Рішення № 19044747, 31.10.2011, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Торезький міський суд Донецької області

Справа № 2-908/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Фролової Л.Д.

при секретарі Покусаєвій О.М.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Анастасьєвої Н.В.

Пархомець І.В.

Подовінникова П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Торезька фірма “Карбід” про стягнення вартості належної спадкоємцю частини майна, що пропорційна частці померлого учасника у статутному капіталі товариства, належної йому частки прибутку та суми відшкодування інфляційних процесів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Торезька фірма “Карбід” про стягнення вартості належної спадкоємцю частини майна, що пропорційна частці померлого учасника у статутному капіталі товариства. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який був співзасновником ТОВ “Торезька фірма “Карбід”, і на час смерті його частка в статутному фонді товариства склала 59%. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 має право на ? частку спадщини. 10 березня 2011 року рішенням зборів засновників товариства було відмовлено спадкоємцям ОСОБА_3 у вступі до товариства у якості учасників. Просить суд стягнути на свою користь 50000 грн. вартості належної спадкодавцю частини майна товариства пропорційної його частці у статутному капіталі, що пропорційна 50% частки померлого учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства в розмірі 14750 грн. і становить 29,5% статутного фонду.

У ході судового розгляду позивач змінив позовні вимоги, просив стягнути вартість належної спадкоємцю частини майна, що пропорційна частці померлого учасника у статутному капіталі товариства у розмірі 1176330 гривень з урахуванням частини прибутку підприємства у розмірі 67000 гривень та суми інфляції у розмірі 186900 гривень.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові, просила позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 просив задовольнити позовні вимоги, зазначивши у судовому засіданні що позивач ОСОБА_1, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, звернулася до відповідача з заявою про перехід частки померлого ОСОБА_3 до неї як спадкоємиці. Рішенням зборів засновників від 10 березня 2011 року позивачу було відмовлено. У квітні ОСОБА_1 звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю «Торезька фірма «Карбід»про виплату належної їй суми коштів, але відповідач відмовив посилаючись на труднощі у державній реєстрації змін до установчих документів. Позивач вирішила звернутися до суду за захистом порушених прав. Враховуючи що майно використовувалося відповідачем з 2008 року, просить відшкодувати втрати від інфляційних процесів. Зазначив, що встановлений ст. 54 ЗУ «Про господарські товариства»12-місячний строк для виплати вартості частки майна позивачу вже сплинув. Строк виплати вартості частини майна вказаний в Уставі підприємства у 36 місяців протирічить діючому законодавству.

Представники відповідача позовні вимоги визнали частково. Зазначили що згідно їх розрахунків вартість чистих активів підприємства складає 2519000 гривень, а тому позивачу підлягає виплаті частка що пропорційна 29,5% у розмірі 743105 гривень. Вважають що несвоєчасність виплати позивачу обумовлена поважними причинами. Після смерті засновника товариства ОСОБА_3 вони неодноразово зверталися до державного реєстратора для внесення відповідних змін, але отримували відмову, а тому станом на сьогоднішній день вони не в змозі здійснити перерахування грошових коштів позивачу.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши надані сторонами докази, дослідивши інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Аналізуючи субєктний склад та характер правовідносин, суд дійшов висновку, що вирішення цієї справи віднесено до юрисдикції загального суду з огляду на розяснення Пленуму Верховного Суду України, який у пункті 3 постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24 жовтня 2008 року № 13 зазначив, що спір за участю спадкоємця учасника господарського товариства, який не став його учасником, не є підвідомчим господарському суду, отже, з урахуванням змісту частини першої ст. 15 ЦПК України, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно зі статутом підприємство Торезька фірма «Карбід»існує у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Остання редакція статуту була затверджена рішенням загальних зборів засновників 25 жовтня 2005 року про що здійснена державна реєстрація змін до установчих документів 01 грудня 2005 року(а.с.36). Згідно статті 7 статуту підприємства частка померлого ОСОБА_3 в статутному фонді складала 59%(а.с.38).

Судом встановлено, що позивачка є спадкоємицею ОСОБА_3,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Наведена обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом на спадкове майно від 19 січня 2011 року. ОСОБА_1 належить ? частини в статутному фонді Торезької фірми «Карбід»у формі ТОВ, тобто 50% корпоративних прав у статутному фонді, належних спадкодавцю (а. с. 9).

За змістом частини першої ст. 1216 та частини першої ст. 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу частини першої ст. 140 ЦК України, частини третьої ст. 80 ГК України та частини першої ст. 50 Закону України «Про господарські товариства»товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

Відповідно до частини другої ст. 1219 ЦК України право на участь у товаристві до складу спадщини не входить, якщо інше не встановлено законом або його установчими документами.

Беручи до уваги правову позицію, яку викладено в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, суд враховує, що спадкування частки учасника підприємницького товариства (зокрема, частки товариства з обмеженою відповідальністю) під заборону, встановлену частиною другою ст. 1219 ЦК України, не підпадає, оскільки таке спадкування допускається згідно зі ст. 147 ЦК України та ст. 55 Закону України «Про господарські товариства». При цьому спадкується не право спадкодавця на участь (оскільки в силу частини першої ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі), а право на частку в статутному капіталі (тобто майнове право).

Згідно зі ст. 55 Закону України “Про господарські товариства” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин дату смерті спадкодавця ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку із смертю громадянина, учасника товариства, спадкоємці мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або при відмові товариства у прийнятті до нього правонаступників (спадкоємців) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника.

Матеріали справи свідчать, що 10 березня 2011 року зборами засновників товариства Торезької фірми «Карбід»відмовлено спадкоємцям померлого ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в прийнятті їх у якості учасників(а.с.44-52).

Питання про вступ до товариства або відмову в цьому залежить виключно від волевиявлення спадкоємців та вирішується загальними зборами учасників товариства. Така відмова відповідно до наведеної вище ст. 55 Закону України “Про господарські товариства” надала позивачу право вимагати видачі їй частки в майні підприємства в грошовій або натуральній формі.

19 квітня 2011 року позивач звернулася до відповідача з проханням виплатити вартість належної спадкодавцю частини майна товариства пропорційної його частці у статутному капіталі, але отримала письмову відмову у зв*язку з необхідністю внесення змін до статутних документів підприємства та їх державної реєстрації(а.с.8).

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом, зокрема Законом України "Про господарські товариства" та статутними документами.

Частиною пятою ст. 147 ЦК України передбачено, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Зі змісту статуту товариства Торезької фірми «Карбід»(в редакції 2005 року, яка була чинною на момент смерті ОСОБА_3) вбачається, що порядок спадкування часток у статутному капіталі товариства не передбачений.

Беручи до уваги відмову загальних зборів засновників товариства Торезької фірми «Карбід» у прийнятті ОСОБА_1 до товариства у порядку правонаступництва, воно відповідно до частини другої ст. 148 ЦК України, частини другої ст. 55 Закону України «Про господарські товариства»повинно виплатити позивачці вартість частини майна, пропорційну частці спадкодавця у статутному капіталі.

Зі змісту ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»випливає, що виплата вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства (помер), і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув (спадкоємцю учасника, який помер), виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Таким чином, виплата спадкоємцям вартості частини майна, що пропорційна частці в майні товариства померлого учасника, є обовязком товариства. При цьому вартість частки в майні товариства, яка належала спадкодавцю, визначається на день смерті учасника.

З аналізу зазначених норм слідує, що визначення ринкової вартості нерухомого майна законом не вимагається, вартість майна визначається із звіту за рік.

Відповідно до рекомендацій, викладених у пункті 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24 жовтня 2008 року № 13, при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства (або спадкоємець учасника у випадку відмови у прийнятті до товариства), суд, за умови неврегульованості цього питання установчими документами, визначає вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, виходячи з вартості чистих активів товариства, що визначається на підставі балансу, складеного на дату виходу (дату смерті учасника).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»активами визнаються ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому, в той час як зобов'язаннями визнається заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Статтею 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначає, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Вартість майна товариства, яка враховується у визначенні частки (вартість якої належить до сплати учаснику, що вибув), визначається як сумарна вартість активів товариства за вирахуванням його зобов'язань.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства.

Також згідно п.3.7 Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007р. “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинно братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов”язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Такі ж положення щодо оцінки активів товариства з обмеженою відповідальністю визначені Методичними рекомендаціями щодо визначення вартості чистих активів товариства встановленими рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 р №485 .

Для визначення вартості чистих активів складається розрахунок за даними бухгалтерської звітності відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №2 “Баланс”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87.

Формула обчислення вартості чистих активів господарських товариств є загально прийнятою та є відображенням фінансового становища підприємства, дзеркалом його платоспроможності

Згідно складеного відповідачем балансу станом на 30 вересня 2009 року (найближча дата до дня смерті учасника товариства) активи Торезької фірми «Карбід»в сумарному вигляді по необхідних кодах рядків становлять:

1000,00+880000,00+1473,00+332000,00+31000,00+84000,00+480000,00+6000,00=3287000,00(а.с.40).

Пасиви товариства становлять:

90000,00+78000,00+32000,00+70000,00+253000,00 = 523000,00 грн.(а.с.40).

Відповідно до ст.140 ЦК України, учасники товариства також несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм вкладів.

Згідно звіту про фінансові результати роботи за 9 місяців 2009 року підприємство мало збитки у розмірі 245000,00 грн.(код строки 225 а.с.41).

За таких обставин, після проведення математичних розрахунків вартість чистих активів Торезької фірми «Карбід» становить: .

3287000,00 грн. - 523000,00 грн. - 245000,00 грн. = 2519000,00 грн., де

3287000,00 грн. - активи Торезької фірми «Карбід»

523000,00 грн. - пасиви Торезької фірми «Карбід»

245000,00 грн. - збитки Торезької фірми «Карбід»

Вартість частки позивача у статутному капіталі буде становити:

2519000,00 грн. х 59%(частка спадкодавця) : 2 ( кількість спадкоємців) = 743105,00 грн..

В судовому засіданні суми зазначені відповідачем в балансі та в звіті про фінансові результати за 9 місяців 2009 року позивачем були визнані і не оспорювалися.

Щодо вирішення питання прибутків відповідача за період у якому учасник вибув із товариства, суд приходить до наступного висновку.

Пункт 8.1. статуту Торезької фірми «Карбід» передбачає що частка чистого прибутку у розмірі 50% від загального прибутку перераховується чи виплачується засновникам пропорційно їх вкладу в статутний фонд підприємства щоквартально. Згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2009 року підприємство не мало прибутків, а мало збитки(а.с.41). Ця обставина була визнана у судовому засіданні стороною позивача.

Таким чином, якщо на день виходу учасника із товариства, останнє не мало прибутків та і за результатами господарського 2009 року зборами учасників не було прийнято рішення про розподіл прибутку товариства, тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Несплата грошових сум в розмірі вартості частини майна товариства пропорційно частці позивача у статутному фонді цього товариства, яка мала бути здійснена за заявою позивача, стала підставою для нарахування позивачем на грошове зобов'язання відповідача інфляційних втрат згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

При цьому, ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Зміст зобов'язання визначено ст. 509 ЦК України, згідно якої це є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Тобто, за переконанням суду, ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 148 ЦК України передбачає право учасника товариства на майно товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства, яке він має право отримати. У відповідача настає обов'язок сплатити цю суму у строки, визначені ст.54 Закону, невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема, визначених ст.625 ЦК України.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Статтею 4 закону України «Про індексацію грошових доходів населення»визначено що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Позивач отримала письмову відмову відповідача у виплаті грошових сум 26 квітня 2011 року. Індекс інфляції у квітні 2011 року склав - 101,3%, у травні 2011 року 100,8%, у червні 2011 року 100,4%, у липні 2011 року 98,7%. З урахуванням вимог вищезазначеного закону позивачу підлягає сплаті сума інфляційних втрат виходячи з наступного розрахунку: Період стягнення з 27.04.2011 року по 30.04.2011 року. 743105 грн. Х 0,3% = 2229,32 грн. : 30 днів х 4 дні = 297,24 грн..

Згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Таким чином суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Торезької фірми «Карбід»

на користь ОСОБА_1: 743105,00 грн. (вартість чистих активів), 297,24 грн. (сума індексації), всього 743402,24 грн..

Розподіляючи судові витрати, суд бере до уваги факт задоволення позову в частині стягнення суми у розмірі 743402,24 грн. та знаходить правильним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1146,60 грн..

Керуючись ст.ст. 115, 140, 147, 148, 1216, 1218, 1219 ЦК України , ст. 80, 85 ГК України, ст.ст. 12, 16, 50, 54, 55 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 1, 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Торезька фірма “Карбід” про стягнення вартості належної спадкоємцю частини майна, що пропорційна частці померлого учасника у статутному капіталі товариства, належної йому частки прибутку та суми відшкодування інфляційних процесів, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торезька фірма “Карбід” (код ЄДРПОУ 13538296) на користь ОСОБА_1 вартість частини майна, пропорційну частці у статутному капіталі товариства у розмірі 743105 гривень, суму відшкодування втрат від інфляційних процесів у розмірі 297,24 гривні, судові витрати у розмірі 1146,60 гривні, всього 744548,84( сімсот сорок чотири тисячі пятсот сорок вісім грн..84 коп.).

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 31 жовтня 2011 року.

Повний текст рішення буде виготовлений 04 листопада 2011 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л. Д. Фролова

Справа № 2- 908/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

31 жовтня 2011 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Фролової Л.Д.

при секретарі Покусаєвій О.М.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Анастасьєвої Н.В.

Пархомець І.В.

Подовінникова П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Торезька фірма “Карбід” про стягнення вартості належної спадкоємцю частини майна, що пропорційна частці померлого учасника у статутному капіталі товариства, належної йому частки прибутку та суми відшкодування інфляційних процесів, -

В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потре бою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст. 115, 140, 147, 148, 1216, 1218, 1219 ЦК України , ст. 80, 85 ГК України, ст.ст. 12, 16, 50, 54, 55 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 1, 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Торезька фірма “Карбід” про стягнення вартості належної спадкоємцю частини майна, що пропорційна частці померлого учасника у статутному капіталі товариства, належної йому частки прибутку та суми відшкодування інфляційних процесів, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торезька фірма “Карбід” (код ЄДРПОУ 13538296) на користь ОСОБА_1 вартість частини майна, пропорційну частці у статутному капіталі товариства у розмірі 743105 гривень, суму відшкодування втрат від інфляційних процесів у розмірі 297,24 гривні, судові витрати у розмірі 1146,60 гривні, всього 744548,84( сімсот сорок чотири тисячі пятсот сорок вісім грн..84 коп.).

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 31 жовтня 2011 року.

Повний текст рішення буде виготовлений 04 листопада 2011 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Л. Д. Фролова