Рішення № 19048361, 08.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" листопада 2011 р.Справа № 16/5007/122/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Чудаков В.В. - директор

від відповідача: ОСОБА_1., дор. від 23.03.11р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю "Україна" (смт.Лугини Житомирська область)

до Дочірнього підприємство "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м.Житомир)

про стягнення 143525,23 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 143525,23 грн. боргу за отримане молоко згідно договору на поставку молока № 13 від 01.01.11р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судовому засіданні позовні вимоги в сумі 143525,23 грн. визнала у повному обсязі, про що подала письмову заяву від 08.11.11р. (а.с.29).

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору на поставку молока № 13 від 01.01.11р. (а.с.6) відповідач отримував від позивача в період з червня по серпень 2011 року продукцію - молоко коров'яче другого гатунку, що підтверджується приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини: № 98 від 05.07.11р., №109 від 03.08.11р., №116 від 31.08.11р. (а.с.8-10).

Згідно пп.1.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язався поставляти у встановлених обсягах, а покупець (відповідач) приймати і своєчасно сплачувати за отримане молоко (далі продукцію).

Відповідно до пп.3.1 договору, перехід права власності на продукцію, здійснюється в момент фактичної передачі якісної продукції та всіх необхідних у відповідності до законодавства та цього договору документів покупцю постачальником, з підписанням всіх необхідних документів представниками сторін договору з зазначенням часу передачі продукції.

Згідно з пп.4.1 договору, покупець сплачує постачальнику за продукцію по ціні передбаченій в протоколі погодження цін на продукцію, що є невід'ємною частиною даного договору та підлягає перегляду не частіше, ніж один раз на 15 днів.

Відповідно до пп.4.2 договору, розрахунки за отриману продукцію проводяться за договірними погодженими цінами згідно протоколу погодження цін, протягом п'ятнадцяти банківських днів з моменту поставки продукції у звітному періоді, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманої продукції виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 143525,23 грн., що підтверджується довідкою позивача № 54 від 07.11.11р. (а.с.23), підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 08.11.11р. (а.с.24,25) та визнається відповідачем.

Претензію позивача № 48 від 02.09.11р. з вимогою сплати боргу в сумі 143525,23 грн., відповідач залишив без задоволення (а.с.14).

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 143525,23 грн. боргу за отримане молоко згідно договору на поставку молока № 13 від 01.01.11р.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємство "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", 10031, м.Житомир, вул.Ватутіна 45, ідентифікаційний код 32176931:

- на користь Приватного сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю "Україна", 11301, смт.Лугини Житомирської області, вул.Димитрова 21, ідентифікаційний код 05418626 - 143525,23 грн. боргу за отримане молоко, 1435,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 08.11.11р.

СуддяГансецький В.П.

<Поле для текста >

Друк.: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.). <Поле для текста >

<Текст >

<Текст >

<Текст >