4 000 кВт/год.

На оплату поставленої електроенергії за серпень 2008 року позивачем виставлено рахунки для оплати на загальну суму 9 316,49 грн.

Спір виник у справі у зв'язку із наявністю підстав для сплати перевищення величини споживання електроенергії, встановленої умовами Договору.

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Листами №031 від 21.09.2007 р. та №048-30-13457 від 26.10.2007 р. сторони на 2008 рік узгодили договірні величини споживання електричної енергії, зокрема, на серпень 2008 року у розмірі 4 000 кВт/год.

Як вбачається із матеріалів справи, у серпні 2008 року відповідачем було спожито електроенергію у розмірі 19 226 кВт/год, тобто на 15 226 кВт/год більше, ніж встановлена сторонами договірна величина споживання електроенергії.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 5 ст. 277 Господарського кодексу України, відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом

Стаття 546 Цивільного кодексу України також визначає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності), у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

З аналізу вищенаведених статей можна зробити висновок, що статтями 26 та 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено особливий вид відповідальності, суть якої полягає у сплаті споживачами збільшеної (подвійної) вартості електричної енергії у випадку її споживання понад договірну величину, а тому позивачем правомірно нараховано податок на додану вартість на збільшену вартість неправомірно спожитої електроенергії

Зазначена правова позиція також знайшла своє відображення в листі Державної податкової адміністрації України від 18.05.2009 р. №10191/7/16-1517 та підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2010 р. у справі №41/25.

Отже, у випадку перевищення за розрахунковий період договірних величин споживання електричної енергії споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії.

Відповідно до п. 4.2.3 Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

За таких обставин, з урахуванням ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 4.2.3 Договору відповідач повинен сплатити позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин за серпень 2008 року у сумі 9 316,49 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 9 316,49 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Посилання відповідача на лист №005 від 08.07.2011 р. про допущення помилки у визначенні договірної величини за серпень 2008 року не приймаються судом до уваги, оскільки такий лист був направлений на адресу позивача у липні 2011 р., в той час як договірні величини споживання електроенергії на 2008 рік погоджено сторонами листами №031 від 21.09.2007 р. та №048-30-13457 від 26.10.2007 р.

ТОВ "Агора-Т" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ "Київенерго" про стягнення з ТОВ "Агора-Т" заборгованості за споживання електричної енергії понад договірну величину за серпень 2008 року у розмірі 9 316,49 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агора-Т" (04123, м. Київ, вул. Межова, 19-Б; ідентифікаційний код 33639004) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) заборгованість у розмірі 9 316 (дев'ять тисяч триста шістнадцять) грн. 49 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –19.10.2011 р.