Рішення № 19048239, 02.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 листопада 2011 р. Справа 7/147/2011/5003

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Богуслав, Київська область <адреса позивача >

до: Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область <адреса відповідача >

про стягнення 14939,69 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники

позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 28.10.2011 року, паспорт серія НОМЕР_3 виданий 21.05.2003 року.

ОСОБА_3 - довіреність б/н від 28.10.2011 року, паспорт серія НОМЕР_2 виданий 30.03.2002 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

11.10.2011 року на адресу суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Богуслав, Київська область надійшла позовна заява про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", с.Війтівка, Бершадський район, Вінницька область 14939,69 грн. заборгованості та штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань за договором від 10.03.2011 року № 110310-1.

Ухвалою від 12.10.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/147/2011/5003 та призначено до розгляду на 20.10.2011 року.

Ухвалою суду від 20.10.2011 року в зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів розгляд справи відкладено до 02.11.2011 року.

Відповідач в судове засідання 02.11.2011 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав, не повідомив про причини своєї неявки та неподання документів, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - ухвалами від 12.10.2011 року та від 20.10.2011 року, які надсилались рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Факт отримання вказаних ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень наявних в матеріалах справи.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із спеціального витягу з ЄДРЮОФОП місцезнаходженням відповідача являється вул. Леніна, 180, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область по якій і надсилались ухвали по даній справі.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

За відсутності поданого представником позивача відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1207,84 грн. за період з 16.03.2011 року по 17.10.2011 року та інфляційних втрат в сумі 253,42 грн. за період з 16.03.2011 року по 30.09.2011 року. Одночасно даною заявою представник позивача збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у сумі до 233,72 грн. за період з 16.03.2011 року по 17.10.2011 року. Також у вказаній заяві представник позивача просить суд припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення основної суми боргу у зв'язку з погашенням відповідачем боргу в повному обсязі після порушення провадження у справі.

Суд розглянувши вказану заяву приймає її до розгляду як таку, що не суперечить нормам ст. 22 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

10.03.2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник або Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Птахокомбінат Бершадський" (Покупець або Замовник) укладено договір поставки партії товарів та виконання робіт № 110310-1 (а.с.12-17, т.1).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, що визначений у Договорі, вільний від прав та претензій третіх осіб, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість. В порядку та на умовах, визначених Договором, Виконавець зобов'язується виконати роботи із встановлення систем "ТОRRЕS" (різних модифікацій) за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити виконані Виконавцем роботи.

Згідно п.1.4 Договору Замовник зобов'язується забезпечити Виконавця всім необхідним для виконання робіт, а саме: на строк виконання робіт, що передбачений цим Договором, забезпечити безперешкодний доступ до техніки Замовника в зручний для Виконавця час для виконання робіт, надавати технічну допомогу Виконавцю у разі виникнення необхідності у цьому, створити належні умови для виконання робіт.

Найменування товару та кількість, а також найменування робіт та обсяг вказується в Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору (п.п.2.1, 2.2 Договору).

Ціна за одиницю товару, одиницю виконаних робіт, та загальна ціна партії товару та виконання робіт вказана в Специфікації (Додаток №1) (п.2.6 Договору).

Відповідно п.3.2 Покупець забирає товар зі складу Постачальника. Доставка товару здійснюється за рахунок Покупця.

Відвантаження товару здійснюється в повному обсязі не пізніше 15 днів з моменту оплати товару Покупцем, згідно п.4. Договору (п. 3.3 Договору).

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Постачальником товару Покупцю на складі Постачальника (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 4.1.1 Договору оплата за товар здійснюється наступним чином - передоплата в розмірі 100% від загальної ціни партії товару та виконання робіт; зазначених в Специфікації (Додаток №1 до Договору), повинна бути переказана Покупцем на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі "Місцезнаходження та реквізити Сторін" Договору, протягом 3 банківських днів з дня набрання чинності Договором.

Покупець повинен повідомити Постачальника про здійснення платежу в день переказу грошей, надіславши останньому відповідне повідомлення факсимільним зв'язком чи будь-яким іншим прийнятним способом, з якого недвозначно буде зрозумілим, що грошове зобов'язання Покупцем виконано (п.4.2 Договору).

Одночасно з відвантаженням товару передати наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладні, податкова накладна, сертифікат якості (п.5.1.4 Договору).

Сторони погодили, що строки виконання робіт за цим Договором складають 30 календарних днів з моменту отримання Виконавцем факсимільного підтвердження від Замовника про готовність прийняти сервісну службу Виконавця (п.6.3 Договору).

Строк здачі-прийняття виконаних робіт становить не більше 24 годин, які обраховуються з моменту отримання повідомлення від Виконавця про завершення робіт (п.6.5 Договору).

Прийняття робіт Замовником здійснюється шляхом оформлення акту виконаних робіт, що підписується сторонами, або їх уповноваженими представниками (п.6.8 Договору).

Згідно п.11.1 Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та закінчується в момент повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Сторонами було підписано додаток № 1 до договору від 10.03.2011 року № 110310-1 (Специфікація) в якому було погоджено назву товару (система контролю палива ТОRRЕS М80, встановлення та налаштуваня системи контролю палива ТОRRЕS, витрати по виїзду), одиницю виміру, кількість, ціну (всього з ПДВ - 34780,00 грн.) тощо (а.с.18, т.1).

Відповідно до умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу системи контролю палива TORRES М 80 на суму 32 300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 12 від 14.03.2011 року та надано послуги з встановлення та налаштування системи контролю палива TORRES на суму 2 480,00 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № 11 від 16.03.2011 року (а.с.19, 21, т.1).

Взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг та обладнання ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський" виконав частково та перерахував позивачу 10.03.2011 року 10 000,00 грн., 15.03.2011 року 10 000,00 грн., 05.07.2011 року 1 780,00 грн., 05.09.2011 року 3 000,00 грн., 17.10.2011 року 10 000,00 грн..

В підтвердження наведеного суду надано банківські виписки, якими підтверджується факт погашення відповідачем боргу перед позивачем на загальну суму 34 780,00 грн., а саме:

- банківська виписка від 10.03.2011 року на суму 10 000,00 грн.;

- банківська виписка від 15.03.2011 року на суму 10 000,00 грн.;

- банківська виписка від 05.07.2011 року на суму 1 780,00 грн.;

- банківська виписка від 05.09.2011 року на суму 3 000,00 грн.;

- банківська виписка від 17.10.2011 року на суму 10 000,00 грн..

Таким чином відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем вже після звернення останнього до суду, а саме 17.10.2011 року в той час як позивач звернувся до суду 06.10.2011 року, що вбачається із відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті в якому до суду надійшла позовна заява.

05.09.2011 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (№ 10905-1) в якій позивач вимагає боржника сплатити суму боргу та штрафні санкції за невиконання зобов'язання.

За твердженням позивача відповідач відповіді на претензію не надав, борг не погасив, що спонукало його звернутись з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зміст укладеного договору, характер взятих сторонами на себе зобов'язань привів суд до висновку про те, що укладений між сторонами договір від 10.03.2011 року має в собі ознаки зобов'язань які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка" та главою 63 "Послуги. Загальні положення".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище в п.4.1.1 Договору передбачалось проведення оплати у вигляді 100 % попередньої оплати на протязі 3 банківських днів з дня набрання чинності цим Договором, який згідно п.11.1 Договору набирав чинності з дня його підписання.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем було погашено суму основного боргу після порушення провадження у даній справі - 17.10.2011 року - про що вказувалось вище.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 10 000,00 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 207,84 грн. за період з 16.03.2011 року по 17.10.2011 року та інфляційних втрат в сумі 253,42 грн. за період з 16.03.2011 року по 30.09.2011 року, 3% річних у сумі 233,72 грн. за період з 16.03.2011 року по 17.10.2011 року в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За прострочення в переданні товару Покупцеві, та/або виконанні робіт Замовнику, Постачальник (Виконавець) сплачує неустойку за кожний день такого прострочення, у розмірі 0,1 % від загальної ціни товару (робіт), передача (виконання) якого була прострочена (п.8.3 Договору).

Відповідно до п. 8.4 Договору Покупець (Замовник) за необґрунтовану відмову від оплати товару (робіт) сплачує неустойку у розмірі 5 % від загальної ціни товару.

За порушення строків оплати товару, та/або робіт Покупець (Замовник) сплачує пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 8.5 Договору).

Сплата стороною визначених цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої Сторони збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої Сторони штрафні санкції у повному обсязі (п.8.7 Договору).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам Договору та чинному законодавству.

Перевіркою розрахунку пені, 3 % річних виявлено помилки, які полягають у невірному визначенні позивачем кількості днів прострочення у зазначених ним періодах, позаяк в періоді з 16.03.2011 року по 05.07.2011 року, у періоді з 06.07.2011 року по 05.09.2011 року, у періоді з 06.09.2011 року по 17.10.2011 року фактична кількість днів прострочення становить 112, 62, 42, а не 111, 61, 41 як вказано у розрахунку.

Разом з тим, допущена помилка, яка полягає у невірному визначенні кількості днів прострочення при її виправленні судом призводить до отримання більших сум 3 % річних та пені в зв'язку з чим позовні вимоги і цій частині підлягають в межах заявлених позивачем.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом також виявлено помилки в розрахунку, які полягали у наступному.

Як вбачається із розрахунку позивач обраховував інфляційні втрати за період прострочення, який визначив аналогічно періодам при розрахунку 3 % річних та пені, допускаючи нарахування інфляційних втрат за кілька днів в одному місяці на різні суми заборгованості.

Однак вказана методика не відповідає рекомендаціям по обрахунку інфляційних втрат вказаним в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" виходячи з яких індекс інфляції береться за наступний місяць разі внесення суми після 15 числа звітного місяця.

За наслідками перерахунку по вказаній методиці судом отримано суму інфляційних втрат - 158,50 грн., в зв'язку з чим в стягненні 94,92 грн. інфляційних втрат слід відмовити, як заявлених безпідставно.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

З врахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в частині стягнення суми основного боргу та часткової відмови в стягненні інфляційних втрат.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Також судом взято до уваги на п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п.6 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " в яких наголошено зокрема на тому, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. В разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

02.11.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, п.11 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", с.Війтівка, Бершадський район, Вінницька область - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 04366719) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_1) 1 207 грн. 84 коп. - пені, 158 грн. 50 коп. - інфляційних витрат, 233 грн. 72 коп. - 3 % річних, 116 грн. 01 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 234 грн. 09 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення 10 000 грн. 00 коп. основного боргу припинити відповідно до п.11 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. В стягненні 94 грн. 92 коп. інфляційних втрат відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 листопада 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - вул. Леніна , 180, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412.

3 - відповідачу - вул. Леніна , буд. 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412.