Рішення № 19048167, 03.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 листопада 2011 р. Справа 12/47/2011/5003

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс- Україна", (вул. Д.Лук"яновича,1, м.Тернопіль, 46020).

до : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ( АДРЕСА_1; АДРЕСА_2).

про стягнення 11083,42 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача : не з"явився.

відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс- Україна" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача 11083,42 грн. боргу, 951,45 грн. пені, 663,27 грн. втрат від інфляції, 200,17 грн. - три відсотки річних та 1830,14 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 13.09.2011р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 04.10.2011 р.

Ухвалою суду від 04.10.2011 р. розгляд справи відкладено на 03.11.2011 р., у зв"язку з неявкою представників сторін.

В судове засідання 03.11.2011 р. сторони повноважних представників не направили.

Про обізнаність позивача про час і місце судових засідань свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції від 19.09.2011 р. № 21031156 та від 07.10.2011 р. за № 2103621041577.

Поштова кореспонденція з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 13.09.2011 р., надіслана відповідачу за вказаними у позовній заяві адресою (АДРЕСА_1), та за адресою, вказаною в додатку №1 до договору поставки № 1510-ВН від 27.07.2009 р. (АДРЕСА_2), повернута з відміткою підприємства зв"язку на конвертах - " за закінченням терміну зберігання ".

Державним реєстратором відділу державної реєстрації департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Лисак Т. на запит суду надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є :( АДРЕСА_1).

Відповідно до ст. 93 ЦК України , абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року місцезнаходженням юридичної особи (до яких згідно зі ст. 1 ГПК України відносяться громадяни, які у встановленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності) - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України).

Отже, місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР.

Поштова кореспонденція з ухвалою суду про відкладення розгляду справи надіслана відповідача за усіма відомими суду адресами, в тому рахунку: за адресою його реєстрації, зо міститься в ЄДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала суду, надіслана стороні за адресою місцезнаходження, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (що має місце у даному випадку), є такою, що вручена їй належним чином, і у разі відсутності сторони за цією адресою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки їх представників в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відсутність представників сторін в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля-Тютюн" (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №1510-ВН, відповідно до якого, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує тютюнові або інші вироби (далі-товар).

Асортимент, кількість, ціна товару визначається Сторонами на кожну партію окремо (п.1.2.Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 27 липня 2010 р. включно, а по відношенню платежів - до повного виконання. Покупцем своїх зобов"язань по оплаті отриманого товару. У випадку, якщо протягом 30 календарних днів з моменту закінчення строку дії договору, жодна із Сторін письмово не повідомить про свою відмову від продовження цього договору, договір автоматично пролонговується ще на один рік ( п.1.3.Договору).

Асортимент, кількість та ціна товару, що продається згідно з даним договором, вказується у товарних накладних, які є невід"ємною частиною даного Договору (п.2.1. Договору).

Ціна товару визначається у відповідності з ціною вказаною у прайс-листах Продавця, які діють на момент виконання Продавцем і вказується в товарних накладних з урахуванням ПДВ (п.4.1.Договору).

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або шляхом внесення готівки в касу Продавця (п.4.3. Договору).

Кошти за поставлений товар зараховуються на закриття накладних за хронологією їх виписки починаючи з накладної з найбільш ранньою датою. Якщо по неоплачених, або не своєчасно оплачених накладних Покупцем була виставлена претензія, то в першу чергу покриваються штрафні санкції (пеня, штраф, інфляційні нарахування тощо), а основна сума боргу (п.4.4. Договору).

За згодою Постачальника Покупцеві тютюнові вироби можуть відпускатись на умовах повної передоплати, або товарного кредиту (п.4.5. Договору).

Максимальний строк кредитування на тютюнові вироби становить сім календарних днів і обраховується з дати виписки накладної, а останнім днем розрахунку є сьомий календарний день. У випадку неодноразового постачання (2 і більше) в тиждень в одну торговельну точку кредитування зменьшується і оплата за продукцію проводиться і оплата за продукцію проводиться від поставки до поставки (п.4.8.Договору).

Зобов"язання Покупця по оплаті вартості отриманого товару вважається виконаними :

при розрахунках готівкою - з моменту внесення готівки в касу Продавця ( п. 4.12.1. Договору);

при безготівкових розрахунках - з моменту зарахування коштів, перерахованих Покупцем, на поточному рахунку Продавця в банківській установі(п.4.12.2. Договору).

Не рідше одного разу на квартал Сторони проводять звірку взаємрозрахунків з обов"язковим підписанням Акту звірки. Покупець направляє Продавцю акт звірки. У випадку не згоди з актом звірки Продавець протягом 5 робочих днів з моменту отримання Акту, зобов"язаний направити Покупцю вмотивовану відмову від підписання акту звірки з вказанням всіх заперечень (п.4.13. Договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов"язань, передбачених цим Договором, Сторона, що допустила невиконання або неналежне виконання, відшкодовує іншій стороні нанесені збитки в повному обсязі (п. 5.1. Договору).

У разі прострочення Покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов"язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (п.5.2. Договору).

У випадку прострочення платежу Покупець сплачує на користь Продавця одноразовий штраф у розмірі 16 % від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами (п. 5.3. Договору).

Сплата пені, штрафу та відшкодування збитків не звільняє Покупця від повного виконання своїх зобов"язань щодо цієї угоди (п.5.4. Договору).

Невід"ємною частиною даного договору є додаток №1, який підписується одночасно з договором, відповідальність за інформацію, зазначену в цьому додатку несе Покупець (п.8.4. Договору).

Згідно з умовами Додатку №1 до договору поставки № 1510-ВН від 27 липня 2009 року, точкою поставки товару є магазин по АДРЕСА_2.

За видатковою накладною № ВН10-000083222 від 25.12.2010 р. позивач поставив, а відповідач за адресою магазину по АДРЕСА_2 отримав тютюнові вироби на суму 11438,39 грн. (а.с.14-16), однак розрахувався частково в сумі 4000 грн. (платіжне доручення № 345 від 23.05.2011 р., а.с. 20).

15.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 10109,42 грн. (7438,39 грн. - борг, 840,89 грн.- пеня, 1830,14 грн. - штраф), яку надіслав цінним листом 26.07.2011 р.

Разом з тим, відповідач заборгованість не погасив, і на час звернення позивача до суду і розгляду справи вона становить 7438,39 грн.

Наведене стверджується:

- договором поставки між сторонами;

- видатковою накладною № ВН10-000083222;

- актом звірки розрахунків між сторонами на 11.02.2011 р.;

- платіжним дорученням № 345;

- претензією позивача з доказами її відправки відповідачу;

- відсутністю заперечень відповідача на претензію та позов позивача.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з Договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.8 Договору відповідач оплата товару здійснюється покупцем на протязі семи днів з дати виписки накладної.

Видаткова накладна № ВН10-00008322 виписана 25.12.2010 р. Виходячи з наведеного та ч. 5 ст.254 ЦК України, останнім днем оплати товару є 05.01.2011 р. (з 01 по 04 січня 2011 р. - святкові та вихідні дні).

Оскільки відповідач не надав доказів оплати товару в сумі 7438,39 грн., позов в частині стягнення цієї суми підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений договором строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розраховуючи суму пені, 3% річних та інфляційних, позивач не врахував положення ч. 6 ст. 232 ГК України та невірно визначив останній день оплати товару, внаслідок чого завищив ці суми.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних, підлягають частковому задоволенню у розмірі: 804,44 грн. пені, 550,73 грн. - інфляційних, 172,77 грн. - три відсотки річних (Здійснений за допомогою програми "Капіталізатор" розрахунок долучений до матеріалів справи).

Також задоволенню підлягають вимоги про стягнення 16% штрафу на підставі п.5.3 Договору та ст.ст. 230,231 ГК України

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115 ГПК України

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" (45020, м. Тернопіль, вул. Д.Лук"яновича, 1, ідент.код 30622532, р/р 260004734 у Тернопільській обласній дирекції "Райффанзен Банк Аваль") 7438,39 грн. (сім тисяч чотириста тридцять вісім грн. 39 коп) боргу, 804,44 грн. (вісімсот чотири грн. 44 коп.) пені, 550,73 грн. (п"ятьсот п"ятьдесят грн. 73 коп.) інфляційних нарахувань, 172,77 грн. (сто сімдесят дві грн. 77 коп.) - 3% річних, 1830,14 грн. (одну тисячу вісімсот тридцять грн.14 коп.), 107,96 грн. (сто сім грн. 96 коп.) витрат на сплату держмита, 229,89 грн. (двісті двадцять дев"ять грн. 89 коп.) витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 листопада 2011 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу (вул. Д.Лук"яновича,1, м.Тернопіль, 46020).

3,4 - відповідачу ( АДРЕСА_1; АДРЕСА_2).