Рішення № 19019243, 03.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" листопада 2011 р.Справа № 17/5007/95/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 дов. №57 від 30.08.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Схід-інвестбуд-сервіс" (м.Черкаси)

до Дочірнього підприємства "Екопаливо" Приватного підприємства "ЯН" (м.Коростишів Житомирської області)

про стягнення 65800,00грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 65800,00 грн., з яких: 35000,00грн. суми попередньої оплати, 1750,00грн. 5% штрафу, 29050,00грн. 1% пені, 3000,00грн. витрат на оплату послуг правового характеру адвокатом.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №38/06 від 21.06.2011р., в частині поставки позивачу товару.

В судовому засіданні 03.11.2011р. представник позивача подав письмові пояснення до позовної заяви про стягнення суми попередньої оплати та штрафних санкцій по договору.

Представник відповідача в судове засідання 03.11.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Приватним підприємством "Схід-інвестбуд-сервіс" - покупець (позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Екопаливо" Приватного підприємства "ЯН" - постачальник (відповідач у справі) договору №38/06 від 21.06.2011р. (а.с. 9-11), позивач 22.06.2011р. перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за товар кошти в розмірі 35000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №560 від 22.06.2011р. (а.с. 14), оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні.

Згідно з п.1.1 та 1.2 вищезазначеного договору, постачальник зобов'язується поставити у власність позивача продукцію і устаткування виробничо-технічного призначення (надалі- продукцію), в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невід'ємними частинами до цього договору. Позивач зобов'язався прийняти продукцію, що поставлялася в його власність, і своєчасно сплатити її вартість відповідно до умов даного договору.

В пункті 3 специфікації №1 до договору №38/06 від 21.06.2011р. сторони погодили умови розрахунку - 100% попередня оплата протягом 5 календарних днів по рахунку-фактурі.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2011р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №ЕК-0000005 від 22.06.2011р. на оплату товару на суму 35000,00грн. (а.с. 12).

На виконання умов договору, позивач 22.06.2011р. перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за товар кошти в розмірі 35000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №560 від 22.06.2011р. (а.с. 14).

В пункті 3 специфікації №1 до договору №38/06 від 21.06.2011р. сторони погодили строк поставки - 10 календарних днів з дати відправлення грошових коштів позивачем.

Відповідач свої зобов'язання по передачі позивачу товару належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість перед позивачем в сумі 35000,00грн. попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з приписами ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач звернувся з вимогою (претензією) від 18.08.2011р. за №18/08 (а.с. 33) до відповідача про повернення грошових коштів сплачених в якості попередньої оплати за товар (поштова квитанція від 31.08.2011р. (а.с. 30)), яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 07.09.2011р., оскільки вимога про оплату заборгованості була направлена 31.08.2011р.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 5.2 вищезазначеного договору, сторони встановили, що у разі не постачання (недопостачі) продукції в терміни, передбачені відповідною специфікацією, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості непоставленої (недопостачальної) продукції, а також додатково пеню у розмірі 1 % за кожен день прострочення постачання від вартості не поставленої (недопостачальної) продукції.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача сума штрафу складає 1750,00грн., пені - 29050,00грн.

Як вбачається з розрахунку позивача, позивач нарахував суму пені за період з 02.07.2011р. по 22.09.2011р.

Разом з тим, позивач невірно здійснив розрахунок суми пені не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 07.09.2011р., про що зазначалось вище.

Крім того, при нарахуванні суми пені позивач застосував відсоток пені в розмірі 1% за кожен день прострочення постачання від вартості не поставленої (недопостачальної) продукції, даний відсоток пені, є більшим, ніж встановлено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Слід також зазначити, що такої ж правової позиції притримується ВГС України в постанові від 14.02.2008р. по справі №5/2164 та в постанові від 23.09.2008р. по справі №47/350.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 08.09.2011р. по 22.09.2011р. (включно):

- (35000,00 (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ у відповідний період) : 365 (кількість днів у 2011 році) х 15 (кількість прострочених днів) = 222,95грн.

Таким чином, сума пені за період з 08.09.2011р. по 22.09.2011р. (включно) складає 222,95грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Крім того, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача витрати по оплаті юридичних послуг в сумі 3000,00 грн., що підтверджується договором №31-юр про надання послуг правового характеру адвокатом від 01.08.2011р., актом приймання-передачі наданих правових послуг від 21.09.2011р. (а.с. 21,22), складеними між Приватним підприємством "Схід-інвестбуд-сервіс" (позивач у справі) та адвокатом ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за №НОМЕР_1 від 12.08.2009р. (а.с.23), видатковим касовим ордером №3 від 29.08.2011р. про оплату адвокатських послуг (а.с. 24). Суд частково задовольняє вимогу позивача щодо стягнення витрат на оплату юридичних послуг, зменшуючи їх розмір до 50% від задоволених позовних вимог - 1500,00грн.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Суд, враховуючи винятковість обставин даної справи, відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України та ст.551 Цивільного кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір нарахованого штрафу до 50% від заявленої до стягнення суми.

Таким чином, сума штрафу яка підлягає стягненню з відповідача складає 875,00грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 36097,95грн., з яких: 35000,00грн. основного боргу, 875,00грн. штрафу, 222,95грн. пені. В частині стягнення 28827,05грн. пені в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 546, 693 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Екопаливо" Приватного підприємства "ЯН", 12501, Житомирська область, м.Коростишів, вул. Пролетарська, 2, ідентифікаційний код 33877284 на користь Приватного підприємства "Схід-інвестбуд-сервіс", 18028, м.Черкаси, вул. Громова, 34/1, кв. 34, ідентифікаційний код 34924125 - 35000,00грн. основного боргу, 875,00грн. штрафу, 222,95грн. пені, 1500,00грн. витрат на оплату послуг правового характеру адвокатом, 369,73грн. витрат по сплаті державного мита, 132,61грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 28827,05грн. пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяШніт А.В.

<Поле для текста >

<Текст ><Поле для текста >

1 - в справу;

2,3-позивачу за 2 адресами;

4,5-відповідачу за 2 адресами (рек. з повід.).

<Текст >

<Текст >