Постанова № 19034906, 11.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2011 р. (15:40) Справа №2а-4949/11/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В.,при секретарі Мородецькій Ю.В., розглянувши за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 31.05.2011 року,

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 45/10 від 01.01.2011 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Габарит-Груп»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та незаконними дій та скасування наказу,

Обставини справи: Приватне підприємство «Габарит-Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про:

- визнання незаконними дій щодо відображення в акті тверджень відносно нікчемності правочинів ПП «Габарит-Груп» з ПП «Родіна ХХІ», з ТОВ «Союз КДС»;

- визнання незаконними дій відносно самостійного застосування наслідків нікчемності правочинів у вигляді зменшення податкового зобовязання у грудні 2010 року в сумі 58238,00 грн. та зменшення податкового кредиту грудня 2010 року в сумі 58238,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.04.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачем 31.05.2011 року до суду було надано заяву щодо уточнення пункту другого позовних вимог, в якому просив суд визнати незаконними дії ДПІ в м. Сімферополі АР Крим відносно самостійного застосування наслідків нікчемності правочинів у вигляді зменшення податкового зобовязання у грудні 2010 року в сумі 58238,00 грн. та зменшення податкового кредиту грудня 2010 року в сумі 58238,00 грн., що призвело до зміни даних особового рахунку ПП «Габарит-Груп».

Крім того, 25.07.2011 року позивачем було надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Габарит-Груп» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобовязання за грудень 2010 року;

- скасувати наказ ДПІ в м. Сімферополі на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Габарит-Груп» № 950 від 25.03.2011 року;

- визнати незаконними дії щодо не прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами висновків, зроблених в акті від 28.03.2011 року № 3442/23-7/35941644 про результати документальної позапланової перевірки ПП «Габарит-Груп» (ЄДРПОУ 35941644) з питань достовірності формування податкового зобовязання за грудень 2010 року;

- визнати незаконними дії ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо визнання нікчемними правочинів ПП «Габарит-Груп» з ПП «Родіна ХХІ»;

- визнати незаконними дії ДПІ в м. Сімферополі відносно самостійного застосування наслідків нікчемних правочинів податковою інспекцією шляхом зменшення податкового зобовязання в грудні 2010 року в сумі 1326618,00 грн. та зменшення податкового кредиту в грудні 2010 року в сумі 1326618,00 грн.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 11.10.2011 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що позапланову невиїзну перевірку ПП «Габарит-Груп» проведено з порушенням норм податкового законодавства, за відсутності підстав, визначених Податковим кодексом України. Крім того, представник позивача зазначив про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки щодо нікчемності правочину, укладеного з ПП «Родіна ХХІ», оскільки первинними документами підприємства підтверджується дійсність вказаного правочину. В той час, як при проведенні перевірки первинні документи досліджені не були. Також, представник позивача зазначив про те, що у випадку встановлення перевіркою заниження податкового зобовязання, відповідач мав на підставі ст. 54 Податкового кодексу України прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Однак, вказані дії відповідачем вчинені не були. Натомість, відповідачем без прийняття відповідного рішення були внесені зміни до картки ПП «Габарит-Груп» шляхом зменшення суми податкового кредиту за грудень 2010 року, що є порушенням норм податкового законодавства.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що перевірку позивача було проведено на підставі наказу та повідомлення, виданих керівником ДПІ в м. Сімферополі, відповідно до ст. 20, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.1, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України. При цьому, наказ та повідомлення про проведення перевірки відповідно до норм Податкового кодексу України завчасно було направлено на адресу позивача. В ході проведеної перевірки було встановлено безпідставність оподаткування позивачем правочину, укладеного з ПП «Родіна ХХІ» у звязку з його нікчемністю, наслідком чого стало зменшення суми податкового кредиту за грудень 2010 року. При цьому, представник позивача зазначив, що податковий орган не позбавлений права включати до акту перевірки свою думку щодо виявлення порушень діючого законодавства субєктами господарювання і таку думку не можливо вважати діями, оскільки дія це активна поведінка особи. Висновки акту не породжують правових наслідків для позивача та не мають обовязкового характеру для нього, а отже, вони не можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це ж стосується і вимог відносно дій відповідача, які виявились в корегуванні даних автоматизованої системи обліку детальної інформації по платнику ПДВ щодо позивача та його контрагентів.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п.п. 41.1.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 04.06.2008 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства «Габарит-Груп», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 145142 від 04.06.2008 року (а.с.10).

Згідно з довідкою № 36301/1447/29-0 від 06.06.2008 року (а.с.17) позивач з 05.06.2008 року перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за № 36301.

Позивачем 01.07.2008 року отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100125015 (а.с.16).

В порядку подання податкової звітності позивачем 20.01.2011 року до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, яку зареєстровано в податковому органі за № 256342 (а.с.18-19).

В рядку 17 декларації «Усього податкового кредиту» позивачем було визначено розмір податкового кредиту за грудень 2010 року в сумі 431446,00 грн., з них 58283,33 грн. становить сума податку на додану вартість, сплачена за господарською операцією з контрагентом ПП «Родіна ХХІ» (ЄДРПОУ 371722801091), про що зазначено у Додатку 5 до декларації «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с.22).

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 28.03.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Габарит-груп» (ЄДРПОУ 35941644) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобовязання за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 3442/23-7/35941644 від 28.03.2011 року (а.с.33-46), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- ч.1, ч.5 ст. 203, ст.215, ч.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, з зазначеними акті перевірки постачальниками та покупцями;

- п.4.1 ст. 4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.7.3.1, п.7.3., п.п.7.4.1, п.п.7.4.2., п.п.7.4.5 п.7.4 п. 7.4, п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»: дані, відображені у декларації з податку на додану вартість про обсяги постановок та придбання, податкове зобовязання та податковий кредит за грудень 2010 року не є дійсними в частині завищення податкових зобовязань на суму 58238,00 грн. та завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 58283,00 грн.

Так, в ході перевірки було встановлено взаємовідносини ПП «Габарит-Груп» з ПП «Родіна ХХІ» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. В акті перевірки зазначено про те, що ПП «Родіна ХХІ» є транзитером, у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Дані податкового органу засновані на висновках акту перевірки ПП «Родіна ХХІ»від 03.03.2011 року № 1828/23-4/37172287.

У звязку з зазначеним, відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочину, укладеного між ПП «Габарит-Груп» та ПП «Родіна ХХІ», та як наслідок, безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту грудня 2010 року суми ПДВ у розмірі 58283,00 грн., сплаченої за господарською операцією з вказаним контрагентом.

Вважаючи дії відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки, а також висновки, викладені в акті перевірки, протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Судом під час розгляду справи було перевірено правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки позивача та було встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наказом ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 25.03.2011 року № 950 (а.с.85) у відповідності до п.79.1, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78, ст. 20 Податкового кодексу України та згідно податкових декларацій за грудень 2010 року наказано забезпечити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Габарит-Груп» (ЄДРПОУ 35941644) з питань достовірності формування податкового кредиту за грудень 2010 року та провести позапланову невиїзну перевірку з 26.03.2011 року тривалістю 5 робочих днів.

Наказ керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки є рішенням субєкта владних повноважень, оскільки призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки, тобто є правим актом індивідуальної дії у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 року № 1844/11/13-10.

Пунктом 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, саме ПК України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види, підстави їх проведення та порядок оформлення результатів перевірок.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок платників податків визначений ст. 78 ПК України.

Як зазначалось вище, серед підстав проведення перевірки позивача у наказі від 25.03.2011 року № 950 було зазначено п.79.1, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, з наведеного вище слідує, що підставою для проведення позапланової перевірки платника є не тільки наявність інформації щодо можливого порушення ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а й відсутність пояснень такого платника податків на письмовий запит органу державної податкової служби.

Проте, як вбачається з матеріалів справи обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби позивачеві не спрямовувався. На цей факт у своїх поясненнях вказав позивач, та він не був спростований відповідачем.

Натомість, відповідачем було надано доказ направлення письмового запиту на адресу контрагента позивача ТОВ «Союз КДС» щодо взаємовідносин з ПП «Габарит-Груп» (ЄДРПОУ 24039320) за № 12924/10/23-7 від 28.03.2011 року (а.с.90).

Проте, суд не приймає вказаний документ як доказ, оскільки він не відповідає ознакам належності та допустимості, встановлених ст. 69 КАС України, оскільки не має жодного відношення до предмету розгляду справи. При цьому, суд наголошує, що такий письмовий запит має бути направлено безпосередньо на адресу платника податків, щодо якого проводиться перевірка, а не на адресу його контрагента. Більш того, вказаний запит було направлено 28.03.2011 року та отриманий він ТОВ «Союз КДС» тільки 06.04.2011 року, тобто вже після проведення перевірки відповідача.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.7.8 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Однак, у порядку ст. 71 КАС України відповідачем не було надано доказів щодо існування підстав для проведення перевірки позивача, встановлених п.п.78.1.11 п.7.8 ст. 78 ПК України, зокрема рішення суду, постанови органу дізнання, слідчого, прокурора тощо.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про те, що на момент видання наказу від 25.03.2011 року № 950 були відсутні підстави для проведення перевірки позивача, передбачені п. п. 78.1.1, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даному випадку, відповідачем порушено зазначений принцип, у звязку з чим, наказ ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 25.03.2011 року № 950 про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Габарит-Груп» має бути визнано протиправним.

В адміністративному позові позивач також просив суд скасувати наказ ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 25.03.2011 року № 950, проте, з урахуванням того, що на час розгляду справи даний наказ вже виконано, відсутні підстави для його скасування. Позиція суду обґрунтована тим, що оскільки наказ від 25.03.2011 року № 950 приведено в дію та виконано, він вже ніяким чином не може вплинути на права та обовязки позивача.

За таких умов, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Габарит-Груп», то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України обов'язковою умовою проведення невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд вважає, що вимоги п. 79.2 ст.79 ПК України зобов'язують податковий орган розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення. Початок перевірки у день, наступний за днем видання наказу та днем відправки повідомлення (або раніше), без урахування строків поштового пробігу відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 року № 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за № 1383/14650, позбавляє положення п. 79.2 ст. 79 ПК України будь-якого практичного значення та порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

В той час, як матеріали справи свідчать про те, що повідомлення та наказ про проведення перевірки було отримано позивачем поштою 29.03.2011 року, тобто вже після проведення перевірки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено вимоги п. 79.2 ст. 79 ПК України щодо завчасного повідомлення платника податків ПП «Габарит-Груп» про дату початку та місце проведення перевірки.

Відповідно до ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається зі змісту акту № 3442/23-7/35941644 від 28.03.2011 року, під час перевірки була використана інформація компютерних автоматизованих інформаційних систем АІС «Аудит», АРМ «Бест-Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

У зв'язку з чим суд зазначає, що відповідачем порушений основний принцип проведення документальної перевірки - дослідження первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Таким чином, враховуючи сукупність обставин, встановлених судом вище, а саме: не повідомлення позивача належним чином про проведення перевірки, а також здійснення перевірки на підставі даних компютерних автоматизованих інформаційних систем без вивчення первинних документів, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Габарит-Груп».

Відтак, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За даними, встановленими в ході перевірки, позивачем порушено вимоги податкового законодавства в частині завищення суми податкового кредиту грудня 2010 року на суму 58283,00 грн. за ланцюгом постачання ТОВ «Родіна ХХІ» - ПП «Габаріт-Груп» - ТОВ «Союз КДС», враховуючи нікчемність вказаного правочину.

Однак, матеріалами справи спростовуються висновки податкового органу щодо проведення господарської операції ТОВ «Родіна ХХІ» - ПП «Габаріт-Груп» - ТОВ «Союз КДС».

Так, між ТОВ «Родіна ХХІ» та ПП «Габаріт-Груп» 01.07.2010 року укладено договір купівлі-продажу товару (а.с.101-102).

На виконання умов договору, ТОВ «Родіна ХХІ» було поставлено ПП «Габаріт-Груп» товарно-матеріальні цінності на суму 349700,00 грн., з них ПДВ 58283,33 грн., що підтверджується накладною № ПН-127 від 01.12.2010 року (а.с.104).

За результатами виконаної господарської операції ТОВ «Родіна ХХІ» було складено податкову накладну № 127 від 01.12.2010 року на суму 349700,00 грн., з них ПДВ 58283,33 грн. (а.с.103).

Крім того, 30.04.2010 року між ПП «Габаріт-Груп» та ТОВ «Союз КДС» укладено договір купівлі-продажу (а.с.105).

На виконання умов вказаного договору позивачем було постановлено товар ТОВ «Союз КДС» та видано податкову накладну № 1829 від 29.12.2010 року на суму 1746831,60 грн., у тому числі ПДВ 291138,60 грн. (а.с.106).

За результатами вивчення номенклатури товару, визначеної у податкових накладних № 127 від 01.12.2010 року та № 1829 від 29.12.2010 року, судом встановлено, що перелік товару, поставленого за договором від 01.07.2010 року, не відповідає переліку товару проданого за договором від 30.04.2010 року, що виключає повязаність даних господарських операцій.

Водночас, документами, наявними в матеріалах справи підтверджується, що товар, поставлений ТОВ «Союз КДС» за договором від 30.04.2010 року, було придбано позивачем у ТОВ «Никита Мак» відповідно до договору купівлі-продажу від 01.07.2010 року, що підтверджується номенклатурою товару, зазначеною у податкових накладних № 32 від 12.07.2010 року та № 54 від 01.08.2010 року.

Зазначене вище, свідчить про помилковість висновків податкового органу щодо нікчемності правочину за ланцюгом постачання ТОВ «Родіна ХХІ» - ПП «Габаріт-Груп» - ТОВ «Союз КДС», оскільки в ході розгляду справи встановлено, що товар, придбаний позивачем у ТОВ «Родіна ХХІ», ТОВ «Союз КДС» не постачався.

Відносно вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо не прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами висновків, зроблених в акті від 28.03.2011 року № 3442/23-7/35941644, суд зазначає наступне.

У п.54.3 ст. 54 ПК України наведені випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Так, згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У випадку самостійного визначення суми грошового зобовязання, податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення, яким згідно з пп.14.1.157 п.14.1 ст. 14 ПК України є письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 58283,00 грн.

Відтак, враховуючи вимоги ст. 54 ПК України, відповідач повинен був самостійно визначити суму податкового зобовязання позивача за грудень 2010 року шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, оскільки саме прийняття повідомлення-рішення свідчить про виникнення у платника податків податкового зобовязання за наслідками проведеної перевірки.

Позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача в зазначеній частині. Проте дії є активною поведінкою субєкта владних повноважень. В той час, як матеріали справи навпаки свідчать про відсутність будь яких дій з боку податкового органу щодо прийняття податкового повідомлення рішення, тобто вказують на пасивну поведінку субєкта владних повноважень протиправну бездіяльність.

За таких умов, приймаючи до уваги те, що відповідачем не виконані дії, передбачені нормами чинного податкового законодавства, щодо прийняття за наслідками проведеної перевірки позивача та на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити частково та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

За наслідками розгляду вимог позивача про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо визнання нікчемними правочинів ПП «Габарит-Груп» з ПП «Родіна ХХІ», судом зясовано наступне.

Визначення та підстави визнання правочину нікчемним наведені у Цивільному кодексі України, відповідно до ст. 218 якого підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З аналізу наведених норм вбачається, що правочин може бути визнаний недійним (нікчемним) або на підставі закону, або судом. Інших субєктів визнання правочину недійним законодавством не передбачено.

Відтак, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим не наділена владними повноваженнями щодо визнання правочину нікчемним.

Таким чином, твердження позивача про те, що відповідачем в акті перевірки визнано нікчемним правочин, укладений між ПП «Габарит-Груп» та ПП «Родіна ХХІ» є безпідставним та таким, що не засноване на законі.

Крім того, з цього приводу, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Дані акту перевірки та висновки, зазначені у ньому, самі по собі не несуть правових наслідків, оскільки не породжують для платника податків а ні прав, а ні обовязків. Висновок суду заснований на аналізі поняття «акту перевірки», наведеного у наказі Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року№984, що зареєстрованому Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Відповідно до вказаного наказу актом є службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки не є по своїй суті рішенням субєкта владних повноважень, оскільки, не містить приписів управлінського характеру щодо здійснення певних дій або утримання від їх здійснення. У звязку з цим висновки акту перевірки не можуть бути предметом розгляду у адміністративній справі.

За таких умов, суд відмовляє позивачу у задоволені позовних вимог в зазначеній частині.

Не підлягають задоволенню також вимоги позивача щодо визнання незаконними дій ДПІ в м. Сімферополі відносно самостійного застосування наслідків нікчемних правочинів шляхом зменшення податкового зобовязання в грудні 2010 року в сумі 1326618,00 грн. та зменшення податкового кредиту в грудні 2010 року в сумі 1326618,00 грн.

Дані акту перевірку щодо завищення податкових зобовязань на суму 58238,00 грн. та завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 58283,00 грн. були внесені податковим органом до автоматизованої системи обліку детальної інформації по платнику ПДВ щодо позивача та його контрагентів.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Пунктом 1.10 методичних рекомендацій Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 року № 355 щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків передбачено наступне.

Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок планової виїзної перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта перевірки, прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, апеляційному (адміністративному або судовому) узгодженні податкового зобов'язання згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку.

Таким чином, автоматизована інформаційна система «Аудит» є внутрішньою інформаційною базою результатів контрольно-перевірочної роботи податкового органу. Відомості, що знаходяться у цій базі використовуються виключно податковим органом під час підготовки до проведення перевірки платника податків. Тому суд вважає, що внесення результатів перевірки до інформаційної системи є внутрішнім організаційним процесом ведення контролю за діяльністю платників податків з боку податкового органу та ніяким чином не зачіпає права, свободи та інтереси юридичної особи.

У звязку з цим суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.10.2011 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАСУ постанова оформлена та підписана 17.10.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним наказ Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 25.03.2011 року № 950 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Габарит-Груп».

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Габарит-Груп» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобовязання за грудень 2010 року.

4. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо не прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами висновків акту перевірки від 28.03.2011 року № 3442/23-7/35941644.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Габарит-Груп» (95035, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Жукова,25, кв.11, ЄДРПОУ 35941644) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.