Постанова № 19035483, 27.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 жовтня 2011 р. № 2-а- 12937/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників: позивача не прибув, відповідача Корнієвський О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд, скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.11 № 0001742305; від 26.04.11 № 0001752305 ; від 26.04.11 № 0001762305.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки від 15.04.2011 року №1196/2305/32030997р. висновки ДПІ про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та ПП "Промінком" є хибними. Позивач заперечує проти визнання відповідачем угод, (правочинів) укладених між позивачем та ПП "Промінком" недійсними (нікчемними) оскільки такі дії суперечать чинному законодавству, наполягав на правильності обчислення податкових зобовязань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень п.п. 7.4.1. п.7.4., п.п.7.5.1, 7.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст. 5, пп. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки, зазнаючи, факт визнання угод нікчемними та безпідставність складання податкових накладних контрагентом ПП "Промінком" в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ "Україна-Рибсервіс" податкового кредиту за операціями з придбання товарів від ПП "Промінком", які фактично не відбулися та відсутнє, право на формування валових витрат по операціях з "Промінком".

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться на обліку в ДПІ у Дзержинському районі та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.03.2004 року №28314619.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. За результатами перевірки складено акт від 15.04.2011 року №1196/2305/32030997 р.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення від 26.04.11 № 0001742305 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 474167,44 грн., у т.ч. за основним платежем 387334 грн. , за штрафними (фінансовими) санкціями 96833,44 грн.; від 26.04.11 № 0001752305 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 374858 грн., у т.ч. за основним платежем 299887 грн. , за штрафними (фінансовими) санкціями 74971,70 грн. ; від 26.04.11 № 0001762305 яким позивачу встановлено зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 9980 грн.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 15.04.2011 року №1196/2305/32030997 р. висновки відповідача про :

- порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України №435-ІУ від 16.01.2003р, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Україна-Рибсервіс" при придбанні товарів.

- порушенняп. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2., пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податку на прибуток на суму 387334 грн., в тому числі за І квартал 2010 року на суму 387334 грн.

-порушення пп.7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 299877 грн., у тому числі за січень 2010 року на суму 43893 грн., за лютий 2010 року на суму 84163 грн., за березень 2010 року на суму 135579 грн., за квітень 2010 року на суму 28606 грн., травень 2010 року на суму 7646 грн., а також встановлено завищення залишку від'ємного значення, який включається до податкового кредиту наступного періоду (рядок 26 декларації) на загальну суму 9980 грн., в тому числі за травень 2010 року на суму 9980 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем ( як покупцем) та ПП "Промінком" (як постачальником) укладено договір поставки товарів від 04.01.10 № 0401/1, предметом договору є товари (морепродукти, пакети поліпропіленові), асортимент яких визначається сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною, частиною цього Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" отримало від ПП "Промінком" видаткові та податкові накладні на загальну суму 1859201,00 грн., в тому числі ПДВ - 309867,00 грн. які було включено до валових витрат та податкового кредиту, згідно наданих до суду податкових декларацій з ПДВ.

Відповідно до п. 3.4 Договору Поставка здійснюється на умовах СРТ на склад Покупця у м. Бобринець у відповідності із Міжнародними Правилами поставки "ІНКОТЕРМС-2000". Зміни умов поставки погоджуються сторонами у додаткових угодах до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної. (п. 1.2 договору).

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оглянувши в судовому засіданні зазначений договір поставки товару, суд не вбачає порушень закону в його укладенні, позаяк цей правочин було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Як вбачається з акту перевірки від 15.04.2011 року №1196/2305/32030997 р. висновки відповідача про нікчемність правочину укладеному між ТОВ "Україна-Рибсервіс" та ПП "Промінком" ґрунтуються на тому що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП "Промінком" на користь ТОВ "Україна-Рибсервіс", у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) документів, що засвідчують транспортування, зберігання, а також інших первинних документів.

Однак із зробленими субєктом владних повноважень висновками суд не погоджується, виходячи з такого.

В підтвердження виконання умов договору поставки від 04.01.10 № 0401/1 та фактичного здійснення операції по придбанню продукції позивачем надано суду відповідні видаткові накладні № 0103/8 від 01.03.2010 року, № 0103/7 від 01.03.2010 року, № 0103/6 від 01.03.2010 року, № 0103/5 від 01.03.2010 року, № 0102/4 від 01.02.2010 року, № 0102/5 від 01.02.2010 року, № 0102/3 від 01.02.2010 року, № 0102/2 від 01.02.2010 року, № 0401/3 від 04.01.2010 року, № 0401/2 від 04.01.2010 року, № 0401/4 від 04.01.2010 року, № 0401/5 від 04.01.2010 року; податкові накладні №0103/8 від 01.03.2010 року, №0103/7 від 01.03.2010 року, №0103/6 від 01.03.2010 року, №0103/5 від 01.03.2010 року, №0102/2 від 01.02.2010 року, №0102/3 від 01.02.2010 року, №0102/4 від 01.02.2010 року, №0102/5 від 01.02.2010 року, №0401/2 від 04.01.2010 року, №0401/3 від 04.01.2010 року, №0401/4 від 04.01.2010 року, №0401/5 від 04.01.2010 року, банківські виписки по розрахункам з ПП "Промінком", платіжні доручення, договір складського зберігання від 04.01.2010 року, акти приймання-передачі на давальницьку переробку , відомість по рахунку 631 (розрахунки між позивачем та Бобринецьким заводом продтоварів за переробку сировини; акти здачі-приймання давальницької сировини з переробки; банківськими виписками стосовно розрахунків між позивачем та Бобринецьким заводом продтоварів за переробку сировини, накладними на складське зберігання між ПП "Промінком" та Бобринецьким заводом продтоварів.

Судом беруться до уваги вищенаведені представлені позивачем первинні документи, які підтверджують товарність та фактичне отримання товарів по вказаним операціям з ПП "Промінком".

Оцінивши наявні в матеріалах справи первинні документи складені на виконання укладеного договору, а також документи, що підтверджують подальший рух товару придбаного позивачем у ПП "Промінком" та підтверджують факт його подальшої реалізації, суд зазначає, що за формою та змістом вони відповідають вимогам, які чинним законодавством висуваються до первинних документів. Дефектів форми, змісту або походження зазначені первинні документи не мають, вимогам закону відповідають. За відсутності в цих документах недоліків, які згідно з ст. 215 Цивільного Кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості, немає правових підстав для неврахування цих документів як доказів дійсності укладання та виконання угод.

Так, вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №1988 (зареєстровано в Мінюсті України 05.06.1995р. №168/704).

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Таким чином, належно оформлені між продавцем та покупцем видаткові накладні були достатньою законною підставою для позивача відобразити в бухгалтерському та податковому обліку підприємства операції з придбання товару.

Позивач надав документальне обґрунтування фактичного здійснення операції по придбанню продукції (робіт послуг) у контрагента ПП "Промінком", документи на зберігання товару на складі ТОВ "Бобринецький завод продтоварів", а саме накладні на складське зберігання, документальне підтвердження подальшого використання в господарській діяльності товару, а саме: укладання угод про виготовлення продукції з давальницької сировини, що підтверджується договорами про виготовлення продукції з давальницької сировини №10/05-1 від 10.05.2007 року, актами здачі-прийняття робіт, що підписані сторонами та оформлені належним чином, первинні документи підтверджують факт знаходження та оприбуткування товару в місці поставки.

Судом не встановлено невідповідності вищезазначених первинних бухгалтерських документів фактичним обставинам. Відповідачем не надано доказів, що наведені в накладних відомості не відповідають дійсності.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств ” до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно матеріалів справи, одним з основних видів діяльності ТОВ "Україна-Рибсервіс" є виробництво рибних продуктів; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; діяльність автомобільного вантажного транспорту. Для здійснення своєї діяльності позивач на підставі договору поставки з контрагентом ПП "Промінком" закуповував товари для подальшої переробки та продажу. Отже, понесені Позивачем витрати на купівлю товару, безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності по продажу товарів в господарських одиницях платника податків.

Отже, твердження відповідача щодо порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст. 5, пп. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" спростовується первинними документами.

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Посилання відповідача щодо безпідставного отримання ТОВ "Україна-Рибсервіс" за зазначеним договором податкової вигоди суд не приймає до уваги, оскільки дана обставина не знаходить свого підтвердження матеріалами справи.

Посилання відповідача на наявність у позивача обовязково товарно транспортної накладної судом не приймається до уваги, оскільки з наданих до суду документів вбачається, що ПП "Промінком" та ТОВ "Україна-Рибсервіс" мають орендовані складські приміщення на території ТОВ "Бобринецький завод продтоварів", що є місцем поставки товару за умовами зазначеного договору.

Згідно з п.п.7.2.4 пп.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. ТОВ "Україна-Рибсервіс" зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 05.03.2004р. № 28314619. ПП "Промінком" зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 10.12.2009р. № 100258804.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, де вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договору, видаткових накладних. Податкові накладні, надані позивачем, виписані з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 с. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". В ході судового засідання судом було зясовано, що відповідач фактів включення ТОВ "Україна-Рибсервіс" до податкового кредиту з ПДВ неналежно складених податкових накладних, податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ не виявив, переліченими мотивами спірне рішення не обґрунтовував.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ЗУ "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про податок додану вартість" передбачає єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Факт придбання та використання товару придбаного у ПП "Промінком" у господарській діяльності позивача підтверджений документально, про що зазначено вище, а отже відсутні правові підстави стверджувати про порушення позивачем п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаним договором поставки товару інший результат, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень № 0001742305 від 26.04.11, № 0001752305 від 26.04.11, № 0001762305 від 26.04.11.

У звязку з тим, що відсутній обєкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001742305 від 26.04.11, № 0001752305 від 26.04.11, № 0001762305 від 26.04.11 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України “Про податок на додану вартість ”, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001742305 від 26.04.11.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001752305 від 26.04.11.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001762305 від 26.04.11.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" (61166, м. Харків вул. Новгородська б. 11 к. 306) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2011 року.

Суддя Волошин Д.А.