Рішення № 19048349, 08.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" листопада 2011 р.Справа № 20/5007/85/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_3- довіреність № 401 від 30.06.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 - довіреність № 896/4-14 від 21.09.2011р., ОСОБА_1. - довіреність № 897/4-14 від 21.09.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м.Житомир)

до Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської облдержадмінстрації (м. Житомир)

про стягнення 144357,69 грн.

Спір розглядався у більш тривалий термін, ніж передбачено ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської облдержадмінстрації про стягнення 144357,69грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.08.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №20/5007/85.

В судовому засіданні 22.09.2011р. представники відповідача подали клопотання № 899/4-14 від 21.09.2011р. в якому просять суд в порядку ст. 83 ГПК України відстрочити виконання рішення.

Обґрунтовуючи клопотання зазначили, що управління, як профільний структурний підрозділ обласної державної адміністрації не наділено статусом головного розпорядника коштів і відповідними законодавчими важелями впливу на своєчасність та достатність їх виділення, а має виключно статус сторони договору. Відповідно стягнення коштів в порядку примусового виконання через арешт рахунків об'єктивно не є можливим за причини фактичної відсутності коштів на рахунках управління. При надходженні коштів від головного розпорядника судове рішення негайно буде виконано в добровільному порядку не пізніше терміну відстрочки.

В судовому засіданні 22.09.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 13.10.2011р.

13.10.2011р. в судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 25.10.2011р.

В судовому засіданні 25.10.2011р. представниками сторін подано письмове клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України, яке задоволено судом.

25.10.2011р. в судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 08.11.2011р.

Після перерви в судовому засіданні 08.11.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Обґрунтовуючи позов посилався на невиконання відповідач взятих на себе зобов'язань передбачених договором №89/13 від 31.05.2006р. про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО в частині оплати за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р.

Після перерви представники відповідача в судовому засіданні 08.11.2011р. позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості визнали та просили суд відстрочити виконання рішення.

Крім того, зазначили, що кошти можливо стягнути тільки виключно із розрахункового рахунку управління 35212001000063 в ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, по причині того, що тільки цей рахунок визначено п. 9 "Адреси і розрахункові рахунки сторін" у Договорі від 31.05.2006р. № 89/13 "Про експлуатаційно - технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку", згідно якого управління повинно проводити розрахунки з ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком".

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, сторони зазначили, що додаткові докази відсутні. Також, просили суд розглянути спір за наявними у справі документами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області. -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (далі позивач, виконавець) та Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської облдержадміністрації (далі відповідач, орган управління майном) укладено договір №89/13 про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО (далі договір) (а.с.8-9).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України зобовязання виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є угоди та інші правочини.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1.1 договору, орган управління майном передає, а виконавець приймає на себе обов'язки щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО (далі апаратура) згідно переліку відповідно до додатку №1.

Виконавець здійснює обслуговування, ремонт, контроль за робочим станом і збереженням апаратури (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору визначено, що орган управління майном зобов'язаний своєчасно проводити оплату за виконані роботи.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що оплата за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратів здійснюється органом управління майном згідно з доданим до цього договору розрахунком часу на експлуатаційно-технічне обслуговування апарату (додаток №5)., кошторисно-фінансовим розрахунком, який корегується Виконавцем щоквартально, виходячи із фактичних витрат з технічного обслуговування апаратури оповіщення та направляється в орган управління майном (додаток №3), і поясненням до нього (додаток №4). Розрахунки проводяться щокварталу до 20 числа місяця слідуючого за звітним.

Згідно із пункту 3.3. договору, підставою для розрахунку за експлуатаційо-технічне обслуговування є акт виконаних робіт (додаток №8), у якому можуть зазначатися випадки виходу з ладу апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку несанкціонованого запуску, а також неповний обсяг виконаних робіт обслуговування, що тягне за собою зменшення суми перерахувань.

Судом встановлено, що між сторонами була укладена додаткова угода №115/13 від 28.03.2008р. про внесення змін до договору (а.с. 16).

В пункті 1 додаткової угоди сторони доповнили розділ 3 договору №89/13 від 31.05.2006р. пунктом 3.4 "Замовник" має право проводити попередню оплату за експлуатаційно-технічне обслуговування.

Крім того, п. 2 додаткової угоди сторони вирішили замінити додаток № 1 (Відомість наявності апаратури, що береться на обслуговування) та додаток № 5 (Розрахунок часу на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення і зв'язку ІДО) на додаток № 1а та № 5а відповідно. Додатки № 1 та № 5 вважати такими, що втратили чинність з 1 квітня 2008 року.

Пунктом 6.2. договору, роботи виконані виконавцем у межах його зобов'язань за цим договором у період з 02.01.2006р. до дати підписання договору, приймаються до виконання та оплачуються органом управління майном.

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача було направлено кошторисно-фінансовий рахунок (а.с.20), рахунок за експлуатаційо-технічне обслуговування засобів оповіщення і зв'язку ЦО (а.с.21), акти виконаних робіт за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення та інших засобів оповіщення та зв'язку ЦО за два квартал (а.с.22-26).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань на день подачі позову до суду за останнім утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 142975,97грн., що підтверджується, зокрема, актом виконаних робіт (а.с. 24-28).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене суд визнає вимоги позивача про стягнення 142975,97грн. заборгованості такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 1006,55грн. за період з 21.07.2011р. по 22.08.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.3 договору №89/13 від 31.05.2006р., за несвоєчасну сплату коштів за надані послуги Орган управління майном сплачує Виконавцю пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір пені внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання підлягає частковому задоволенню в сумі 971,45грн.; вимоги в частині стягнення пені в розмірі 35,10грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 3% річних від простроченої суми за період з 21.07.2011р. по 22.08.2011р. в сумі 375,17грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних становить 387,80грн. Проте, заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних, яка визначена у розмірі 375,17грн. менша ніж розмір суми розрахованої судом, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 375,17грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, розрахунок пені та річних не спростував.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, господарський суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд враховує наступне.

Матеріали справи містять Положення про управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської обласної державної адміністрації, яке затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрацій №284 від 16.05.2008р.(далі положення) (а.с.63-68).

Відповідно до п. 9 положення, управління утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно із п. 10 положення, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку і зображення Державного Гербу України і своїм найменуванням.

З листа головного управління Держказначейства у Житомирській області №09-04/7882 від 26.08.2011р. "Про виконання вимог Порядку, затвердженого постановою КМУ" вбачається, що видатки розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, щодо яких прийнято постанову про арешт рахунків, здійснюється лише в частині видатків, які Бюджетним кодексом України визначені захищеними, у разі зазначення про це у судовому рішенні про стягнення коштів із зазначених рахунків.

Приписами п.8 ч. 1 ст.7 БК України передбачено, що одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Принцип цільового використання коштів означає, що бюджетні кошти виділяються у розпорядження конкретних одержувачів із точним визначенням направлення їх на фінансування конкретних цілей. Використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням є порушенням бюджетного законодавства України і мотивом притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.119 БК України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зазначити розрахунковий рахунок відповідача з якого стягнути кошти на користь позивача.

Як вже зазначалося представники відповідача в судовому засіданні 22.09.2011р. подали письмове клопотання про відстрочку виконання судового рішення до 01.06.2012р.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (аналогічна позиція закріплена в п.2. Розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Арбітражного процесуального кодексу України").

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши подані документи, господарський суд вважає, що фінансовий стан відповідача дійсно не дозволяє провести негайно розрахунки з позивачем, а тому вважає за можливе клопотання задовольнити частково та відстрочити виконання даного рішення до 07.02.2012р.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської обласної державної адмінстрації (10014, м. Житомир, вул. Театральна, 17/20, ідентифікаційний код 14373058, розрахунковий рахунок 35212001000063 в ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, КЕКВ - 1134) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114) 142975,97грн. (сто сорок дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 97 коп.) - заборгованості, 971,45грн. (дев'ятсот сімдесят одну гривню 45 коп.) - пені, 375,17грн. (триста сімдесят п'ять гривень 17 коп.) - 3% річних, 1443,23грн. (одну тисячу чотириста сорок три гривні 23 коп.) - витрат по сплаті державного мита, 235,94грн. (двісті тридцять п'ять гривень 94 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Відстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області на 3 місяці - до 07.02.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГнисюк С.Д.

<Поле для текста >

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

<Текст >